Справа 22-8459/2006 рік                  Головуючий у 1 інстанції Тріпутіна Т.М.

Категорія 21                                      Доповідач Солодовник О.Ф.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року                                                          м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Денисенко Л.Л., суддів Солодовник О.Ф., Лоленко А.В.,

при секретарі Проляпа О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку по цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 23 червня 2006 року позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівці Донецької області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 грн задоволений частково : на його користь з відповідача стягнуто моральну шкоду у розмірі 7000 гривень.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України  в м.Жданівці Донецької області просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що суд першої інстанції не врахував, що висновком МСЕК не встановлений факт спричинення позивачу моральної шкоди та позивач не надав суду доказів спричинення такої шкоди.

Позивачка та її представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено у відповідності з вимогами ст.ст.21,28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та з додержанням вимог процесуального закону, просили рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка, працюючи на ОП „Шахта ім.. 60-річчя ВОСР", 16 червня 2004 року отримала виробничу травму(а.с.9), рішенням МСЕК від 12 жовтня 2004 року їй встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 25 % у зв'язку з виробничою травмою безстроково(а.с.10). Позивачці у зв'язку з отриманою травмою завдано моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ч.І ст. 9 Закону України "Про охорону праці" передбачає, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

У відповідності до п.п. "є" п. 1 ч. 1 ст.21 та ч. З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування виплачує грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Зазначені норми не містять яких-небудь інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на положенні якою грунтується апеляційна скарга, передбачено,що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.

Таким чином зазначена норма стосується випадків,коли в потерпілого не встановлено втрати професійної працездатності, тому доводи апеляційної скарги в зазначеній частині неспроможні.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивачки, перебування останньої на лікуванні у зв"язку з виробничою травмою, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначив таке відшкодування в розмірі 7000 грн.

При встановленні зазначених фактів і ухваленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Жданівці Донецької області відхилити.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 23 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана на протязі двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: