СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

29 травня 2008 року

Справа № 2-17/14657-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Маслової З.Д.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача:    (Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет");

відповідача:  (Редакція Красноперекопської громадсько-політичної газети "Перекоп");

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Гайворонський В.І.) від 18 лютого 2008 року у справі №2-17/14657-2007

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (вул. Радгоспна, 76,Ювілейне, Дніпропетровська обл.,52005)

до           редакції Красноперекопської громадсько-політичної газети "Перекоп" (вул. Чапаєва, 3,Красноперекопськ,96000)

про визнання недійсними та порочащими ділову репутацію відомостей, зобов'язання спростування відомості та стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від           18 лютого 2008 року у справі № 2-17/14657-2007 позов товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до редакції Красноперекопської громадсько-політичної газети "Перекоп" про визнання відомостей, що не відповідають дійсності  та порочащими ділову репутацію, стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., частково задоволено.

                  Визнано такими, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію ТОВ "АТБ-маркет"  відомості, поширені у номері газети „Перекоп” від 30.06.2007 р. в статті під назвою „Супермаркет АТБ: анатомія обдурення”, а саме: сама назва статті, речення статті „Ну, ми ж дурні, діти безрозсудні і довірливі. Нас так легко обдурити”, „АТБ, напевно, єдиний магазин в нашому місті, де застосовується ця технологія обдурення. Відверта, неприваблива і така, що просто заважає людям точно розраховувати можливості свого гаманця, збиває їх з пантелику”.

                  В частині стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. відмовлено.

                  Не погодившись з вказаним судовим актом, ТОВ "АТБ-маркет" в апеляційній скарзі просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції у відмовленій частині та прийняти нове, котрим задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

                  Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції всебічно  і повно не з’ясовані всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, не надано належну оцінку доказам, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у зв’язку з чим прийняте рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

                  24 квітня 2008 року від редакції Красноперекопської громадсько-політичної газети "Перекоп" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволені позову відмовити, так як в статті викладені оціночні судження, які не порочать ділову репутацію позивача  та відповідають дійсності.

                  Розпорядженням про заміну складу колегії від 10 квітня 2008 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Прокопанич Г.К.

                  Розпорядженням про заміну складу колегії від 24 квітня 2008 року у зв’язку з зайнятістю в іншому судовому процесі та з метою дотримання графіку розгляду справ суддів Антонову І.В. та Прокопанич Г.К. замінено на суддів Фенько Т.П. та Лисенко В.А.

                  Розпорядженням про заміну складу колегії від 29 травня 2008 року у зв’язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Антонову І.В.

                  В судовому засіданні 29 травня 2008 року та в письмовому клопотанні від 20 травня 2008 року представник ТОВ "АТБ-маркет" просив прийняти його відмову від апеляційної скарги і закрити апеляційне провадження по ній. Клопотання судовою колегією відхилено на підставі вимог ст.ст. 22, 100 Господарського процесуального кодексу України, так як відповідач вважає свої дії правомірними і законними, а прийняття відмови позивача від апеляційної скарги порушить права і охоронювані законом інтереси газети на інформацію населення.

                  Розглянувши повторно справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд  вважає апеляційну скаргу підлягаючу задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню у задоволеній частині, виходячи з наступного.

                  Як вбачається з матеріалів справи, у номері газети „Перекоп” від 30 червня 2007 року на четвертій сторінці була опублікована стаття під назвою „Супермаркет АТБ: анатомія обдурювання” за підписом С. Єпифанцева.

                  Так як редакція газети не розкрила псевдонім автора, позов заявлено безпосередньо до редакції газети без залучення 3-ою особою по справі журналіста.       

                  Вказані обставини стали підставою для звернення ТОВ "АТБ-маркет" з позовом до редакції Красноперекопської громадсько-політичної газети "Перекоп" про визнання недійсними та спростування відомостей та стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди.

                  Відповідно до  уточнення позовної заяви, позивач просив визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать ділову репутацію ТОВ "АТБ-маркет",  також речення статті  „Зверніть увагу: до складу ціни майже завжди входять дві дев’ятки. Ну, ми ж дурні, діти безрозсудні і довірливі. Нас так легко обдурити”, речення статті „... АТБ, напевно, єдиний магазин в нашому місті, де застосовується ця технологія обдурення. Відверта, неприваблива і така, що просто заважає людям точно розраховувати можливості свого гаманця, збиває їх з пантелику...”; зобов’язати відповідача спростувати ці відомості шляхом публікації спростування під назвою статті „Супермаркет АТБ: застосування передових технологій у сфері продажу”, текст статті „Таким чином, у склад ціни іноді дійсно входять дві дев’ятки...”, „...АТБ один з перших магазинів в нашому місті , де у вигляді експерименту в процесі реалізації в магазині деяких видів товарів застосовується технологія установлення цін, до складу яких входять дві дев’ятки”. Так як статтею принижено ділову репутацію ТОВ "АТБ-маркет", шляхом розповсюдження відомостей, що не відповідають дійсності і вказують на фактичний обман ТОВ "АТБ-маркет" споживачів, що не відповідає дійсності, позивач просив стягнути з відповідача 10000 грн. у вигляді компенсації немайнової шкоди (моральної шкоди).

                  Моральна шкода полягає у витратах позивачем додаткових зусиль для відновлення ділової репутації.

                  Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи сторін, вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

                  Факт розповсюдження „Перекоп” Красноперекопською громадсько-політичною газетою інформації про ТОВ "АТБ-маркет" в статті від 30.06.2007 р. під заголовком „Супермаркет АТБ: анатомія обдурювання”, підтверджується ксерокопією статті, а також відзивом відповідача.

                  Судова колегія вважає, що відповідно до обставин справи, заголовок статті „Супермаркет АТБ: анатомія обдурювання” речення статті  „Ну, ми ж дурні, діти безрозсудні і довірливі. Нас так легко обдурити”, речення статті „... АТБ, напевно, єдиний магазин в нашому місті, де застосовується ця технологія обдурення. Відверта, неприваблива і така, що просто заважає людям точно розраховувати можливості свого гаманця, збиває їх з пантелику...” не є недостовірною та негативною інформацією, а є оціночним судженням газети.

                  Таким чином, викладенні думки у вказаній статті є оціночним судженням, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних даних, які їх підтверджують.                

                  Відповідно до частини 1 та 2 статті 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.

                   Частинами 1 та 2 статті 47-1 Закону України „Про інформацію” встановлено, що ніхто не може бути  притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком  образи  чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка  дій,  а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як   такі,   що  містять  фактичні  дані,  з  огляду  на  характер використання  мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.  Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

                  Відповідно до частини 1 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати  і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на  свій вибір.

                  Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню і спростуванню, оскільки нормами діючого законодавства не передбачена відповідальність за висловлення оціночних суджень.

                  Також судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року у справі Лінгеса против Австрії зазначено, що свобода вираження поглядів становить одну з підвалин демократичного суспільства, причому здійснення цієї свободи можливе у формі  і за змістом, які не є нейтральними, а такими, що викликають почуття образи, обурення чи непокою. Такими є вимоги плюралізму. Громадськість має право отримувати, а засоби масової інформації –поширювати таку інформацію та ідеї.

                  Більш того, переслідування журналіста за висловлені ним судження Суд кваліфікував як своєрідну цензуру, яка мала б утримувати його від повторення такої критики в майбутньому і відштовхнути журналістів від участі в громадських дискусіях. Треба звертати увагу на необхідність розрізняти факти та оціночні судження. Наявність факту можна довести, а правдивість оціночних суджень –неможливо.         

                  Згідно матеріалам справи ТОВ "АТБ-маркет" сам зазначає, що посилання в ціні товару на наявність двох дев’яток не є противоправними та вказана обставина ділову репутацію не може порочити. Наявні в матеріалах справи  прайс-листи магазину ТОВ "АТБ-маркет" свідчать, що більшість товарів у цінах, крім вказаної вартості у гривнях, мають ще додатково 99 копійок.

                  Таким чином, публікуючи вказану статтю, редакція газети тільки довела до відома читачів офіційні ціни, встановлені позивачем, а потім дала їм оцінку.

                  Тобто, відповідач поширив достовірні відомості, що не порочать і не можуть порочити ділову репутацію позивача в частині застосування передових технологій у сфері продаж, а тому, відповідно, в указаній частині газета прав позивача не порушила, і відсутні підстави щось спростовувати у указаній частині.

                  Відмова суду в задоволені позову про стягнення 10000,00 грн. моральної шкоди є правомірною,  виходячи з наступного.

                  Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

                  Частиною 4 статті 17 Закону України „Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів” передбачено, що у разі   розгляду судом  спору щодо завданої моральної (немайнової) шкоди, суд вправі призначити компенсацію моральної (немайнової) шкоди лише за наявності  умислу журналіста  чи  службових  осіб  засобу  масової  інформації.

                  Отже, сукупність перелічених умов складає загальні підстави для покладення цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної (немайнової) шкоди. Вони є загальними, так як їх наявність необхідна у всіх випадках. Для виникнення зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди необхідна наявність наступних вимог: наявність самої моральної шкоди; противоправні дії особи, що заподіяла шкоду; причинний зв’язок між противоправною поведінкою особи, що заподіяла моральну шкоду та негативними наслідками; вини в заподіяні моральної шкоди.

                  Матеріалами справи не підтверджено, що розповсюджена газетою інформація не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію ТОВ "АТБ-маркет", у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

                  Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суду України у своїй постанові пленуму „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” №4 від 31.01.1995 р.                                    

                  У позовній заяві ТОВ "АТБ-маркет" посилається на те, що моральна шкода полягає у витратах позивачем додаткових зусиль, заподіяних приниженням ділової репутації.

                  В підтвердження вказаної підстави позову позивачем надано службові записки від двох своїх службовців Капрана Р.В. та Аляб’євой В.М. Посилання позивача на пояснення, осіб, які пов’язані з ним трудовими відносинами, а тому об’єктивно залежних від нього в стосунках, судовою колегією не приймаються до уваги. Крім того, ці докази не були надані позивачем суду першої інстанції і як вважає представник газети, підготовані спеціально для апеляційного суду, що є фальсифікацією доказів, так як в результаті перевірки журналу заяв та скарг в ТОВ "АТБ-маркет"  за період з 15.03.2007 р. по 23.08.2007 р. не має жодного запису взагалі.      

                  Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

                  Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України,  господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі  докази  не  мають  для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона  обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

                  Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" не надано суду доказів про противоправну поведінку відповідача, за результатами якої було б заподіяно моральну шкоду.

                  З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що рішення по справі в частині визнання розповсюджених газетою відомостей невідповідаючими дійсності та порочащими  ділову репутацію позивача, прийнято при порушені норм матеріального права і підлягає скасуванню, з постановкою нового про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

                  Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                  1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" задовольнити частково.

                  2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 лютого 2008 року у справі №2-17/14657-2007 скасувати частково в частині визнання порочащими відомостей і в цій частині ТОВ "АТБ-маркет" в позові відмовити.

                  3. В іншій частині позовних вимог рішення суду залишити без змін.

                                                  

Головуючий суддя                                                  З.Д. Маслова

Судді                                                                                Т.П. Фенько

                                                                                В.А. Лисенко