СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
22 травня 2008 року | Справа № 2-23/6469-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Латиніна О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Іщенко Валентина Іванівна, довіреність №15-109/211 від 07.05.08;
відповідача: Котов Анатолій Петрович, довіреність №35 від 20.04.07;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 22.08.2005 у справі № 2-23/6469-2005
за позовом державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (вул. Гарнаєва, 85,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
до Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Науково-дослідний інститут аеропружних систем звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 10.01.2005 року: №000690/362/23-1/10/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 101547,03 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 36273,34 грн.; №000851/362/23-1/9/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23978,79 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11989,39 грн.; №000688/362/23-1/11/1 про визначення податкового зобов'язання із земельного податку в сумі 15430,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7715,29 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2005 у справі №2-23/6469-2005 (суддя Іщенко Г.М.) у позові відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що позивач не надав доказів неправомірності визначення податковим органом податкових зобов’язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Залишаючи частину позовних вимог без розгляду, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не були надані докази, що підтверджують право постійного користування або право власності позивача на земельну ділянку.
Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2005 року зупинено провадження у справі №2-23/6469-2005 за позовом Науково-дослідного інституту аеропружних систем до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень у зв’язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 14.02.2008 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Сотула В.В. на суддю Гонтаря В.І. Головуючим у справі призначено суддю Гонтаря В.І.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2008 року провадження у справі поновлено справу призначено до розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 20.05.2008 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник податкової інспекції проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 року здійснено заміну відповідача –Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим –на його правонаступника –Державну податкову інспекцію в місті Феодосії Автономної Республіки Крим.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.05.2008 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 22.05.2008 року у складі колегії було замінено суддю Щепанську О.А.. на суддю Латиніна О.А.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим у період з 18.10.2004 року до 03.12.2004 року було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства "Науково-дослідним інститутом аеропружних систем" за період з 01.07.2003 року до 31.06.2004 року. По результатах перевірки був складений акт №371/23-1 від 08.12.2004 року.
Перевіркою зокрема були встановлені порушення вимог:
- статті 13 Закону України „Про плату за землю”, в результаті чого був занижений земельний податок за період з 01.01.2004 року до 30.06.2004 року на суму 15430,58 грн.;
- підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9, підпункту 5.3.1 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 124055,36 грн. (у тому числі: за 9 місяців 2003 року –4716,20 грн., за 1 квартал 2004 року –119339,16 грн.), а також до завищення податку на прибуток в сумі 22508,33 грн. (у тому числі за 12 місяців 2003 року –4716,20 грн., за 1 півріччя 2004 року –17792,13 грн.);
- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 23978,79 грн. (у тому числі: за липень 2003 року –2946,48 грн., за вересень 2003 року –750,00 грн., за грудень 2003 року –527,13 грн., за січень 2004 року –225,00 грн., за березень 2004 року –10194,94 грн., за квітень 2004 року –69,68 грн., за травень 2004 року –138,81 грн., за червень 2004 року –9126,75 грн.).
На підставі акту перевірки податковою інспекцією 10.01.2005 року були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: №000690/362/23-1/10/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 101547,03 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 36273,34 грн.; №000851/362/23-1/9/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23978,79 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11989,39 грн.; №000688/362/23-1/11/1 про визначення податкового зобов'язання із земельного податку в сумі 15430,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7715,29 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" такою, що підлягає частковому задоволенню у зв’язку з наступним.
Судом апеляційної інстанції у справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза висновок якої за №37 від 28.02.2007 року оцінюється судовою колегією у якості доказу у справі у порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно порушення позивачем вимог Закону України „Про оподаткуванні прибутку підприємств” судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з акту перевірки податковим органом було встановлено заниження скорегованого валового доходу за 3 квартал 2003 року сумі 151165,80 грн., за 4 квартал 2003 року –11995,45 грн., за 1 квартал 2004 року –1457,00 грн., за 2 квартал 2004 року –41219,47 грн.
Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи №37 від 28.02.2007 року, сума скорегованого валового доходу державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" за період з 01.07.2003 року до 31.12.2003 року за даними підприємства склала 5213100,00 грн., за даними податкової інспекції –5376300,00 грн., за даними експерта –5250300,00 грн. При цьому розбіжність між даними податкової інспекції та даними експерта склала 126000,00 грн. убік зменшення, у тому числі: в сумі 40400,00 грн., оскільки в акті перевірки податковий орган необґрунтовано вважав простроченою кредиторську заборгованість позивача перед поставниками.
Судова колегія вважає зазначений висновок податкового органу хибним, оскільки кредиторська заборгованість позивача перед підприємством „Текстильинвест” не прострочена у зв’язку із укладенням додаткової угоди №4 від 24.12.2002 року до договору від 7/3 від 19.03.1998 року, відповідно до якого строк погашення заборгованості продовжений до 31.08.2006 року, а кредиторська заборгованість позивача перед Приладобудівним заводом міста Феодосія та підприємством „Техпромкомплект” згідно з документами бухгалтерської звітності державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" відсутня.
Також експертом не вдалось з’ясувати причину розбіжності з актом перевірки в сумі 85600,00 грн. убік зменшення, оскільки в акті перевірки відсутні посилання на кореспондуючі бухгалтерські рахунки, за якими проводився розрахунок валового доходу.
За період з 01.01.2004 року до 30.06.2004 року сума скорегованого валового доходу державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" склала: за даними підприємства –3400100,00 грн., за даними податкової інспекції –3442800,00 грн., за даними експерта –3456900,00 грн.
Розбіжність між даними експерта та даними податкової інспекції склала 14100,00 грн. убік збільшення, при цьому встановити за рахунок чого відбулась розбіжність неможливо оскільки в акті податкової інспекції відсутня розшифровка валових доходів підприємства за перше півріччя 2004 року.
Відповідно до акту перевірки податковим органом було встановлено завищення суми валових витрат підприємства за 9 місяців 2003 року в сумі 114054,87 грн., за 1 квартал 2004 року –292514,72 грн., за 1 півріччя 2004 року –179926,74 грн., а також за заниження валових витрат підприємства за 4 квартал 2003 року на суму 93831,78 грн.
Як вбачається з висновку експерта сума скорегованих валових витрат за період з 01.07.2003 року до 31.12.2003 року склала: за даними підприємства –5175300,00 грн., за даним податкової інспекції –5155700,00 грн., за даними експерта 5152700,00 грн. Розбіжність склала 2400,00 грн. убік зменшення.
Сума скорегованих валових витрат за період з 01.01.2004 року до 30.06.2003 року склала: за даними підприємства –3246800,00 грн., за даним податкової інспекції –2915500,00,00 грн., за даними експерта –3185200,00 грн. Розбіжність склала 269700,00 грн. убік збільшення витрат у зв’язку з наступним.
В сумі 76800,00 грн. розбіжність убік збільшення виникла за рахунок різних даних по бухгалтерських рахунках, в сумі 123600,0 убік збільшення –за рахунок збільшення збитків за 2003 рік .
Також в акті перевірки необґрунтовано виключені із складу валових витрат витрати в сумі 47700,00 грн. на маркетингові послуги.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
При цьому судова колегія звертає увагу на те, що нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” прямо не заборонено віднесення витрат на маркетингові послуги до складу валових витрат підприємства.
Більш того згідно з пунктом 5.11 статті 5 цього Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону встановлено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.
Відповідно до статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наданий позивачем акт виконаних робіт щодо надання маркетингових послуг від 20.02.2004 року на суму 47700,00 грн. відповідає вимогам норм Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” щодо первинних документів бухгалтерського обліку, тому витрати в сумі 47700,00 грн. правомірно включені позивачем до складу валових витрат.
Також в акті перевірки податкова інспекція необґрунтовано виключила із складу валових витрат витрати Київської філії позивача в сумі 22068,59 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до статті 3 Положення про невідокремлений структурний підрозділ Науково-дослідного інституту аеропружних систем, Київська філія не має статусу юридичної особи, не є самостійним суб’єктом господарської діяльності та не веде відокремлений бухгалтерський облік.
У зв’язку з викладеним позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати Київської філії Науково-дослідного інституту аеропружних систем в сумі 22068,59 грн.
Таким чином, сума оподаткованого прибутку державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" відповідно до даних експерта склала: у 2003 році в сумі 224500,00 грн. (убутку), за перше півріччя 2004 року –151590,00 грн.
На підставі розрахунку податкових зобов’язань позивача відповідно до вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” висновком експерта за період з 01.07.2003 року до 30.06.2004 року було встановлено недонарахування податку на прибуток державним підприємством "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" склало 37900,00 грн.
Таким чином, експерт погодився з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з чим відбулось заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 37900,00 грн.
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій (аркуш справи 37) по акту перевірки сума штрафних санкцій, розрахована податковим органом, складає 10% від суми недонарахування податку на прибуток за 3 квартал 2003 року, а також 30% від суми недонарахування податку на прибуток за перший квартал 2004 року. Таким чином, сума штрафних санкцій, яка повинна бути застосована податковим органом з урахуванням висновку судово-бухгалтерської експертизи (додаток №1 висновку), складає за 3 квартал 2003 року –471,62 грн. (4710,00 грн.*10%), за перший квартал 2004 року –20430,00 грн. (68100,00 грн.*30%).
Таким чином судова колегія дійшла до висновку про те, що податковим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.01.2005 року №000690/362/23-1/10/1 правомірно було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 37900,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 20901,62 грн. У зв’язку з чим вказане повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63900,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 15371,72 грн.
Стосовно донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.01.2005 року №000851/362/23-1/9/1 судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до вимог пункту 1.6 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
Пунктом 1.7 статті 1 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з висновку експерта №37 від 28.02.2007 року при зіставленні даних, вказаних у книзі продаж та податкових накладних, з даними декларацій державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" з податку на додану вартість була встановлена розбіжність, а саме за період з 01.07.2003 року до 30.06.2004 року у деклараціях з податку на додану вартість зазначена більша сума податкового зобов’язання ніж визначена в Книзі обліку товарів (робі, послуг) та підтверджена первинними бухгалтерськими документами на суму 25385,00 грн.
Розбіжність між даними експерта та податкового органу щодо податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.07.2003 року до 31.12.2003 року склала 9907,61 грн. убік зменшення, яка виникла у зв’язку з наступним.
Податковим органом не було прийнято до уваги той факт, що існують розбіжності між даними Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та Деклараціями з податку на додану вартість, оскільки сума податкового зобов’язання з податку на прибуток, визначена у деклараціях перевищує суму податкового зобов’язання за Книгою обліку продажу товарів (робіт, послуг) та первинними бухгалтерськими документами на 6117,00 грн.
Також податковим органом необґрунтовано було включено до складу податкового зобов’язання суму податку на додану вартість на суму 2950,49 грн. від простроченої кредиторської заборгованості перед підприємством „Техпромкомплект” та Приладобудівним заводом міста Феодосія з підстав, викладених вище.
Також необґрунтовано було виключено із складу податкового кредиту:
- суму податку на додану вартість за вересень 2003 року в розмірі 750,00 грн. за послуги, надані товариством з обмеженою відповідальністю „Видавницький дім „Губернатор”, вартість яких віднесена позивачем до складу валових витрат;
- суму податку на додану вартість за грудень 2003 року в розмірі 89,74 грн. за рахунок витрат Київської філії державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" з підстав, викладених вище.
Розбіжність між даними експерта та податкового органу щодо податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 01.01.2004 року до 30.06.2004 року склала 30357,18 грн. убік зменшення, яка виникла у зв’язку з наступним.
Податковою інспекцією не було прийнято до уваги той факт, що існують розбіжності між даними Книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) та Деклараціями з податку на додану вартість, оскільки сума податкового зобов’язання з податку на прибуток, визначена у деклараціях перевищує суму податкового зобов’язання за Книгою обліку продажу товарів (робіт, послуг) та первинними бухгалтерськими документами на 19268,00 грн.
Також необґрунтовано було виключено із складу податкового кредиту:
- суму податку на додану вартість в розмірі 9540,00 грн. за маркетингові послуги з підстав викладених вище;
- суму податку на додану вартість в розмірі 1549,92 грн. за рахунок витрат Київської філії державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" з підстав, викладених вище.
Таким чином, експертом було встановлено, що недонарахування податку на додану вартість за період з 01.07.2003 року до 30.06.2004 року в сумі 23978,79 грн. не мало місця, за вказаний період зайво нараховано до сплати до бюджету суму податку на додану вартість в розмірі 16286,00 грн.
У зв’язку з викладеним судова колегія дійшла до висновку про неправомірність визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 23978,79 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11989,39 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 10.01.2005 року №000851/362/23-1/9/1.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити наступне. Судом першої інстанції позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000688/362/23-1/11/1 від 10.01.2005 року були залишені без розгляду у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду про надання правовстановлюючих документів на земельні ділянки.
Проте, відповідно до вимог частин 5 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином, залишивши без розгляду позовні вимоги, господарський суд першої інстанції неправомірно усунувся від розгляду позовних вимог, які підлягали розгляду по суті.
Згідно з частиною 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Таким чином, судова колегія вважає за можливе розглянути позовні вимоги державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000688/362/23-1/11/1 від 10.01.2005 року.
Стосовно визначення позивачу податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 15430,58 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7715,29 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення №000688/362/23-1/11/1 від 10.01.2005 року судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до свідоцтва Міністерства просвіти та науки України Серія НГ №00469 від 11.03.2004 року Науково-дослідний інститут аеропружних систем внесено до Державного реєстру нукових закладів, яким надається підтримка держави.
Як вбачається з акту перевірки позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на землю за земельну ділянку площею 0,5350 га під дитячим садочком державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", розташовану в місті Феодосія, вулиця Кримська, 15б.
У позивача є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ №003404 загальною площею 4,9371 га для обслуговування існуючих будівель та споруд, до складу якої входить земельна ділянка, на якій розташований дитячий садочок державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" в місті Феодосія, вулиця Кримська, 15б.
Відповідно до пункту 4 статті 12 Закону України „Про плату за землю” від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2004 рік” від 27.11.2003 року N 1344-IV пільги по платі за землю, визначені пунктом 4 частини першої статті 12 Закону України „Про плату за землю”, застосовуються до вітчизняних закладів культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, та громадських організацій інвалідів, їх підприємств і організацій).
Проте, як вбачається з Статуту державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" та довідки Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим позивач здійснює діяльність на госпрозрахунковій основі, тобто утримується за рахунок прибутку, отриманого у зв'язку з здійсненням господарської діяльності.
Таким чином, пільги, встановлені пунктом 4 частини першої статті 12 Закону України „Про плату за землю”, позивач у 2004 році застосовував неправомірно.
У зв’язку з викладеним висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов’язання з податку за землю за період з 01.01.2004 року до 30.06.2004 року в сумі 15430,58 є правомірним, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000688/362/23-1/11/1 від 10.01.2008 року.
Відповідно до вимог статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.
Підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що ставка судового збору складає 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, сума судового збору, яка підлягає поверненню позивачеві, складає 1,70 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини справи та порушено вимоги норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, у зв’язку з чим рішення суду підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, статтею 202, пунктом 3 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.08.2005 у справі № 2-23/6469-2005 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Позов задовольнити частково.
5. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 10.01.2005 року: №000690/362/23-1/10/1 у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 63900,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 15371,72 грн.; №000851/362/23-1/9/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23978,79 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11989,39 грн.
6. В решті позовних вимог відмовити.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (вул. Гарнаєва, 85,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100; ідентифікаційний код 16502169) 1,70 грн. судового збору.
8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий документ.
Постанова набирає законної сили з моменту оголошення.
Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А.Латинін
І.В. Черткова