ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів

08.06.06р.

Справа № П23/11

Суддя Добродняк І.Ю., розглянувши матеріали подання

податкового органу:  Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, м.Дніпродзержинськ 

до платника податків:  ДДСУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція", м.Дніпродзержинськ 

про продовження терміну  застосування адміністративного арешту активів.

                                                         ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м.Дніпродзержинську звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з поданням № 16744/10/26 від 07.06.06р.  у якому просить продовжити  умовний адміністративний арешт активів ДДСУ-104 «Стальконструкція»ВАТ «Дніпросталькострукція»( в тому числі розрахункових рахунків згідно переліку) на строк до одного року (далі «Подання»).

Аналіз чинного законодавства свідчить, що подання вказаної категорії не підлягають розгляду господарським судом за правилами як Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Так, частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що:

-          завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,  прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень;

-          до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 статті 3 вказаного Кодексу визначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, в яких позивачами є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень щодо оскарження будь-яких його рішень, дій чи бездіяльності.

          Наведені положення дозволяють зробити беззаперечний висновок про те, що метою зазначеного Кодексу є виключно захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі  законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правовідносини, пов’язані з поданням ДПІ не є спором за своєю правовою природою.

Суд зазначає, що згідно з приписами п.п.8,9 ст.3, п.4 ч.1 ст.17, ч.4 ст.50, ст.104 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено не усі спори, де позивачами є суб’єкти  владних повноважень.  

          Зокрема, статтею 50 КАС України встановлено вичерпний  перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб’єктів владних повноважень.  

          Так, частиною 4 цієї статті визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з  України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 162 КАС України в разі задоволення  адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав,  свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, розгляд подання ДПІ про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів не віднесено до компетенції адміністративних судів.

Щодо розгляду вказаного подання за правилами Господарського процесуального кодексу України слід зазначити наступне.

1.До Подання не додано доказів надсилання на адресу ДДСУ-104 «Стальконструкція»ВАТ «Дніпросталькострукція»копії вказаного Подання та доданих до нього документів.  

2. Відповідно до ч. 2 п.п.9.3.3 п.9.3. ст. 9  Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”   керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право  звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів  платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що   звільнення   активів   з-під  адміністративного  арешту  може загрожувати  їх  зникненням  або знищенням.

Податковий орган просить продовжити умовний  адміністративний арешт  активів ДДСУ-104 «Стальконструкція»ВАТ «Дніпросталькострукція»строком на 8760 годин, тобто на один рік. Проте, ним не наведене обґрунтування  зазначеного у поданні строку, на який необхідно продовжити адміністративний арешт активів.

Таким чином, у поданні не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги про продовження терміну адміністративного  арешту активів.

Крім того, у Поданні не вказаного повного найменування платника податків.

Зазначені обставини є підставою для повернення подання і доданих до нього документів без розгляду підставі п.2, 3, 6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що листом Верховного Суду України від 16.05.2005р. №3.1.-2005 передбачена можливість розгляду відповідних звернень місцевими загальними судами.

Керуючись п.1 ч.1 ст.108 КАС України, п.2, 3, 6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

         Подання про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів № 16744/10/26 від 07.06.06р. та додані до нього матеріали повернути без розгляду.         

Суддя

І.Ю. Добродняк