ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2012 року справа № 5020-1578/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,
за участю представників:
позивача -не з'явився;
відповідача -ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 12.12.1997);
третьої особи -ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 від 14.11.2001);
ОСОБА_3 (довіреність від 06.10.2011 № 3561).
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Оріон-Дізайн»
(99003, м. Севастополя, вул. Л.Толстого, 62, офіс 35)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99053, АДРЕСА_1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
(99011, АДРЕСА_2)
про стягнення 68 261,25 грн,
ВСТАНОВИВ:
03.10.2011 Приватне підприємство «Оріон-Дізайн»(далі -позивач, ПП «Оріон-Дізайн») звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення 68 261,25 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 610, 611, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 194 Господарського кодексу України та зазначає, що відповідачем порушені зобов'язання за договором від 15.10.2008 № 05/10/07 в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою суду від 04.10.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору. До участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Фізичну особу-підприєця ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2). Черговий розгляд справи призначений на 05.12.2011.
Ухвалою суду від 05.12.2011 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.
У зв'язку із поверненням матеріалів справи з експертної установи, ухвалою суду від 19.03.2012 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначений на 02.04.2012.
До початку судового засідання 02.04.2011 від третьої особи надійшло клопотання про залишення справи без розгляду з тих підстав, що позивач ухиляється від надання суду витребуваних документів, що є доказами у справі (т.2, а.с. 13). Розглянувши заявлене клопотання суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки вважає за можливе розглянути зазначену справу по суті за наявними у ній матеріалами.
Крім того, у судовому засіданні 02.04.2012 третя особа заявила суду клопотання про витребування від позивача додаткових доказів у справі та повторне направлення справи на почеркознавчу експертизу (т.2, а.с. 14), яке судом залишено без задоволення з підстав недоцільності на необґрунтованості.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином.
Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). За таких обставин, суд вважає позивача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Під час судового засідання відповідач заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов (т.1, а.с.36-38) та письмових поясненнях (т.2, а.с. 15), зокрема, зазначив, що договір від 15.07.2008 №05/10/07 між ним та позивачем не укладався, а підпис на договорі є підробкою. Крім того, відповідач зазначає, що в обґрунтування своїх вимог позивач не надав суду жодного доказу (смети витрат, журналу авторського нагляду чи акту виконаних робіт). Щодо уточнення позивача дати складання Договору (15.10.2007 замість 15.10.2008) відповідач звертає увагу суду на сплив строку позовної давності.
У своїх письмових поясненнях від 17.10.2011 та під час судового засідання третя особа (ФОП ОСОБА_2) зазначив, що будівництвом зупинного комплексу за адресою АДРЕСА_3 займався він, проте договорів з позивачем не укладав (т.1, а.с. 45).
На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.
15.10.2008 між ФОП ОСОБА_1 (замовник) та ПП "Оріон-Дізайн" (виконавець) укладений договір від №05/10/07 (далі -Договір, т.1, ас. 14-15), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи з виконання авторського нагляду за будівництвом та виконанням проектних робіт з введення до експлуатації зупиночного комплексу по пр.Гагаріна, 44 в м. Севастополі (п.1 Договору).
Договірна ціна складає 41 750,00 грн (п.2.1 Договору). Розрахунок між сторонами здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця до підписання Акта здачі об'єкта в експлуатацію.
Замовник зобов'язується прийняти результати роботи протягом 7 календарних днів з підписанням калькуляції, присутності спеціалістів на об'єкті та відповідних актів прийому робіт або мотивованої відмови від приймання результатів робіт. У випадку мотивованої відмови, сторонами у строк до 7 робочих днів складається двосторонній акт з переліком необхідного доопрацювання та строком їх виконання (п.3.2.3 Договору).
Відповідно до п.3.2.4 Договору (т.1, а.с. 15) у випадку відсутності відмови від приймання робіт протягом 7-мі робочих днів, з дня отримання Акта здачі-приймання робіт, Проект вважається прийнятим та підлягає оплаті незалежно від рішення замовника по прийманню.
Через невиконання замовником своїх зобов'язань за Договором, 04.02.2009 виконавець направив на адресу ФОП ОСОБА_1 лист за вих.№02/09 із вимогою здійснити оплату виконаних робіт (т.1, а.с. 16-17). У відповідь на зазначений лист ФОП ОСОБА_1 повідомив про наявність договору про сумісну діяльність, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_2, а також про необхідність звернення із відповідними вимогами до останнього (т.1, а.с. 18-19).
06.07.2011 виконавець (позивач) направив на адресу відповідача претензію № 1 із вимогою розрахуватись за виконані ПП «Оріон-Дізайн»роботи (т.1, а.с. 20-21).
Листом від 25.07.2011 ФОП ОСОБА_1 повідомив про необхідність звернення ПП «Оріон-Дізайн»до ФОП ОСОБА_2, оскільки останній займався будівництвом та питанням введення до експлуатації зупиночного комплексу по АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 22), який був введений в експлуатацію 31.12.2008, про що свідчить Акт державної приймальної комісії, на якому, зокрема, проставлені підписи сторін у справі (т.1, а.с. 98-106).
У зв'язку з тим, що у добровільному порядку заборгованість за виконані за Договором роботи відповідачем не сплачені, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача сумі 68 261,25 грн, з яких 41 750,00 грн -основний борг, 26 511,25 грн -інфляційні втрати.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, Договір, за яким відбувається стягнення, за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних робіт та робіт з виконання авторського нагляду.
Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч.4 ст. 882 ЦК України).
Проте, матеріали справи не містять жодного доказу виконання з боку позивача умов Договору і прийняття виконаних робіт з боку замовника, що у свою чергу унеможливлює надання судом належної оцінки договірним правовідносинам між сторонами.
З огляду на твердження відповідача про те, що Договір він не підписував, а його підпис є сфальсифікованою, суд, з метою об'єктивного з'ясування вказаних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, призначив у справі почеркознавчу експертизу договору від 15.10.2008 №05/10/07, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса.
Проте, 27.02.2012 експерт Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса С.В. Кузнецова повідомила про неможливість надання експертного висновку через відсутність необхідних документів, зокрема, оригіналу договору від 15.10.2008 №05/10/07 (т.2, а.с. 7-8).
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Виходячи зі змісту ст. 32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Відповідно до ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Натомість, всупереч ст.ст.33, 34, 36 ГПК України позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність права вимоги за Договором, а тому підстав для виникнення зобов'язання відповідача перед позивачем з виконання умов Договору в частині оплати виконаних робіт немає.
Крім того, суд звертає увагу на те, що систематична неявка у судове засідання представника позивача та незадоволення з його боку вимог експерта про надання необхідних документів для експертного дослідження свідчить про ухилення позивача від надання доказів у справі, що є порушенням вищенаведених норм.
За таких обставин розрахунок заборгованості за Договором, складений та доданий позивачем до позовної заяви, в якому здійснено безпідставне нарахування суми основного боргу у розмірі 41 750,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 26 511,25 грн є безпідставним та необґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
За приписами ст. 49 ГПК України (у редакції станом на дату подання позову) державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У задоволення позову відмовити повністю.
Суддя підпис О.С. Янюк
Повне рішення в порядку статті 84 ГПК України
оформлено і підписано 09.04.2012