Справа № 2-34

2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 квітня 2008 року   Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого                        Єланський О.Г.

при секретареві                                  Приходько Н.В.

            адвоката                                  ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в смт Покровське справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно, -

                                                                        встановив:

            ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду із позовною заявою про про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майн. В позовній заяві вони зазначили, що з після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1року, відкрилася спадщина, яку 10.03.1999 року згідно заповіту, завіреного приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, реєстраційний № 251 померла заповіла сину ОСОБА_1, дочці ОСОБА_2та дочці ОСОБА_3. Крім того, спадкоємцем за законом являється чоловік померлої ОСОБА_5, 1923 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_1. Ними було подано заяви про прийняття спадщини в Покровську державну нотаріальну контору. 17.08.2002 року заяву також подала ОСОБА_3на прийняття спадку та видачу свідоцтва на спадок за заповітом, завіреним Катеринівською сільською радою 08.02.2001 року, реєстровий № 21, згідно якого ОСОБА_3все майно заповідалося їй. Враховуючи, що вищевказаний заповіт було завірено пізніше, тобто 08.02.2001 року, і той факт, що згідно ст.544 ЦК України, заповіт завірений пізніше відміняє попередній, свідоцтво на спадок позивачам не було видано. На момент складення заповіту, завіреного посадовою особою Катеринівської сільської ради08.02.2001 року, померла являлася інвалідом 1-ї групи. З червня 2001 року їхня мати була паралізована, не ходила, не розмовляла і не могла писати. В результаті обширного крововиливу в мозок не розуміла значення своїх дій та не керувала ними. Однак її дієздатність посадовою особою Катеринівської сільської ради, що завіряла заповіт померлої провірена не була. Вищевказаний заповіт від 08.02.2002 року померла не підписувала та в силу тяжкої хвороби не могла доручити його підписання іншій людині. Тому просять визнати заповіт, завірений Катеринівською сільською радою 08.02.2001 року, реєстровий № 21 недійсним та визнати право власності на майно згідно заповіту, завіреного приватним нотаріусом Запоріжського міського нотаріального округу ОСОБА_7від 10.03.1999 року, реєстровий № 251.

Позивач ОСОБА_1. позов підтримав лише в частині визнання заповіту недійсним. В іншій частині позов не підтримує та просить залишити його без розгляду. Суду пояснив, що після смерті ОСОБА_4., ІНФОРМАЦІЯ_1року відкрилася спадщина, яку згідно заповіту від 10.03.1999 року померла заповіла своїм трьом дітям порівну. Він подав заяву на прийняття спадщини в Покровську держнотконтору, але відкрився ще один заповіт від 08.02.2001 року посвідчений Катеринівською сільською радою, де все майно заповідалося відповідачці. Просить визнати цей заповіт недійсним.

Позивачка ОСОБА_2. позов підтримала лише в частині визнання заповіту недійсним. В іншій частині позов не підтримує та просить залишити його без розгляду. Суду пояснила, що підтримує пояснення позивача ОСОБА_1. та просить визнати заповіт від 08.02.2001 року  недійсним бо їхня мати не могла так вчинити з ними, вона була тяжко хвора складаючи другий заповіт і не відповідала за свої дії.

Відповідачка позов визнала та суду пояснила, що вона розібралася в документах та визнала, що заповіт від 08.02.2001 року потрібно визнати недійсним та прийняти спадщину всім спадкоємцям за законом. Просить позов задовольнити в частині визнання заповіту недійсним.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із пояснень сторін, матеріалів справи видно, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_8являється дочкою ОСОБА_4 та згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_1. Із свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_1являється сином ОСОБА_4.

Згідно довідки, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Покровської райдержадміністрації видно, що ОСОБА_4перебувала на обліку в управлінні праці, визнана інвалідом ВВ війни І-ї групи з 25.01.2001 року.

Із заповіту, завіреного приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу від 10.03.1999 року, реєстраційний № 251 видно, що ОСОБА_4заповіла сину ОСОБА_1, дочці ОСОБА_2та дочці ОСОБА_3 все своє майно.

Із заповіту, завіреного Катеринівською сільською радою від 08.02.2001 року, реєстровий № 21 ОСОБА_4все майно заповіла ОСОБА_3.

Згідно довідки МСЕК № 221788 ОСОБА_4 являється інвалідом І-ї групи згідно діагнозу: контузія голови, наслідки перенесеного інсульту.

Таким чином, немає сумнівів проти визнання заповіту, завіреного Катеринівською сільською радою від 08.02.2001 року, реєстровий № 21 недійсним.

                        На підставі викладеного та керуючись ст.203, 215 ЦК України, ст. 215 ЦПК України, суд, -

                                                                        вирішив:

Позов ОСОБА_1та ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання заповіту недійсним задовольнити.

            Визнати заповіт ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1року, завірений Катеринівською сільською радою від 08 лютого 2001 року, реєстровий № 21 недійсним.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана  в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: