Приватний нотаріус міського нотаріального округу ОСОБА_1

Справа № 2-2021/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2011 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:

          головуючого – судді Кукурекіна К.В.,

          при секретарі – Короткої В.А.,

          за участю:

          представника ПП «ТС Сервіс» - ОСОБА_2,

          представника ПАТ «Банк «Морський» - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в злі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «ТС Сервіс» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Банк «Морський», третій особі: приватного нотаріуса СМНО ОСОБА_1, Національного банку України про визнання недійсним договору кредиту № 1480906-КФ від 07.09.2006 р. та договору іпотеки б/н від 07.09.2006 р., виконання певних дій,

встановив:

          Позивач ПП «ТС Сервіс» звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору кредиту № 1480906-КФ від 07.09.2006 р. та договору іпотеки б/н від 07.09.2006 р., виконання певних дій.

Вимоги мотивовані тим, що 07.09.2006 р. між ПАТ «Банк Морський» та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 1480906-КФ с додатковими угодами, згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 410000 доларів США, зі строком повного повернення до 04.09.2009 року.

В забезпечення повернення кредиту між позивачем та ПАТ «Банк Морський» був укладений договір іпотеки від 07.09.2006 р.

Вважає вказані договори недійсними оскільки у відповідача ПАТ «Банк Морський» була відсутня індивідуальна ліцензія Національного Банку України, яка б дозволяла їй використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні своїх зобов’язань за кредитним договором.           

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_2, позов підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у позові.          

          Представник відповідача ПАТ «Банк Морський» - ОСОБА_3 провив позову заперечила, просила суд в позові відмовити, посилаючись на те, що немає жодних правових підстав для визнання недійсними вказаних договорів.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений, відповідно до вимог діючого законодавства, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

                    Треті особі у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений, відповідно до вимог діючого законодавства, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          В ході судового розгляду встановлено, що 07.09.2006 року між ПАТ «Банк Морський» та ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір № 1480906-КФ с додатковими угодами до нього: від 15.01.2008 р., від 08.05.2009 р. та 07.09.2009 р., згідно якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 410000 доларів США, зі строком повного повернення до 07.09.2010 року.

В забезпечення зобов’язань за договором кредиту № 1480906-КФ від 07.09.2006 р. між позивачем та ПАТ «Банк Морський» був укладений договір іпотеки від 07.09.2006 р., згідно якого позивач передав відповідачу в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: промислову базу, розташовану в м. Севастополі за адресою вул. Крестовського, 54-А.

          Відповідач ПАТ «Банк Морський» свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав кредитні кошти в іноземній валюті, а ОСОБА_4 отримав те, на що розраховував –кошти в іноземній валюті .

          На момент укладення кредитного договору не існувало заборони взяти кредитні кошти в іншій валюті, в гривні. Грошові кошти мають бути повернуті в тій самій валюті, в якій і одержані та в кількості, що відповідає умовам кредитного договору разом з нарахованими процентами та іншими платежами.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Частиною 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Посилання позивача на те, що кредитний договір підлягає визнанню недійсним з підстав відсутності у відповідача ПАТ «Банк Морський» індивідуальної ліцензії Національного банка України є несправедливим та не є підставою звільнення від виконання зобов'язань або відповідальності за їх порушення, оскільки ОСОБА_4 сам уклав кредитний договір з відповідачем на підставі вільного волевиявлення, і ставлячи підпис, вважав його справедливим, більш того відповідачем додано до матеріалів справи копії Ліцензій та Дозволів на здійснення валютних операцій, що спростовує посилання позивача на їх відсутність.

          Тобто, при підписанні кредитного договору та договору іпотеки всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, договори містять всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми їх укладення, а тому не вбачається підстав стверджувати про невідповідність їх умов вимогам законодавства.

          Крім того позивач не скористався умовами відмови від угод на підставі ст.ст. 1054, 1056 ЦК України.

          Згідно ст. 5 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.

          Пунктом 1.5. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, встановлено, що використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк.

          Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання кредитного договору с додатковими угодами та договору іпотеки недійсними не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та статей 203, 215, 216, 317, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

          В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «ТС Сервіс» до ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Банк «Морський», треті особі: приватного нотаріуса СМНО ОСОБА_1, Національного банку України про визнання недійсним договору кредиту № 1480906-КФ від 07.09.2006 р. та договору іпотеки б/н від 07.09.2006 р., виконання певних дій - відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-ти денній строк з дня його проголошення. Особі, яки брали участь у справі, але не булі присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяті днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя – підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя К.В. Кукурекін