Справа № 22ц-1369 2006р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія про поновлення на Муляр B.C.
роботі
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 вересня 2007 р колегія судців Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Трюхана Г.М.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
адвокатів
З участю прокурора
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги Звенигородського управління по експлуатації газового господарства,ОСОБА_2 на рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 1 червня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського управління по експлуатації газового господарства, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановила:
02.04.2007 р. ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до Звенигородського управління по експлуатації газового господарства, третя особа ОСОБА_2. про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обгрунтування заявлених вимог вказала, що з січня 1982 р. працювала у відповідача на різних посадах, з 1997 р. старшим майстром.
Наказом начальника Звенигородського УЕГГ № 66/ОД від 05.03.2007 р. її було звільнено з роботи згідно п. 1 ст. 41, ч. З ст. 40 та ст.. 147 КЗпП України, з мотивів порушення нею трудової дисципліни.
Вважає дане звільнення не законним з наступних мотивів: до неї безпідставно застосовано дисциплінарне стягнення, як за порушення дисципліни та систематичне невиконання посадових обов'язків, при цьому, під вказаними порушеннями керівник підприємства розуміє виконання у вільний від основної роботи час роботи за сумісництвом; відсутня згода профспілкового комітету; безпідставно застосовано положення ч. 1 ст. 41 КЗпП України, оскільки вона не є керівником підприємства чи його заступником; в порушення вимоги ст. 47 наведеного Кодексу їй не було видано трудову книжку чим позбавлено можливості працевлаштуватись.
2
В результаті незаконного звільнення їй завдано матеріальну шкоду, яка полягає в сильних душевних переживаннях, що потягло розлад здоров'я, порушило звичайний спосіб життя, позбавило засобів до існування.
Оскільки її звільнення ініційовано керівником відповідача в силу ст. 237 КЗпП України, вважає що матеріальну відповідальність необхідно покласти на ОСОБА_2 в частині відшкодування оплати вимушеного прогулу.
Просила суд поновити її на роботі у Звенигородському УЕГГ на посаді старшого майстра; стягнути на її користь з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу із розрахунку 1865грн. 48 коп. на місяць починаючи з 05.03.2007 р. і по дату ухвалення рішення, поклавши матеріальну відповідальність за цю шкоду на начальника відповідача ОСОБА_2; стягнути на її користь зі Звенигородського УЕГГ матеріальні збитки в сумі 168 грн.50 коп. та моральну шкоду в сумі 3000 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
Рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 1 червня 2007 р. позовні вимоги позивачки задоволені частково.
Поновлено ОСОБА_1. на посаді старшого майстра Звенигородського управління по експлуатації газового господарства з 05.03.2007 р.
Стягнуто з Звенигородського УЕГГ на користь ОСОБА_1. середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 05.03.2007 р. по 01.06.2007 р. в сумі 4834 грн. 90 коп., 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди. 700 грн. у відшкодування понесених судових витрат, всього 7034 грн. 90 коп.
Стягнуто з відповідача в доход; держави судовий збір в сумі 51 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Звенигородського УЕГГ, в рахунок відшкодування завданої шкоди підприємству незаконним звільненням ОСОБА_1. 4834 грн. 90 коп.
Рішення в частині поновлення позивачки на роботі та стягнення з підприємства на її користь середнього заробітку за "час вимушеного прогулу в межах одного місяця допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі Звенигородське управління по експлуатації газового господарства просить рішення районного суду, як постановлене при невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати, ухвалити нове рішення яким позивачці в задоволенні позовних вимог відмовити.
При цьому вказується, що суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що 27.01.2007 р. позивачці за грубе порушення ПБСГУ параграфу 7 п.7.1.2 виконання газонебезпечних робіт без отримання наряду - допуску було оголошено догану.
21.02.2007 р. позивачка без поважних на це причин не виконала розпорядження начальника про проведення перевірки димовентиляційних каналів, проте безконтрольно проводила дані види робіт в робочий час за заробітну плату на іншу організацію.
Крім того, комісією підприємства було встановлено, що позивачка близько 4 -х
років, працюючи у відповідача, працювала по трудовій угоді в організації „Факел" м.
Сміла майстром пічником, при цьому виконувала роботу за сумісництвом в робочий час
за основним місцем роботи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення районного суду, як постановлене при невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права скасувати, ухвалити нове рішення яким позивачці в задоволенні позовних вимог відмовити.
ОСОБА_1. у своїх запереченнях на скарги їх доводи не визнала, вказавши на їх безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення суду.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справні обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що вони підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, районний суд виходив з того, що ОСОБА_1 звільнена із займаної посади з порушенням вимог трудового
3
законодавства, а саме п. 3 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. При цьому суд вважав за необхідне покласти обов'язок покриття шкоди завданої підприємству у зв'язку з оплатою заробітку за час вимушеного прогулу на начальника Управління.
Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не правильно застосував норми матеріального закону.
Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. З і 4 ст. 209 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення із наступних підстав.
Згідно до вимог п. 3 ч. ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду, викладених у п. 23 постанови від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При цьому, згідно до п.15 наведеної Постанови профспілкові органи структурних підрозділів (цехів, управлінь, відділів тощо) можуть вирішувати питання про дачу згоди на звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, якщо їм таке право делеговане профспілковим органом підприємства, установи, організації.
Судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка з січня 1982 р. працювала у відповідача на різних посадах, з 1997 р. старшим майстром.
Посадовою інструкцією старшого майстра визначений перелік зобов'язань, прав та відповідальність ОСОБА_1.
27.01.2007 р. позивачці за грубе порушення ПБСГУ параграфу 7 п.7.1.2 виконання газонебезпечних робіт без отримання наряду - допуску, що передбачено п. 2.20 наведеної посадової інструкції, було оголошено догану а. с. 67. Дане дисциплінарне стягнення ОСОБА_1. у встановленому законом порядку оскаржене не було.
Як встановлено судом та стверджується матеріалами справи, а саме Положенням про Звенигородське управління по експлуатації газового господарства - філію ВАТ «Черкасигаз», дозволом на проведення робіт підвищеної небезпеки та роз'ясненням Держгірпромнагляду, предметом діяльності Звенигородського УЕГГ, на ряду з іншими, являється надання платних послуг населенню по перевірці, як первинній так і повторній димових та вентиляційних каналів а. с. 125 - 126.
21.02.2007 p. позивачка без поважних на це причин не виконала розпорядження начальника про проведення перевірки димо - вентиляційних каналів.
Згідно до пояснень ОСОБА_1. на ім'я начальника управління, без дати, не виконала розпорядження так як не було наказу, економістом не надано калькуляції та у зв'язку з відсутністю бланків а. с. 95.
Як пояснив у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2., відповідно до п. 4.5.22 Правил безпеки систем газопостачання України, з якими ознайомлена позивачка, так як керувалась ними як за основним місцем роботи так і працюючи за сумісництвом, при первинній перевірці каналів перевіряються такі самі показники, як і при повторній. В Управлінні мається калькуляція вартості виконання робіт по повторній перевірці
4
вентиляційного каналу в будинках приватного сектору, тому посилання ОСОБА_1. на відсутність калькуляції та бланків є безпідставним.
Як вбачається з вимоги Черкаського обласного територіального відділення антимонопольного комітету від 16.02.2007., до Відділення надійшло колективне звернення мешканців с Вільхівець Звенигородського району щодо примушення майстром Звенигородського УЕГТ ОСОБА_1. купувати акти на обстеження вентиляції вартістю 45 грн. та відмови постачати газ без придбання таких актів. У зв'язку з викладеним, на підставі ЗУ «Про антимонопольний комітет України», вимагалось надати інформацію з даних питань.
У виконання даної вимоги, наказом по Управлінню № 64/ОД від 02.03.2007 р. було створено комісію для з'ясування діяльності старшого майстра ОСОБА_1. по обстеженню вентиляції у населення а. с. 69.
Згідно до акту комісії, створеної згідно наказу по управлінню № 64/ОД, від 02.03.2007 р. встановлено, що ОСОБА_1. грубо порушуючи свої обов'язки на протязі тривалого часу перевіряла димо - вентиляційні канали та виписувала акти обстеження разом з техніком ОСОБА_3 в робочий час, а також не виконувала розпорядження начальника управління про проведення цих робіт працівниками управління, діючи не в інтересах ВАТ „Черкасигаз" та споживачів району. При цьому зазначено, що старший майстер ОСОБА_1. пояснила, що працює по трудовій угоді в підприємстві „Факел" на протязі 4 років а. с. 73.
Таким чином встановлено, що позивачка, працюючи за сумісництвом виконувала роботу не у вільний від роботи час, як того вимагає трудове законодавство, а під час виконання роботи за основним місцем роботи, порушуючи тим самим правила внутрішнього трудового розпорядку.
Як вбачається з акту, також, від 02.03.2007 р. проведенням вибіркової перевірки виконавчо - технічної документації газифікованих приватних будинків в с Княжа було виявлено відсутність актів на первинну перевірку на придатність димових і вентиляційних каналів, при цьому газ в газові прилади пущено в грудні 2006 p., документація не оформлена у встановленому порядку а. с. 130.
Наказом начальника Звенигородського УЕГГ № 66/ОД від 05.03.2007 р. позивачку було звільнено з роботи згідно п. 1 ст. 41, ч. З ст. 40 та ст. 147 КЗпП України, з мотивів грубого порушення нею трудової дисципліни, невиконання посадових обов'язків а. с. 77.
У відповідності до протоколів засідання цехового комітету Звенигородського УЕГГ від 03.04.2007 р. та 07.05.2007 p., якому делеговані права на розгляд на своїх засіданнях питань про надання згоди на звільнення, даним комітетом була дана згода на звільнення позивачки з роботи а. с. 79 - 80,119 -120, а. с. 143.
Під час розгляду справи в суді, наказом Звенигородського УЕГГ № ЮЗ/ОД від 24.04.2007 р. були внесені зміни в наказ № 66/ОД від 05.03.2007 р. і в якості підстав звільнення за п. З ст. 40 КЗпП України вказано, що ОСОБА_1. працюючи в Звенигородському УЕГГ в робочий час проводила перевірку вентиляції приміщень споживачів газу Звенигородського району, при цьому оформляла документи від іншої організації «Факел» м. Сміла. Нею не виконано розпорядження начальника управління від 21.02.2007 р. по проведенню перевірки вентиляційних каналів працівниками Звенигородського управління та систематично порушувались п. 2.2 ,п. 2.3, п. 2.27, п. 2.28 посадової інструкції а. с. 90-91.
Таким чином, судова колегія вважає, що наявні матеріали свідчать про те, що позивачку звільнено правомірно, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційні скарги Звенигородського управління по експлуатації газового господарства таОСОБА_2 задовольнити.
5
Рішення Ватутінського міського суду Черкаської області від 1 червня 2007 р. скасувати.
ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Звенигородського управління по експлуатації газового господарства, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.