Справа №1-29                                                                                                                                                     

                                                                                                                                                                            2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 року                                                                                                     м.Гайворон

            Гайворонський  районний суд  Кіровоградської області в складі: головуючої судді Задорожної Л.І., при секретарі Паршегубі Г.П.,

            з участю прокурора Прокопчука Д.В., захисника - адвоката ОСОБА_2., представників потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Воркута республіка Комі РФ, росіянки, громадянки Росії, з неповною середньою освітою, незаміжньої, на утриманні 1 н/л дитина, не працюючої - по догляду за дитиною до 3-х років, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

             у вчиненні  злочину, передбаченого ст.166 КК України,-                                                                                                                                                          

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 вчинила злісне невиконання обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі за таких обставин:

Підсудна ОСОБА_1, будучи матір'ю - одиначкою двох малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, злісно не виконувала встановлених законом обов'язків по догляду за ними, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді хвороби ОСОБА_5. та смерті ОСОБА_6.   

Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України  та  ст.12 Закону України “Про охорону дитинства”  ОСОБА_1,  як мати, зобов'язана була піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, створювати  належні  умови  для  розвитку природних здібностей,  поважати гідність дітей,  спрямовувати виховання дітей на розвиток їх особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, підготовку до  самостійного життя та праці в суспільстві. При цьому, вона несе відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення  від  виконання  батьківських  обов'язків  відповідно  до закону.

Всупереч зазначених вимог законодавства, ОСОБА_1 протягом 2005-2007рр. не забезпечила належний догляд та харчування дітей з урахуванням вікових вимог. Систематично ухилялася від забезпечення їм надання своєчасної медичного огляду та допомоги.

Так, в період часу з вересня  2005 року по грудень 2007 року ОСОБА_5., 2005 р.н., сім разів перебувала на стаціонарному лікуванні в Гайворонському РТМО та Кіровоградській ОДЛ, з діагнозами: ОРВІ, гострий бронхіт, гострий ринофаренгіт, дихальна недостатність, кишковий синдром, випадіння прямої кишки, нориці навколо ануса, залізодефіцитна анемія, що відноситься до тяжких наслідків. Дані захворювання стали можливими внаслідок неналежного догляду та харчування дитини, незабезпечення санітарно-гігієнічних умов проживання та виховання дитини, несвоєчасного звернення за медичною допомогою  матір'ю - підсудною ОСОБА_1  

         Продовжуючи вказані злочинні дії ОСОБА_1 17.11.2007 року, усвідомлюючи, що стан дитини - ОСОБА_6., 17.09.2007 р.н., є вкрай тяжким у зв'язку з хворобою та віком, своєчасно не доставила його у лікувальний заклад, а передала його іншій особі - ОСОБА_4. Лише наступного дня дитина була доставлена до лікарні з діагнозом гострий гастроентерит, аліментарної етіології, токсикоексикоз ІІ ст., гіпотрофія ІІ-ІІІ ст., попрілості ІІІ ст., який о 14 год. 30хв. призвів до тяжких наслідків - смерті дитини, що сталась внаслідок неналежного догляду та харчування,  несвоєчасного звернення за медичною допомогою матір'ю - підсудною ОСОБА_1

            Своїми діями, тобто злісним невиконанням обов'язків по догляду за своїми  дітьми, що призвело до тяжких наслідків - тяжкої хвороби малолітньої ОСОБА_5. та смерті ОСОБА_6., підсудна ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений  ст. 166 КК України.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала себе винною повністю у злісному невиконання обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки за вказаних обставин  і  по суті пред'явленого обвинувачення  дала послідовні, цілком узгоджені між  собою покази.

Згідно вимог ч.3 ст.299 КПК України суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку,  в оцінку інших доказів, досліджених органом досудового слідства, не входив.

            Даючи оцінку доказам по справі, суд вважає, що в судовому засіданні знайшла своє ствердження вина підсудної ОСОБА_1  у злісному невиконанні обов'язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки,  а її дії кваліфікуються за ст.166 КК України.

Суд критично оцінює та не приймає до уваги покази підсудної ОСОБА_1 про її   житлову не влаштованість, яку вона в даний час усунула. Оскільки вважає, що за будь-яких обставин на дітях не повинні відображатись негативні соціальні наслідки самоусунення підсудної від обов'язку догляду за ними.         

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу підсудної  та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Злочин, інкремінуємий  підсудній, є злочином середньої тяжкості.

Підсудна вину у скоєнні злочину визнала повністю, щиро кається, злочин скоїла будучи неповнолітньою, що суд визнає за обставини, які пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної по справі не вбачається.

Підсудна за місцем проживання характеризується нейтрально.

Покарання повинно бути у вигляді позбавлення  волі. 

 Суд, враховуючи викладені вище обставини, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 в порядку  ст.75 КК України можливе без відбування призначеного покарання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину.

Суд, керуючись ст.ст.75-78, 166 КК України, ст.ст.323,324,343,349 КПК України, -

З А С У Д И В :

 Визнати винною і призначити покарання ОСОБА_1 за ст.166 КК  України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення  волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням і встановити іспитовий строк 2 (два) роки.                                                     

                        Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Кіровоградської області через Гайворонський районний суд протягом 15 діб із моменту проголошення.

Суддя                                                                                                                           Л.Задорожна