ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 4-1099/07
П О С Т А Н О В А
04 червня 2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Оніщука М.І.,
при секретарі: Сливка А.В.,
за участю:
прокурора: Волонця Д.Ф.,
заявника: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.12.2007 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 371, 376, 377, 378 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Заявник звернувся до Печерського районного суду м. Києва із зазначеною скаргою, в якій просить скасувати постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.12.2007 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 371, 376, 377, 378 КК України та повернути матеріали для додаткової перевірки.
В обгрунтування поданої скарги зазначив, що 1, 3, 7 та 11 грудня 2007 року звернувся до Генерального прокурора України з заявами про вчинення службових злочинів слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 та працівниками УМВС України в Миколаївській області і ДДСБЕЗ МВС України. Оскаржуваною постановою в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Така відмова, на думку заявника, є неправомірною, оскільки перевірка проведена поверхово, неповно та необ`єктивно, а тому постанова винесена передчасно.
В судовому засіданні заявник підтримав скаргу з викладених в ній підстав та просив скаргу задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність, оскільки вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відповідає вимогам закону та підстав для порушення кримінальної справи за заявами ОСОБА_1 при проведенні перевірки не виявлено.
Вислухавши пояснення заявника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги та матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2007 року прокурор відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, розглянувши матеріали перевірки заяв ОСОБА_1 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України в зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 371, 376, 377, 378 КК України.
Суд, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у відповідності до вимог КПК України перевіряє наявність приводів і підстав для винесення відповідної постанови.
Приводом для винесення оскаржувної постанови стали заяви ОСОБА_1 про вчинення щодо нього злочинів.
Прокурор прийняв рішення про відмову в порушенні кримінальної справи з огляду на те, що проведеною перевіркою доводи ОСОБА_1 щодо його затримання працівниками правоохоронних органів, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконного проведення обшуків за місцем його роботи та проживання, не знайшли свого об`єктивного підтвердження.
Разом з цим, такий висновок прокурора про достатність підстав для відмови в порушенні кримінальної справи не ґрунтується на матеріалах перевірки, яка повинна бути всебічною та повною.
У відповідності з положеннями ст. 25 КПК України нагляд за додержанням законів органами, які проводять дізнання, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Прокурор зобов'язаний в усіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили. Постанови прокурора є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Однак дослідча перевірка за заявами ОСОБА_1 є неповною, однобічною та формально проведеною, зокрема, в частині, що стосується встановлення осіб та їх місцезнаходження, які нанесли останньому тілесні ушкодження, тому за її результатами неможливо прийти до висновку про наявність чи відсутність ознак складу злочину, тобто постанова винесена передчасно, без повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин необхідних для прийняття законного рішення.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 97 КПК України перевірка заяви чи повідомлення про злочин до порушення справи здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб та витребування необхідних документів.
Як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки, при винесенні постанови, що оскаржується, прокурором належним чином не перевірено та не встановлено склад групи, що проводила затримання ОСОБА_1, не проведено пред`явлення цих осіб ОСОБА_1 з метою можливого впізнання, а також не здійснено жодних заходів, щодо розшуку та встановлення, як вказано в оскаржуваній постанові, осіб, які фактично затримали ОСОБА_1, однак, як вказує прокурор, не приймали участь в реалізації плану по оперативно розшуковій справі.
Більш того, в заявах ОСОБА_1 та в матеріалах перевірки, а також в оскаржуваній постанові містяться відомості про автомобіль марки “Жигулі”, який ледве не збив ОСОБА_1 і з якого потім вибігли невідомі особи та звалили ОСОБА_1 на асфальт заподіюючи тілесні ушкодження, проте жодних дій щодо розшуку автомобіля, встановлення його власника не проведено, що також дає підстави для висновку про неповноту проведеної перевірки.
Водночас слід зазначити, що посилання прокурора на відповідь ГУ МВС України в Одеській області в якій повідомляється про неможливість встановлення невідомих осіб, які затримали ОСОБА_1 та про те, що співробітники ГУ МВС України в Одеській області не приймали участі в затриманні ОСОБА_1, суд оцінює критично, оскільки вказана відповідь є формальною і жодних конкретних заходів щодо її перевірки безпосередньо прокурором не здійснено. При цьому, слід звернути увагу на ту обставину, що зазначене не виключає участі інших територіальних та спеціальних підрозділів, які могли брати участь в затриманні ОСОБА_1
Також прокурор не встановив групу осіб, які супроводжували операцію, безпосередньо не опитав їх, обмежившись лише відібранням пояснень від двох осіб та приєднанням висновку службової перевірки.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що проведення повної та всебічної перевірки заяв ОСОБА_1 щодо незаконного затримання та спричинення тілесних ушкоджень можливе в рамках порушення кримінальної справи, оскільки в даному випадку необхідне проведення слідчих дій, таких як пред`явлення для впізнання, проведення очних ставок, надання доручень та проведення інших належних оперативно-розшукових заходів.
За викладених обставин, оскаржувана постанова не може вважатись такою, що винесена на законних підставах, оскільки прокурором належно не були перевірені та досліджені обставини справи, без повного та об'єктивного з'ясування яких є неможливим прийняття законного та обгрунтованого рішення, а тому постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 236-2 КПК України розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень: залишає скаргу без задоволення або скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 236-2 КПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.12.2007 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 371, 376, 377, 378 КК України - задовольнити.
Постанову прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими Генеральної прокуратури України ОСОБА_2 про відмову в порушенні кримінальної справи від 29.12.2007 року щодо слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_3, працівників УМВС України в Миколаївській області та ДДСБЕЗ МВС України за фактами вчинення ними злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 371, 376, 377, 378 КК України - скасувати.
Матеріали направити до Генеральної прокуратури України для проведення додаткової перевірки.
На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.