Справа № 1-25\2007
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
29 січня 2007 р. м. Житомир.
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого : Іонніков В.М.
При секретарях : Клисовець О.В., Наральник Н.А.,
ОСОБА_14., Романчук І.В.
При прокурорах: Терещенко І.Ю., Кімак Л.С.
При захисниках: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Печі, Борзнянського району, Чернігівської області, жителя с.Жуки, Вишгородського району, Київської області, громадянина України, українця, освіта вища, працюючого заступником голови Вишгородської райради, Київської області, одруженого, який має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого, - за ст.ст. 166 ч.3, 358 ч.2, 364 ч.3 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с.Ягодинка, Дзержинського району, Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта вища, працюючого аварійним комісаром в НАК «Оранта», одруженого, раніше не судимого, - за ст.ст. 368 ч.2, 364 ч.3 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця с.Ланна, Карловського району, Полтавської області, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта вища, не працюючого, пенсіонера, одруженого, який має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого, - за ст. 364 ч.3 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_3, громадянина України, українця, освіта вища, працюючого механіком в ПП ВКФ «Мотор», одруженого, який має на утриманні 1 неповнолітню дитину, раніше не судимого, - за ст. 364 ч.3 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, уродженку м.Ширін, Сирдар'їнської області, Узбекистан, жителькиАДРЕСА_4, громадянки України, українки, освіта середня-спеціальна, не працюючої, одруженого, яка має на утриманні З неповнолітніх дітей, раніше не судимої, - за ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_6., працюючи на посаді першого заступника начальника Головного відділу податкової міліції Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції державної податкової адміністрації в Житомирській області, розташованого за адресою м. Бердичів вул. Карла Маркса, 12, виконуючи обов'язки начальника відділу та ОСОБА_7., оперативний уповноважений оперативного відділу ГВПМ Бердичівської ОДШ, являючись службовими особами, які здійснюють функції представника влади, вчинили зловживання владою та службовим становищем, які заподіяли істотну шкоду державним інтересам, спричинили тяжкі наслідки і, які були вчинені працівниками правоохоронних органів.
ОСОБА_9., ОСОБА_8. та особа, яка на даний час знаходиться в розшуку, скоїли злочини, пов'язані з підробленням документів, печаток, їх збутом та використанням.
На початку вересня 2001 року в м. Сімферополь Автономної республіки Крим ОСОБА_9. та особа, яка знаходиться в розшуку домовились організувати з метою послідуючої реалізації придбання конфіскованого податковими органами Житомирської області спирту по підроблених документах Сімферопольської парфумерної фабрики, що в силу ст.3 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" N178/96 від 07.05.1996 р. та відповідного "Порядку..." отримання суб'єктами підприємницької діяльності спирту етилового, що використовується вітчизняними товаровиробниками для виготовлення парфумів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.98р. №1429 дасть змогу застосувати пільгові ставки акцизного збору при визначенні податковою міліцією відпускної ціни на спирт, як на той, що використовується вітчизняними товаровиробниками для виготовлення парфумів.
При цьому вони спільно розподілили між собою функції кожного, згідно яких особа, яка знаходиться в розшуку взяла на себе організацію виготовлення підроблених документів з метою їх подальшого використання шляхом пред'явлення в податкові органи для отримання конфіскованого спирту, а ОСОБА_9. займався підшукуванням покупця спирту, безпосереднє використовував ці підроблені документи для незаконного отримання спирту в податкових органах Житомирської області з ухиленням від сплати акцизного збору, проплатою за нього і передачу покупцеві.
В цей же період ОСОБА_9. схилив до вчинення злочину, - підробки документів та використання підроблених документів, - ОСОБА_8, яка, усвідомлюючи злочинний характер своїх та ОСОБА_9. дій, вступивши в злочинну змову з ним, взяла на себе функцію безпосереднього використання підроблених документів Сімферопольської парфумерної фабрики шляхом їх пред'явлення в Бердичівську ОДПІ та структурний підрозділ інспекції - головний відділ податкової міліції для подальшого отримання конфіскованого спирту по пільговій ціні.
Реалізуючи досягнуту з ОСОБА_9. попередню домовленість, діючи за попередньою змовою з ним, особа, яка на даний час знаходиться в розшуку, використовуючи копії дійсних документів Сімферопольської парфумерної фабрики - статуту підприємства, договору оренди обладнання та нерухомості, а також незаповнені бланки фабрики та бланки інших документів, виготовлені за його замовленням громадянином ОСОБА_10. підроблені печатки Сімферопольської парфумерної фабрики та Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції, застосовуючи комп'ютерну техніку, в цей же період, в М.Сімферополі, умисно, з метою використання ОСОБА_9., виготовив наступні фальшиві офіційні документи:
· доручення №007 від 20.09.2001 року про те, що ОСОБА_8 начебто є уповноваженим представником Сімферопольської парфумерної фабрики з правом укладання угод, пов'язаних з поставками сировини і реалізації готової продукції;
· довідку №31 від 20.07.2001року про начебто підтвердження Сімферопольською міжрайонною державною податковою інспекцією планового розрахунку використання 15 тис. дал. спирту на виготовлення Сімферопольською парфумерною фабрикою одеколону;
· свідоцтво №5135/15-3 від 06.07.2000 року Державної податкової інспекції у М.Сімферополі Автономної республіки Крим про реєстрацію місця зберігання спирту етилового, виданого підприємству "Сімферопольська парфумерна фабрика";
· свідоцтво без номера від 31.05.2001 року про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи підприємства "Сімферопольська парфумерна фабрика";
· договір №112 від 12.06.2001 року оренди нерухомості та обладнання про передачу парфумерній фабриці ВАТ "Побутова хімія" ємкостей під спирт, складського приміщення та іншого майна;
- статут підприємства "Сімферопольська парфумерна фабрика" від
31.05.2000 року;
- розрахунок без номера та без дати підприємства "Сімферопольська
парфумерна фабрика» потреби спирту етилового для виробництва
парфумерних виробів на III квартал 2001 року по даному підприємству, які
разом з підробленою печаткою вказаної парфумерної фабрики та
незаповненими бланками Сімферопольської парфумерної фабрики кур'єрською
поштою через аеропорт "Жуляни" м.Києва передав ОСОБА_9. Останній організовуючи використання вказаний документів при отриманні спирту, діючи з єдиним умислом, сумісно з ОСОБА_8. передав їй ці підроблені документи і печатку.
ОСОБА_8., також діючи за попередньою домовленістю і з єдиним умислом з ОСОБА_9., отримавши від нього вказані вище підроблені документи разом з підробленою печаткою Сімферопольської парфумерної фабрики, на початку третьої декади вересня місяця 2001 року представила ці фальшиві документи разом з підробленою власноручно і скріпленою підробленою печаткою Сімферопольської парфумерної фабрики довіреністю серії НОМЕР_1 від 20.09.2001 року в головний відділ податкової міліції Бердичівської ОДШ, розташований в М.Бердичеві, по вулиці Карла Маркса, 12, для оформлення та відпуску 1,5 тис. дал. спирту по пільгових цінах, начебто на адресу Сімферопольської парфумерної фабрики.
На підставі вказаних вище підроблених документів Бердичівська об'єднана податкова інспекція уклала договір від 24.09.2001 року про відпуск через ОСОБА_8., начебто, Сімферопольській парфумерній фабриці, облікованого Державною податковою інспекцією майна відповідно до Постанови KM України № 1340 від 25.08.1998 року "Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним", і згідно якого по акту опису і оцінки № 41 від 26.09.200 Іроку комісія у складі державного податкового інспектора Бердичівської ОДШ ОСОБА_11., представника державного казначейства ОСОБА_12. та оперуповноваженого Чуднівського відділення податкової міліції ОСОБА_13., передала ОСОБА_8. 500 дал. конфіскованого спирту зернового "Екстра" по ціні 35,0 грн. за 1 дал. на загальну суму 17 500,0 грн., тобто по пільговій ціні, застосування якої передбачено вказаним вище "Про порядок ..."
В цей же період співробітники ГВПМ Бердичівської ОДШ, оперуповноважений оперативного відділу ОСОБА_7. та перший заступник начальника головного відділу податкової міліції ОСОБА_6., який виконував на той час обов'язки начальника ГВПМ, отримали інформацію про незаконну діяльність ОСОБА_8., пред'явлення нею в податкову міліцію фіктивних документів на отримання спирту, як представником Сімферопольської парфумерної фабрики, зокрема відповідь № 12065/26-80 від 25.09.0Іроку УПМ ДПА в АР Крим на запит Бердичівського ГВПМ про проведення зустрічної перевірки.
Згідно цієї відповіді Сімферопольська парфумерна фабрика ніколи не уповноважувала ОСОБА_8. отримувати конфіскований спирт.
Тому, в ніч з 26-го на 27-е вересня 200Іроку, відразу після відвантаження спирту з території Чуднівського спиртзаводу на вантажний автомобіль "^a-W50" державний номер НОМЕР_2, що належав ОСОБА_14., силами Бердичівського ГВПМ вантаж спирту був затриманий, і разом з ОСОБА_8 доставлений у відділ податкової міліції для з'ясовування обставин використання підроблених документів, інших допущених порушень закону. Тут же, в приміщенні Бердичівського ГВПМ в М.Бердичеві, по вулиці Карла Маркса, 12 під час особистого обшуку у ОСОБА_8. працівники міліції ОСОБА_6. та ОСОБА_7. вилучили підроблені печатку Сімферопольської парфумерної фабрики та бланки інших документів, які разом з її поясненням викривали останню в підробці та використанні підроблених документів при незаконному отриманні конфіскованого спирту. З приводу незаконних дій ОСОБА_8. був складений відповідний протокол та інші процесуальні документи.
Маючи такі достовірні і безперечні дані про скоєння ОСОБА_8. злочину, пов'язаного з оподаткуванням, ухиленням від сплати податків, інших платежів, працівники правоохоронного органу, яким є податкова міліція, ОСОБА_6. і ОСОБА_7., умисно, з мотивів кар'єризму та в інших особистих інтересах, - використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, грубо порушуючи та ігноруючи вимоги Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зокрема ті, згідно яких на працівників податкової міліції покладається виконання обов'язків щодо:
· запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
· розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
- запобігання корупції в органах державної податкової служби та
виявлення її фактів, а також Інструкції про "Порядок приймання, реєстрації,
обліку та розгляду в підрозділах податкової міліції заяв, повідомлень, та іншої
інформації про злочини", затвердженої наказом Державної податкової
адміністрації України №304 від 24.06.1998 року "Про затвердження деяких
нормативних актів з питань приймання, реєстрації, обліку і розгляду в
підрозділах податкової міліції заяв, повідомлень, та іншої інформації про
злочини", не вжили заходів щодо документального оформлення факту
затримання ОСОБА_8. та незаконно придбаного з її участю
спирту, належного фіксування вилучення у ОСОБА_8.
підроблених печатки і документів, передачі в чергову частину Бердичівського
ГВПМ зібраних матеріалів для їх реєстрації та обліку, організації перевірки та
прийняття по них законного рішення.
З метою отримання конфіскованого спирту ОСОБА_9. організував надходження до чергової частини УПМ ДПА в Житомирській області фальшивого факсового повідомлення, начебто від податкових органів Автономної республіки Крим з підтвердженням повноважень ОСОБА_8. діяти від імені Сімферопольської парфумерної фабрики та наявності у даної фабрики потреби в спирті.
В цей же період ОСОБА_9. повідомив особі, яка знаходиться в
розшуку про необхідність сфабрикувати і направити до чергової частини вказане вище факсове повідомлення.
Виходячи з раніше досягнутої злочинної домовленості про спільну підробку та використання підроблених документів з метою їх використання при отриманні спирту, використовуючи виготовлену раніше ОСОБА_10. підроблену печатку Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції, особа, яка знаходиться в розшуку умисно виготовила фальшиве повідомлення №693/15-3 від 2 жовтня 2001 року Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції на запит УПМ ДПА в Житомирській області про підтвердження довідки парфумерної фабрики про потреби в спирті, яке 2 жовтня 2001 року направив по факсовому зв'язку на чергову частину Управління ПМ ДПА в Житомирській області.
На підставі вказаного факсового повідомлення з Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції 2 жовтня 2001 року ОСОБА_6. в цей же день, діючи з мотивів кар'єризму та з іншої особистої заінтересованості, використовуючи надану владу та своє службове становище, всупереч інтересам служби, незаконно розпорядився відпустити затриманий Бердичівським ГВПМ спирт, в результаті чого вантаж зі спиртом прослідував не на Сімферопольську парфумерну фабрику, а на адресу невстановлених слідством осіб, котрі не мали права його отримувати по пільгових цінах, і в подальшому, 4 жовтня 2001 року та 25 жовтня 2001 року він безперешкодно, з відома ОСОБА_6. незаконно відвантажувався з Бердичівської О ДТП в кількості відповідно 500 дал. та 499,99 дал. по підробленим документам Сімферопольської парфумерної фабрики, що зумовило безпідставне застосування пільгової ціни на відвантажений спирт по 35 грн. за 1 дал.
Крім того, 23-25 жовтня 2001року ОСОБА_8., діючи спільно з ОСОБА_9. з єдиним умислом і усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, вчинила повторне підроблення та використання підробленого офіційного документу - довіреності НОМЕР_1серії ЯГО на отримання матеріальних цінностей з відбитком підробленої печатки Сімферопольської парфумерної фабрики, в якій власноручно заповнила реквізити про отримання спирту, начебто, для Сімферопольської парфумерної фабрики, та виконала підписи від імені керівника підприємства і головного бухгалтера, після чого пред'явила в податковий орган даний сфальсифікований документ для оформлення відпуску послідуючої партії спирту в кількості 499,99 дал. згідно акту опису і оцінки №48 від 25 жовтня 2001 року.
Таким чином, відпуск конфіскованого спирту етилового "Екстра" в кількості 1499,99 дал. проведено з порушенням вимог ст. 1 Закону України "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" зі змінами та доповненнями, яким передбачено розмір ставки акцизного збору в сумі 16,0 грн. за 1 літр спирту, в результаті чого державі було завдано збитки на суму 221 998,52 грн., які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинило
тяжкі наслідки.
В подальшому ОСОБА_6. та ОСОБА_7. на протязі з жовтня 2001р. до порушення стосовно них кримінальної справи, діючи з корисливих мотивів та з іншої особистої заінтересованості, а також в інтересах третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, приховували від правоохоронних органів факт відпуску конфіскованого Бердичівським ГВПМ спирту по підроблених документах Сімферопольської парфумерної фабрики. Вони знищили незареєстровані у відповідному порядку матеріали стосовно злочинного використання ОСОБА_8. підроблених документів при отриманні конфіскованого спирту та речові докази - підроблену печатку парфумерної фабрики, які викривали їх та інших осіб в злочинному зловживанні службовим становищем, в результаті чого державі було завдано збитків на суму 221 998,52 грн., яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто спричинено тяжкі наслідки, чим також завдали істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу органу державної влади -податкової міліції.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_6., ОСОБА_7. і ОСОБА_8., ОСОБА_4., ОСОБА_5. вину свою в пред'явленому їм обвинуваченні не визнали та дали відповідні покази в суді.
Підсудний ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив, що в кінці вересня 2001 року в м.Бердичів приїхала ОСОБА_8. по питанню купівлі конфіскованого спирту. До цього про її приїзд йому повідомив працівник ДПА ОСОБА_15, який сказав, що це покупці з Сімферопільської парфумної фабрики. Він запросив до себе своїх підлеглих і сказав їм перевірити документи у ОСОБА_8. Був зроблений запит на Сімферопільську парфумну фабрику та уклали договір на продаж конфіскованого спирту ОСОБА_8. Потім надійшла інформація, що Сімферопільська парфумна фабрика з Чуднівським спиртзаводом по купівлі-продажу спирту не працює і вони затримали ОСОБА_8 та вилучили у неї документи та печатку, які виявились підробленими. Про це він доповідав працівнику податкової ОСОБА_16. Працівник податкової ОСОБА_17. привіз факс з м.Житомира і вони 3 рази відпустили конфіскований ДПА спирт ОСОБА_8. та іншим особам.
Підсудний ОСОБА_7. в судовому засіданні пояснив, що він працював в податковій міліції м.Бердичіва. До відпуску спирту він не має відношення. Він був присутнім, коли вилучались підроблені документи та печатка у ОСОБА_8. Ця підроблена печатка знаходилась у його автомобілі, де він її переховував і її він потім віддав слідчому прокуратури.
Підсудна ОСОБА_8. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9. запропонував їй працювати експедитором. Він же давав їй довідку з Сімферопольської парфумної фабрики, довіренність з вказаної фабрики, інші документи і вона, разом з ОСОБА_9., займалась купівлею спирту для цієї фабрики. Вона приїзджала до податкової міліції М.Бердичева, надавала документи, які їй давав ОСОБА_9. для отримання спирту. У неї була печатка Сімферопольської парфумерної фабрики, яку їй теж дав ОСОБА_9. По цим документам вона отримала 2 рази по 500 дал. спирту в податковій, а потім ще 400 дал. спирту. Спирт їй видавали працівники міліції. Від ОСОБА_6. вона взнала, що купує спирт по підробленим документам. В міліції у неї потім вилучили всі документи і печатку фабрики та затримали її. Потім працівники податкової міліції відпустили її і вона знову купувала у них спирт, не отримувала. Вона визнала, що тричі незаконно отримувала конфіскований спирт в податковій міліції М.Бердичева. На Сімферопольські парфумерній фабриці вона ніколи не працювала.
Підсудний ОСОБА_4. в судовому засіданні пояснив, що до нього, як заступника начальника управління податкової міліції ДПА в Житомирській області, звернувся громадянин ОСОБА_9. з метою закупівлі конфіскованих податковою адміністрацією товарів, представившись, як представник організації бувших працівників правоохоронних органів. При цьому ОСОБА_9. мав відповідне посвідчення цієї організації. На той час в Бердичівські податковій інспекції було більше 100 тон конфіскованого спирт, який не могли нікому тривалий час продати. З ОСОБА_9. він безпосередньо не працював, а відправив його до відділу, який займався реалізацією конфіскованих товарів. Потім він зустрівся з ОСОБА_9. і сказав йому, що поки не буде підтвердження з Сімферопольської парфумної фабрики, спирт податкова не продасть йому. Коли прийшов факс з М.Сімферополя, спирт продали. Він не давав вказівок ОСОБА_6. і ОСОБА_7. по продажу спирту. Ніякого хабаря за продаж спирту він не отримував і ОСОБА_5. йому гроші не передавав за незаконний відпуск ДПА конфіскованого спирту. Він не міг продавати спирт конфіскований, так як спирт знаходився на обліку в ДПІ, а не в податковій міліції, де він на той час працював. Чи були законні документи при відпуску конфіскованого спирту -це перевіряють працівники ДНІ. Вартість спирту теж визначають працівники ДНІ, а не він особисто.
Підсудний ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснив, що до нього в 2001 році неодноразово підходив ОСОБА_9. і просив допомогти йому купити конфіскований ДПА спирт. Він запропонував ОСОБА_9. звернутись до голови ДПА ОСОБА_17 ОСОБА_4. у нього були „натянуті,, відносини, так як останній перевів його на посаду, де була менша заробітна плата.
Дослідивши матеріали справи, допитавши підсудних, свідків сд вважає, що підсудних ОСОБА_7., ОСОБА_6., ОСОБА_8. у вчиненні злочинів підтверджується наступними доказами:
· заявою від 16 січня 2002 року від ОСОБА_8. в УМВС України в Житомирській області в якій вона вказала, що вона була втягнута в злочинну діяльність громадянином ОСОБА_9., який надавав їй для отримання конфіскованого спирту підроблені документи та підроблену печатку;
· протоколом 21 січня 2002 року усної заяви від ОСОБА_8. в УМВС. В ній ОСОБА_8. вказала, що за незаконне отримання спирту в податковій міліції М.Бердичева вона дала хабаря в сумі 200 доларів СІЛА працівнику міліції ОСОБА_17. Вона це зробила тому, що працівник ПМ ОСОБА_6. сказав їй, що необхідно дати хабаря ОСОБА_17. для незаконного отримання конфіскованого спирту;
· протоколом очної ставки від 26 лютого 2002 року між ОСОБА_9. і ОСОБА_8. в ході якої остання підтвердила, що підроблені документи та печатку для отримання в ДПІ конфіскованого спирту вона отримала від ОСОБА_9.;
· заявами від 1 лютого 2002 року та від 5 лютого 2002 року від ОСОБА_18. прокурору Житомирської області. В цій заяві він вказує, що за пропозицією ОСОБА_9. він дістав копію статуту Сімферопольської парфумної фабрики, виготовив підроблену печатку і передав ці підроблені документи та печатку літаком ОСОБА_9. в м.Житомир. Все це робилось з метою отримати в ДНІ Житомирської області конфіскований спирт;
· оголошеними в судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_18., який на попередньому судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_9. просив дістати йому документи та печатку. Він підробив довідку від імені Сімферопольської податкової інспекції. Його друзі на його прохання підробили печатку Сімферопольської парфумерної фабрики. Ці підроблені документи та печатку він передав ОСОБА_9. В подальшому ОСОБА_9., ОСОБА_8. та інші використовували підроблені документи та печатку для отримання конфіскованого спирту в Бердичівській ДПІ.
оголошеними в судовому засіданні показами обвинуваченого ОСОБА_9, який на попередньому судовому засіданні пояснив, що він звернувся в ДПІ по питанню придбання конфіскованого спирту. По питанню придбання спирту він спілкувався з ОСОБА_19. Він мав перелік документів для придбання конфіскованого спирту. Про перелік документів він повідомив ОСОБА_18. Той передав йому з Криму підроблені документи, печатку і він віддав їх ОСОБА_8., яка на підставі підроблених печатки та документів уклала договори на придбання конфіскованого спирту і придбала конфіскований спирт. Проте їх затримали працівники Бердичівської податкової міліції і сказали, що документи не в порядку, підроблені. Ціну на
конфіскований спирт вказав ОСОБА_15. Гроші за спирт привозив ОСОБА_14, а проплачувала ОСОБА_8. Через деякий час ОСОБА_8. сказала, що документи на спирт фіктивні. Він розмовляв з ОСОБА_6. і той сказав, що так, як документи фіктивні, спирт не видають. Працівники міліції забрали ОСОБА_8 Проте потім вони три рази придбали конфіскований спирт по підробленим документам та по підробленій печатці;
· протоколом від 4 лютого 2002 року очної ставки між ОСОБА_9. і ОСОБА_18. в ході якої останній підтвердив обставини виготовлення ним копії статуту Сімферопольської парфумної фабрики та печатки цієї фабрики за вказівкою ОСОБА_9. та підтвердив, що вказані документи та печатку для отримання в ДПІ конфіскованого спирту він літаком передав в м.Житомир для ОСОБА_9.;
· протоколом від 28 січня 2002 року очної ставки між ОСОБА_17. і ОСОБА_7. в ході якої останній підтвердив, що факсову відповідь з Сімферопольської податкової міліції та матеріали, вилучені у ОСОБА_8. він передав працівнику податкової міліції ОСОБА_17., який вирішував питання про відпуск конфіскованого спирту вказаній особі;
· протоколом від 26 лютого 2002 року очної ставки між ОСОБА_14. і ОСОБА_9. в ході якої останній підтвердив, що він з допомогою ОСОБА_8. продав спирт, отриманий в податковій міліції М.Бердичева від ОСОБА_6. і ОСОБА_17. громадянину ОСОБА_14.;
· протоколом від 26 лютого_2002 року очної ставки між ОСОБА_14. і ОСОБА_8. в ході якої остання вказала, що за вказівкою ОСОБА_6. вони підходила до ОСОБА_17. по питанню придбання конфіскованого спирту. ОСОБА_14. давав їй гроші для того, щоб вона дала їх особисто працівнику податкової міліції ОСОБА_17., як хабар, за відпуск конфіскованого податковою міліцією спирту, що вона і зробила. Після цього вона отримала конфіскований спирт. ОСОБА_14. теж підтвердив ці її покази;
- показами свідка ОСОБА_11., який пояснив, що у вересні 2001 року
працівник податкової міліції ОСОБА_7. привів до нього ОСОБА_8.
разом з якимось чоловіком. ОСОБА_8. назвалась представником
Сімферопольської парфумерної фабрики. ОСОБА_7. наказав йому укласти
угоду на відпуск їй конфіскованого спирту. Потім ОСОБА_7. сказав йому,
що документи на отримання спирту від імені Сімферопольської парфумерної
фабрики, начебто, підроблені. За вказівкою ОСОБА_6. він оформив
документи на відпуск конфіскованого спирту представнику Сімферопольської
парфумерної фабрики - ОСОБА_8. Коли спирт відгрузили, ОСОБА_6.
наказав затримати вантаж. У ОСОБА_8. вилучили печатку та документи.
Проте в подальшому ОСОБА_8. працівники ДПІ відпустили декілька разів
конфіскований спирт;
- протоколом очної ставки від 21 січня 2002 року між ОСОБА_19. і
ОСОБА_20. в ході якої остання підтвердила, що по питанню придбання
конфіскованого спирту до неї зверталась ОСОБА_8., як
представник Сімферопольської парфумерної фабрики;
· протоколом від 21 січня 2002 року пред'явлення особи для впізнання, згідно якого ОСОБА_8. впізнала ОСОБА_19., як того, хто теж представлявся при придбання конфіскованого спирту представником Сімферопольської парфумерної фабрики;
· оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_21., яка на досудовому слідстві пояснила, що дійсно в 2001 році Бердичівська ОДПІ неодноразово реалізовувала Сімферопольській парфумерній фабриці конфіскований спирт;
· показами свідка ОСОБА_22., який пояснив, що дійсно в 2001 році з чергової частини Бердичівської ГВПМ з метою перевірки було відправлено факсові повідомлення в податкову міліцію Автономної республіки Крим;
· показами свідка ОСОБА_23., яка пояснила, що дійсно вона в вересні 2001 року зареєструвала запит про надання допомоги з Бердичівської ГВПМ в податкову міліцію М.Сімферополя. Даний запит підготував ОСОБА_7.;
· оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_24., який на досудовому слідстві пояснив, що у вересні 2001 року ОСОБА_17. та ОСОБА_6. затримали спирт, який відпускався з Чуднівського спиртзаводу представнику Сімферопольської парфумерної фабрики ОСОБА_8. Останню затримала, доставили у відділ міліції. ОСОБА_7. вилучив у ОСОБА_8. підроблені печатку і бланки документів;
- свідок ОСОБА_25. пояснив, що у вересні 2001 року він приймав участь у затриманні ОСОБА_8. та інших, які по підроблених документах отримували в ДПІ конфіскований спирт. Потім представнику Сімферопольської парфумерної фабрики - ОСОБА_8. видали конфіскований спирт за вказівкою керівництва Бердичівської податкової міліції;
- листом, адресованого в.о. начальнику Бердичівського ГОНМ ОСОБА_6. від 25 вересня 2001 року з ДПА в Автономній Республіці Крим про те,
що наряд для отримання конфіскованого спирту з Чуднівського спиртзаводу
Сімферопольська парфумерна фабрика не надавала і громадянка ОСОБА_8. на даній фабриці не працює;
- висновком від 28 лютого 2002 року по матеріалам службового
розслідування, проведеного ДПА в Житомирській області, згідно якого
працівниками податкової міліції ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_17.
були допущені порушення закону при відпуску в 2001 році конфіскованого
спирту представник Сімферопольської парфумерної фабрики ОСОБА_8.;
· платіжними дорученнями про оплату за отриманий в 2001 році ОСОБА_8. в ГВПМ Бердичівської ОДПІ конфіскований спирт;
· листом від 15 березня 2002 року КРУ в Житомирській області з якого слідує, що ГВПМ Бердичівської ОДПІ в 2001 році проведено реалізацію конфіскованого спирту з порушенням вимог закону;
актом від 14 березня 2002 року перевірки окремих питань фінансово-
господарської діяльності ГВПМ Бердичівської ОДШ за 2001 рік, складеного КРУ в Житомирській області. Згідно цього акту відпуск конфіскованого спирту в 2001 році Сімферопольській парфумерній фабриці проведено з порушенням вимог закону;
- актом від 13 березня 2002 року складеного КРУ в Житомирській
області, згідно якого з території Чуднівського спиртзаводу протягом 2001 року
було реалізовано Сімферопольській парфумерній фабриці 499, 99 дал. спирту;
· протоколом від 19 січня 2002 року виїмки в ГВПМ Бердичівської ОДШ документів щодо конфіскації та реалізації конфіскованого спирту;
· протоколом від 18 лютого 2002 року огляду в якості речових доказів документів, які підтверджують реалізацію в 2001 році Сімферопольській парфумерній фабриці конфіскованого спирту та самими документами:
· підробленою довіреністю від імені директора Сімферопольської парфумерної фабрики на ім'я ОСОБА_8. на отримання сировини та готової продукції від імені Сімферопольської парфумерної фабрики,
· довідкою №31 від 20 липня 2001 року Сімферопольської МДПІ, свідоцтвом про реєстрацію місця зберігання спирту,
· свідоцтвом про державну реєстрацію Сімферопольської парфумерної фабрики, договором №112 від 18 липня 2001 року,
· статутом Сімферопольської парфумерної фабрики;
- довідкою про вартість спирту, виданої Чуднівським спиртзаводом
ОСОБА_8.;
· договором від 4 вересня 2001 року укладеним між Бердичівською ОДПІ та представником Сімферопольської парфумерної фабрики ОСОБА_8. про відпуск їй конфіскованого спирту;
· листом-запитом від 24 вересня 2001 року в УПМ ДГТА в АР Крим;
- відповіддю з УПМ ДПА в АР Крим від 29 вересня 2001 року;
- довіреностями на ім'я ОСОБА_8. для отримання конфіскованого
спирту в Бердичівській ОДШ;
· актом №41 від 26 вересня 2001 року опису і оцінки спирту, складеного комісією в складі державного податкового інспектора ОСОБА_11., представника покупця ОСОБА_8., представника державного казначейства ОСОБА_26., оперуповноваженого Чуднівського ВПМ ОСОБА_13.;
· актом опису і оцінки спирту №48 від 25 жовтня 2001 року складеного комісією в складі старшого державного податкового інспектора ОСОБА_20., представника покупця ОСОБА_8., заступника начальника оперативного відділу ОСОБА_17., головного бухгалтера Чуднівського спиртзаводу ОСОБА_26., завскладом ОСОБА_27.;
· актом опису і оцінки спирту в 2001 році, складеного комісією в складі державного податкового інспектора ОСОБА_11., представника покупця ОСОБА_8., представника державного казначейства ОСОБА_28., бухгалтера ОСОБА_29., комірника ОСОБА_30.;
листом від 3 жовтня 2001 року В.о. начальника Бердичівського ГВПМ
ОСОБА_6. директору Бердичівського ЗБН про відпуск конфіскованого спирту;
- актом від 4 жовтня 2001 року прийому-передачі ОСОБА_8., як
представнику Сімферопольської парфумерної фабрики, конфіскованого
спирту;
- актом від 4 жовтня 2001 року про передачу представнику
Сімферопольської парфумерної фабрики ОСОБА_8. конфіскованого
спирту;
· актом від 25 жовтня 2001 року вилучення з Чуднівського спиртзаводу та реалізацію Сімферопольській парфумерній фабриці конфіскованого ДПІ спирту;
· заявою ОСОБА_7. в прокуратуру Житомирської області про те, що він в 2001 році заховав за вказівкою працівника податкової міліції ОСОБА_6. печатку, вилучену у представника Сімферопольської парфумерної фабрики ОСОБА_8.;
· протоколом від 22 січня 2001 року виїмки, згідно якого було вилучено у ОСОБА_7. печатку Сімферопольської парфумерної фабрики, яка знаходилась захованою в автомобілі «Форд-Сієра», державний номер НОМЕР_3
- протоколом від 8 лютого 2002 року виїмки в м.Сімферопіль, в
домоволодінні ОСОБА_18. печатки Сімферопольської парфумерної фабрики;
- протоколом від 12 лютого 2002 року огляду в якості речового доказу
печатки Сімферопольської парфумерної фабрики, вилученої 8 лютого 2002
року у домоволодінні ОСОБА_18. в М.Сімферополь ;
- протоколом від 8 лютого 2002 року виїмки в М.Сімферополь в
домоволодінні ОСОБА_18. печатки Сімферопольської МШ;
- протоколом від 12 лютого 2002 року огляду в якості речового доказу
печатки Сімферопольської МШ, вилученої 8 лютого 2002 року в домоволодінні
у ОСОБА_18.;
- висновком №25 від 24 січня 2003 року техніко-криміналістичної
експертизи, згідно якого відбиток печатки, який знаходиться на листі
директора Сімферопольської парфумерної фабрики, нанесений не печаткою
діючого підприємства Сімферопольської парфумерної фабрики. Надана на
дослідження печатка Сімферопольської парфумерної фабрики виготовлена не в
державних майстернях, являється підробленою;
- висновком №63 від 26 лютого 2003 року техніко-криміналістичної
експертизи, згідно якого печатка Сімферопольської МЛІ, вилучена у ОСОБА_18., виготовлена не в державних майстернях;
· протоколами від 23 січня 2002 року виїмки та від 23 січня 2002 року огляду в якості речових доказів книги прийому та здачі чергувань УПМ ДПА в Житомирській області;
· протоколами від 25 січня 2002 року виїмки та від 29 березня 2002 року огляду в якості речових доказів факсового апарату «Панасонік», який знаходиться в приміщенні УПМ ДПА в Житомирській області;
протоколами від 29 січня 2002 року виїмки та від 5 лютого 2002 року
огляду в якості речових доказів журналів вхідної-вихідної кореспонденції УПМ ДПА в Житомирській області;
· протоколами від 31 січня 2002 року виїмки та від 13 лютого 2002 року огляду в якості речових доказів журналів вхідної-вихідної кореспонденції Бердичівського ГВПМ;
· листом від директора Сімферопольської парфумерної фабрики про те, що дане підприємство не отримувало в 2000-2001 роках спирт з Чуднівського спиртового заводу. Згідно цього листа громадянка ОСОБА_8. не являється комерційним представником даного підприємства і даній особі доручення на отримання спирту ніколи не видавалось;
· листом з Сімферопольської МШ про те, що довідку №31 від 11 вересня 2001 року на отримання спирту видали не громадянці ОСОБА_8., а підприємству ХСП «Солнечное»;
- довідкою з Сімферопольської парфумерної фабрики про те, що в 2001
році дане підприємство спирт етиловий на спиртових заводах на території
Житомирської та Вінницької областей не купувало;
· довідкою з Сімферопольської парфумерної фабрики про те, що в 2001 році дане підприємство громадянці ОСОБА_8. доручення на придбання спирту етилового не надавалось;
· вироком від 2 вересня 2002 року місцевого суду Железнодорожного району М.Сімферополя, яким ОСОБА_10був засуджений за ст.358 ч.1 КК України за те, що він на прохання ОСОБА_18. в 2001 році виготовив печатку Сімферопольської парфумерної фабрики, яку в подальшому використовував ОСОБА_18., ОСОБА_8. та інші громадяни для скоєння злочинів -отримання конфіскованого спирту на території Житомирської області.
Згідно обвинувального висновку підсудний ОСОБА_4. обвинувачується в тому, що він 25 жовтня 2000 року, біля 22-30, в поза робочий час разом з начальником відділу викриття злочинів в базових галузях економіки управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Житомирській області ОСОБА_31., рухаючись службовим автомобілем та слідуючи автотрасою Бердичів-Житомир, поблизу с Сінгури Житомирського району в напрямку м. Житомир, помітив на узбіччі селища скупчення вантажних автомобілів. Тоді ОСОБА_4., діючи умисно, користуючись наданою владою та службовим становищем, з кар'єристських мотивів, вирішив перевірити походження перевозимого вказаними автомобілями вантажу, його документальне оформлення, після чого, шляхом здійснення психологічного тиску на його власників під виглядом складання матеріалів про порушення ними податкового законодавства, і таким чином незаконно домогтися їх відмови від вантажу чи його частини, та прийняття рішення про конфіскацію вантажу. З цією метою, ОСОБА_4., разом з ОСОБА_31. провів догляд автомобіля "Камаз" з вантажем будівельно-оздоблювальних матеріалів, відібрав незаконно у водія ОСОБА_32.
документи на вантаж та дорожній лист у водія ОСОБА_33. та примусово доставив водія ОСОБА_32. в адміністративне приміщення Управління ПМ ДПА в Житомирській області в м. Житомирі, вул.Войкова,7. Там ОСОБА_4. разом з ОСОБА_31. перевищуючи владу, учинив особистий обшук ОСОБА_32, вилучив у нього гроші і незаконно закрив його в душовій кімнаті Управління ПМ ДПА.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. вину свою в пред'явленому йому обвинувачені по даному епізоду не визнав та пояснив, що в жовтні 2000 року він разом з іншими працівниками податкової міліції: ОСОБА_34. і ОСОБА_31. їхали на автомобілі з М.Бердичева в м.Житомир. На дорозі, на узбіччі стояли вантажні автомобілі. Водії сказали, що у них поломка автомобілів. Накладні на товари у водіїв були заповнені різними чорнилами. Водій ОСОБА_32. поїхав з ними в податкову міліцію, де ОСОБА_31. взнав, що підприємство, власник вантажу - знаходиться на даний час в розшуку. Після цього він, ОСОБА_4., пішов з кабінету додому, а з ОСОБА_32. залишився працювати ОСОБА_31., який відібрав пояснення у ОСОБА_32. Наступного дня ОСОБА_31. доповів йому, що виявлено ухилення від сплати податків по даному вантажу, про що доповіли голові ДПА. Гроші у водіїв він не вилучав і не забирав, вказівку зачиняти водія в душовій він не давав.
При проведенні 14 грудня 2000 року очної ставки між ОСОБА_35. і ОСОБА_4. останній підтвердив свої попередні покази про обставини затримання вантажу та водіїв в жовтні 2000 року.
В судовому засіданні було оголошено покази потерпілого ОСОБА_32., який на досудовому слідстві пояснив, що восени 2000 року у нього поламалась автомашина з вантажем і він стояв на узбіччі дороги. До них під'їхали якійсь люди, один з яких був у формі працівника міліції. Вони перевірили у них документи і він поїхав з цими людьми в м.Житомир, у податкову міліцію. Там йому сказали, що його документи на вантаж - не в порядку. ОСОБА_31. у нього вилучав документи та гроші. ОСОБА_31. потім, через деякий час повернув йому його гроші. Чи був присутнім ОСОБА_4. - він не пам'ятає. Провідну роль в його затримання грав працівник міліції ОСОБА_31., а не ОСОБА_4. Потім черговий податкової міліції зачинив його в душовій кімнаті, де він і пробув до ранку наступного дня.
В своїй заяві прокурору Житомирської області, написаній 10 листопада 2000 року ОСОБА_32. вказав, що при його затриманні на дорозі Бердичів-Житомир автомобіль обшукував працівник міліції ОСОБА_31., який відвіз його в приміщення Управління податкової міліції ДПА в Житомирській області і відбирав у нього пояснення. Після цього ОСОБА_31. вилучив у нього гроші і наказав закрити його, ОСОБА_32., в душевій кімнаті, де він і пробув до ранку наступного дня. Пізніше саме ОСОБА_31. віддав йому вилучені гроші та документи на автомашину.
При проведенні 17 листопада 2000 року очної ставки між ОСОБА_4. і ОСОБА_32. останній підтвердив, що коли троє працівників податкової міліції оглянули його машину, яка стояла на дорозі Бердичів-Житомир, працівник податкової міліції ОСОБА_31. запропонував йому сісти в автомобіль і відвіз його в приміщення УПМ ДПА. Там ОСОБА_31. відібрав у нього пояснення і закрив в душевій кімнаті на ніч. Пізніше ОСОБА_31. віддав йому вилучені у нього гроші та документи.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_31., який на досудовому слідстві пояснив, що в жовтні 2000 року він разом з ОСОБА_4. та іншими працівниками податкової міліції їхали в М.Житомир і на дорозі побачили скупчення вантажних автомобілів. Водії повідомили, що везуть будівельні матеріали. Водій ОСОБА_32. поїхав з ними в податкову міліцію. Там виявили, що документи на вантаж викликають сумніви, так, як водій сказав, що вони їдуть в м.Київ, а по документам, що вони їдуть в м.Львів. Крім того, продавець їм будматеріалів знаходився на той час в розшуку. Він, ОСОБА_31., відібрав у ОСОБА_32. пояснення і той залишив йому свої гроші. Хто помістив ОСОБА_32. в душову кімнату він не знає. ОСОБА_32. тоді питав у нього, де можна переночувати. ОСОБА_4. не давав йому вказівки забирати у ОСОБА_32. гроші та документи на вантаж та поміщати його в душову кімнату.
Після затримання водіїв 28 жовтня 2000 року ОСОБА_31. написав заступнику начальника Управління податкової міліції ДПА рапорт в якому вказав, що при перевірці товару фірм «Плафена ЛТД» і ПП ОСОБА_35виявлено лишки товару, в зв'язку з цим проводиться перевірка.
Згідно протоколу від 18 листопада 2000 року очної ставки між ОСОБА_36. і ОСОБА_31. останній підтвердив свої попередні покази в частині підстав для затримання ним водія ОСОБА_32. та тримання його в приміщенні Управління податкової міліції ДПА.
При проведенні 18 листопада 2000 року очної ставки між ОСОБА_32. і ОСОБА_31. останній підтвердив свої попередні покази в частині підстав для затримання ним водія ОСОБА_32. та тримання його в приміщенні Управління податкової міліції ДПА в Житомирській області.
Згідно протоколу від 14 грудня 2000 року очної ставки між ОСОБА_35. і ОСОБА_31. останній підтвердив свої попередні покази в частині підстав для затримання ним водія ОСОБА_32. та тримання його в приміщенні Управління податкової міліції ДПА.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_33., який на досудовому слідстві пояснив, що в жовтні 2000 року вони разом з водієм ОСОБА_32. на вантажних автомобілях перевозили будматеріали в м.Черкаси. За М.Бердичевом один з автомобілів поламався і вони стояли на узбіччі. До них під'їхали якісь люди, один з яких був у формі працівника міліції. Ці люди перевірили у них документи і поїхали в м.Житомир. З ними поїхав водій ОСОБА_32. Наступного дня ОСОБА_32. повернувся
до них з працівником міліції ОСОБА_31. Останній забрав його в податкову міліцію, де відбирав у нього пояснення, а потім заставив розвантажити будівельні матеріали в склад. Пізніше ОСОБА_31. повернув йому вантаж та документи на вантаж. ОСОБА_4. у нього ніяких документів, грошей та вантаж будматеріалів не відбирав.
Свідок ОСОБА_36. пояснила, що в жовтні 2000 року вона чергувала в опер групі в податковій міліції. За вказівкою керівництва вони виїхали за м.Житомир, де на дорозі стояли автомобілі з будматеріалами. Ці будматеріали вони перевезли на склад. Керував цим працівник податкової міліції ОСОБА_37. Заступник начальника УПМ ДПА ОСОБА_4. їй вказівок на перевірки вантажу та його затримання не давав.
В судовому засіданні було оглянуто протокол від 26 жовтня 2000 року огляду місця події, який складала старший оперуповноважений УПМ ДПА ОСОБА_36., яка вилучила будматеріали у водіїв ОСОБА_32. і ОСОБА_33. Про це вона також вказала в своєму рапорті від 27 жовтня 2000 року на ім'я начальника ДПА.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_37., який на досудовому слідстві пояснив, що в жовтні 2000 року він отримав з сейфу ОСОБА_31. документи на автомобіль і гроші, які потім передав водієві ОСОБА_32. Він разом з працівником податкової міліції ОСОБА_36. описали затриманий у ОСОБА_32. вантаж будматеріалів.
При проведенні 14 грудня 2000 року очної ставки між ОСОБА_36. і ОСОБА_37. останній підтвердив, свої попередні покази. При цьому він не вказує, що ОСОБА_4. давав йому вказівки виконувати ці дії.
При проведенні 14 грудня 2000 року очної ставки між ОСОБА_35. і ОСОБА_37. останній підтвердив, свої попередні покази відносно обставин затримання та вилучення вантажу у водіїв в жовтні 2000 року. При цьому він не вказує, що ОСОБА_4. давав йому вказівки виконувати ці дії.
Свідок ОСОБА_34. пояснив, що в жовтні 2000 року він, ОСОБА_4. і ОСОБА_31. їхали по дорозі з М.Бердичева в м.Житомир. На дорозі стояли автомобілі. ОСОБА_31. спитав у водіїв, що вони везуть і куди везуть. Потім ОСОБА_31. став перевіряти у водіїв документи на вантаж. Після цього вони разом з одним з водіїв поїхали в м.Житомир в Управління податкової міліції. Там ОСОБА_31. перевіряв законність придбання та перевезення даного вантажу. Він не бачив і не чув, щоб ОСОБА_4. давав вказівку затримали водіїв і помістити їх у душову кімнату в Управлінні податкової міліції.
Свідок ОСОБА_38. пояснив, що в жовтні 2000 року він чергував в Управлінні податкової міліції. Працівник податкової міліції ОСОБА_31. привіз ОСОБА_32. в приміщення УПМ. Чи утримували останнього в приміщенні душової кімнати - він не знає. Заступник начальника УПМ ДПА ОСОБА_4. не давав вказівки затримати та утримувати ОСОБА_32. в душовій кімнаті УПМ.
Аналогічні покази дав в судовому засіданні працівник ПМ ДПА свідок
ОСОБА_39., який працював на той час в черговій частині УПМ ДПА. Свої покази свідок ОСОБА_39. підтвердив і при проведенні 18 листопада 2000 року очної ставки з ОСОБА_32.
При проведенні 17 листопада 2000 року очної ставки між ОСОБА_32. і ОСОБА_38. останній підтвердив свої попередні покази.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_40., який на досудовому слідстві пояснив, що в черговій частині УПМ відсутнє приміщенні для утримання затриманих осіб. Про затримання та поміщення в душову кімнату ОСОБА_32. йому нічого невідомо.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_41., який на досудовому слідстві пояснив, що в жовтні 2000 року він разом з іншими водіями перевозив будматеріали. За М.Бердичевом один з автомобілів поламався і вони стали на узбіччі. До них під'їхали якісь люди, стали перевіряти у них документи на вантаж, а потім забрали з собою ОСОБА_32. і уїхали. Наступного дня повернувся ОСОБА_32. і повідомив, що він ночував в душовій кімнаті в Управлінні податкової міліції. Працівники податкової міліції заставили їх відвезти та розвантажити вантаж будматеріалів на склад. Потім приїхали власники вантажу і працівники податкової міліції повернули вантаж будматеріалів. Чи давав ОСОБА_4. вказівку затримати вантаж, ОСОБА_32., вилучити у нього гроші та утримувати його вночі в душовій кімнаті - він не знає.
Свідок ОСОБА_42. пояснив, що під час його чергування в приміщенні Управління податкової міліції ДПА в Житомирській області ОСОБА_31. привіз в приміщення УПМ ОСОБА_32. з яким бесідував в своєму кабінеті. ОСОБА_31. питав у нього, чи можна залишити переночувати в душовій кімнаті ОСОБА_32. Чи дійсно останній ночував в душовій кімнаті він не знає.
Свідок ОСОБА_43. пояснив, що в жовтні 2000 року він отримав від ОСОБА_31. для перевірки матеріали відносно ТОВ «Плафена». Протокол був складений ОСОБА_36. Потім ОСОБА_31. передав йому ще якісь накладні по вказаному підприємстві. Перевірку він не встиг зробити, так, як матеріали у нього забрали в прокуратуру.
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_32. він показав та розповів про обставини затримання його в жовтні 2000 року на дорозі між М.Бердичевом і М.Житомиром. ОСОБА_32. вказав, що затримав його працівник податкової міліції ОСОБА_31., який доставив його в приміщення Управління податкової міліції ДПА, де він ночував в душовій кімнаті.
В суді були оглянуті документами, які підтверджують передачу працівниками Управління податкової міліції ДПА власникам ПП «ОСОБА_35» та ТОВ «Плафена» вилучених у них працівниками податкової міліції будівельних матеріалів.
Прокуратурою Житомирської області проводилась перевірка по скарзі ОСОБА_32. По результатам перевірки 4 квітня 2001 року старшим слідчим прокуратури Житомирської області ОСОБА_44. було винесено постанову, затверджену заступником прокурора Житомирської області про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_31. за ст.166 ч.2 КК України внаслідок зміни обстановки.
В даній постанові старшого слідчого прокуратури Житомирської області вказано, що працівник податкової міліції ОСОБА_31. з метою виявлення можливих правопорушень у сфері податкового законодавства, за власною ініціативою в жовтні 2000 року перевіряв транспортування товарно-матеріальних цінностей водієм ОСОБА_32. Він незаконно витребував у ОСОБА_32. документи на вантаж, незаконно доставив його в приміщення Управління податкової міліції ДПА в м.Житомирі, де відібрав у нього пояснення. Після цього, не маючи достатніх підстав і повноважень ОСОБА_31. незаконно помістив ОСОБА_32. до душевої кімнати, не пристосованої для тривалого знаходження у ній людей, вчинивши до ОСОБА_32. насильство і незаконно позбавивши його волі. Незаконно позбавлений волі, внаслідок перевищення влади працівником податкової міліції ОСОБА_31. потерпілий ОСОБА_32. перебував у вищевказаному приміщенні до 8 години наступного дня. В постанові старшого слідчого прокуратури Житомирської області вказано, що вина ОСОБА_31. доведена матеріалами справи та показами потерпілих, свідків. Виходячи з викладеної постанови прокуратури Житомирської області саме працівник податкової міліції ОСОБА_31. 25 жовтня 2000 року вчинив злочини, в яких на даний час обвинувачується підсудний ОСОБА_4.
Дана постанова старшого слідчого прокуратури Житомирської області ніким не була оскаржена і не скасована.
Слідчим прокуратури Житомирської області, після проведення перевірки скарг, 24 березня 2001 року було обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_4. за вказаним епізодом через відсутність в його діях складу злочину.
Тільки через рік, 5 квітня 2002 року, при відсутності будь-яких скарг громадян, заступником прокурора Житомирської області відносно ОСОБА_4. була знову порушена за цим же епізодом кримінальна справа, що свідчить про упередженість органу досудового слідства.
При таких обставинах, враховуючи покази потерпілих, свідків, покази підсудного ОСОБА_4., досліджені матеріали кримінальної справи, в діях ОСОБА_4. немає складу злочину і за цим епізодом обвинувачення його слід виправдати.
Також підсудний ОСОБА_4. обвинувачується в тому, що він скоїв зловживання владою та службовим становищем, яке завдало істотну шкоду державним інтересам та охоронюваним законом правам та інтересам окремих
фізичних осіб - приватних підприємців ОСОБА_45., ОСОБА_46., ОСОБА_47. та ОСОБА_48., що спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу, при наступних обставинах.
Згідно обвинувального висновку ОСОБА_4. 27 червня 2001 року звернувся в магазин приватного підприємця ОСОБА_46., розташованого за адресою:АДРЕСА_5, за придбанням чотирьох автомобільних шин розмірами 195 х 70 R 14, загальною вартістю 948 грн. і, представившись першим заступником начальника управління податкової міліції ДПА в Житомирській області пообіцяв власнику магазину, що розрахунок за шини буде проведено пізніше. Довірившись завіренням ОСОБА_4., ОСОБА_45. видав вказані 4 автошини ОСОБА_4.
2 жовтня 2001 року ОСОБА_4. знову отримав від ОСОБА_45. безкоштовно 2 автошини марки TOYO VARIO- VI на загальну суму 802 грн. Так, як на протязі тривалого часу кошти за шини не поступали, ОСОБА_45. став вимагати у ОСОБА_4. розрахуватися за придбані автошини. ОСОБА_4. незаконно доручив працівникам Житомирської ОДПА провести перевірку роботи магазинів, власником яких був ОСОБА_45., що призвело до спричинення значної шкоди приватному підприємцю ОСОБА_45.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4. вину свою по даному епізоду обвинувачення не визнав та пояснив, що до нього звернувся прокурор м.Житомира ОСОБА_49. з проханням допомогти придбати для його службового автомобіля «ВОЛЬВО» 4 автошини. При цьому прокурор ОСОБА_49. гарантував, що прокуратура оплатить за ці придбані 4 автошини. На його, ОСОБА_4., прохання ПП ОСОБА_45., власник ряду автомагазинів, видав водію прокурора м.Житомира 4 автошини до автомобіля прокурора «ВОЛЬВО». Через деякий час прокурор м.Житомира ОСОБА_49. попросив його допомогти придбати ще 2 автошини до автомобіля прокурора м.Житомира «ВОЛЬВО». Він знову попросив ПП ОСОБА_45. видати 2 автошини прокурору, який гарантував оплату за придбані автошини. Водій прокурора м.Житомира забрав і ці 2 автошини, які поставив на автомобіль прокурора м.Житомира ОСОБА_49. В подальшому ПП ОСОБА_45. став вимагати заплатити за придбані 6 автошин для автомобіля прокурора м.Житомира. Проте прокурор м.Житомира ОСОБА_49. відмовився в подальшому платити за автомашини, а проти нього, ОСОБА_4., прокуратура, яка безкоштовно отримала шість автошин до свого службового автомобіля «ВОЛЬВО» і не мала намір їх повертати - порушила кримінальну справу.
При розгляді справи в суді було встановлено, що дійсно на прохання прокурора м.Житомира ОСОБА_49. в 2001 році були видані ПП ОСОБА_45, шість автошин для службового автомобіля прокуратури м.Житомира «ВОЛЬВО». Дані автошини були встановлені на службовий автомобіль
прокурора м.Житомира «ВОЛЬВО», держаний номер НОМЕР_4. При цьому прокурор ОСОБА_49. пообіцяв ОСОБА_4. розрахуватись за придбані для прокуратури 6 автошин. В подальшому прокурор відмовився заплатити за придбані для автомобіля «ВОЛЬВО» 6 автошин. Перевірка магазинів ПП ОСОБА_45., ОСОБА_46., ОСОБА_47. та ОСОБА_48. проводилась не за вказівкою ОСОБА_4., а інших посадових осіб Управління податкової міліції ДПА в Житомирській області. В подальшому ОСОБА_4. прийняв міри і вартість отриманих прокуратурою м.Житомира шести автошин була повернута ПП ОСОБА_45.
До цього часу прокуратура м.Житомира не повернула гроші за придбані 6 автомобільних шин до свого службового автомобіля.
В судовому засіданні був допитаний працівник ДПА, свідок ОСОБА_50., який пояснив, що в 2001 році він підписав посвідчення на перевірку магазинів „Стоп-транзит" та інших. Дана перевірка була позапланова і проводилась за розпорядженням голови ДПА в Житомирській області ОСОБА_17. по питанню сплати податків. Заступник голови ДПА ОСОБА_4. посвідчення на перевірку вказаних магазинів не підписував.
Згідно листа №26-5/91т від 11.02.2002 року заступника начальника Управління податкової міліції ДПА в Житомирській області ОСОБА_51., перевірка 23 липня 2001 року магазинів приватних підприємців ОСОБА_46., ОСОБА_47, ОСОБА_45., ОСОБА_48. здійснювалась на підставі доручення від 16.07.2001 року виданого головою ДПА у Житомирській області ОСОБА_17.
6 січня 2002 року слідчим були вилучені в ДПА в Житомирській області посвідчення на проведення перевірок магазинів ПП ОСОБА_45. В суді були оглянуті вилучені посвідчення. Вказані посвідчення на перевірку магазинів ПП ОСОБА_45 підписані працівником ДПА в Житомирській області ОСОБА_50.
Згідно протоколу від 10 квітня 2002 року огляду слідчим прокуратури були оглянуті журнали реєстрації перевірок магазинів ПП ОСОБА_45. У вказаних журналах маються записи з яких слідує, що керували позаплановими перевірками в магазинах ПП ОСОБА_45 працівники ДПА - Вольський, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55.
Свідок ОСОБА_56. пояснив, що в 2001 році голова ДПА в Житомирській області ОСОБА_17. дав розпорядження про проведення перевірок магазинів, які займаються продажем автозапчастин, по питанню ухилення від сплати податків. Склад груп для перевірок таких магазинів встановлював він особисто. Посвідчення для перевірок підписував не ОСОБА_4., а інший керівник ДПА.
Свідок ОСОБА_57. пояснив, що в 2001 році вони за розпорядженням голови ДПА в Житомирській області ОСОБА_17 проводили перевірку магазинів „Стоп-транзит" та інших, які належали ПП ОСОБА_45., так як у них була оперативна інформація, що він ухиляється від сплати податків. Він формував
склад груп для перевірки. Посвідчення для перевірок підписував не ОСОБА_4. Про перевірку він доповідав ОСОБА_4. Йому дзвонив власник магазинів ОСОБА_45., який був незадоволений перевіркою. Перевірку до кінця не довели і припинили, з яких причин - він не знає.
При проведенні 7 березня 2002 року очної ставки між ОСОБА_4. і ОСОБА_57. останній підтвердив свої попередні покази.
Свідок ОСОБА_55. пояснив, що влітку 2001 року він мав оперативну інформацію про те, що підприємець ПП ОСОБА_45. ввозить в Україну запасні частини та тканини, ухиляючись від сплати податків. Цю інформацію він довів д голові ДПА в Житомирській області Петренко, який підписав розпорядження про позапланову перевірку роботи підприємця ПП ОСОБА_45. ОСОБА_4. не давав йому вказівок перевіряти роботу магазинів ПП ОСОБА_45. та його сім'ї. Були сформовані групи для перевірки магазинів, які належали ПП ОСОБА_45. Він особисто формував склад груп і пояснив працівникам, що слід перевіряти. Під час перевірок магазинів ОСОБА_45 приїхав в ДПА скаржитись на дії податківців до ОСОБА_4. і ОСОБА_57. ОСОБА_4. по телефону наказав, якщо немає очевидних та значних порушень податкового законодавства, зняти інформацію про залишки товарів з комп'ютерів, не проводити повну інвентарізацію і закінчити перевірку магазинів, що вони і зробили.
При проведенні 7 березня 2002 року очної ставки між ОСОБА_4. і ОСОБА_55. останній підтвердив свої попередні покази.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_53., який на досудовому слідстві пояснив, що в липні 2001 року він приймав участь в перевірці магазину, який торгує запасними частинами до автомобілів. На перевірку його направив працівник УПМ ОСОБА_55. Перед перевіркою вони отримали направлення на перевірку об'єктів. На час перевірки вони зачинили магазин. При перевірці вони не виявили порушень податкового законодавства.
Свідок ОСОБА_58. пояснив, що в 2001 році працівник УПМ ОСОБА_55. зібрав працівників податкової міліції і сказав, що є розпорядження про перевірку роботи магазинів ПП ОСОБА_45. Розпорядження про перевірку було голови ДПА в Житомирській області, а не ОСОБА_4. їм видали посвідчення про перевірку. Він, як старший групи, з іншими працівниками перевіряв магазин „Стоп-транзит". При перевірці двері не зачиняли, робота магазина не припинялась. По результатам перевірки склали акт і пішли з магазину. ОСОБА_4. йому не дзвонив і не давав вказівок припинити перевірку магазину „Стоп-транзит".
Свідок ОСОБА_59. пояснив, що в 2001 році він працював продавцем в магазині „Авто-2000", коли приїхали працівники ДПА і стали перевіряти магазин. Через деякий час хтось подзвонив і перевірку працівники ДПА припинили та залишили магазин.
В судовому засіданні були оголошені покази потерпілої ОСОБА_46., яка на досудовому слідстві пояснила, що в липні 2001 року до них в магазин
«Товари для молоді» зайшли працівники податкової міліції і ДШ, показали направлення на проведення позапланової перевірки і стали перевіряти магазин. Керував ними ОСОБА_55. Останньому дали роздруківку з комп'ютера про залишок товару і представники податкової міліції і ДШ пішли з магазину.
Згідно показів потерпілого ОСОБА_45., оголошених в судовому засіданні, він на досудовому слідстві пояснив, що в 2001 році до нього звернувся ОСОБА_4. по питанню придбання 4 автошин для автомобіля прокурора м.Житомира, пообіцявши, що він або прокурор проплатять за придбанні автошини. Він дав вказівку бухгалтеру і прокурору м.Житомира відпустили чотири автошини. Пізніше він відпустив без оплати ще 2 автошини для автомобіля прокурора м.Житомира. Кошти за ці шість автошин не надходили. Потім ДШ прийшла перевіряти відразу всі його магазини, зачинивши їх. На даний час за придбаних 6 автошин заплачено.
Потерпіла ОСОБА_47., покази якої були оголошені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснила, що вона орендує приміщення, де знаходиться магазин «Транзит» по продажу запасних частин до автомобілів. Зі слів ОСОБА_45. вона знає, що він відпустив прокурору шість автошин і не отримав за них кошти. Потім податкова інспекція проводила перевірку їх магазину. Пізніше хтось проплатив за ці отримані шість автошини.
Свідок ОСОБА_60. пояснив, що в 2001 році він приймав участь, як старший групи, в перевірці магазину „Авто-2000". Перед перевіркою інструктаж з ними провів працівник УПМ ОСОБА_55., який видав їм посвідчення на перевірку, підписане головою ДПА в Житомирській області Петренко. Перевірка проводилась декілька годин і по результатам перевірки вони склали відповідний акт. Результати перевірки він потім доповів особисто керівнику ОСОБА_55. ОСОБА_4. не давав йому вказівку проводити перевірку роботи даного магазину і не давав вказівку припиняти перевірку вказаного магазину.
При проведенні 28 лютого 2002 року очної ставки між ОСОБА_59. і ОСОБА_60. останній підтвердив, що для перевірки магазинів 1111 ОСОБА_45 його направив працівник податкової міліції ОСОБА_55. ОСОБА_4. не давав йому вказівки перевіряти магазин 1111 ОСОБА_45.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_61., який на досудовому слідстві пояснив, що в липні 2001 року він від керівництва ОДШ отримав вказівку на перевірку магазину «Авто-2000». Для перевірки їм видали посвідчення. В магазині вони робили перевірку податкового законодавства. Через деякий час вони закінчили перевірку і пішли з магазину. ОСОБА_4. не давав їм вказівок перевіряти вказаний магазин.
Аналогічні покази дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_52., покази якого були оголошені в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_62. пояснила, що в 2001 році вона працювала державним податковим інспектором ОДШ і приймала участь в перевірці магазину „Анжеліка і король". Перевірку вона проводила по вказівці свого
керівника - ОСОБА_63. Посвідчення на перевірку їм видав працівник ОД11І ОСОБА_54. Потім вони зняли роспечатку залишків товарів в цьому магазині і залишили магазин. ОСОБА_4. не давав їм розпорядження перевіряти вказаний магазин.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_54.І., який на досудовому слідстві пояснив, що в липні 2001 року за вказівкою працівника податкової міліції ОСОБА_55. він приймав участь в перевірці магазину «Стоп-транзит». Він особисто, за вказівкою ОСОБА_55. виписав посвідчення на перевірку ряду магазинів ПП ОСОБА_45. Підписав ці посвідчення ОСОБА_50. Перевірка магазину була припинена за вказівкою ОСОБА_55.
Свідок ОСОБА_39. пояснив, що в липні 2001 року за вказівкою керівництва ДПА він приймав участь в проведенні перевірки магазину ПП ОСОБА_45. Посвідчення на перевірку та вказівку про проведення перевірки магазину давав не ОСОБА_4., а інший працівник ДПА.
Аналогічні покази на досудовому слідстві дали свідки ОСОБА_64. та ОСОБА_65., покази яких були оголошені в судовому засіданні.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_66., яка на досудовому слідстві пояснила, що вона, як працівник магазину, відпустила ОСОБА_4. і невідомому їй чоловікові автошини без оплати. Невідомий їй чоловік розписався за отриманні автошини і забрав їх з собою. Цей чоловік гроші за придбанні автошини не давав. За автошини розрахувались пізніше інші особи. Пізніше цей же чоловік отримав ще дві автошини, без оплати за них. В цьому ж році, в кінці липня у них в магазині була позапланова перевірка. У неї перевіряли документацію. Потім приїхав власник магазину і перевірка припинилась. В судовому засіданні свідок ОСОБА_66. підтримала ці свої покази.
При проведенні 7 березня 2002 року очної ставки між ОСОБА_4. і ОСОБА_66. остання підтвердила свої попередні покази.
Згідно показів свідка ОСОБА_67., оголошених в судовому засіданні, він 27 червня 2001 року за вказівкою ПП ОСОБА_45 відпустив в автомагазині «Транзит» чотири автошини чоловікові, який прийшов в магазин разом з ОСОБА_4. Чоловік, який отримав чотири автошини, гроші за них в касу не сплатив. Пізніше цей же чоловік знову отримав дві автошини в їх магазині без їх оплати. Через деякий час до них в автомагазин прийшли працівники податкової міліції і ДНІ з позаплановою перевіркою магазину. Потім за придбанні автошини надішли кошти в касу магазину.
В судовому засіданні були оголошені покази свідка ОСОБА_68., який на досудовому слідстві пояснив, що влітку 2001 року за вказівкою прокурора м.Житомира ОСОБА_49. він поїхав в магазин «Стоп-Транзит» і отримав там безкоштовно чотири автошини для автомобіля марки «Вольво» прокурора м.Житомира. Вказані чотири автошини він поставив на автомобіль «Вольво», держаний номер НОМЕР_4, на якому їздить прокурор м.Житомира. Через деякий час в тому ж 2001 році він за вказівкою прокурора м.Житомира
ОСОБА_49. знову їздив в автомагазин «Стоп-Транзит», де отримав безкоштовно дві автошини для автомобіля «Вольво» прокурора м.Житомира. Вказані автошини він знову поставив на автомобіль «Вольво» прокурора м.Житомира. Хто оплачував придбання цих шести автошин він не знає. В судовому засіданні свідок ОСОБА_68. повністю підтвердив ці свої покази.
Згідно акту від 7 вересня 2001 року, складеного заступником прокурора м.Житомира ОСОБА_69., помічником прокурора ОСОБА_70. і водієм прокуратури м.Житомира ОСОБА_68. на службовому автомобілі прокуратури м.Житомира було встановлено чотири автошини марки „MOTODOR".
Згідно акту від 24 жовтня 2001 року, складеного заступником прокурора м.Житомира ОСОБА_69., помічником прокурора ОСОБА_70. і водієм прокуратури м.Житомира ОСОБА_68. на службовому автомобілі прокуратури м.Житомира було встановлено дві автошини марки „MOTODOR".
Слідчим прокуратури Житомирської області 10 квітня 2002 року було оглянуто автомобіля «Вольво», держаний номер НОМЕР_4 прокуратури м.Житомира. При огляді було виявлено, що на даний автомобіль дійсно встановлено чотири автошини марки „MOTODOR".
Свідок ОСОБА_71. в судовому засіданні пояснив, що в 2001 році прокурор м.Житомира ОСОБА_49. просив його знайти спонсора для оплати придбаних автошин для автомобіля «Вольво» прокурора м.Житомира. Пізніше він взнав, що по проханню прокурора м.Житомира ОСОБА_49. заступник голови ДПА ОСОБА_4. домовився про придбання автошини для автомобіля прокурора м.Житомира. ОСОБА_49. сказав, що прокуратура оплатить придбанні автошини, проте потім у нього щось не вийшли з оплатою і він став шукати спонсорів для оплати за придбанні чотири, а потім ще за дві автошини до автомобіля прокуратури м.Житомира. В подальшому за ці автошини за прокуратуру розрахувались інші підприємства м.Житомира.
Свідок ОСОБА_72. пояснив, що до нього, як директора СП „Мікро Мед" звернувся ОСОБА_4. з проханням оплатити за чотири автошини, придбані прокурором м.Житомира для автомобіля «Вольво», так як у прокуратури і в ДПА немає коштів для їх оплати. Він перерахував за прокуратуру м.Житомира гроші за вказані автошини в автомагазин. Прокуратура йому гроші не повернула.
Згідно довідки від 12.02.2002 року з СП «Мікро Мед» за придбані автошини ПП ОСОБА_45. було сплачено кошти.
Згідно платіжного доручення №676 від 31 серпня 2001 року сплачено СП «Мікро Мет» за придбані чотири автошини ПП ОСОБА_45у.
Свідок ОСОБА_73. пояснив, що в 2000-2003 роках він працював директором фірми „Професіонал", допомагав ДПА в Житомирській області. До нього приїзджав працівник ДПА ОСОБА_5. по питанню оплати за придбані прокурором м.Житомира шість автошин для його автомобіля. Проте на той час в їхній фірмі не було грошей і вони не змогли своєчасно оплатити ці шість
автошини, придбані прокурором м.Житомира.
Згідно листа від 11 лютого 2002 року заступника начальника УПМ ДПА в Житомирській області ОСОБА_51., адресованого прокурору Житомирської області ОСОБА_74., позапланова перевірка магазинів ПП ОСОБА_45 проводилась на підставі доручення голови ДПА в Житомирській області ОСОБА_17.
В судовому засіданні було оглянуто доручення від 16 липня 2001 року голови ДПА в Житомирській області ОСОБА_17. Згідно цього доручення заплановано проведення перевірок приватних підприємців, які займаються реалізацією через торгівельні мережу запасними частинами до автомобілів іноземного виробництва.
З довідки від 13 березня 2002 року заступника начальника Житомирської ОДПІ ОСОБА_75. слідує, що в 2001 році Житомирська ОДШ проводила, згідно попереднього плану, документальні перевірки приватних підприємців ОСОБА_46., ОСОБА_45., ОСОБА_47. Крім того 15 листопада 2001 року проводилась позапланова перевірка відділу в магазині «Стоп-транзит», який належить ОСОБА_47.
В суді були оглянуті акти про результати перевірки в 2001 році дотримання вимог законодавства з оподаткування приватних підприємців ОСОБА_45., ОСОБА_47., ОСОБА_46., складені працівниками Житомирської ДПА, які свідчать, що дійсно на той час проводилась перевірка вказаних приватних підприємців
На вимогу прокуратури Житомирської області Державна податкова адміністрація в Житомирській області провела службову перевірку відносно співробітників податкової міліції, які в 2001 році займались перевіркою магазинів приватного підприємця ОСОБА_45. При перевірці встановлено, що працівники УПМ та працівники ДПА за дорученням голови ДПА в Житомирській області провели перевірки роботи магазинів приватного підприємця ОСОБА_45. Працівникам ДПА та УПМ були виписані та вручені номерні посвідчення на перевірку вказаних об'єктів. При перевірці на незначний час доступ покупців в магазини був обмежений. Після надання приватним підприємцем ОСОБА_45. перевіряючим працівникам ДПІ необхідних документів, роботу магазинів було поновлено. Згідно результатів перевірки працівники Управління податкової міліції та ДПІ ДПА в Житомирській області, які займались перевіркою торгових точок ПП ОСОБА_45. порушень чинного законодавства не допустили.
Враховуючи покази потерпілих, свідків, підсудних, досліджених матеріалів кримінальної справи суд вважає, що в діях ОСОБА_4. немає складу злочину і підсудного ОСОБА_4. за даним епізодом обвинувачення слід виправдати.
Крім того ОСОБА_4., і ОСОБА_5., згідно обвинувального висновку обвинувачуються в тому, що вони в 2001 році, працюючи на
відповідальних посадах в ДПА в Житомирській області скоїли зловживання владою та службовим становищем, яке завдало істотну шкоду державним інтересам та охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних осіб, та спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівниками правоохоронного органу, одержали хабар у великому розмірі за попередньою змовою між собою за виконання в інтересах хабародавця дій з використанням наданої влади та службового становища. Вони обвинувачуються у реалізації конфіскованого спирту по пільговим цінам, з використанням підроблених документів, разом з працівниками ПМ ОСОБА_6. і ОСОБА_7., з метою отримання матеріальної вигоди.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4., пояснив, що до нього, як заступника начальника управління податкової міліції ДПА в Житомирській області, звернувся громадянин ОСОБА_9. з метою закупівлі конфіскованих податковою адміністрацією товарів, представившись, як представник організації бувших працівників правоохоронних органів. При цьому ОСОБА_9. мав відповідне посвідчення цієї організації. На той час в Бердичівські податковій інспекції було більше 100 тон конфіскованого спирт, який не могли тривалий час продати. З ОСОБА_9. він безпосередньо не працював, а відправив його до відділу, який займався реалізацією конфіскованих товарів. Потім він зустрівся з ОСОБА_9. і сказав йому, що поки не буде підтвердження з Сімферопольської парфумної фабрики, спирт податкова не продасть йому. Коли прийшов факс з М.Сімферополя, спирт продали. Він не давав вказівок ОСОБА_6. і ОСОБА_7. по продажу спирту. Ніякого хабаря за продаж спирту він не отримував і ОСОБА_5. йому гроші не передавав за незаконний відпуск ДПА конфіскованого спирту. Чи були законні документи при відпуску конфіскованого спирту - це перевіряють працівники ДШ. Вартість спирту теж визначають працівники ДНІ, а не він особисто.
Підсудний ОСОБА_6. в судовому засіданні пояснив, що в кінці вересня 2001 року в м.Бердичів приїхала ОСОБА_8. по питанню купівлі конфіскованого спирту. До цього про її приїзд йому повідомив працівник ДПА ОСОБА_15, який сказав, що це покупці з Сімферопільської парфумної фабрики. Він запросив до себе своїх підлеглих і сказав їм перевірити документи у ОСОБА_8. Був зроблений запит на Сімферопільську парфумну фабрику та уклали договір на продаж конфіскованого спирту ОСОБА_8. Потім надійшла інформація, що Сімферопільська парфумерна фабрика з Чуднівським спиртзаводом по купівлі-продажу спирту не працює і вони затримали ОСОБА_8 та вилучили у неї документи та печатку, які виявились підробленими. Про це він доповідав працівнику податкової ОСОБА_16. Працівник податкової ОСОБА_17. привіз факс з м.Житомира і вони 3 рази відпустили конфіскований ДПА спирт ОСОБА_8. Особисто ОСОБА_4. не давав
йому вказівку відпускати конфіскований спирт громадянам ОСОБА_8. і ОСОБА_9.
Підсудний ОСОБА_7. в судовому засіданні пояснив, що він працював в податковій міліції м.Бердичіва. До відпуску спирту він не має відношення. Він був присутнім, коли вилучались підроблені документи та печатка у ОСОБА_8. Ця підроблена печатка знаходилась у його автомобілі і її він потім віддав слідчому. Ніяких вказівок від ОСОБА_4. про відпуск конфіскованого спирту ОСОБА_8. та іншим він не отримував.
Підсудна ОСОБА_8. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_9. запропонував їй працювати експедитором. Він же давав їй довідку з Сімферопольської парфумної фабрики, довіренність з вказаної фабрики, інші документи і вона, разом з ОСОБА_9., займалась купівлею спирту для цієї фабрики. Вона приїзджала до податкової міліції м.Бердичіва, надавала документи, які їй давав ОСОБА_9. для отримання спирту. У неї була печатка Сімферопольської парфумної фабрики, яку їй теж дав ОСОБА_9. По цим документам вона отримала 2 рази по 500 дал. спирту в податковій, а потім ще 400 дал. Спирт їй видавали працівники міліції. Від ОСОБА_6. вона взнала, що купує спирт по підробленим документам. В міліції у неї потім вилучили всі документи і печатку фабрики та затримали її. Потім працівники податкової міліції відпустили її і вона знову купувала у них спирт. ОСОБА_76. вона до слухання справи в суді не знала. З ОСОБА_4. вона не була знайома до порушення кримінальної справи. Вона визнає, що незаконно отримувала конфіскований спирт в податковій міліції.
Підсудній ОСОБА_5. в судовому засіданні пояснив, що до нього в 2001 році неодноразово підходив громадянин ОСОБА_9. і просив допомогти йому купити конфіскований ДПА спирт. Він запропонував ОСОБА_9. звернутись по питанню придбання конфіскованого спирту до голови ДПА ОСОБА_17. Він не отримував у ОСОБА_9. гроші і не передавав їх ОСОБА_4. З ОСОБА_4. у нього були „ натянуті „ відносини, так як останній перевів його на посаду, де була менша заробітна плата. Ніякого відношення до отримання ОСОБА_8. та іншими особами конфіскованого спирту він не має.
Суд критично оцінює покази підсудного ОСОБА_5., які він давав на досудовому слідстві, знаходячись під вартою. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5. пояснив, що з боку слідчо-оперативної групи при проведенні досудового слідства на нього здійснювався психологічний вплив з метою отримати від нього покази на ОСОБА_4.
В своїй заяві без дати він вказує, що отримав від ОСОБА_4. вказівку про співпрацю з ОСОБА_9 по реалізації конфіскованого спирту. Потім він отримав вказівку про розшук ОСОБА_9. так, як його фірма ознаки
фіктивності. ОСОБА_4. вимагав у ОСОБА_9. пред'явити документи з «мокрими» печатками. Потім ОСОБА_9. при зустрічі сказав ОСОБА_5., що хоче віддячити йому та ОСОБА_4. Після цього ОСОБА_9. передав ОСОБА_5. гроші для ОСОБА_4. Він, ОСОБА_5., передав частину грошей ОСОБА_4.
При допиті ОСОБА_5. в якості підозрюваного 22 січня 2002 року він пояснив, що знав ОСОБА_9. біля року. Він знав, що ОСОБА_9. представляє інтереси Фонду працівників правоохоронних органів, який очолював колишній міністр ВС України ОСОБА_77. ОСОБА_9. виявив бажання працювати з податковою міліцією в частині продажу конфіскованого товару. Він звів ОСОБА_9. з ОСОБА_4. Проте останній йому сказав, що фірма, яку представляє ОСОБА_9., має ознаки фіктивності. ОСОБА_4. сказав, що буде чекати відповіді з ПМ АР Крим з «мокрою» печаткою. ОСОБА_9. пообіцяв йому, ОСОБА_5., посприяти в переведенні на роботу в м.Київ.
При допиті ОСОБА_76. в якості обвинуваченого 30 січня 2002 року він знову змінює свої покази.
При проведенні очної ставки між ОСОБА_9. і ОСОБА_76. 1 березня 2002 року він пояснив, що ОСОБА_9. запропонував матеріальну винагороду від Фонду правопорядку, який очолював колишній Міністр внутрішніх справ ОСОБА_77, за надання допомоги в реалізації конфіскованого спирту. ОСОБА_9. повідомив, що матеріали він залишив у ОСОБА_4. ОСОБА_5. вказав, що суму винагороди ОСОБА_9. пропонував в кабінеті у ОСОБА_4. ОСОБА_5. вказав, що він ніякого відношення до спирту не мав, а хотів домовитись з ОСОБА_9. про перехід на роботу в податкову міліцію в м.Київ. Ініціатором винагороди був ОСОБА_9. і вона мала надійти від Фонду правоохоронних органі.
Покази обвинуваченого ОСОБА_9. теж на досудовому слідстві не послідовні та суперечні.
В своїй заяві від 21 січня 2002 року ОСОБА_9. вказав, що з ОСОБА_4. і ОСОБА_76. вони в кабінеті ОСОБА_4. домовились про ціну на спирт та про винагороду.
При допиті ОСОБА_9. 21 січня 2002 року він вже пояснив, що ОСОБА_4. не вів розмову про винагороду, а дав йому перелік документів на отримання конфіскованого спирту. Від ОСОБА_76. він взнав, що документи на отримання спирту підроблені і він, ОСОБА_9., організував факсове повідомлення з податкової з АР Крим.
При допиті ОСОБА_9. в якості обвинуваченого та при проведенні очної ставки між ним і ОСОБА_76. він знову змінює свої покази.
В судовому засіданні були оголошені покази обвинуваченого ОСОБА_9, який на попередньому судовому засіданні пояснив, що він звернувся в ДНІ по питанню придбання конфіскованого спирту. В ДПІ ОСОБА_15 дав йому
перелік документів для придбання конфіскованого спирту. Про це він повідомив ОСОБА_18. Той передав йому необхідні документи. ОСОБА_8. уклала договір з Д111 і забрала спирт. Проте їх затримали працівники Бердичівської податкової міліції і сказали, що документи не в порядку. По питанню придбання спирту він спілкувався з ОСОБА_19. З Криму йому передали підроблені документи, печатку і він віддав їх ОСОБА_8. Через деякий час ОСОБА_8. сказала, що документи на спирт фіктивні. Ціну на конфіскований спирт вказав ОСОБА_15. Гроші за спирт привозив ОСОБА_14, а проплачувала ОСОБА_8. Особисто він, ОСОБА_9., ніяких грошей ОСОБА_4. не давав.
Суд вважає, що при наявності умислу у підсудного ОСОБА_4. на отримання грошової винагороди - хабаря, у нього б не було потреби на посередництво та участь у цьому ОСОБА_76. При необхідності, займаючи посаду першого заступника начальника Управління податкової міліції ДПА в Житомирській області ОСОБА_4. міг вільно вирішувати ці питання з самим ОСОБА_9.
В судовому засіданні були оголошені покази обвинуваченого ОСОБА_18., який на попередньому судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_9. просив дістати йому документи та печатку. Він підробив довідку від імені Сімферопольської податкової інспекції. Його друзі на його прохання підробили печатку Сімферопольської парфумерної фабрики. Ці підроблені документи та печатку він передав ОСОБА_9. В подальшому ОСОБА_9., ОСОБА_8. та інші використовували ці документи та печатку для отримання конфіскованого спирту в Бердичівській ДШ.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_8. 16 січня 2002 року подала до УМВС України в Житомирській області заяву в якій вона вказала, що вона була втягнута в злочинну діяльність саме ОСОБА_9., який надавав їй для отримання спирту підроблені документи.
21 січня 2002 року від ОСОБА_8. заступником начальника відділу «03» СУ УМВС була прийнята заява про злочин. В ній ОСОБА_8. вказала, що за незаконне отримання спирту в податковій міліції М.Бердичева вона дала хабаря в сумі 200 доларів США працівнику міліції ОСОБА_17. Вона це зробила тому, що працівник ПМ ОСОБА_6. сказав їй, що необхідно дати хабаря ОСОБА_17. для незаконного отримання конфіскованого спирту. В цій заяві ОСОБА_8. не вказує, що за незаконне отримання конфіскованого спирту вона, чи хтось з її колег, які займались придбанням конфіскованого спирту, давали хабарі працівникам податкової міліції ОСОБА_4. і ОСОБА_5.
При проведенні 26 лютого 2002 року очної ставки між ОСОБА_9. і ОСОБА_8. остання підтвердила, що підроблені документи для отримання в конфіскованого спирту вона отримала саме від ОСОБА_9.
При проведенні очної ставки 26 лютого 2002 року між ОСОБА_9. і ОСОБА_14. вони підтвердили, що ОСОБА_9. придбаний в податковій
міліції М.Бердичева спирт відразу перепродав за допомогою ОСОБА_8. ОСОБА_14.
При проведенні 26 лютого 2002 року очної ставки між ОСОБА_14. і ОСОБА_8. остання вказала, що за вказівкою ОСОБА_6. вони підходила до ОСОБА_17. по питанню придбання конфіскованого спирту. ОСОБА_14. давав їй гроші для того, щоб вона дала їх особисто ОСОБА_17. за відпуск конфіскованого податковою міліцією спирту, що вона і зробила. ОСОБА_14. підтвердив ці її покази і вказав, що після цього ОСОБА_17. відпустив їм конфіскований спирт
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_50. пояснив, що він в 2001 році, займаючи керівну посаду в ДПА в Житомирській області, підписав лист про співпрацю з фондом бувших працівників правоохоронних органів, який представляв ОСОБА_9. по продажу конфіскованих товарів - спирту.
Свідок ОСОБА_71. в судовому засіданні пояснив, що в 1997-2003 роках він очолював відділ по боротьбі з корупцією в ДПА Житомирської області. В 2001 році до них надійшла інформація про можливі провокації відносно голови ДПА в Житомирській області ОСОБА_17. в зв'язку з тим, що він балотувався по виборам в депутати Верховної Ради України разом з кандидатом ОСОБА_13. З цією метою, за наявною інформацією УБОЗ УМВС України мав намір скомпроментувати першого заступника голови ДПА в Житомирській області ОСОБА_17. - ОСОБА_4. По факту продажу конфіскованого спирту було проведено службове розслідування і було встановлено, що ніякого посадового злочину ОСОБА_4. і ОСОБА_5. не скоювали. Ціну на спирт встановлювала ДПІ, а не податкова міліція. Було встановлено, що ОСОБА_4. та ОСОБА_5. ніякого відношення до продажу конфіскованого спирту ДПІ та отримання за це грошей не мали. Благодійна допомога надавалась податковій міліції громадянами та організаціями у відповідності з вимогами діючого законодавства. Чи оформляв її належним чином ОСОБА_5. - він не знає.
Свідок ОСОБА_17. пояснив, що конфіскований спирт, який продали ОСОБА_9. і ОСОБА_8., зберігався в неналежних умовах, в поліетиленових бочках, був не якісний і не міг бути використаний в харчовій промисловості. ОСОБА_4. та ОСОБА_5. не мали ніякого відношення до продажу неякісного спирту. Він та ОСОБА_6. дали вказівку про відпуск конфіскованого ДНІ спирту ОСОБА_8. та іншим особам для Сімферопільської парфумної фабрики. Вартість спирту встановив Житомирський завод безалкогольних напоїв, а не ДПІ.
При проведенні 28 січня 2002 року очної ставки між ОСОБА_17. і ОСОБА_8. остання підтвердила, що вона дала хабаря в сумі 200 доларів СІЛА ОСОБА_17. за відпуск їй конфіскованого спирту по підробленим документам та печатці.
При проведенні 28 січня 2002 року очної ставки між ОСОБА_17. і ОСОБА_78. останній підтвердив, що він дійсно спілкувався з ОСОБА_17. по питанню відпуску конфіскованого спирту. ОСОБА_4. та ОСОБА_5. не були присутні при обговоренні питання про відпуск конфіскованого спирту.
При проведенні 28 січня 2002 року очної ставки між ОСОБА_17. і ОСОБА_7. останній підтвердив, що факсові відповідь з Сімферопольської податкової міліції та матеріали, вилучені у ОСОБА_8. він передав особисто ОСОБА_17., який потім вирішував питання про відпуск ОСОБА_8. конфіскованого спирту.
Свідок ОСОБА_79. пояснив, що він підготував запит в Управління ПМ ДПА в АР Крим по Сімферопільській парфумній фабриці у зв'язку з відвантаженням в їхню адресу спирту. Хто дав йому завдання підготувати такий запит - він не пам'ятає. Можливо це були керівники ДПА в Житомирській області ОСОБА_51., ОСОБА_16. або ОСОБА_15.
Свідок ОСОБА_80. пояснила, що запит в УПМ ДПА АР Крим вона зареєструвала в журналі вихідної кореспонденції УПМ ДПА в Житомирській області. Даний запит підготував працівник ДПА ОСОБА_79.
Свідок ОСОБА_16. пояснив, що він підписав запит в Управління податкової міліції ДПА в АР Крим по Сімферопільській парфумній фабриці. ОСОБА_4. запит не підписував. Він же, ОСОБА_16., потім дав вказівку про затримання продажу конфіскованого спирту.
Свідок ОСОБА_81. пояснив, що в його кабінеті стояв факсимільний-апарат, яким користувались всі працівники УПМ для отримання та відправки повідомлень з ДПА в Житомирські області.
Свідок ОСОБА_80. пояснила, що дійсно вона в 2001 році отримала по факс-апарату відповідь з Управління ПМ ДПА АР Крим і зареєструвала цю відповідь в журналі, а потім віддала її керівництву ДПА. Кому саме - вона не пам'ятає
Свідок ОСОБА_42. пояснив, що він чергував в жовтні 2001 року, коли приходив факс з АР Крим відносно ОСОБА_8. Тоді не всі тоді факс-повідомлення реєстрували в ДПА і тому він не може пояснити, кому саме він віддав це повідомлення.
Свідок ОСОБА_82. пояснив, що він працював у черговій частині ДПА. Чи приходив в 2001 році факс з АР Крим він вже не пам'ятає. На той час не всі факс-повідомлення тоді реєструвались в ДПА і тому він не може пояснити хто саме отримав повідомлення з АР Крим.
Свідок ОСОБА_83. пояснила, що в 2001 році вона звернулась до директора СІП-15 про допомогу в проведенні операції своїй дитині. Директор школи пообіцяв допомогти їй. Гроші дійсно надійшли і її дитині зробили операцію та спасли їй життя.
Свідок ОСОБА_53. пояснив, що до нього в 2001 році звернулась мати учениці СШ ОСОБА_84. - ОСОБА_83., яка просила допомогти дістати гроші на операцію доньки. Він звернувся за допомогою до заступника ДПА в Житомирській області ОСОБА_4., написавши листа на його начальника -
ОСОБА_17. Через деякий час надійшли гроші в сумі 1500 грн., дівчинку прооперували та вилікували.
Згідно листа-прохання директора СШ-15 ОСОБА_53. він звернувся до ч.1ена Партії регіонів ОСОБА_17. про виділення грошових коштів для лікування в інституті серцево-судиної хірургії учениці СШ-15 ОСОБА_84.
Згідно листа-прохання завідуючої Житомирським міським відділом освіти вона звернулась до ч.1ена Партії регіонів ОСОБА_17. про виділення грошових коштів для лікування в інституті серцево-судиної хірургії учениці СШ-15 ОСОБА_84.
Згідно листа ч.1ен Партії регіонів ОСОБА_17. звернувся з листом до директора благодійного фонду «Аіст» про виділення грошових коштів для лікування в інституті серцево-судиної хірургії учениці СШ-15 ОСОБА_84.
Свідок ОСОБА_85. пояснив, що до нього, як директора благодійного фонду „Аіст" звернулась з листом Партія регіонів з проханням допомогти в лікуванні хворої дівчинки. Працівник ДПА в Житомирській області ОСОБА_4. дав йому 1500 грн., які він поклав на рахунок фонду і потім перерахував в лікарню для лікування дівчинки ОСОБА_84., яку потім успішно прооперували і вилікували, врятувавши їй життя.
Платіжним дорученням, яке знаходиться в справі, дійсно було перераховано грошові кошти в інститут серцево-судинної хірургії для лікування учениці школи ОСОБА_84.
Свідок ОСОБА_86. пояснив, що він працював оперуповноваженим Новоград-Волинського ДИМ і на оперативній нараді в 2001 році ОСОБА_5. дійсно казав, що податкова міліція отримала якісь кошти від якихось спонсорів;
Свідок ОСОБА_39. пояснив, що він працював черговим ДПА в Житомирські області і на оперативній нараді в 2001 році ОСОБА_5. казав, що податкова міліція отримала якісь кошти від спонсорів;
Свідок ОСОБА_87. дав аналогічні покази в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_88. в судовому засіданні пояснила, що в 2000-2001 роках вона просила керівництво ДПА про допомогу для дітей-інвалідів. В 2001 році працівник ДПА ОСОБА_5. привіз їм подарунки від ДПА для дітей-інвалідів.
Свідок ОСОБА_89. пояснив, що він з ОСОБА_90. їздив у відрядження в 2000-2001 роках в м.Москва. Точної дати поїздки дати він не пам'ятає. На відрядження ОСОБА_5. дав гроші, які вони в м.Москва поміняли на російські рублі. При поверненні вони з ОСОБА_90. відчитались в бухгалтерії за витрачені гроші.
Свідок ОСОБА_90. дав в судовому засіданні аналогічні покази.
Згідно протоколу випробування зразків харчових продуктів від 3 червня 2002 року спирт, конфіскований ДПА, можливо використовувати тільки на технічні цілі. Провести випробування та експертизу даного спирту під час розгляду кримінальної справи в суді не представилось можливим, так, як його
на даний час немає в наявності;
Вироком від 2 вересня 2002 року місцевого суду Железнодорожного району М.Сімферополя ОСОБА_10був засуджений за ст.358 ч.1 КК України за те, що він на прохання ОСОБА_18. в 2001 році виготовив печатку Сімферопольської парфумерної фабрики, яку в подальшому використовував ОСОБА_18. та інші громадяни для скоєння злочинів - отримання конфіскованого спирту на території Житомирської області. При цьому у вироку не вказано про причетність до скоєння злочинів ОСОБА_4. і ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_11. пояснив, що у вересні 2001 року працівник податкової міліції ОСОБА_7. привів до нього ОСОБА_8. разом з якимось чоловіком. ОСОБА_8. назвалась представником Сімферопольської парфумерної фабрики. ОСОБА_7. наказав йому укласти угоду на відпуск конфіскованого спирту ОСОБА_8. Потім ОСОБА_7. сказав йому, що документи на отримання спирту від імені Сімферопольської парфумерної фабрики підроблені За вказівкою ОСОБА_6. він оформив документи на відпуск конфіскованого спирту представнику Сімферопольської парфумерної фабрики - ОСОБА_8. Коли спирт відгрузили, ОСОБА_6. наказав затримати вантаж. У ОСОБА_8. вилучили печатку та документи. Проте в подальшому працівники Бердичівської податкової міліції відпустили ОСОБА_8. З рази конфіскований спирт.
Свідок ОСОБА_25. пояснив, що у вересні 2001 року він приймав участь у затриманні ОСОБА_8. та інших, які по підроблених документах отримували конфіскований спирт. Потім представнику Сімферопольської парфумерної фабрики видали конфіскований спирт. Ніяких вказівок від ОСОБА_4. чи ОСОБА_76. про відпуск конфіскованого спирту представникам Сімферопольської парфумерної фабрики він не отримував.
Свідок ОСОБА_91. пояснив, що він особисто у вересні 2001 року він приймав факсове повідомлення з УПМ ДПА в АР Крим на ДПА в Житомирській облаті відносно Сімферопольської парфумерної фабрики.
Згідно протоколу від 21 січня 2002 року очної ставки між ОСОБА_19. і ОСОБА_20. остання підтвердила, що по питанню придбання конфіскованого спирту до неї зверталась ОСОБА_8., якій потім відпустили цей спирт.
На вимогу прокуратури Житомирської області співробітники ДПА в Житомирській області провели перевірку за фактом затримання та реалізації спирту співробітниками ГВПМ Бердичівської ОДПІ. 28 лютого 2002 року ними було складено висновок згідно якого працівники податкової міліції ОСОБА_6. і ОСОБА_7. вилучили у ОСОБА_8. печатку та документи, які зберігали в автомобілі «Форд». Вартість спирту, який реалізовувався ОСОБА_8. була встановлена працівником оперативного відділу ГВПМ Бердичівської ОДПІ ОСОБА_20. Реалізація конфіскованого спирту для потреб харчової промисловості була неможлива.
В справі є довідка, складена заступником начальника ВБКБ ДПА в Житомирській області ОСОБА_92. 21 лютого 2002 року про те, що він проводив бесіду з заступником директора Житомирського лікеро-горілчаного заводу, який йому пояснив, що ОСОБА_4. восени 2001 року звертався до керівництва Житомирського ЛГЗ з прохання придбати у ДПА конфіскований ними спирт. Керівництво Житомирського ЛГЗ відмовилось придбати цей спирт, так я він не відповідав вимогам стандартів.
В справі є акт опису і оцінки №41 від 26 вересня 2001 року, складений комісією в складі державного податкового інспектора ОСОБА_11., представника покупця ОСОБА_8., представника державного казначейства ОСОБА_26., оперуповноваженого Чуднівського ВПМ ОСОБА_13.
Акт опису і оцінки №48 від 25 жовтня 2001 року було складено комісією в складі старшого державного податкового інспектора ОСОБА_20., представника покупця ОСОБА_8., заступника начальника оперативного відділу ОСОБА_17., головного бухгалтера Чуднівського спиртзаводу ОСОБА_26., завскладом ОСОБА_27.
Акт опису і оцінки №41 від 26 вересня 2001 року було складено комісією в складі державного податкового інспектора ОСОБА_11., представника покупця ОСОБА_8., представника державного казначейства ОСОБА_28., бухгалтера ОСОБА_29., комірника ОСОБА_30.
Згідно листа від 3 жовтня 2001 року В.о. начальника Бердичівського ГВПМ ОСОБА_6. директору Бердичівського ЗБН в ньому він просить відпустити конфіскований спирт.
12 червня 2002 року старшим слідчим прокуратури Житомирської області було винесено постанову, затверджену прокурором Житомирської області про направлення справи відносно ОСОБА_17. до суду для вирішення питання про звільнення його від кримінальної відповідальності. В цій постанові слідчий прокуратури вказав, що ОСОБА_17. разом з ОСОБА_7. і ОСОБА_6. сприяв ОСОБА_8. та іншим особам використовувати підроблені документи, печатку та незаконно отримати конфіскований ДПІ спирт.
Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 21 червня 2002 року кримінальна справа проти ОСОБА_17. була закрита за ст.48 КК України. Дана постанова ніким не скасована.
При таких обставинах суд вважає, що в діях ОСОБА_4., ОСОБА_5. немає складу злочину і по даному епізоду обвинувачення їх слід виправдати.
Згідно вимог ст.323 КПК України суд в основу вироку кладе тільки достовірні докази, дослідженні ним в судовому засіданні.
Скоєне ОСОБА_6. суд кваліфікує за ст.364 ч.3 КК України, як умисні дії, які виразились в зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах та в інтересах третіх осіб
використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, вчиненні працівником правоохоронного органу.
Скоєне ОСОБА_7. суд кваліфікує за ст.364 ч.3 КК України, як умисні дії, які виразились в зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах та в інтересах третіх осіб використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненні працівником правоохоронного органу.
Скоєне ОСОБА_8. суд кваліфікує:
за ст.358 ч.2 КК України, як умисні дії, які виразились в підробці документів, які видаються та посвідчуються підприємством, установою і які надають права або звільняють від обов'язків, з метою їх використання, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб;
за ст.358 ч.3 КК України, як умисні дії, як виразились у використанні завідомо підроблених документів.
При визначені виду та міри покарання підсудному ОСОБА_6. суд враховує, що обставин, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність по справі не встановлено. Суд також враховує, що він пенсіонер, раніше не судимий і раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, добре характеризується за останнім місцем роботи, одружений і має на утриманні неповнолітню дитину, а тому суд, враховуючи обставини справи та особу винного вважає за необхідне призначити йому покарання за ст.364 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України до основного та додаткового покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_6. пенсіонер, раніше не судимий і раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується добре, має на утриманні неповнолітню дитину суд застосовує при призначенні йому покарання ст.75 КК України.
При визначені виду та міри покарання підсудному ОСОБА_7. суд враховує, що обставин, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність по справі не встановлено. Суд також враховує, що він працює, раніше не судимий і раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, добре характеризується за місцем проживання і за місцем роботи, одружений і має на утриманні неповнолітню дитину, а тому суд, враховуючи обставини справи та особу винного вважає за необхідне призначити йому покарання за ст.364 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України до основного та додаткового покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_6. працює, раніше не судимий і раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується добре, має на утриманні неповнолітню дитину суд застосовує при призначенні йому покарання ст.75 КК України.
При визначені виду та міри покарання підсудній ОСОБА_8. суд враховує, що обставин, які пом'якшують або обтяжують її відповідальність по справі не встановлено. Суд також враховує, що вона раніше не судима і раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, добре характеризується за місцем проживання та останнім місцем роботи, одружена і має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а тому суд, враховуючи обставини справи та особу винної вважає за необхідне призначити їй покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Враховуючи, що підсудна ОСОБА_8. має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не заперечує проти застосування до неї Закону України «Про амністію», суд вважає, що можливо застосувати до неї положення вказаного Закону та звільнити її від призначеного покарання.
В позовній заяві ОСОБА_32. до УПМ ДПА в Житомирській області про стягнення 5 000 грн. моральної шкоди відмовити.
В позовній заяві ОСОБА_35. до УПМ ДПА в Житомирській області про стягнення 18598 грн. 68 коп. матеріальної і моральної шкоди відмовити.
В позовній заяві ТОВ «Плафена ЛТД» до УПМ ДПА в Житомирській області про стягнення 3 920 грн. матеріальної і моральної шкоди відмовити. Судові витрати підлягають стягненню з підсудних. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_6 винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.364 ч.3 КК України та призначити йому покарання за ст.364 ч.3 України із застосуванням ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади та атестаційні посади в системі ДПА строком на З роки, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.54 КК України позбавити ОСОБА_6. спеціального звання підполковника податкової міліції.
За ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6. від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
За ст.76 КК України покласти на нього обов'язки:
· періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально- виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, роботи, навчання.
Міру запобіжного заходу для нього залишити до вступу вироку в законну силу - підписку про невиїзд.
Зарахувати йому в строк відбутого покарання час знаходження під вартою з 4 лютого 2002 року по 17 травня 2002 року.
ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.364 ч.3 КК України та призначити йому покарання за ст.364 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади та атестаційні посади в системі ДПА строком на 3 роки, без конфіскації майна.
За ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7. від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
За ст.76 КК України покласти на нього обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально- виконавчої
системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, роботи, навчання.
Міру запобіжного заходу для нього залишити до вступу вироку в законну силу - підписку про невиїзд.
Зарахувати йому в строк відбутого покарання час знаходження під вартою з 22 січня 2002 року по 1 лютого 2002 року.
ОСОБА_8 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.358 ч.2, 358 ч.3 КК України та призначити їй покарання:
· за ст.358 ч.2 КК України - 1 рік позбавлення волі;
· за ст.358 ч.3 КК України - штраф в сумі 510 грн.
За ст.70 КК України остаточно встановити їй покарання, за сукупністю, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 1 рік позбавлення волі.
За ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8. від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
За ст.76 КК України покласти на неї обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації в орган кримінально- виконавчої
системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання, роботи, навчання.
Міру запобіжного заходу для неї залишити до вступу вироку в законну силу -підписку про невиїзд.
За ст.1, п. "б" Закону України «Про амністію» від 31.05.2005 року звільнити ОСОБА_8. від призначеного судом покарання.
Зарахувати їй в строк відбутого покарання час знаходження під вартою з 18 січня 2002 року по 31 травня 2002 року.
ОСОБА_4 за ст.ст.166 ч.3, 368 ч.2, 364 ч.3 КК України виправдати.
Міру запобіжного заходу для нього підписку про невиїзд залишити до вступу вироку в законну силу.
ОСОБА_5за ст.ст. 364 ч.3, 368 ч.2 КК України виправдати.
Міру запобіжного заходу для нього залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_6. на користь УМВС України по Житомирській області 55 грн. 07 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_7. на користь УМВС України по Житомирській області 55 грн. 07 коп. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_8. на користь УМВС України по Житомирській області 55 грн. 07 коп. судових витрат.
В позовній заяві ОСОБА_32. до УПМ ДПА в Житомирській області про стягнення 5 000 грн. моральної шкоди - відмовити.
В позовній заяві ОСОБА_35. до УПМ ДПА в Житомирській області про стягнення 18598 грн. 68 коп. матеріальної і моральної шкоди - відмовити.
В позовній заяві ТОВ «Плафена ЛТД» до УПМ ДПА в Житомирській області про стягнення 3 920 грн. матеріальної і моральної шкоди - відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира на протязі 15 діб з моменту його проголошення.