АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2496/11

№22-ц-2090/1205/2012р.           Головуючий 1 інст.- Шиянова Л.О

категорія –усунення перешкод Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого- Кукліної Н.О.,

суддів – Черкасова В.В., Пономаренко Ю.А.

                    при секретарі – Каплоух Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, водоводом та каналізацією, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А:

01 липня 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, водоводом та каналізацією, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідача матеріальні збитки та моральну шкоду. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу вона є власником 32/100 частин житлового будинку з надвірними забудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Іншими співвласниками вказаного домоволодіння є відповідачі ОСОБА_1, якому належить 25/100 частин та ОСОБА_3, який належить відповідно - 43/100 частин. З приводу користування будинком та земельною ділянкою між нею та співвласником ОСОБА_1 виникають суперечки, у зв'язку з чим вона змушена була звернутися до суду з даним позовом.

Зі співвласником домоволодіння ОСОБА_3 ОСОБА_2 не має конфліктів щодо порядку користування земельною ділянкою, так як вона користується окремою земельною ділянкою, огородженою окремим парканом з самостійним виходом і виїздом на вул.Комбайнівську. Відповідач ОСОБА_1, який користується із позивачкою спільною земельною ділянкою, входом та виїздом на вул.Комбайнівську, істотним чином порушує її права. В жовтні 2006 року, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 провели водовід та каналізацію. Після цього, ОСОБА_1 встановив паркан у дворі спільного користування, зробивши недоступним для ОСОБА_2 колодязь водоводу та каналізаційний люк, а також підхід до стіни її частини житлового будинку, чим спричинив їй матеріальні збитки на суму 1200 гривень. Крім того, їй спричинена моральна шкода через противоправну поведінку відповідача через що погіршився стан її здоров'я та її рідних, яку вона оцінює у 5000 гривень.

В доповненні до позовних вимог позивачка ті її представник просили суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, водоводом та каналізацією, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідача матеріальні збитки в сумі 6585 гривень 61 коп. та моральну шкоду у розмірі 60000 гривень.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 липня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_2 земельною ділянкою загального користування, водопостачанням та каналізацією у житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 поновити за власний кошт водопостачання, каналізацію та знести паркан на земельній ділянці загального користування АДРЕСА_1 Витрати по демонтажу паркану, поновлення водопостачання та каналізації покласти на відповідача ОСОБА_1 Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 615 грн. 28 коп. на відшкодування матеріальних збитків. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1100 грн. на відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_216 грн. на відшкодування судових витрат, пов'язаних із зверненням до суду.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, водоводом та каналізацією; поновленні за рахунок ОСОБА_1 користування ОСОБА_2 водоводом та каналізацією та демонтажу паркана на земельній ділянці загального користування, крім того стягнення матеріальної та моральної шкоди, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на ті обставини, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про часткову зміну рішення суду 1 інстанції та задоволення її позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, визнаючи порушення її права з боку відповідача та зобов’язуючи останнього усунути ці перешкоди, обгрунтовано виходив з того, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні користування майном. Стягуючи з відповідача матеріальні збиткі та моральну шкоду суд першої інстанції правильно виходив з того, що вина відповідача у заподіянні шкоди та наявність такої шкоди була доведена позивачем.

Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи містять дані про те, що житловий будинок з надвірними забудовами, розташований за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований на праві власності за: ОСОБА_1 - 25/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 5-ю ХДНК 29.01.99 р., р. № 2-196; ОСОБА_3 - 43/100 частини на підставі договору дарування, посвідченого 16.11.04 року 1-ю ХДНК, р. № 2-2193; ОСОБА_2 - 32/100 частини на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 18.04.06 року, за №453.

Відповідно до листа КП «Харківське МіськБТІ»№ 1102340 від 09.06.08 р. земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, закріплена на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 3-ю ХДНК 13.01.1948р. № 215 В, за яким ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 право забудови на Ѕ частину домоволодіння, на Ѕ частину документи не оформлені.

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради № 70-7 від 02.10.07          року дозволено ОСОБА_2 виконати прибудову до будинку розміром 7,70 x 4,7 м, для розміщення кухні і ванної, побудувати гараж, розміром 3,4 x 6 м. по АДРЕСА_1

За замовленням ОСОБА_2 та ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8 у 2006 році було розроблено робочій проект водопроводу та каналізації за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до акту № 56 затвердженого ДП «Харківкоммуночиствод» 22.05.2008 року були прийняті до постійної експлуатації каналізаційне спорядження будинку АДРЕСА_1 замовник ОСОБА_2

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась до органів внутрішніх справ та органів прокуратури із заявами щодо дій відповідача ОСОБА_9, пов'язаних з позбавленням права користування каналізацією, водопроводом та двором загального користування. Постановою ст. дільничного інспектора міліції Жовтневого РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області від 21.07.2008 року у порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_2 було відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України.

Судова колегія погоджується з висновком суду 1 інстанції, що відповідач ОСОБА_1 істотним чином порушив права ОСОБА_2 на користування водопроводом та каналізацію, розташованими у дворі загального користування, а також встановив паркан у дворі, зробивши недоступним для ОСОБА_2 доступ до колодязю водоводу та каналізаційного люку, та підхід до стіни її частини житлового будинку, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Судова колегія також погоджується з висновком суду 1 інстанції про часткове задовлення вимог позивача про стягнення з відповідача матеріальних збитків та моральної шкоди, виходячи із наступного.

Позивачем були надані суду докази на підтвердження понесених нею витрат: надання юридичної допомоги, послуги ксерокопіювання та послуги технічного бюро на загальну суму 615,28 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, які залучені до матеріалів справи.

Однак, судом 1 інстанції правильно зазначено, що позивачем і його представником на вимоги ст.60 ЦПК України не було доведено вини відповідача у здійсненні будівельних робіт позивачами та витрати через це грошових коштів, а також доказів про придбання позивачкою медичних препаратів для лікування через винні дії відповідача.

Судом першої інстанції було вірно встановлено факт наявності вини відповідача в порушенні нормальних життєвих умов позивача, що негативно відобразилось на її стані здоров'я і тому суд 1 інстанції правильно у відповідності до ст.ст.23, 1167 ЦК України стягнув моральну шкоду, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону. Інші доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст. 307, 308, п.1 ч.1 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 липня 2010 року залишити без змін.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -          

Судді -