ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
04.02.08р. | Справа № А23/9(А38/73(АЗ 38/242)) |
За позовом Приватного підприємства "Енергопромресурс", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області
до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську
про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Марченко В.Г. - дов. від 12.11.07, адвокат
Кравченко І.М. - наказ №12-02/к, директор
Від відповідача: Сорока В.М. - дов. від 12.10.07 №355125/10/100, головний держподатінспектор
Горбаненко Т.В. - дов. від 06.11.07 №38263/10/100, головний держподатревізор-інспектор
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Дніпродзержинської державної податкової інспекції:
№0001702301/0/5468 від 24.03.04 - про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 167249,00 грн. та застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства на суму 81279,00 грн.,
№0001712301/0/5467 від 24.03.04 - про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України №72 від 19.02.1991р. в сумі 28 500,00 грн.;
визнання недійсним рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю дійсності висновків акту перевірки №107/31330025 від 22.03.04 та безпідставністю прийняття рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
13.03.06 господарським судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі № А38/73(А3 38/242). 13.04.06 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу про закриття провадження у справі № А38/73(А3 38/242).
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.06 по справі № А38/73(А3 38/242) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06, ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.06.06 у справі № А38/73(А3 38/242) скасовано, справу направлено для розгляду по суті до суду першої інстанції з тих підстав, що висновок судів базувався на думці, що предмет спору у справах господарського суду Дніпропетровської області № 38/52, №17/273 та № А38/73(АЗ38/242) оскаржується з однакових підстав. Фактично по справі № 38/52 податкові повідомлення-рішення оскаржувалась з підстав порушення встановленого строку апеляційного оскарження, а по справі № 17/273 –з підстав неправомірного визнання податковим зобов'язанням штрафних санкцій. Суттєвим по даній справі є поняття підстави позову, як обставини, якою позивач обґрунтовує свої вимоги.
Розпорядженням голови суду господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.07 означену справу передано на розгляд судді Добродняк І.Ю.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що комплексною плановою перевіркою встановлено, що позивачем придбані товари та отримані послуги від підприємств, свідоцтво платника податку на додану вартість яких визнано в судовому порядку недійсним з моменту видачі, внаслідок чого позивач в порушення вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включив суми податку на додану вартість з вказаних господарських операцій до складу податкового кредиту.
Крім того, договори, на які посилається позивач, визнані судом недійсними: договір № 19 від 04.01.03 на суму 49000,00 грн. з ТОВ "Дан" (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.06 у справі № 36/153); договір № 37 від 01.04.03 на суму 39800,00 грн. з ТОВ "Дан" (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.09.06 у справі № 36/152).
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним рішення №33 від 02.11.04 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу відповідач зазначає, що прийняття цього рішення є слідством наявності податкового боргу. Оскільки факт нарахування податкового зобов'язання оскаржується платником податків, заходи стягнення відповідно до цього рішення не застосовувались. Скасування рішення про стягнення податкового боргу за рахунок активів можливо при скасуванні сум, нарахованих за актом документальної перевірки.
Щодо решти позовних вимог, то у справі № 17/273 між цими ж сторонами Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено факт обґрунтованості застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 28500,00 грн.
Також відповідач зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, що є підставою для відмови в задоволені позову.
Судом розглянуто питання дотримання позивачем строку звернення до суду.
Згідно ст. 99 КАС України, на яку посилається відповідач, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно матеріалів справи днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів, є дата отримання податкових повідомлень-рішень №0001702301/0/5468 від 24.03.04, №0001712301/0/5467 від 24.03.04 та рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04.
Разом з тим, суд вважає, що в даному випадку норми ст. 99 КАС України не застосовуються, оскільки відповідно до змісту статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто на момент прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень та рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04 норми Кодексу адміністративного судочинства України не вступили в законну силу (згідно п.1 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим пунктом 2 цього розділу), і тому не можуть бути застосовані до даної справи.
З огляду на викладене, справа розглядається по суті.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську (відповідачем) проведена комплексна планова перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства приватного підприємства "Енергопромресурс" за період з 01.07.02 по 01.01.04, за результатами якої складений акт № 107/31330025 від 22.03.04.
Під час перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5, п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.2.15 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України".
Щодо донарахування податку на додану вартість висновок відповідача ґрунтується на тому, що рішенням суду визнані недійсними свідоцтва платника податку на додану вартість підприємств-контрагентів позивача - ПП "Дон –Промтехніка", ТОВ "Дан", ПП "Агропромснаб", у зв'язку з чим позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту витрати по сплаті податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними, так як податкові накладні виписані особами, які не є платником податку на додану вартість.
Крім того виявлене порушення, що полягало у видачі готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 114000,00 грн., що є підставою для притягнення до відповідальності згідно п.1 Указу Президента України від 12.06.95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки".
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
№0001702301/0/5468 від 24.03.04, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 248528,00 грн., із яких 167249,00 грн. – основний платіж, 81279,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції;
№0001712301/0/5467 від 24.03.04, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції відповідно до п.2.15 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті України" №72 від 19.02.91 в сумі 28500,00 грн.
02.11.04 відповідачем винесено рішення № 33 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, відповідно до якого відповідачем з посиланням на Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності позивача в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Стосовно вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № №0001712301/0/5467 від 24.03.04 на суму 28500,00 грн.
Позивач обґрунтовує свої вимоги в цій частині тим, що висновок, зроблений в акті перевірки, є безпідставним, оскільки під час перевірки позивачем були надані всі документи, які підтверджують видачу готівки робітникам підприємства під звіт (посвідчення про відрядження з відмітками про прибуття/вибуття; звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт; квитанції прибуткових касових ордерів про отримання від підприємства готівкових коштів).
В акті перевірки фактично вказані припущення, які не мають підтверджених доказів, не визначено, в чому полягає порушення з боку позивача, додатки до акту перевірки не висвітлюють цього питання, що суперечить вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності –юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 16.09.02 № 429.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 29/07-1 від 29.07.05 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача № №0001712301/0/5467 від 24.03.04 на суму 28500,00 грн. з тих підстав, що визначення відповідачем оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання згідно з п."б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним, оскільки сфера дії вказаного Закону не розповсюджується на порядок ведення касових операцій, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001712301/0/5467 від 24.03.04.
Виходячи із змісту позовної заяви № 29/07-1 від 29.07.05 та даного позову вбачається, що вони мають різні підстави.
За вказаним позовом № 29/07-1 від 29.07.05 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 17/273, про що винесено ухвалу від 24.10.05.
Рішенням від 22.11.05 у справі господарського суду № 17/273 позов задоволений частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001712301/0/5467 від 24.03.04 в частині визначення штрафних санкцій в сумі 28500,00 грн. як податкового зобов'язання. В решті позову відмовлено.
Рішення господарського суду від 22.11.05 у справі № 17/273 залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.06, набрало законної сили.
Крім того, позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 65 від 28.02.05 про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень відповідача від 24.03.04 №0001702301/0/5468 на суму 248528,00 грн., №0001712301/0/5467 на суму 28500,00 грн. з тих підстав, що під час процедури апеляційного узгодження позивач не отримав від Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області у встановлені законодавством строки вмотивованого рішення на повторну скаргу позивача, у зв'язку з чим позивач вважав, що його скарга є повністю задоволеною, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.03.04 №0001702301/0/5468, № №0001712301/0/5467 є недійсними. За позовом № 65 від 28.02.05 господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/52, про що винесено ухвалу від 09.03.05.
Підстави позову за позовною заявою № 65 від 28.02.05 та даного позову також різні.
Підстава позову є одною із обов’язкових складових частин позову і визначається як обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно п.3 ч.1 ст.155 КАС України наявність у провадженні адміністративного суду адміністративної справи про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є підставою для залишення позову без розгляду; а згідно п.4 ч.1 ст.157 КАС України наявність постанови чи ухвали суду з того самого спору і між тими самими сторонами що набрали законної сили, є підставою для закриття провадження у справі.
Приймаючи до уваги, що підстави для визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001712301/0/5467 від 24.03.04 в межах справи № 17/273, податкових повідомлень-рішень від 24.03.04 №0001702301/0/5468, №0001712301/0/5467 в межах справи № 38/52 та в межах даної справи різні, суд вважає, що спір в цій частині підлягає розгляду по суті.
Разом з тим при вирішенні спору про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001712301/0/5467 від 24.03.04 суд вважає можливим застосувати положення ч.1 ст.72 КАС України, відповідно до яких обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Господарським судом Дніпропетровської області рішенням у справі № 17/273 встановлено, що під час перевірки використання готівкових коштів ДПІ у м. Дніпродзержинську встановлено порушення позивачем п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України № 72 від 19.02.01, а саме - видача готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів на суму 114000 грн. Відповідачем надані до суду копії документів, які підтверджують факт порушення, викладеного в акті перевірки (видаткові касові ордери, авансові звіти).
Позивач у справі № 17/273 не спростовував викладені в акті перевірки порушення, в судовому засіданні підтримав підстави позовних вимог, викладені у позовні заяві.
Враховуючи допущені позивачем порушення, господарським судом у справі № 17/273 встановлено, що відповідач обґрунтовано застосував фінансові санкції, а тому підстави для задоволення позову в частині відміни суми штрафних санкцій, застосованих спірним повідомленням-рішенням, відсутні.
Факт порушення позивачем п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, обґрунтованість застосування відповідачем (ДПІ у м. Дніпродзержинську) штрафних санкцій у розмірі 28500,00 грн. підтверджені також ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.02.06 у справі № 17/273.
З огляду на викладене суд вважає, що під час вирішення даного спору викладені позивачем обставини не підлягають доказуванню і, приймаючи до уваги, що факт порушення позивачем п.2.15 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, вважає, що правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04.
Як вже встановлено позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом № 65 від 28.02.05 про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень відповідача від 24.03.04 №0001702301/0/5468 на суму 248528,00 грн., №0001712301/0/5467 на суму 28500,00 грн. Одночасно позивач просив суд визнати недійсним рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу з тих підстав, що відповідачем порушено порядок узгодження визначених податковим органом податкових зобов'язань, що позбавило відповідача права визнавати ту чи іншу суму податковим боргом і відповідно застосовувати передбачені законом заходи щодо його погашення, у зв'язку з чим рішення №33 від 02.11.04 прийняте відповідачем з порушенням встановленого діючим законодавством порядку.
Із змісту позовної заяви № 65 від 28.02.05, яка була предметом розгляду у справі господарського суду Дніпропетровської області № 38/52, та позовної заяви, яка розглядається в межах даної справи, вбачається, що позивач звернувся з вимогами про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04 з одних і тих же підстав.
Рішенням від 28.04.05 у справі № 38/52, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.05, господарським судом в задоволені позову відмовлено.
З урахуванням приписів постанови Вищого господарського суду України від 13.11.07 у справі № 38/52, якою справу було направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Дніпропетровським апеляційним господарським судом винесена ухвала у справі № 38/52 від 20.12.07, якою апеляційне провадження у господарській справі № 38/52 припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України. Справа № 38/52 з апеляційною скаргою приватного підприємства "Енергопромресурс" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.05 № 38/52 передана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
На момент вирішення даної справи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга ПП "Енергопромресурс" у справі № 38/52 не розглянута.
Виходячи з фактичних обставин, визначеної позивачем підстави вимог в частині визнання недійсним рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04, норм процесуального законодавства, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду з підстав, визначених п.3 ч.1 ст.155 КАС України.
Щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001702301/0/5468 від 24.03.04 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 248528,00 грн.
Відповідачем встановлений факт завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 167249,00 грн. у зв'язку з тим, що позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладним, оскільки податкові накладні виписані особами, які не є платниками податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві в межах укладених господарських договорів за період липень 2002 - грудень 2003 років поставлений товар, виконані роботи на загальну суму 836079,00 грн., крім того ПДВ –167249,0 грн.:
від ТОВ "Дан" –в січні-лютому 2003 року на загальну суму 703579,00 грн., крім того ПДВ –140749,00 грн.;
від ПП "Дон-Промтехніка" –в жовтні 2002 року –на загальну суму 69505,00 грн., крім того ПДВ –13901,00 грн.;
від ПП "Агромпромснаб" –в липні, вересні 2002 року –на загальну суму 62995,00 грн., крім того ПДВ –12599,00 грн.
По факту поставки товару, виконання робіт переліченими контрагентами позивача виписані податкові накладні, на підставі яких позивачем зазначені в них суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів.
ТОВ "Дан", м. Київ, зареєстровано райдержадміністрацією Оболонського району м. Києва 29.01.02, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію. 31.10.02 взято на облік в ДПІ у Оболонському районі м. Києва. 07.11.02 видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36728407.
27.02.03 рішенням Оболонського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили, визнано недійсними установчі документи ТОВ "Дан" з моменту передачі прав власності на підприємство, а саме: з 11.10.02, визнано недійсним свідоцтво платника податків на додану вартість з дати видачі –07.11.02.
Актом державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва № 1 від 20.03.03 свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Дан" анульовано.
Приватне підприємство "Дон-Промтехніка" зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.06.02 на підставі рішення № 0080218, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи 06.06.02, 12.06.02 державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 07768205.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.07.02 по справі № 28/327в скасована державна реєстрація ПП "Дон-Промтехніка".
Рішенням місцевого суду Київського району м. Донецька від 05.08.02 визнані недійсними установчі документи ПП "Дон-Промтехніка" з моменту реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість - з моменту видачі –12.06.02.
Актом державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 182 від 01.07.02 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - ПП "Дон-Промтехніка". Платник ПДВ виключений з реєстру 14.07.02.
Приватне підприємство "Агропромснаб" зареєстровано Донецькою міською радою 27.07.01, на податковому обліку в державній податковій інспекції в Київському районі м. Донецька зареєстровано під № 06503100 від 15.08.01. 17.08.01 державною податковою інспекцією в Київському районі м. Донецька видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 07934534.
Рішенням місцевого суду Київського району м. Донецька від 05.09.02 визнані недійсними установчі документи ПП "Агропромснаб" з моменту реєстрації, а свідоцтво платника податку на додану вартість № 07934534 – недійсним з дати видачі –17.08.01.
Актом державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 324 від 16.12.02 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість - ПП "Агропромснаб". Платник ПДВ виключений з реєстру 16.12.02.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", на яку посилається відповідач, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно пп ."б", "ґ" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається в тому числі, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання), якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.
При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.
Підпунктом 25.2.1 пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.00 № 79, встановлено, що органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, судового рішення щодо припинення юридичної особи або судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва.
Виходячи з вищенаведених правових норм, суд вважає, що в даному випадку висновок відповідача про відсутність у позивача права на включення сум до податкового кредиту в результаті господарських операцій з ТОВ "Дан" в загальному розмірі 16111,71 грн. за наявності рішення суду про визнання недійсними установчих документів, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Дан" актом від 20.03.03 вже після здійснення господарських операцій, за якими були видані податкові накладні, є помилковим.
З цих же підстав є помилковим висновок відповідача про відсутність у позивача права на включення сум до податкового кредиту в результаті господарських операцій з ПП "Агропромснаб" в загальному розмірі 12599,00 грн., оскільки анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Агропромснаб" відбулось вже після здійснення господарських операцій, за якими були видані податкові накладні, про що свідчить акт державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька № 324 від 16.12.02.
Визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість само по собі не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Податкові накладні, на підставі яких позивач вносив вказані суми до складу податкового кредиту, складені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу ДПА України від 30.05.097 № 165 "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення. ТОВ "Дан", ПП "Агропромснаб" на момент складення цих податкових накладних були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, що свідчить про правомірність видачі ними податкових накладних, у зв'язку з чим податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від осіб, які на момент їх видачі були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Стосовно правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в загальному розмірі 138538,29 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Дан" в період з 04.04.03 по 03.12.03, ПП "Дон-Промтехніка" - в жовтні 2003 року, суд, керуючись зазначеними вище нормами законодавства, вважає висновок відповідача обґрунтованим, оскільки на момент видачі цих податкових накладних свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Дан" в установленому порядку відповідним актом від 20.03.03, ПП "Дон-Промтехніка" - актом від 01.07.02 були анульовані з підстав, передбачених ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість". ТОВ "Дан", ПП "Дон-Промтехніка" позбавлено статусу платника податку на додану вартість, що не давало їм права на складання податкових накладних після анулювання їх реєстрації як платників податку на додану вартість.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, підлягає визнанню недійсним податкове повідомлення-рішення від 24.03.04 №0001702301/0/5468 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28710,71 грн. – основний платіж, 14355,35 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Керуючись ст.94, п.3 ч.1 ст.155, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської державної податкової інспекції від 24.03.04 №0001702301/0/5468 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 43066,06 грн., із яких 28710,71 грн. –основний платіж, 14355,35 грн. –штрафні санкції.
Позовні заяву в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №33 від 02.11.04 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу залишити без розгляду.
В решті позову відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Приватного підприємства "Енергопромресурс", м. Дніпродзержинськ, –42 грн. 50 коп. державного мита, 59 грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. .
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
27.05.08
|
|
|