Справа №2-596/2008 рік                                                                                        оригінал:

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            28 травня 2008 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді                   Харлан Н.М.

при секретарі                                    Рубан Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, суд -

в с т а н о в и в :

            ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 1000 гривень, завданих  йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальних збитків, пов"язаних з витратами на правову допомогу адвокат та 5000 гривень моральної шкоди. Також просить стягнути з відповідача судові витрати, які полягають у оплаті державного мита в сумі 250 гривень, оплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 гривень та 1000 гривень витрат на правову допомогу.

            Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним:

            15 серпня 2005 року близько 10 години на 36-му кілометрі автодороги Лохвиця-Гадяч-Охтирка, поблизу с. Осняги Гадяцького району, Полтавської області, водій автомобіля "Форд-сієрра", д.н.з. НОМЕР_1під керуванням ОСОБА_2, керуючи вищевказаним автомобілем та перебуваючи в зоні знаку 3.25 "Обгін заборонено" Правил дорожнього руху України, порушив вимоги даного дорожнього знаку, здійснив обгін автомобіля ГАЗ-5312, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 і допустив зіткнення з автомобілем ГАЗ -5312, в результаті чого автомобіль "Форд-сієрра" отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_1 була завдана моральна шкода.

            В ході судового розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, було встановлено обопільну вину обох водіїв у вчиненні ДТП та рішенням апеляційного суду від 15 листопада 2007 року змінено рішення Гадяцького районного суду від 27 квітня2007 року визначено зменшити вдвічі суму до стягнення з ОСОБА_1 та користь ОСОБА_2, а саме: матеріальну шкоду в сумі 2339 грн. 23 коп., моральної шкоди в сумі 500 гривень, витрат по сплаті державного мита 25 гривень 50 копійок та витрати, сплачених на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 15 гривень.

            Діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях. ОСОБА_1 пережив стрес, що негативно вплинуло на його здоров"я, викликало часті головні болі та болі в серці, підвищення артеріального тиску. З даним діагнозом ОСОБА_1 лікувався у терапевтичному відділенні Гадяцької ЦРЛ в період з 2 по 10 листопада 2005 року. Дані події викликали у нього психологічний дискомфорт та порушило його душевну рівновагу, протягом двох років йому довелося доводити свою невинуватість в різних установах та перед ріднити і друзями.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги та просив суд їх задовольнити, додатково пояснив, що через дану ДТП його стан здоров"я погіршився і  з 2006 року він перебуває на диспансерному обліку у Гадяцькій ЦРЛ з діагнозом гіпертонічна хвороба першого ступеню.

            Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, суду показав, не вважає себе винним ОСОБА_1 будь-які кошти, оскільки він також лікувався у лікарні в результаті даної ДТП, і йому довелося протягом двох років доводити вину позивача. Також відповідач заперечив проти наданого суду епікрізу хвороби ОСОБА_1, як підтвердження факту причинного з"язку між ДТП та насталими наслідками у вигляді погіршення здоров"я позивача. Наголосив, що ОСОБА_1 перебував на лікуванні через два місяці після ДТП в зв"язку із виявленим у нього остеохондрозом шийно-грудного відділу хребта.

            Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

            Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України: обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено дані обставини.

            Рішенням апеляційного суду Полтавської області  від 15 листопада 2007 року встановлено, що 15 серпня 2005 року близько 10 години на автошляху Лохиця-Гадяч-Охтирка мала місце ДТП за участю водіїв ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ 5312 д.н.з. НОМЕР_2 та ОСОБА_2, який керував автомобілем "Форд-сієрра" д.н.з НОМЕР_1 Висновком додаткової судово-автотехнічної експертизи  від 14.09.2007 року встановлена обопільна вина позивача та відповідача у вчиненні ДТП.

            Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

            Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створю підвищену небезпеку.

            Відповідно до абз. 2 п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.1992 року при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 1192 ЦП України…

            Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обстави справи, суд за вибором потерпілого може зобов"язати особу яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.      Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.   

            Таким чином, суд вважає, що слід відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_2 матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вказана ним сума 1000 гривень не є грошовим розміром втраченого майна при ДТП чи відновлювальних робіт.

            Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

            Відповідно до копії виписки з історії хвороби, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Гадяцькій ЦРЛ в терапевтичному відділенні в період з 2 по 10 листопада 2005 року з діагнозом диско генна кардіалгія на фоні остеохондрозу шийно-грудного відділу хребта 1 ступеню з наявністю грижі. Вегето-судинна дистонія по гіпертонічному типу середньої тяжкості.

            Згідно довідки довідки лікаря ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку в Гадяцькій ЦРЛ з 2006 року з діагнозом Гіпертонічна хвороба 1 ступеню.

            Судом встановлено неправомірність дій відповідача ОСОБА_2 під час ДТП, яка сталася 15 серпня 2005 року, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування йому моральної шкоди підлягають задоволенню, але враховуючи те, що позивач не довів причинний зв"язок між ДТП та його перебуванням на лікуванні в листопаді 2005 року, а також зв"язок  перебування на диспансерному обліку з діагнозом гіпертонічна хвороба, суд вважає задовольнити дані вимоги у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем. При вирішенні даної вимоги, суд враховує, що ОСОБА_1 переніс стрес, тривалий час доводив в судових установах і  вину ОСОБА_2 у вчиненні  ДТП.

            Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог…

            Згідно квитанції №1216 від 14 квітня 2008 року ОСОБА_1 було оплачено послуги адвоката в сумі 1000 гривень, також відповідно до квитанцій, оплачено державне мито в сумі 301 гривна, та ІТЗ - 30 гривень.

            Керуючись ст. ст. 1167,  1192 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

            позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих при дорожньо-транспортній пригоді задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 (п"ятсот ) гривень; витрати, понесені з оплатою державного мита в сумі 25 (двадцять п"ять) гривень 07 копійок та витрати понесені з оплатою інформаційно-технічного забезпечення - 2 (два) гривні 50 копійок.

            В задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 відмовити.

            Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Головуюча: