ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322
УХВАЛА
19.04.2012Справа №5002-32/2609-2011
За скаргою - Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860).
До Відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1).
Зацікавлена особа - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Скарга на дії ВДВС
Суддя Барсукова А.М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від скаржника - ОСОБА_3, довіреність №121-Д від 30.12.11р., представник;
Від органу ВДВС - ОСОБА_4, довіреність 34639 від 17.04.2012р., представник
Від зацікавленої особи - не з'явився
Сутність спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до суду зі скаргою на дії органу ВДВС та просить визнати дії Старшого дежавного виконавця відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 щодо відмови відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012р. у справі № 5002-29/2609-2011 неправомірними. Крім того, просить скасувати постанову Старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 від 29.02.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012р. у справі № 5002-29/2609-2011.
Системою автоматичного розподілу господарського суду АР Крим скаргу передано до розгляду судді ГС АР Крим Барсуковій А.М.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 04.04.2012р. скарга прийнята до розгляду, та призначена на 19.04.2012р.
Так, скаржник мотивував скаргу на дії ДВС тим, що державним виконавцем незаконно застосовані наслідки пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення, оскільки виконання рішення в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії має провадитись за місцем проведення таких дій.
ВДВС із скаргою не погодився, з мотивів, що місцем проживання боржника є м.Сімферополь, що на його думку виключає можливість проведення із боржником усних бесід, які державний виконавець вважає діями з примусового повернення майна, та є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до статті 121 -2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Приписи статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до пункту 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, як вбачається з матеріалів справи 06.02.2012р. Господарським судом АР Крим виданий наказ на примусове виконання Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.01.2012р. у справі № 5002-29/2609-2011 про зобов'язання ОСОБА_2 повернути за актом прийому-передачі об'єкт незавершеного будівництва - будівлю призовного пункту, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. ( а.с. 100).
Проте, Постановою від 29.02.2012р. Відділ Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції відмовив у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що боржник знаходиться в м. Сімферополі, тоді як статтею 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. ( а.с. 113).
Так дійсно згідно із пунктом 4 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Проте, неможливо не звернути увагу на приписи пункту 2 статті 20 названого Закону, яким встановлено, що виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
Як вбачається з вищенаведеного наказу Господарського суду АР Крим, відповідача (боржника) зобов'язано повернути об'єкт незавершеного будівництва, який розташований в м. Красноперекопську.
Стаття 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» твердить, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Приписи статті 3 вищенаведеного Закону встановлюють, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
У відповідності до пункту 1 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 N 1707/5, районні, районні у містах, міські, містобласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (далі -
управління юстиції) є територіальними органами Міністерства
юстиції України.
У відповідності до підпункту 1 пункту 1 статті 532 Цивільного кодексу України якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання за зобов'язанням про передання нерухомого майна провадиться - за місцезнаходженням цього майна.
При цьому в даному випадку мова йдеться не тільки про передання нерухомого майна у власність, але і надання його у користування або в повне господарське відання, оперативне управління тощо. Разом з тим, на практиці оформлення актів приймання-передачі об'єкту нерухомості часто відбувається в іншому місці (в банку, нотаріальній конторі тощо), але це сторони мають узгодити в договорі, як на то вказує коментована стаття.
Місцезнаходженням майна є м. Красноперекопськ, отже й виконання зобов'язання з його передання має відбутись у м. Красноперекопську.
Таким чином, суд дійшов висновку, що саме Відділ Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції має провадити дії з зобов'язання передачі об'єкту, який розташований у м. Красноперекопську.
За таких обставин, скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Визнати дії Старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 щодо відмови відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012р. у справі № 5002-29/2609-2011 неправомірними.
3. Скасувати постанову Старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 від 29.02.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012р. у справі № 5002-29/2609-2011.
Ухвалу направити сторонам та ВДВС рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.