Справа № 22ц-937/2008 Головуючий у 1 інстанції -
Категорія - цивільна Артюх К.В.
Доповідач - Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2008 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді: Позігуна М.І.
суддів: Горобець Т.В. Шевченка В.М.
при секретарі: Зіньковець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2008 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування 7516 грн. 93 коп. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, посилаючись на її спричинення з вини відповідача внаслідок пошкодження належного йому на праві власності автомобіля ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1 під час дорожньо-транспортної пригоди 13.01.2007 року на 187 км. дороги Київ-Чернігів-Н.Яриловичі. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач визнаний винним у скоєнні дорожно-транспортної пригоди, що підтверджується постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області 17.07.2007 року про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п. „б” Закону України „Про амністію” від 19.04.2007 року. Розмір матеріальної шкоди складається з 6767 грн. вартості пошкодженого автомобіля, 400 грн. витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу після ДТП, 49 грн. 93 коп. витрат на придбання ліків та медичних засобів та 300 грн. за проведення експертного дослідження.
Наявність моральної шкоди позивач обґрунтовував наявністю фізичних страждань внаслідок отриманих тілесних ушкоджень під час ДТП, в зв'язку з чим тривалий час лікувався в поліклінічному відділенні ЧМЛ №2, та в зв'язку з чим виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції і переживання. Пошкодження транспортного засобу призвело до вимушених змін в реалізації його намірів.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 7 квітня 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 7467 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 700 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ставиться питання про зміну рішення суду з вирішенням питання про передачу у власність апелянта автомобіля ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1 та про зменшення розміру стягнутих з нього витрат на транспортування транспортного засобу до 75 грн.. Просить також відмовити в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди. Незаконність судового рішення в оскаржуваній частині апелянт обґрунтовує тим, що суд, стягнувши з нього залишкову вартість автомобіля, не вирішив питання щодо передачі вказаного автомобіля у його власність. Завищеною є сума на транспортування пошкодженого автомобіля, оскільки автомобіль транспортувався на відстань 25 км. 660 м., а не на відстань 160 км., як зазначено в квитанції. Суд не врахував, що позивачем в судовому засіданні не надано жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди внаслідок ДТП.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.01.2007 року на 187 км. дороги Київ-Чернігів-Н.Яриловичі з вини відповідача, було пошкоджено належний позивачу на праві власності автомобіль ВАЗ 21011 державний номерний знак НОМЕР_1, а самому позивачу було завдано тілесних ушкоджень. Суд прийшов до висновку про наявність підстав для відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з 6767 грн. вартості пошкодженого автомобіля, 400 грн. витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу після ДТП, та 300 грн. за проведення експертного дослідження. Розмір моральної шкоди судом визначено в 700 грн..
Висновок суду в частині задоволених позовних вимог грунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону, що випливає зі змісту положень статей 1166, 1167, 1188 ЦК України, в силу яких шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах винною особою.
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17.07.2007 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст.1 п „б” Закону України „Про амністію” від 19.04.2007 року, що є підтвердженням його вини у скоєній дорожньо-транспортній пригоді.
Розмір моральної шкоди судом визначено з врахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, що пов'язано з ушкодженням здоров'я та знищенням майна позивача. При визначенні судом розміру моральної шкоди було враховано вимоги розумності і справедливості. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача тілесних ушкоджень внаслідок ДТП спростовуються актом судово-медичного дослідження №291 від6.02.2007 року, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому тіла грудини без зміщення, синця по передній поверхні грудної клітки, садна лівої гомілки, які могли утворитися 13.01.2007 року та листком непрацездатності від 13.01.2007 року.
Як пояснив в суді апеляційної інстанції позивач, чого не заперечував і відповідач, та що підтверджено матеріалами кримінальної справи, мало місце транспортування пошкодженого автомобіля не лише з місця ДТП, а й для проведення експертиз до м. Чернігова і назад до місця зберігання, в зв'язку з чим позивач поніс збитки, пов'язані з необхідністю відновлення порушеного права.
Згідно статті 22 ЦК України відшкодуванню підлягає як майнова шкода, так і збитки, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення порушеного права.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для зміни рішення суду в частині зменшення розміру витрат, пов'язаних з транспортуванням пошкодженого під час ДТП автомобіля.
Відповідно до висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження від 14 травня 2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує ринкову вартість автомобіля на час ДТП, а тому дійсний розмір матеріального збитку спеціалістом визначено 6767 грн., що відповідає ринковій вартості автомобіля на час ДТП.
Проте, стягнувши з відповідача ринкову вартість автомобіля на час ДТП, суд не обговорив питання про його передачу відповідачу після відшкодування останнім шкоди.
В суді апеляційної інстанції сторони відмовилися від проведення автотоварознавчої експертизи для визначення, зокрема, й утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля, а за погодженням між собою визначили її в 500 грн. та не оспорювали дійсного розміру матеріального збитку, зазначеного у висновку спеціаліста автотоварознавчого дослідження від 14 травня 2007 року, що є правом сторін, виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого ст. 11 ЦПК України.
За викладених обставин, рішення суду в частині розміру стягнутої матеріальної шкоди підлягає зменшенню на 500 грн., на розмір утилізаційної вартості пошкодженого автомобіля, узгодженої сторонами, з врахуванням їх позиції про необхідність його залишення позивачу.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 квітня 2008 року в частині розміру відшкодування матеріальної шкоди змінити, зменшивши розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля до 6267 грн., а загальний розмір матеріальної шкоди до 6967 грн..
В іншій частині рішення залити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: