Справа № 1/0901/103/2011
Провадження № 11/0990/225/2012
Категорія ч. 3 ст. 191 КК України
Головуючий у 1 інстанції Круль І.В.
Суддя-доповідач Дячук В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Дячука В.М.,
суддів Ткачук Н.В., Шкрібляка Ю.Д.,
з участю: прокурора Рибки Л.Я.
представника цивільного позивача ОСОБА_2,
представника цивільного відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями представника цивільного позивача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 на вирок Богородчанського районного суду від 08 лютого 2012 року,-
в с т а н о в и л а:
Даним вироком засуджені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка
та жителька АДРЕСА_1 з вищою освітою, одружена, на утриманні має неповнолітню дитину, непрацююча, раніше не судима, українка, громадянка України,
за ч. 3 ст. 191 КК України (далі - КК) на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю всіх форм власності, терміном на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК її звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації у органи кримінально-виконавчої системи;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Народичі, Народницького району, Житомирської обл., жителька АДРЕСА_2, з вищою освітою, непрацююча, раніше не судима, українка, громадянка України,
за ч. 3 ст. 191 КК на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю всіх форм власності, терміном на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК її звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації у органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» в користь ОСОБА_4 22600 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд - обом засудженим залишено без зміни до вступу вироку в закону силу.
Вирішено питання про речові докази.
Як встановлено вироком суду, злочини вчинено при наступних обставинах.
У період з 14.04.2008 року по 08.07.2008 року ОСОБА_6, як старший спеціаліст НОМЕР_1 Івано-Франківського ТУ АКІБ «УкрСиббанк», будучи особою, у віданні якої перебувало майно, вступивши у злочинний зговір з фахівцем по операційно-касовому обслуговуванню ОСОБА_7, яка згідно договору про повну матеріальну відповідальність була особою, якій ввірено майно, достовірно знаючи про відсутність у банку нотаріально-завіреного доручення від ОСОБА_8 про видачу з її рахунку готівки іншій особі, ОСОБА_6 незаконно оформляла заяву про видачу готівки, а ОСОБА_7 видавала з каси відділення готівкові гроші з рахунку ОСОБА_9 її чоловікові ОСОБА_10
Внаслідок вищевказаних неправомірних дій АКІБ «УкрСиббанк» було завдано матеріальних збитків на суму 22600 грн.
У поданих апеляціях:
- представник цивільного позивача ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 покликається на незаконність вироку в частині вирішення цивільного позову.
Просить вирок суду першої інстанції змінити в частині вирішення цивільного позову, а саме: стягнути з ПАТ «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_4 38283 грн. матеріальної шкоди, та 3600 грн. за послуги адвоката.
- представник цивільного відповідача ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 вважає, що суд першої інстанції неправильно вирішив цивільний позов і просить вирок суду в цій частині скасувати.
У засіданні апеляційного суду представник цивільного позивача апеляцію підтримав та просив стягнути з ПАТ "УкрСиббанк" 9,5 % річних згідно договору від простроченої суми з врахуванням індексу інфляції, коштів за аудиторські послуги по розрахунку інфляційних та річних заборгованостей, а також кошти за надання юридичної допомоги потерпілій.
Представник цивільного відповідача підтримала апеляцію та просить змінити вирок, скасувавши його в частині вирішення цивільного позову.
Заслухавши доповідь судді Дячука В.М., пояснення представника цивільного позивача ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і заперечив проти апеляції представника цивільного відповідача, представника цивільного відповідача ОСОБА_11, яка підтримала апеляцію представника цивільного відповідача і заперечила проти апеляції представника цивільного позивача, прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, ґрунтується на досліджених по справі доказах, яким суд дав належну оцінку.
Їхні дії за ч. 3 ст. 191 КК кваліфіковано правильно.
Доводи щодо неправильного вирішення цивільного позову у кримінальній справі, викладені в апеляціях, не ґрунтуються на вимогах закону.
За змістом ст. 28 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні у кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається разом з кримінальною справою.
Відповідно до положень ст. 51 КПК України як цивільний відповідач у кримінальній справі можуть бути притягнуті підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого.
Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд даних вимог закону дотримався.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи працівниками Івано-Франківського ТУ АКІБ «УкрСиббанк», та виконуючи свої посадові обов'язки, неправомірно розтратили грошові кошти, видавши без законних на те підстав сторонній особі гроші в сумі 22600 грн., що знаходилися на рахунку потерпілої ОСОБА_9
За вчинення цих неправомірних дій вони визнані винуватими та засуджені.
Згідно ст. 1172 ЦК України юридична чи фізична особа, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Таким чином, установивши, що під час виконання трудових обов'язків працівники банку своїми незаконними діями завдали шкоду позивачу, суд дійшов правильного висновку, що відшкодування такої шкоди покладається на ПАТ "УкрСиббанк" відповідно до положень ст. 1172 ЦК України.
Щодо обґрунтованості часткового задоволення цивільного позову потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди, то в рішенні суду належним чином мотивовано, в чому саме полягає моральна шкода завдана потерпілій ОСОБА_4 При визначенні розміру моральної шкоди враховано ступінь перенесених моральних страждань, принцип розумності та справедливості.
Тому доводи апеляції представника цивільного відповідача про те, що заподіяна шкода повинна бути стягнута із засуджених, колегія суддів вважає такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.
Не ґрунтуються на вимогах закону і посилання в апеляції представника потерпілої-цивільного позивача адвоката ОСОБА_2 про необґрунтоване часткове задоволення цивільного позову та необхідність стягнення із ПАТ "УкрСиббанк" 9,5 % річних згідно договору від простроченої суми з врахуванням інфляції та коштів за проведення аудиту, оскільки дана шкода не випливає із обвинувачення, яке визнано судом доведеним.
Не можна погодитися із твердженням представника цивільного позивача про необхідність застосування судом ст. 625 ЦК України до спірних правовідносин, так як шкода була заподіяна злочинними діями працівників банку, а не виникла із договірних зобов'язань.
Що стосується його посилання в апеляції на необхідність стягнення коштів за оплату праці адвоката, то суд обґрунтовано відмовив у даному позові, оскільки із змісту позовної заяви вбачається, що такий позов був пред'явлений до відповідача ПАТ "УкрСиббанк", який не несе зобов'язання за відшкодування витрат на оплату праці адвоката.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції представника цивільного позивача ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача ПАТ «УкрСиббанк» ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Богородчанського районного суду від 08 лютого 2012 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - без змін
Судді: В.М. Дячук
Ю.Д. Шкрібляк
Н.В. Ткачук
Згідно з оригіналом
Суддя В.М. Дячук