Справа №22-710 Головуючий у 1інст.Куцоконь Ю.П.
Доповідач - Собіна І.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 червня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді Собіни І.М.
Суддів Ковалевича С.П., Шпинти М.Д.
При секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
З участю сторін та представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 28 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, житлово-комунального підприємства “Паркове”, комунального теплопостачаючого підприємства “Комуненергія” Рівненської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 28 лютого 2008 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 13108гривень у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000гривень морального відшкодування, 951гривню судових витрат, які складаються із судового збору та витрат на проведення експертизи, а всього 15059гривень.
В іншій частині вимог ОСОБА_2 відмовлено за недоведеністю та безпідставністю.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням суду, вказує на його необгрунтованість, несправедливість та невідповідність його вимогам матеріальноно та процесуального права.
Доводив, що залиття квартири позивачки гарячою водою трапилося не з його вини, а внаслідок розриву різьбового з”єднання труби з вентелем в його квартирі, який стався через гідравлічний удар в трубопроводі.
Свідок ОСОБА_3 показав, що мешканцями квартири в якій стався розрив трубопроводу та сусідами вживались всі заходи по припиненню залиття, однак з причини несправності вентиля стояка в підвалі ці заходи не дали позитивного результату.
Вважає, що саме це стало причиною завдання істотних збитків у квартирі позивачки і з вини житлово-комунального підприємства (далі ЖКП “Паркове”) через неналежний стан трубопровідної мережі та відсутність запірного вентиля.
Вини його у затопленні квартири № 18 немає і вона не доведена в судовому засіданні, причиною затоплення є непереборна сила (розрив труби внаслідок гідроудару).
Відсутня його вина і в заподіянні позивачці моральної шкоди.
Просив оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовити, стягнувши шкоду із ЖКП “Паркове”.
Заслухавши доводи та заперечення сторін у межах апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 28 грудня 2003 року біля 22 години сталося затоплення гарячою водою квартири АДРЕСА_1, наймачем якої є позивачка по справі - ОСОБА_2 із квартири № 22 розташованої поверхом вище, власником якої є відповідач по справі - ОСОБА_1
Затоплення відбулося внаслідок руйнування матеріалу з”єднання кутника “г”-подібної форми, в трубопроводі після відкриття крана гарячої води.
Зазначене доведено в судовому засіданні актом від 30 грудня 2003 року складеним комісією з трьох працівників ЖКП “Паркове” та довідкою про дослідження № 72 від 24 лютого 2004 року про причини пошкодження крана та з”єднання постачання гарячої води (а.с.4, 39, 40).
Поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які показали суду, що з”єднання кутника “г”- подібної форми та труби були виготовлені з матеріалу, який не можна було встановлювати (а.с.90,91).
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснював, що за рік до затоплення він запросив майстра, якого знайшов по оголошенню і той встановив у його квартирі лічільника на трубі гарячого водопостачання (а.с.157). Суд дійшов вірного висновку про те, що відповідач на свій страх і ризик самовільно, без участі представників комунальних підприємств встановив лічільника і кутника “г”-подібної форми, через руйнування різьбового з”єднання з яким сталося затоплення квартири позивачки.
Згідно з договором на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будинків місцевих Рад, укладеним 1 вересня 2001 року між КТП "Комуненергія" та ЖКП “Паркове”, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання будинку АДРЕСА_1 здійснює КТП “Комуненергія”, а відповідно до п. 2.2 цього договору КТП не несе матеріальної та моральної відповідальності за самовільне втручання сторонніх осіб у роботу внутрішньобудинкових систем центрального опалення та її елементів (а.с.69-71).
Посилання відповідача та його адвоката на те, що розмір матеріальних збитків заподіяних ОСОБА_2 міг бути меншим, як би у підвалі будинку на трубі гарячого водопостачання був справним вентель, суд не може приймати до уваги оскільки його несправність належними доказами не доведена, до того ж подачу води можна було перекрити застосувавши спеціальний ключ.
Тому висновок суду про відсутність вини ЖКП “Паркове” та КТП “Комуненергія” у заподіянні шкоди позивачці є обгрунтованою.
Наявності непереборної сили внаслідок дій якої заподіяна шкода колегія суддів не вбачає. Не надано відповідачем і доказів зміни тиску води у системі гарячого водопостачання 28 грудня 2003 року з вини ЖКП або КТП, в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст.ст. 1166 та 1167 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Розмір матеріальної та моральної шкоди встановлений та доведений належними доказами і сумніву у його правильності не викликає.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 28 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили.
Головуючий І.М.Собіна
Судді С.П.Ковалевич
М.Д.Шпинта