КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3868/11 Головуючий у 1-й інстанції: Тітов М.Ю.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва (далі -відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва щодо недоплати належних як дитині війни сум щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 01.01.2010 року.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2010 року по 21.12.2010 року - залишено без розгляду.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва щодо відмови нарахувати і виплатити ОСОБА_4 пенсії як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов'язано відповідача провести з 21.12.2010 року перерахунок призначеної ОСОБА_4 пенсії як дитині війни, з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру визначеною відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та виплатити її з урахуванням виплачених позивачеві за цей період сум підвищення.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2001 року № 2195-IV (далі -Закон № 2195-IV), а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, згідно із яким мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (далі -Закон № 2017-III), основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій, зокрема, включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, положенням ст. 19 Закону № 2017-III передбачено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом № 1058-IV, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону № 2195-IV, виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.