РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.08                                                                                 Справа № 7/93

Суддя Калашник Т.Л. розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСПЛАВ", м. Донецьк                                                  

до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ  Луганської області

про стягнення  42 787 грн. 54 коп.  

в присутності представників сторін:

від позивача –Усенко В.В., довіреність № б/н від 23.04.08;

від відповідача –Рудковська І.В., довіреність № 01-026-888 від 07.12.07.

           Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за у сумі 40672 грн. 67 коп. та процентів за порушення зобов’язань за договором поставки і незаконне користування чужими грошовими коштами в сумі 2114 грн. 87 коп.

Відповідно до відзиву на позовну заяву № 026-17иск/08 від 23.04.08 відповідач повідомляє, що за ним існує заборгованість у сумі 40672 грн. 67 коп. по рахунку №СФ-0000106 від 03.09.07. Позовні вимоги у частині процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 2114 грн. 87 коп. відповідачем не визнаються оскільки нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами до цих відносин не може бети застосовано.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОНСПЛАВ" (Постачальник) та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (Покупець) було укладено Договір № 015/1501 від 20.06.07  (далі –Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у Договорі, продукцію виробничо-технічного призначення, в подальшому Товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у протоколах узгодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до Договору, що є його невід’ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.4. Договору, умови оплати: протягом семи банківських днів за фактом поставки та надання платіжних документів Покупцю.

На виконання вказаного договору позивач поставив відповідачу товар згідно до видаткових накладних  № РН-0000356 від 05.07.07, № РН-0000370 від 11.07.07, № РН-0000382 від 18.07.07, № РН-0000388 від 19.07.07, № РН-0000397 від 30.07.07, № РН-0000481 від 03.09.07 (а.с.13-18) та за відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.31-36). Відповідачу було вручено відповідні рахунки-фактура № СФ-0000073 від 05.07.07, № СФ-0000078 від 11.07.07, № СФ-0000083 від 18.07.07, № СФ-0000084 від 20.07.07, № СФ-0000094 від 30.07.07, № СФ-0000106 від 03.09.07 (а.с.19-24)

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості товару за рахунком № СФ-0000106 від 03.09.07 в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно,  тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідачем позов визнано частково, доказів перерахування заборгованості не надано.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На виконання вказаного договору позивач виконав свої зобов’язання та поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковими накладними  № РН-0000356 від 05.07.07, № РН-0000370 від 11.07.07, № РН-0000382 від 18.07.07, № РН-0000388 від 19.07.07, № РН-0000397 від 30.07.07, № РН-0000481 від 03.09.07 (а.с.13-18) та відповідними товарно-транспортними накладними (а.с.31-36). Відповідачу було вручено відповідні рахунки-фактура № СФ-0000073 від 05.07.07, № СФ-0000078 від 11.07.07, № СФ-0000083 від 18.07.07, № СФ-0000084 від 20.07.07, № СФ-0000094 від 30.07.07, № СФ-0000106 від 03.09.07 (а.с.19-24), що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості товару за рахунком № СФ-0000106 від 03.09.07 в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 40672 грн. 67 коп.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання  заборгованість відповідача не змінилася та складає 40672 грн. 67 коп.   

Щодо позовних вимог про стягнення процентів за порушення зобов’язань за договором поставки і незаконне користування чужими грошовими коштами в сумі 2114 грн. 87 коп. з посиланням на ст. 536 ГК України, то слід зазначити наступне. Під чужими грошовими коштами, у розумінні ст.536 ЦК України, слід розуміти зокрема грошові кошти, отримані як передплата за товари, роботи, послуги. Проценти за користування грошовими коштами та проценти, як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов’язання, не є тотожними. Проценти за ст. 536 ЦК України застосовуються у розумінні боргу, а проценти за ст. 625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов’язання. Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти ним обчислено виходячи з облікової ставки НБУ, що не передбачено ані законом ані договором. Таким чином, у задоволенні позовних вимог, щодо стягнення процентів за порушення зобов’язань за договором поставки і незаконне користування чужими грошовими коштами в сумі 2114 грн. 87 коп. слід відмовити.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ  Луганської області, вул. Шмідта, 4, код ЄДРПОУ 05441447 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНСПЛАВ", м. Донецьк, вул. Югославська, 28, код ЄДРПОУ 31018374 - борг у сумі 40672 грн. 67 коп., державне мито у сумі 406 грн. 73 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 112 грн. 17 коп., видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 25.04.08.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник