ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

  

24.03.08р.

Справа № А23/106-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕХ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області  

до  Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області   

про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.07 № 0017022301/0

Суддя  Добродняк І.Ю.

Представники сторін:

  Від позивача: Чекурін С.А. - дов. від 17.0108 №01/02, представник

Від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом та просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську від 24.12.07 №0017022301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1638,00 грн., із яких 1092,00 грн. –основний платіж, 546,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем направлена скарга на висновки, зроблені в акті перевірки відповідача № 223/23-30815513 від 10.12.07, але на момент звернення до суду з позовною заявою позивач не отримав рішення від податкового органу на скаргу, у зв'язку з чим відповідно до п.5.2.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, але всупереч даній нормі 24.12.07 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Крім того, висновки акту перевірки про неправомірність віднесення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, що не підтверджена податковими накладними, оскільки податковий кредит позивача складався з сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Торговельно-промисловий союз", по якому згідно рішенню Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.06 визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, не відповідають нормам чинного законодавства.

Угода щодо придбання позивачем у ТОВ "Торговельно-промисловий союз" товару є чинною, не суперечить вимогам Цивільного Кодексу України. На момент здійснення цієї угоди ТОВ "Торгово-промисловий союз" було зареєстровано як платник податку на додану вартість, внаслідок чого мало право виписувати податкові накладні.

Також відповідачем визначено податкове зобов'язання з порушенням встановленого пп.15.1.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строку 1095 днів після моменту здійснення угоди –01.11.04.

Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що відповідно до наказу начальника ДПІ у м. Дніпродзержинську від 10.12.07 №1057 проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Торговельно-промисловий союз", під час якої встановлено, що позивач мав фінансово-господарські відносини з ТОВ "Торговельно-промисловий союз", у відношенні якого згідно рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.06 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації від 24.06.04 за № 40502 з моменту вчинення запису та свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, а саме –з 07.07.04. Суми податку на додану вартість включені позивачем до складу податкового кредиту у листопаді 2004 року, відображені в податковій декларації з ПДВ за листопад 2004 року.

Вказана обставина є підставою стверджувати, що ТОВ "Торговельно-промисловий союз" не мав права виписувати податкові накладні. Виходячи з приписів ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", навіть при наявності податкової накладної податковий кредит може бути не підтверджений, а сума податку на додану вартість, зазначена в податковій накладній, не є беззаперечною і може бути не підтверджена за результатами перевірки.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином повісткою (а.с.53). Причини неявки суду не відомі. Заяви та клопотання від відповідача до початку судового засідання не надходили.

Неявка представника відповідача за викладених обставин не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В  :

24.12.07 відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську прийнято податкове повідомлення-рішення  №0017022301/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1638,00 грн., із яких 1092,00 грн. –основний платіж, 546,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.   

Підставою для прийняття означенного податкового повідомлення-рішення є акт перевірки № 223/23-30815513 від 10.12.07, складений відповідачем за результатами невиїзної позапланової  перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Торговельно-промисловий союз" за період ІІ півріччя 2004 року, 2005 рік, 2006 рік, І півріччя 2007 року.  

Під час перевірки відповідачем встановлені взаємовідносини позивача з ТОВ "Торговельно-промисловий союз",  свідоцтво платника податку на додану вартість якого визнано недійсним з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість, а саме –з 07.07.04.

На підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Торговельно-промисловий союз" від 01.11.04 № 1101, позивачем внесено до складу податкового кредиту у відповідному податковому (звітному) періоді –листопаді 2004 року суму податку на додану вартість в розмірі  1092,00 грн.

За висновками відповідача сума податку на додану вартість 1092,00 грн. включена до складу податкового кредиту з порушенням пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 1092,00 грн.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

01.11.04 за накладною б/н позивачем від ТОВ "Торговельно-промисловий союз" отриманий товар на загальну суму 6552,00 грн.,  в т.ч. ПДВ –1092,00 грн.

ТОВ "Торговельно-промисловий союз" виписана податкова накладна № 1101 від 01.11.04 на загальну суму 6552,00 грн.,  в т.ч. ПДВ –1092,00 грн., на підставі якої позивачем сума податку на додану вартість  1092,00 грн. включена до складу податкового кредиту у листопаді 2004 року і відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року, яка подана до податкового органу своєчасно 20.12.04 (а.с.42).

Розрахунки з ТОВ "Торговельно-промисловий союз" здійснені позивачем в повному обсязі в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок ТОВ "Торговельно-промисловий союз" платіжним дорученням № 130 від 29.10.04.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.03.06 визнані недійсними запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Торговельно-промисловий союз" від 24.06.04 за № 40502 з моменту вчинення запису; Статут ТОВ "Торговельно-промисловий союз" та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Торговельно-промисловий союз" від 07.07.04 № 37659801 з дати реєстрації.

На підставі вказаного судового рішення актом № 6379 від 01.02.07 ДПІ у Печерському районі м. Києва анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Торговельно-промисловий союз"  № 37659801, виданого 07.07.04.

Стаття 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, зокрема, це наявність у особи, яка складає і видає податкову накладну, визначеного в установленому порядку статусу платника податку на додану вартість (ця особа повинна бути зареєстрована як платник податку в податковому органі і їй повинен бути присвоєний індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", на яку посилається відповідач, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пп ."б"  п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається в тому числі, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Підпунктом 25.2.1 пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.00 № 79, встановлено, що органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, судового рішення щодо припинення юридичної особи або судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва.

Виходячи з вищенаведених правових норм, суд вважає, що в даному випадку висновок відповідача про відсутність у  позивача права на включення суми до податкового кредиту в результаті господарських операцій з ТОВ "Торговельно-промисловий союз" в розмірі 1092,00 грн. за наявності рішення суду про визнання недійсними запису про проведення державної реєстрації ТОВ "Торговельно-промисловий союз", його Статуту та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість;  анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Торговельно-промисловий союз" актом від 01.02.07 № 6379  вже після здійснення господарської операції, за якою була видана податкова накладна, є помилковим. Визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями  податкових накладних.

Податкова накладна № 1101 від 01.11.04, на підставі якої позивач вносив суму 1092,00 грн. до складу податкового кредиту,  складена відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу ДПА України від 30.05.097 № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення. ТОВ "Торговельно-промисловий союз" на момент складення цієї податкової накладної було зареєстровано в установленому порядку як платник податку на додану вартість, що свідчить про правомірність видачі ним податкових накладних, у зв'язку з чим податковий кредит у спірний період сформований позивачем на підставі належним чином оформленої податкової накладної, отриманої від особи, яка на момент її видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість.

Таким чином, в діях позивача не вбачається порушень 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підстави для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість з цього приводу відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно вказаної норми за загальними правилами податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем  донараховано податок на прибуток в розмірі 1092,00 грн. за листопад 2004 року 24.12.07 податковим повідомлення-рішенням від 24.12.07 №0017022301/0.

Податкове повідомлення-рішення в розумінні п.1.9 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" –це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Акт перевірки, на підставі якого складається податкове повідомлення-рішення, - це, як зазначено в п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005  № 327,  є документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної  або  виїзної  планової  чи  позапланової перевірки фінансово-господарської  діяльності  суб'єкта господарювання  і  є  носієм  доказової  інформації  про  виявлені порушення  вимог  податкового,  валютного  та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

З огляду на викладене суд вважає, що тим документом, який визначає платнику податку у відповідних випадках суму податкового зобов'язання, є саме податкове повідомлення-рішення, а дата винесення такого податкового повідомлення-рішення є датою визначення суми податкових зобов'язань платника податків контролюючим органом.

Оскільки з урахуванням положень п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк подачі податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2004 року –20 грудня 2004 року, то визначення відповідачем податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням від 24.12.07 здійснено з порушенням пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 цього ж Закону, що також є підставою для визнання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення незаконним та його скасування.

Посилання позивача на п.5.2.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суд вважає помилковими, оскільки спірні правовідносини ця норма не регулює, а стосується порядку апеляційного узгодження визначеного податкового зобов'язання.

Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську від 24.12.07 №0017022301/0.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАТЕХ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області,  –3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.Ю. Добродняк

29.05.08