Справа  № 22ц-1259\2006 р.

Головуючий у 1-й інстанції:   Соловей В. В.

Доповідач:   Редька А.Г.

РІШЕННЯ ІМ"ЯМ   УКРАЇНИ

28 вересня 2006 року                                                     місто Чернігів

Апеляційний    суд     Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Євстафієва O.K., суддів - Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі - Вареник О.М.,

за участі: прокурора Веремієнка В.В.,

відповідача ОСОБА_1.,

представника третьої особиОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 8 червня 2006 року у справі за позовом прокурора Козелецького району в інтересах Козелецької районної державної адміністрації доОСОБА_1 про знесення самочинно збудованої будівлі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановив:

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 8 червня 2006 року задоволено позов прокурора Козелецького району в інтересах держави та зобов'язаноОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1 за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю, цегляний сарай, зведений на території пам'ятки культурної спадщини "Садиба ОСОБА_3. „Покорщина" у АДРЕСА_1, та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,002 га у державну власність.

Рішенням суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 використовує зазначену земельну ділянку без належного оформлення документів на право

користування  земельною  ділянкою   на  території  культурної  спадщини  та самочинно звів на цій земельній ділянці господарську будівлю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування матеріального закону, зокрема, суд не врахував, що він звів будівлю та користується земельною ділянкою на підставі рішення виконкому Козелецької селищної ради від 18 березня 1993 року і це рішення підтверджено сесією Козелецької селищної ради від 24 березня 2006 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та її представника, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. належить до задоволення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального закону.

За матеріалами справи встановлено, що у квітні 2006 року прокурор Козелецького району звернувся до суду з позовом в інтересах держави, у якому просив зобов'язатиОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, знести за свій рахунок самовільно зведену на території пам'ятки культурної спадщини „садиба ОСОБА_3. „Покорщина", будівлю, цегляний сарай, та повернути самовільно зайняту земельну ділянку у державну власність, посилаючись, що сарай зведено за земельній ділянці без рішення про відведення земельної ділянки з порушенням земельного законодавства.

Проте, такі доводи прокурора, підтримані у судовому засіданні представником селищної ради, суперечать наданим відповідачем документам.

За матеріалами справи встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Козелецької селищної ради № 31 від 18 березня 1993 рокуОСОБА_1. дозволено будівництво сараю по АДРЕСА_1 Зазначене рішення підтверджено також рішенням XXIII сесії IV скликання Козелецької селищної ради від 24 березня 2006 року. Отже посилання про самовільне захоплення земельної ділянки та самовільне будівництво спростовується наданими документами органів місцевого самоврядування.Надані суду копій акту від 18 серпня 2005 року перевірки дотримання земельного законодавства державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель, припису від 18 серпня 2005 року № 003598 Козелецького районного відділу земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_1., про усунення порушень земельного законодавства, інші документи не підтверджують, що зведений сарай розташовано на території пам'ятки культурної спадщини "Садиба ОСОБА_3.  „Покорщина". Ніяких інших документів  про межі

пам'ятки   культурної   спадщини,    про   розташування    будинку   АДРЕСА_2та господарських споруд мешканців будинку суду не надано.

За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для висновку про самовільне будівництво сараю та самовільне захоплення земельної ділянкиОСОБА_1 і рішення суду не можна визнати законним.

Крім того, суду не надано також документів, що пам'ятка культурної спадщини "Садиба ОСОБА_3. „Покорщина" відноситься до історико-культурного об'єкту, що має національне та загально державне значення і відповідна земельна ділянка перебуває у державній власності, ст.84 ЗК України, чи земельна ділянка перебуває у комунальній власності та який її статус відповідно до ст.стЛ 9,38-42,83 ЗК України і відповідно хто має бути позивачем у справі та в чиїх інтересах заявлено позов: чи райдержадміністрація, чи селищна рада.

За обставин, коли висновки суду не відповідають обставинам справи та неправильно застосовано матеріальний закон, рішення суду не можна визнати законним, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора.

Керуючись ст.ст.307,309,314,316,319 Цивільного процесуального кодексу України, ст.158 Земельного кодексу України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу відповідачаОСОБА_1 задовольнити та скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 8 червня 2006 року.

Відмовити у задоволенні позову прокурора Козелецького району в інтересах держави в особі Козелецької районної державної адміністрації доОСОБА_1 про знесення самовільно зведеної будівлі та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,002 га по АДРЕСА_1

Рішення набуває чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.