АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,
суддів : Ніколаєвої В.М., Матковської Л.О.
при секретарі Доробалюк Л.В.
з участю:
позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2.,
відповідача ОСОБА_3. їх представника ОСОБА_4.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1748 за апеляційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення та виселення відповідачки, стягнення моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на частку спільного майна.
Заслухавши доповідача, пояснення представників позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2., відповідача ОСОБА_3. їх представника ОСОБА_4., перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В лютому 2006 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення їх у нього та виселення відповідачки, стягнення моральної шкоди. В підтвердження своїх вимог вказують, що згідно договору купівлі-продажу від 19.11.1997 року вони є власниками квартири №АДРЕСА_1 в м. Кам'янець-Подільському, з 2001 року з дозволу своєї дочки тимчасово проживали в її будинку по вул. АДРЕСА_2 в м. Кам'янець-Подільському. В належній їм квартирі №НОМЕР_1 тимчасово проживали їх син, відповідачка та внучка. В 2005 році вони звернулися з проханням до відповідачки про звільнення квартири для власного проживання, однак остання відмовилась її звільнити, змінила замки в ній. Тому просять суд зобов'язати відповідачку звільнити квартиру, не чинити перешкод в її користуванні та стягнути з відповідачки на їх користь моральну шкоду по 1000 грн. кожному.
В березні 2006 року ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. про визнання частково недійним договору купівлі-продажу спірної квартири та визнання права власності на 1/4 частину в ній. Вказувала, що квартира №АДРЕСА_1 в Кам'янець-Подільському була придбана за спільні кошти її та чоловіка ОСОБА_3. 19.11.1997 року, однак зареєстрована на батька чоловіка ОСОБА_1. Вони з ОСОБА_3. зробили капітальний ремонт в квартирі, поміняла три вікна, шість
Головуючий у першій інстанції - Корніюк А.П. Справа № 22ц-1748
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 5
дверей, радіатори, постелили лінолеум, провели газ, воду, встановили сантехніку, електро-бойлер, газову плиту, газову систему опалення, котел та інше. Лише 14.07.2005 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. стали вимагати звільнити квартиру. Вважає, що вона набула права власності на 1/4 частину зазначеної квартири, оскільки внаслідок проведення ремонтних робіт поліпшила загальний стан квартири і, крім того, ця квартира придбана за її спільні з ОСОБА_3. кошти подружжя. З цих підстав просила задовольнити позов.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року позов ОСОБА_1. та ОСОБА_2. до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення та виселення, стягнення моральної шкоди задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкод в користуванні квартирою №АДРЕСА_1 в м. Кам'янець-Подільському ОСОБА_1. та ОСОБА_2. Постановлено вселити ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в квартиру №АДРЕСА_1 в м. Кам'янець-Подільському. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1. та ОСОБА_2. 758 грн. 50 коп. судових витрат, із них 8 грн. 50 коп. державного мита та 750 грн. витрат, пов'язаних з правовою допомогою. В решті позовних вимог ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відмовлено. В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2. таОСОБА_3. про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на частку спільного майна відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3. вважають рішення суду в частині відмови у виселенні ОСОБА_5 з спірної квартири незаконним, посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність тих обставин, які суд вважає встановленими. На їх думку, суд прийшов до невірного висновку, що ОСОБА_5 є членом їх сім'ї, оскільки вони ніколи разом не проживали. Відповідачка зареєстрована за іншою адресою та забезпечена житлом в АДРЕСА_3 Кам'янець-Подільського району.
ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі з рішення суду також не погоджується, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги. Посилається на порушення судом вимог матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Вважає, що суд не врахував, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в цій квартирі не проживали, кошти на її ремонт не витрачали, квартира була зареєстрована на ОСОБА_1 лише з тієї причини, що він є учасником війни і користується пільгами по оплаті комунальних послуг. 14 липня 2005 року вони з ОСОБА_3. шлюб розірвали і з цього часу позивачі безпідставно вимагають, щоб вона з дочкою звільнила цю квартиру.
Апеляційна скарга піддягає відхиленню з наступних мотивів.
Судом вірно встановлені дійсні обставини, дано їм належну оцінку, а його висновки про часткове задоволення вимог позивачів ОСОБА_1. ОСОБА_2. та недоведеність вимог ОСОБА_5 узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Судом встановлено, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2. у 1997 році була придбана квартира №АДРЕСА_1 в м. Кам'янець-Подільському, тоді ж в дану квартиру на правах членів сім'ї власника були вселені син позивачів ОСОБА_3. зі своєю дружиною ОСОБА_5 та їх неповнолітньою на той час дочкою ОСОБА_6., 1988 року народження. Після розірвання шлюбу між ОСОБА_3. та ОСОБА_5, остання залишилась проживати у даній квартирі.
Наведене підтверджується обставинами справи, показаннями свідків.
За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3. та ОСОБА_5 разом з неповнолітньою дочкою після придбання спірної квартири вселилися в неї як члени сім'ї власників ОСОБА_1. та ОСОБА_2., останні не довели, що таке вселення було тимчасовим, а тому підстави передбачені ст. 157 ЖК України, ч.І ст.116 цього ж Кодексу для виселення ОСОБА_5 разом з дочкою ОСОБА_6, відсутні.
Відмовляючи ОСОБА_5 в позові про визнання за нею права власності на % частину зазначеної квартири, суд правильно виходив з того, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, що згідно ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_5 не навела поважних причин пропуску цього строку і таких не добуто в судовому засіданні.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_5 позивачам було спричинена моральна шкода, оскільки останні з листопада 2005 року не могли використовувати своє право
на житло, змушені були звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Тому суд підставно задовольнив частково позовні вимоги позивачів, визначивши розмір відшкодування ОСОБА_5 на користь позивачів моральної шкоди по 100 грн. кожному.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції
Рішення суду є законним і обґрунтованим і підстав в межах доводів апеляційних скарг для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308,315, 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.