Справа № 2-1090/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2011 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Штепа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватизації квартири недійсним,

ВСТАНОВИВ:

10.12.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у власних інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання приватизації квартири недійсним.

В позові вказала, що під час шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 на склад родини три особи( ОСОБА_2, ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3) підприємство, де їх родина перебувала на квартирному обліку, видало ордер на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1. ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_1 виписатися з квартири, щоб здійснити обмін квартири на трикімнатну, у зв'язку з чим вона разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 виписалися на один місяць з спірної квартири. Через місяць ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1, що угода не відбулася. 27.12.2006 року шлюб між сторонами було розірвано, при цьому згоди про розподіл спільного майна подружжя ними досягнуто не було. Саме тому у 2009 році ОСОБА_1 звернулася до Автозаводського районного суду м. Кременчука про розподіл майна подружжя, під час слухання цієї справи їй стало відомо про те, що 29.03.2001 року ОСОБА_2 приватизував квартиру на себе особисто. Вважає, що саме з цього часу слід відраховувати строк позовної давності. Просила суд відновити пропущений з поважних причин строк, визнати недійсним розпорядження органу приватизації №8908/2 від 29.03.2001 року та свідоцтво на право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати УЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради анулювати свідоцтво на право власності ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивачка, яка представляла власні інтереси та інтереси неповнолітньої ОСОБА_3, підтримала позов повністю. Пояснила, що відповідач ОСОБА_2 обманних шляхом вмовив її виписатися з квартири, щоб приватизувати її на власне ім'я та позбавити права на цю квартиру. Просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав повністю. Пояснив, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 20.03.2001 року були тимчасово зняті з обліку у спірній квартирі , але це рішення було прийнято разом з позивачкою з метою приватизації квартири на одного ОСОБА_2. Також вказав, що під час слухання справи про розірвання шлюбу з ОСОБА_1, а саме 24.03.2005 року, остання подала до суду зустрічний позов про розподіл майна, в якому вказувала, що він нібито обманним шляхом умовив її виписатися з квартири разом з дитиною на один місяць, а сам за цей час приватизував квартиру тільки на себе. 27.12.2006 року ОСОБА_1 подала суду заяву про залишення її позову про розподіл майна без розгляду , і судом було залишено вимоги ОСОБА_1 без розгляду. Тобто про порушене право ОСОБА_1 дізналася не пізніше 24.03.2005 року, а не у липні 2010 року, як зазначає у даному позові. Вважає, що позивачкою пропущено строк позовної давності, передбачений законом, оскільки з моменту, як вона нібито дізналася про порушення свого права, минуло понад 5 років, наполягав на застосуванні строку позовної давності за відсутністю поважних причин на його поновлення. Також зауважив, що безкоштовна передача майна у власність , в даному випадку приватизація квартири, допускається лише один раз. При цьому рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22.12.2010 року, яке набрало законної сили, встановлено, що 29 травня 2009 року ОСОБА_1 вже скористалася своїм правом на приватизацію державного житлового фонду та прийняла участь у приватизації квартири АДРЕСА_3. Посилання в позові на ст. 258 ЦК України вважає недоречним, так як ніякого насильства або обману до ОСОБА_1 не застосовував.

Представник відповідача УЖКГ Кононенко В.А. позов не визнав. Вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, свідоцтво та розпорядження від 29.03.2001 року були видані відповідно до діючого законодавства і підстави для визнання їх недійсними та скасування відсутні. Крім того позивач вже скористалася своїм правом на приватизацію житла, тому її вимоги по цій справі втрачають сенс.

Представник органу опіки та піклування виконкому Автозаводської районної ради м. Кременчука в судове засідання не прибув просили справу слухати без їх участі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно ст.10, 11, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень . Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 15 вересня 1992 р. N 56 в редакції наказу N 72 від 5 серпня 1994 року), передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім'ї з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 15 вересня 1992 р. N 56 в редакції наказу N 72 від 5 серпня 1994 року), кожний громадянин України має право приватизувати займане ним державне житло на умовах, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", один раз.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною виконавчою владою, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або в оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.08. 1997 року по 27.12.2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

В 2000 році ОСОБА_2 була надана підприємством, на якому він працював двохкімнатна квартира, про що свідчить рішення Кременчуцької міської ради від 1.01.2000 року №1332 за адресою АДРЕСА_1 житловою площею 30, 83 кв.м на склад сім»ї три особи ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3. Ордер №198 на вселення у вищевказану квартиру видано 24.07.2000 року. Цей факт встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили і не потребує доказування.

Згідно довідки №2 від 21.05.2010 року , виданої ТОВ «Фірма «Гарпун» , з 20.03.2001 року по 20.04.2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були зняті з реєстраційного обліку у спірній квартирі.

Згідно свідоцтва про право приватної власності від 29.03.2001 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_1. Дане свідоцтво було видане згідно з розпорядженням від 29.03.2001 року № 8908/2. На час оформлення приватизаційних документів в спірній квартирі був зареєстрований лише ОСОБА_2 . Жодних доказів на підтвердження того факту, що зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1 і ОСОБА_3 відбувалося обманним шляхом та що ОСОБА_1 не була обізнана на той час про здійснення приватизації на ім'я її чоловіка ОСОБА_2, позивачкою суду не надано. Як відомо з пояснень останньої, до правоохоронних органів з приводу обманних дій ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 не зверталася. З зустрічного позову, поданого ОСОБА_1 24.03.2005 року також не вбачається, що дії з тимчасового зняття з реєстраційного обліку відбувалися саме з метою обміну квартири. Обміну квартири не може бути перепоною реєстрація неповнолітньої дитини, як про те вказує позивач , що також свідчить не на користь останньої.

Крім того, як встановлено рішенням Автозаводського районного суд м. Кременчука від 22.12.2010 року, 29 травня 2009 року позивач ОСОБА_1 скористалася своїм правом на приватизацію державного житлового фонду та прийняла участь у приватизації квартири АДРЕСА_3. Враховуючи, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним державне житло на умовах, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", один раз, позивачка ОСОБА_1 не може скористатися таким правом ще раз, а тому скасування свідоцтва про право приватної власності на житло , видане ОСОБА_2, втрачає сенс.

Таким чином позивач не довела суду наявність підстав для визнання недійсним розпорядження № 8908/2 та свідоцтва на право приватної власності на квартиру, видані 29.03.2001 року УЖКГ Кременчуцького виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на ім'я ОСОБА_2 недійсними, адже з урахуванням здобутих в судовому засіданні доказів вони прийняті цілком в межах закону.

Керуючись «Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» (затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 15 вересня 1992 р. № 56), ст.ст.10,11, 27,31, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватизації квартири недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя: