ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа № 5010/2391/2011-15/129

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Д.Новосад

суддів О.Михалюк

Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, № 185516 від 22.02.12

на рішення господарського суду Івано - Франківської області від 09.02.12

у справі № 5010/2391/2011-15/129

за позовом: Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття», м. Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області

про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно

За участю представників сторін:

від позивача: - ОСОБА_2- представник (довіреність № б/н від 29.12.11);

від відповідача: - ОСОБА_3- представник (довіреність № 56-01 від 27.12.11).

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не заявлено.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Івано -франківської області від 09.02.12 у справі № 5010/2391/2011-15/129 (суддя Б.Деделюк) в позові Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»про зобов'язання повернути безпідставно набуте в березні 2008 року майно -1 366, 607 тис. куб. м. природного газу відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.12 у справі № 5010/2391/2011-15/129, позивач - Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- оскаржив його в апеляційному порядку. Зокрема, скаржник вважає його безпідставним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального (ст.ст. 15, 261, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, ст. 307, 308 Господарського кодексу України) та процесуального (ст.ст. 4, 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України) права та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. На підставі вище зазначеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.12 у справі № 5010/2391/2011-15/129 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити: зобов'язати ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття»повернути ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»безпідставно набуте майно -1 366, 607 тис. куб. м. природного газу, який було відібрано ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття»в березні 2008 року із газотранспортної системи ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України». Витрати по сплаті судового збору скаржник просить покласти на ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття».

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.12 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.04.12.

Відповідач - Публічне акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття»-правом, наданим ст. 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

В судовому засіданні 09.04.12 представник позивача - Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»- підтримав доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Нафтохімік Прикарпаття»- проти доводів, викладених позивачем в апеляційній скарзі, заперечив, просить скаргу Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.12 - без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.12 у справі № 5010/2391/2011-15/129 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено господарським судом Івано-Франківської області, 28.11.07 між Закритим акціонерним товариством «Укргаз - Енерго»та Відкритим акціонерним товариством «Нафтохімік Прикарпаття»укладено договір на постачання природного газу № 111/77/Х9 (р)-08,згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався здійснити постачання природного газу протягом періоду з 01 січня по 31 грудня 2008 року (включно).

Як зазначено п.1.1 договору, постачальник згідно даного договору зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, вказаному у Статті 2 даного Договору.

Вірно проаналізовано господарським судом першої інстанції також п.3.2 договору, згідно з яким покупець зобов'язався укласти технічну угоду щодо порядку приймання -передачі газу, вказаних в п.4.1 договору. Відповідно до п. 4.1 договору -постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця. Згідно з п. 4.2 договору право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання -передачі; після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

За умовами п.6.2. договору передбачено можливість здійснення покупцем попередньої оплати за газ, в той час як п.6.3.1 договору передбачено можливість здійснення остаточного розрахунку за поставлений газ на підставі рахунку-фактури виставленого постачальником покупцеві.

Як правильно встановлено господарським судом Івано-Франківської області, і з чим погоджується Львівський апеляційний господарський суд, в березні 2008 року ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття»був поставлений природний газ в обсязі 1 366, 607 тис.куб.м., що підтверджується додатковою угодою № 3 до договору № 111/77/Х9(р-08), яка укладена сторонами 21.02.08. Факт поставки газу ЗАТ «Укргаз-Енерго»підтверджується рахунками-фактурами № СФг-008004 від 25.02.08, № Сфг-007888 від 21.02.08 та № Сфг-008167 від 11.03.08, відповідно до яких ЗАТ «Укргаз-Енерго»пред'явило ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» вимогу про здійснення попередньої оплати за природний газ, який повинен був бути поставлений в період з 01.03.08 по 31.03.08.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції і щодо того, що факт поставки газу ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття»в березні 2008 року ЗАТ «Укргаз-Енерго»підтверджується наявними в матеріалах справи: листом ЗАТ «Укргаз-Енерго»№05-08/1.01300 від 03.04.08 та актом приймання -передачі газу за березень 2008 року.

Вірно зазначено судом першої інстанції і те, що вище наведені докази свідчать, що ЗАТ «Укргаз-Енерго»здійснено поставку газу ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»в березні 2008 року в обсязі 1 366, 607 тис.куб.м газу, а відтак, Львівський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням, викладеним місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, про те, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»не здійснювало в даному випадку безпідставного відбору газу з газотранспортної системи «ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України», оскільки постачання природного газу в березні 2008 року в обсягах, заявлених позивачем у справі, здійснювалось на договірних засадах з постачальником природного газу ЗАТ «Укргаз-Енерго».

Колегія суддів погоджується з застосуванням при розгляді спору ст. 509 ЦК України, згідно з якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо)або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Львівський апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правильно проаналізовано норму чинного матеріального права, на яку посилається позивач, як на підставу позовних вимог. Так, згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі аналізу вказаних норм чинного матеріального права, Львівський апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»отримано природний газ в березні 2008 року в обсягах, заявлених позивачем у справі, на договірних засадах (договір на постачання природного газу № 111/77/Х9 (р)-08 від 28.11.07, укладений між ЗАТ «Укргаз-Енерго»та ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»), а отже, вказані обсяги природного газу відповідачем отримано не безпідставно. Крім того, позивачем не доведено, яким чином порушені його права і з яких підстав він в даному випадку є потерпілою стороною, оскільки ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України» не виступає власником майна, про повернення якого заявлено позов. Позивачем не подано доказів, які б підтверджували, те що «Укргаз-Енерго»як власником майна, пред'явлено до «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»вимогу про його збереження.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.12 у справі № 5010/2391/2011-15/129 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Івано-Франківської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Івано-франківської області від 09.02.12 у справі № 5010/2391/2011-15/129 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя Д.Новосад

Суддя О.Михалюк

Суддя Г.Мельник

Повний текст постанови

виготовлено: 13.04.12