Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Лавренюк О.Т., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від  29.05.2008р.:

від позивача: Соболева Г.В., за довіреністю;.

від відповідача: Фірсов Д.О., за довіреністю;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:  не з’явився.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „АРК ЛТД”

на рішення господарського суду Одеської області

від 07 квітня 2008р.

у справі №15/293-07-7576

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дует-К”

до відповідача: Приватного підприємства „АРК ЛТД”;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Іллічівської міської ради Одеської області

про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення та стягнення 678902,10 грн.

          Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась повна фіксація судового процесу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 29.05.2008р..

У судовому засіданні 29.05.2008р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                  В С Т А Н О В И В :

17.09.2007р. до господарського суду Одеської області від ТОВ „Дует-К” надійшов позов до ПП „АРК ЛТД” про усунення перешкод у користуванні майном –нежитловим приміщенням шляхом виселення з нежитлових приміщень, які є власністю ТОВ „Дует-К”, розташованих за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 16-а, та стягнення упущеної вигоди у загальній сумі 239915,93 грн., витрат у сумі 157920 грн. та судових витрат з посиланням на те, що ТОВ „Дует-К” з 07.05.2007р. за договором купівлі-продажу з Іллічівською міською радою Одеської області є власником нежитлового приміщення, загальною площею 750,3 кв.м., розташованого за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, б. 16-а, проте ПП „АРК ЛТД” (колишній орендар) перешкоджає позивачу у користуванні власним приміщенням, тому відповідно до ст.ст. 386, 387, 391 Цивільного кодексу України позивач вимагає від відповідача усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України позивач має право на відшкодування майнової шкоди (збитків –упущеної вигоди), завданої відповідачем внаслідок неправомірних дій, за розрахунком позивача загальний розмір упущеної вигоди за чотири місця становив з урахуванням індексу інфляції 239915,93 грн..

Також позивач просив у позові стягнути з відповідача збитки, які ТОВ „Дует-К” були завдані внаслідок оплати відсотків за кредитним договором у розмірі 157920 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2007р. (суддя Петров В.С.). порушено провадження у справі № 15/293-07-7576 та позовну заяву ТОВ „Дует-К” прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2007р. по справі №15/293-07-7576 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Іллічівську міську раду Одеської області та зупинено провадження у справі № 15/293-07-7576 до вирішення господарським судом Одеської області справи № 4/277-07-6791 за позовом ПП „АРК ЛТД” до Іллічівської міської ради Одеської області про визнання недійсним рішення, протоколу та договору купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2008 р. провадження у справі № 15/293-07-7576 поновлено у зв’язку з усуненням обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, та справу призначено до розгляду в засіданні суду.    

12.02.2008 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від ВАТ „Міжнародний комерційний банк” в особі Одеської філії про залучення банку до участі у справі № 15/293-07-7576 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, посилаючись на те, що рішення суду з даного спору стосується прав банку як іпотекодержателя спірного приміщення.

Господарським судом Одеської області відмовлено у задоволенні вказаної заяви ВАТ „Міжнародний комерційний банк” в особі Одеської філії банку, оскільки рішення суду з даного спору не може вплинути на права заявника у зв’язку з тим, що предметом спору є виселення відповідача зі спірного приміщення, а не право власності позивача на вказане приміщення.

31.03.2008р. до господарського суду Одеської області від позивача –ТОВ „Дует-К” надійшли уточнення до позовної заяви, в яких позивач просив суд: 1) накласти арешт на майно ПП „АРК ЛТД” для забезпечення позовних вимог; 2) зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення з нежитлових приміщень, які є власністю позивача та розташовані за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 16-А; 3) стягнути з відповідача упущену вигоду в сумі 678902,10 грн. у зв’язку з користуванням відповідачем належним позивачу приміщення протягом 11 місяців та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. по справі №15/293-07-7576 накладено арешт на майно ПП „АРК ЛТД” в розмірі заявлених позовних вимог, що складають 678902,10 грн., мотивуючи це тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог про стягнення втраченої вигоди, що дорівнює сумі орендної плати, яку позивач не одержав у зв’язку з безпідставним знаходженням відповідача у належному позивачу приміщенні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. по справі №15/293-07-7576 (суддя Петров В.С.) задоволено позов ТОВ „Дует-К” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Іллічівської міської ради Одеської області до ПП „АРК ЛТД” про зобов’язання усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення та стягнення 678902,10 грн.: зобов’язано ПП „АРК ЛТД” усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення з нежитлового приміщення, яке є власністю „Дует-К” та розташоване за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 16-А; стягнуто з ПП „АРК ЛТД” на користь ТОВ „Дует-К” упущену вигоду у сумі 678902,10 грн., витрати по оплаті державного мита в розмірі 6874,02грн. та витрати на оплату послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., з посиланням на те, що: 1)ТОВ „Дует-К” правомірно набуло право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 16-А, (за договором купівлі-продажу від 03.05.2007р.), між тим, вказане приміщення зайняте відповідачем без законних на те підстав, чим ПП „АРК ЛТД” створює позивачу перешкоди у користуванні приміщенням та реалізації права власності, що суперечить ст. ст. 316, 319, 321 Цивільного кодексу України, тому відповідно до ч. 2 ст. 386 та ст. 391 названого Кодексу позовна вимога ТОВ „Дует-К” про зобов’язання відповідача усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщення шляхом виселення з нього ПП „АРК ЛТД” є цілком обґрунтованою; 2) згідно з ч. 2 ст. 22, ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому шкоди, в тому числі й упущеної вигоди, яка за розрахунком позивача з врахуванням індексу інфляції становить 678902,10 грн.. Приймаючи до уваги те, що відповідачем порушено право власності позивача на спірне приміщення, господарський суд вказав, що завдані позивачу збитки у вигляді неодержаних доходів, які позивач міг би одержати у разі здійснення свого права власності, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, 07.05.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. по справі №15/293-07-2576 звернувся відповідач – ПП „АРК ЛТД”, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. та прийняти нове рішення, котрим відмовити у позові ТОВ „Дует-К”, мотивуючи це тим, що: 1) в оскаржуваному рішенні господарський суд першої інстанції посилається на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р. по справі №4/277-07-6791, якою скасовано рішення господарського суду Одеської області, котрим задоволено позов ПП „АРК ЛТД” до Іллічівської міської ради та ТОВ „Дует-К” про визнання недійсними рішень Іллічівської міської ради, протоколів аукціонів та договору купівлі-продажу, проте на даний час справу №4/277-07-6791 переглядає Верховний Суд України; 2) ПП „АРК-ЛТД” на законних підставах знаходився у спірному приміщенні, оскільки між відповідачем та відділом комунальної власності Іллічівської міської ради 01.06.2001р. було укладено договір оренди, відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму (оренди), у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання, а отже права та охоронювані законом інтереси саме ПП „АРК ЛТД” були порушені Іллічівською міською радою та ТОВ „Дует-К” при укладенні договору купівлі-продажу спірного об’єкту; 3)задовольняючи позовну вимогу ТОВ „Дует-К” щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 678902,10 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушував право власності позивача на протязі 11 місяців, проте позивачем не було надано належних доказів того, що він міг би отримувати орендну плату у розмірі 52521 грн. на місяць із розрахунку 70 грн. за 1 кв.м., крім того судом не враховано той факт, що відповідач протягом 2007 року та частини 2008 року сплачував Іллічівській міській раді плату за користування орендованим приміщенням.

29.05.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПП „АРК ЛТД” надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №15/293-07-7576, оскільки ця справа не може бути розглянута до вирішення у Верховному Суді України справи №4/277-07-6791, постанову Одеського апеляційного господарського суду по якій було покладено господарським судом першої інстанції в основу рішення.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки ПП „АРК ЛТД” не надало доказів прийняття Верховним Судом України до провадження касаційної скарги ПП „АРК ЛТД” на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р. по справі №4/277-07-6791.

У зв’язку з вищевикладеним ПП „АРК ЛТД” заявило в судовому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи №15/293-07-7576 для подання додаткових доказів, а саме – ухвали Верховного Суду України про призначення справи №4/277-07-6791 до розгляду.

Колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції відхиляє заявлене відповідачем клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи з тих підстав, що відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема такими обставинами є необхідність витребування нових доказів. Оскільки ухвала Верховного Суду України про призначення справи №4/277-07-6791 до розгляду не є новим доказом по справі в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, відсутні правові підстави для задоволення вказаного клопотання.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП „АРК ЛТД”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу на рішення слід задовольнити частково, з огляду на таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 01.06.2001р. між відділом комунальної власності Іллічівської міської ради Одеської області (орендодавець) та ПП „АРК ЛТД” було укладено договір № 13-АКС оренди комунального майна, згідно з яким відповідачу було передано у строкове платне володіння та користування терміном на 5 років вбудовано-прибудовані приміщення до 9-типоверхового будинку за адресою: м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграда, 16-а, вартістю станом на 01.06.2001 р. –590256,50 грн.. Строк дії договору встановлено сторонами до 01.06.2006р..

01.06.2006р. строк дії договору оренд комунального майна закінчився, та договір не було пролонговано на новий строк у зв’язку з відчуженням орендованого нежитлового приміщення.

26.05.2006р. Іллічівська міська рада прийняла рішення № 21 „Про відчуження нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення, розташованого у м. Іллічівську по вул. Героїв Сталінграду, 16 „а”, шляхом викупу орендарем ПП „АРК ЛТД”, а 30.06.2006 р. рішенням № 38 Іллічівська міська рада затвердила експертну грошову оцінку комунального майна і визначила суму продажу нежитлового вбудовано–прибудованого приміщення по вул. Героїв Сталінграда, 16 „а” в м. Іллічівську, загальною площею 736,1 кв. м у розмірі 2988937,2 грн..

У зв’язку з тим, що між органом самоврядування та орендарем не було досягнуто згоди щодо ціни об’єкту продажу, оскільки, на думку орендаря, вона була завищеною, останній не викупив спірне приміщення.

29.09.2006 р. Іллічівською міською радою прийнято рішення № 80 „Про внесення змін до рішення Іллічівської міської ради від 26.05.2006 р. № 21-V „Про відчуження нежитлового вбудовано-прибудованого приміщення, розташованого в м. Іллічівську по вул. Героїв Сталінграда, 16 а, шляхом викупу орендарем Приватним підприємством „АРК ЛТД” –замість „викупу орендарем” було зазначено –„продаж з аукціону або за конкурсом”.

Рішенням Іллічівської міської ради від 22.12.2006р. затверджено нову ціну повторного продажу спірного приміщення, яка була зменшена з 2988937,20 грн. до 2391149,76 грн..

Відповідно до протоколу № 4 аукціону з продажу об’єкту комунальної власності м. Іллічівська від 03.04.2007р. орендоване майно було продано ТОВ „Дует-К” за 2632000 грн., а 20.04.2007 р. Іллічівська міська рада Одеської області рішенням № 214 затвердила підсумки аукціону та вирішила продати приміщення ТОВ „Дует-К”.

На підставі вищевказаного рішення 03.05.2007р. між Іллічівською міською радою (продавець) та ТОВ „Дует-К” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що підлягає продажу на аукціоні, за яким продавець зобов’язувався передати у власність покупцю нежитлове приміщення, загальною площею 750,3 кв.м, що розташоване за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вулиця Героїв Сталінграду, 16-А, а покупець зобов’язувався прийняти об’єкт та сплатити 2632000 грн., пройти реєстрацію об’єкта у КП „Бюро технічної інвентаризації” м. Іллічівська Одеської області. (Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського нотаріального округу Котиком Н.В. 14.07.2005 р. № 8039.).

07.05.2007р. за актом прийому-передачі комунального майна Іллічівська міська рада передала, а ТОВ „Дует-К” прийняло майно - нежитлове приміщення, розташоване за адресою: 68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 16-А, загальною площею 750,3 кв.м..

16.05.2007р. КП „Бюро технічної інвентаризації” Іллічівської міської ради видано ТОВ „Дует-К” реєстраційне посвідчення про право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 16-А.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, а якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

У жовтні 2007 року ПП „АРК ЛТД” звернулося до господарського суду з позовом до Іллічівської міської ради Одеської області та ТОВ „Дует-К” про визнання недійсними рішення, протоколу та договору купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.10.2007р. по справі №4/277-07-6791 позов ПП „АРК ЛТД” до Іллічівської міської ради Одеської області та ТОВ „Дует-К” про визнання недійсними рішення, протоколу та договору купівлі-продажу задоволений.

Проте, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р. по справі №4/277-07-6791 апеляційні скарги Іллічівської міської ради Одеської області та ТОВ „Дует-К” задоволені, рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2007р. по справі №4/277-07-6791 скасовано, у задоволенні позову відмовлено, при цьому господарським судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 4/277-07-6791 встановлено правомірність укладення між ТОВ „Дует-К” та Іллічівською міською радою Одеської області договору купівлі-продажу від 03.05.2007р..

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2008р. по справі № 4/277-07-6791 касаційну скаргу ПП „АРК ЛТД” залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2007р. по справі №4/277-07-6791 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин, враховуючи чинне законодавство, судові рішення, які набули законної сили, та обставини справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо правомірності набутя ТОВ „Дует-К” право власності на вищевказане нежитлове приміщення.

Між тим, матеріали справи свідчать та не спростовано відповідачем, що приміщення, яке належить на праві власності ТОВ „Дует-К”, на момент розгляду справи зайняте ПП „АРК ЛТД”, що перешкоджає позивачу реалізовувати своє право власності.

Згідно зі ст. ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків і в порядку, встановлених законом ( ч. ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України)

Частиною 2 ст. 386 та ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню; власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу ТОВ „Дует-К” про зобов’язання ПП „АРК-ЛТД” усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення з цього нежитлового приміщення, яке є власністю ТОВ „Дует-К” та розташоване за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Героїв Сталінграду, 16-А.     

В уточненнях до позовної заяви, які надійшли до господарського суду Одеської області 31.03.2008р., ТОВ „Дует-К” просить господарський суд стягнути з відповідача на його користь упущену вигоду в загальній сумі 678902,10 грн. з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 3 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як вбачається з уточнень до позовної заяви, сума упущеної вигоди розрахована ТОВ „Дует-К” з огляду на те, що позивач мав одержати орендну плату за належне йому приміщення у середньому розмірі 70,00 грн. за 1 кв.м.. Розрахунок передбачуваної орендної плати за власне приміщення, яку мав отримати позивач, складає за один місяць 52521,00 грн. (70,00 грн. х 750,3 кв.м). Оскільки ПП „АРК ЛТД” користується приміщенням, на думку позивача, протягом 11 місяців, сума передбачуваної орендної плати має складати 577731,00 грн. (52 521,00 грн. х 11 місяців), а з урахуванням індексу інфляції за 2007 рік та за січень, лютий та березень 2008 року вказана сума становить 678902,10 грн..

Дослідивши наданий розрахунок, господарський суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо помилковості висновку господарського суду першої інстанції про задоволення вказаної позовної вимоги у повному обсязі, з огляду на таке.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується, що ТОВ „Дует-К” мало одержати орендну плату за належне йому приміщення у середньому розмірі 70,00 грн. за 1 кв.м., за 1 місяць - 52521,00 грн. (70,00 грн. х 750,3 кв.м), проте, дослідивши матеріали справи, вважає, що відповідач знаходиться у приміщенні, яке належить позивачу на праві власності, не 11 місяців, а 10 повних місяців, оскільки право власності на приміщення ТОВ „Дует-К” набуло відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України - з 16.05.2007р., а уточнення до позовної заяви з названою позовною вимогою подані до господарського суду 31.03.2008р..

Крім того, позивачем визначено розмір упущеної вигоди з врахуванням індексу інфляції за 2007 рік та січень –березень 2008 року, між тим, господарський суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовну вимогу про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди з врахуванням індексу інфляції, припустився помилки з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді сплати інфляційних та річних наступає при простроченні виконання саме грошового зобов’язання, а відшкодування шкоди за ст. 22 Цивільного кодексу України не є зобов’язанням за цивільним законодавством, та відповідач не є боржником за зобов’язанням ( ст. 509-510 Цивільного кодексу України).

В даному випадку інфляційні нараховані на суму упущеної вигоди, діючим же законодавством України не передбачено стягнення інфляційних з особи, яка не стороною у договорі та не має грошового зобов’язання.

За таких обставин, стягненню підлягає упущена вигода у розмірі 525210 грн. (52521 грн. х 10 місяців).

Враховуючи вищенаведене, рішення господарського суду Одеської області підлягає скасуванню частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5252,10 грн. –витрати на оплату державного мита за подання позову, 92,04 грн. – витрати на ІТЗ судового процесу.

          Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И ЛА:

          Апеляційну скаргу ПП „АРК ЛТД” на рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. по справі №15/293-07-7576 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. по справі №15/293-07-7576 скасувати частково, виклавши пункти 1, 3 резолютивної частини в наступній редакції:

„1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дует-К” задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства „АРК ЛТД” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дует-К” упущену вигоду у загальній сумі 525210 (п’ятсот двадцять п’ять тисяч двісті десять грн.) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5252 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят дві) грн. 10 коп., 92 (дев’яносто дві ) грн.04 коп. на ІТЗ судового процесу”

та доповнивши резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. пунктом 4:

„4. В частині позовних вимог про стягнення 153692,10 грн. відмовити.”

В іншій частині рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2008р. по справі №15/293-07-7576 залишити без змін.

          Зобов’язати господарський суд Одеської області видати наказ з зазначенням відповідних реквізитів сторін.

          Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                               Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                    О. Т. Лавренюк

Суддя:                                                                                                    Я.Ф. Савицький