Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-685/12 Головуючий у 1-й інстанції: Кучеренко В.В.
. Суддя-доповідач: Глазкова О. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В. Ю.
суддів Глазкової О. Г.
Забіяко Ю.Г.
при секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк»про захист прав споживачів та визнання незаконними дій банку щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору,
ВСТАНОВИЛА :
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» про захист прав споживачів та визнання незаконними дій банку щодо підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитному договору.
У позові зазначив, що 06 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № ZPM0AU57223981, згідно якого банк надав позивачу кредит на споживчі цілі в розмірі 82 016 грн. 21 коп. зі сплатою відсотків в розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. З цього часу позивач справно сплачував відповідачу належні за договором кошти. В подальшому позивач не був повідомлений про підвищення процентної ставки за кредитним договором, про що банком не було направлено жодного листа на адресу позивача. Про зміну відсоткової ставки за кредитним договором позивач дізнався лише після того, як відповідач звернувся до суду із позовною заявою про звернення стягнення. Тоді ж позивач дізнався і про те, що з 01 лютого 2009 року розмір процентної ставки по кредиту було збільшено банком водносторонньому порядку з 16,08 % річних до 27, 48 % річних. Однак, позивач вважає таке підвищення процентної ставки в односторонньому порядку незаконним. Також позивач зазначає, що було порушено його право на інформацію про кредит, оскільки банк не надіслав на адресу позивача будь –якої пропозиції щодо внесення змін до спірного договору, не надіслав змін до спірного договору з пропозицією їх підписати, фактично підвищивши процентну ставку, не повідомив його про це в порядку, встановленому кредитним договором, не вніс змін до договору щодо розміру місячних платежів погашення за спірний кредитний договір, не надав графіку кредитних платежів, що позбавило позивача можливості орієнтуватися у щомісячних платежах, які він мав сплачувати на користь банку.
Враховуючи вищезазначене позивач просить суд визнати незаконним і протиправним дії публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», щодо збільшення в односторонньому порядку з 01 лютого 2009 року відсоткової ставки за користування кредитом з 16, 08 % річних до 27, 48 % річних по кредитному договору № ZPM0AU57223981 від 06 вересня 2007 року на рівні 16,08 % річних та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок розміру заборгованості позивача по кредитному договору № ZPM0AU57223981 від 06 вересня 2007 року за відсотковою ставкою 16,08% річних, починаючи з 01 лютого 2009 року.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволеню не підлягає.
Відповідно до п.1ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як зазначено вище, 06.09.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на підставі якого позивачу було надано кредит в розмірі 82016,21 грн. зі сплатою відсотків в розмірі 1,34 % за місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
З умовами кредитного договору позивач був ознайомлений, договір пидписаний обома сторонами, будь-яких зауважень чи заперечень позивач не заявляв.
Процентна ставка за кредитним договором була підвищена у відповідності до положень п.2.3.1 кредитного договору від 06.09.2007 року та діючого на момент підвищення законодавства України.
Згідно ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність” банки самостійно визначають розмір процентних ставок і комісійних винагород. Обмеження щодо нижньої процентної ставки передбачені ст. 49 Закону України „Про банки і банківську діяльність”: банкам заборонено надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по дипозитах.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна договору дозволяється лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 11 Закону України „Про захист прав споживачів” встановлено, що в договорі на надання споживчого кредиту може зазначатися, що процентна ставка за кредитом може змінюватися в залежності від зміни облікової ставки Національного Банку України або в інших випадках.
Пункт 2.3.1 кредитного договору від 06.09.2007 року иістить умови, при настанні яких банк має право в односторонньому порядку збільшувати процентну ставку за користування кредитом.
Таким чином, до 10.01.2009 року до моменту набрання чинності Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку” банк мав право змінювати в односторонньому порядку умови договору щодо збільшення розміру процентної ставки.
Підставою підвищення процентної ставки за кредитним договором від 06.09.2007 року була зміна кон”юктури ринку грошових ресурсів в Україні, тому 25.12.2008 року заступником голови Правління „Приватбанк” було видане розпорядження № Э.40.0.0.0/1-20 про зміну процентної ставки за діючими кредитами «Іпотечне кредитування», «Авто в кредит», що видані в гривні. З 25.12.2008 року кредитний договір є зміненим в частині процентної ставки.
Про зміну процентної ставки позивач був повідомлений листом від 08.01.2009 року, що підтверджується реєстром на відправлення рекомендованих листів від 08.01.2009 року.
У повідомленні про збільшення процентної ставки за кредитним договором від 06.09.2007 року банк визначив механізм обчислення плати за користування кредитом з 01.02.2009 року.
Таким чином, судом були досліджені всі надані докази і суд обгрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Порушень чи неправильного застосування норм законодавства, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного рішення суду, колегія під час розгляду справи не встановила, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст.307, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду запорізької області від 07 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: