Справа № 2-1090/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2012 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Штепа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання приватизації квартири недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання приватизації квартири недійсним.

В березні 2012 року до суду звернулася ОСОБА_1 з заявою про винесення додаткового рішення, зазначаючи, що вище зазначеним рішенням не вирішені позовні вимоги які стосуються неповнолітньої дитини ОСОБА_3, 1998 року народження.

В судовому засіданні заявник та його представник вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти винесення додаткового рішення заперечували.

Суд розглянувши заяву, перевіривши доводи заявника, вважає необхідним винести додаткове судове рішення.

25 листопада 2011 року по даній справі було винесено рішення. Згаданим рішенням не вирішено питання щодо позовних вимог неповнолітньої дитини ОСОБА_3, 1998 року народження.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 15 вересня 1992 р. N 56 в редакції наказу N 72 від 5 серпня 1994 року), передача займаних квартир (будинків) здійснюється в приватну (для одиноких наймачів) та у спільну (сумісну або часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх (віком від 18 і більше років) членів сім'ї з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно мешкають у квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Згідно Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (затверджено наказом Держжитлокомунгоспу України від 15 вересня 1992 р. N 56 в редакції наказу N 72 від 5 серпня 1994 року), кожний громадянин України має право приватизувати займане ним державне житло на умовах, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", один раз.

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною виконавчою владою, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або в оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім'ї та займані приміщення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.08. 1997 року по 27.12.2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

В 2000 році ОСОБА_2 була надана підприємством, на якому він працював двохкімнатна квартира, про що свідчить рішення Кременчуцької міської ради від 1.01.2000 року №1332 за адресою АДРЕСА_1 житловою площею 30, 83 кв.м на склад сім»ї три особи ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3. Ордер №198 на вселення у вищевказану квартиру видано 24.07.2000 року. Цей факт встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили і не потребує доказування.

Згідно свідоцтва про право приватної власності від 29.03.2001 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ОСОБА_2 став власником квартири АДРЕСА_2. Дане свідоцтво було видане згідно з розпорядженням від 29.03.2001 року № 8908/2.

На час приватизації спірної квартири ОСОБА_3 була малолітньою дитиною і не могла усвідомлювати дії своїх батьків.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати частково недійсним розпорядження органу приватизації №8908/2 від 29.03.2001 року та свідоцтво на право приватної власності на квартиру АДРЕСА_3, зобов'язати УЖКГ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради внести зміни в свідоцтво на право власності ОСОБА_2.

Визнати право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_2 та неповнолітньою дочкою ОСОБА_3 в рівних долях.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків апеляційного оскарження, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя :