Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/418/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Проценко О.М.

Категорія - Розбій Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 року, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого –судді: Медведенко Ю.С.,

                    суддів: Олексієнко І.С., Онуфрієва В.М.,

з участю прокурора: Фомічової І.В.,

                    захисника-адвоката: ОСОБА_3,

                    засудженого: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2011 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Знам»янка, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, утриманців не має, що проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.187 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, за ч.1 ст.309 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, у відповідності з ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно засуджено на 8 (вісім) років позбавлення волі, з конфіскацією майна;

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1500 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, на користь Знам»янської центральної районної лікарні 2161, 70грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, та на користь держави 687, 12грн. за проведення судової товарознавчої та хімічної експертиз.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_4 за те, що він 20.11.2007 р., близько 23.00 год., маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, здійснив напад на ОСОБА_6, який, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, вийшов із кафе «Петровського», яке розташоване по вул. Петровського в м. Знам»янці, Кіровоградської області. В ході нападу, засуджений наніс удар кулаком в область голови, а коли потерпілий впав на землю, наніс близько 10 ударів ногами та кулаками, тим самим, спричинивши тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичного експерта № 310 від 02.12.2010 року відносяться до категорії легких, з короткостроковим розладом здоров»я, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення. В результаті вчиненого на ОСОБА_6 нападу, ОСОБА_4 заволодів майном потерпілого на загальну суму 457, 60грн.

Крім цього, 13.11.2011 року, приблизно о 20год. 20хв., ОСОБА_4, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій і реалізуючи його, здійснив напад на ОСОБА_5, який, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, прямував поблизу будинку № 1 по вул. Привокзальна в м. Знам»янці. В ході нападу, засуджений наніс кулаками і ногами близько 8 ударів в голову, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 312 від 02.12.2010 року відносяться до категорії легких з короткостроковим розладом здоров»я, що є небезпечним для життя в момент їх спричинення. В результаті вчиненого нападу, ОСОБА_4 заволодів майном потерпілого на загальну суму 1642грн.

Крім того, в листопаді 2010 року ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання психотропної речовини для власного вживання, без мети збуту, придбав в одній із аптек Знам»янської ЦРЛ 10 таблеток лікарського засобу «Ефект», з якого виготовив психотропну речовину, частину якої вжив, а частину незаконно зберігав за місцем свого проживання. Згідно висновку експерта № 1289 від 22.12.2010 року, вказана психотропна речовина містить особливо небезпечну речовину –кустарно виготовлений препарат з норефедрину.

В апеляціях на вирок:

- захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_4 за ч.1 ст.309 КК України виправдати, за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_6 також виправдати, а по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_5 змінити кваліфікацію з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.186 КК України і призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України;

- засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати та, за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_6 виправдати, за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_5 з ч.2 ст.187 КК України перейти на ч.1 ст.186 КК України і призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України не пов»язане з позбавленням волі та, за ч.1 ст.309 КК України виправдати. Крім того, в доповненні до апеляційної скарги просить притягнути до кримінальної відповідальності за дачу неправдивих свідчень, поєднаних із створенням штучних доказів свідка ОСОБА_8, а також її співучасників (пособників) прокурора ОСОБА_2 та інших.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_4, захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах останнього, які просили вирок суду першої інстанції скасувати, думку прокурора про залишення вироку суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції необхідно залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції –без зміни, виходячи з наступних підстав.

Засуджений ОСОБА_4 в ході розгляду справи в суді першої інстанції вину в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.187 КК України та ч.1 ст.309 КК України визнав частково і пояснив, що 20 листопада 2007 року, в вечірній час він в кафе «Петровське»в місті Знам'янці не перебував, потерпілого ОСОБА_6 він не знає, тілесні ушкодження останньому не спричиняв і майно потерпілого не викрадав (т.3 а.с.29).

Щодо епізоду по нападу на ОСОБА_5 пояснив, що тілесні ушкодження останньому не завдавав, телефон викрав у потерпілого відкрито, а саме вирвав його з рук ОСОБА_5 і відбіг від місця скоєння злочину.

Щодо обвинувачення засудженого за ч.1 ст.309 КК України, то він пояснив, що речовину, знайдену при обшуку його квартири періодично вживав, як обезболююче, так як в нього постійно боліли зуби (т.3 а.с.31).

Вина засудженого в скоєнні зазначених злочинів підтверджується матеріалами справи, доказами, зібраними під час досудового та судового слідства, а також поясненнями потерпілих та свідків, а саме: потерпілий ОСОБА_6 в суді першої інстанції пояснив, що ОСОБА_4 просив у нього мобільний телефон у кафе, що саме він наніс йому тілесні ушкодження і викрав його речі, коли потерпілий знаходився в напівпритомному стані.

Потерпілий ОСОБА_5 в суді першої інстанції пояснив, що його мобільний телефон у нього з рук ніхто не виривав, він був викрадений разом з його брюками та кросівками, після того, як йому були нанесені тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснив суду, що, перебуваючи з потерпілим ОСОБА_5 13 листопада 2010 року, у останнього телефон з рук ніхто не виривав.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 пояснив суду, що 15.11.2010 року він зустрів ОСОБА_4, у якого було поранене обличчя. Засуджений розповів свідку, що у нього є на продаж хороший мобільний телефон «Нокіа», який він забрав у п'яного чоловіка, при цьому спричинив йому тілесні ушкодження, від яких чоловік потрапив у реанімацію. Після чого, вони разом у м. Кіровограді продали вищевказаний телефон.

Свідок ОСОБА_11, допитаний в суді першої інстанції пояснив, що він працює приватним підприємцем та здійснює продаж мобільних телефонів та аксесуарів до них в місті Кіровограді. 15 листопада 2010 року, він купував у двох хлопців телефон «Нокіа»за 800грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що 26 листопада 2010 року її запросили бути присутньою в якості понятої при обшуку в квартирі ОСОБА_4, який мешкає разом із своєю матір»ю. Під час обшуку, в кімнаті де мешкав підсудний, було знайдено 4 скляних стакани, з речовиною білого та коричневого кольору, також було виявлено шприц, бувший у використанні та 2 патрони. На запитання матері ОСОБА_4, кому належить знайдене, вона пояснила, що їй не відомо, кому належать знайдені речі, вона про це нічого не знає. Всі вищевказані речі були поміщені в окремі поліетиленові пакети, але чи ставила вона свій підпис на бірках на пакетах - не пам'ятає.

Вина засудженого, крім викладених вище показань, підтверджується і іншими доказами по справі, які було досліджено судом першої інстанції в ході судового слідства:

- довідкою № 944 від 21.11.2007 року, виданої Знам»янською центральною районною лікарнею, з якої вбачається, що потерпілий ОСОБА_6, 21.11.2007р. знаходився на прийомному відділенні з діагнозом –струс головного мозку, гематоми навколо ока (т.1 а.с.7);

- довідкою № 794 від 13.11.2011р., з якої вбачається, що ОСОБА_5, 13.11.2010р. о 22год. 30хв. був доставлений до Знам»янської ЦРЛ з діагнозом –струс головного мозку, 3 перелома кісток носа, гематоми навколо ока (т.1 а.с.99);

- протоколами допиту свідків ОСОБА_13 (т.1 а.с.40), ОСОБА_14 (т.1 а.с.41-42), ОСОБА_15 (т.1 а.с.157-158), ОСОБА_16 (т.2 а.с.27);

- протоколом пред»явлення особи для пізнання від 02.12.2010р., в якому брав участь ОСОБА_6 та згідно якого потерпілим було впізнано особу, яка здійснила напад на нього та відібрала його речі, а саме –ОСОБА_4 (т.1 а.с.71);

- протоколом пред»явлення особи для пізнання від 02.12.2010р., в якому брала участь ОСОБА_8 та згідно якого свідком було впізнано особу, а саме засудженого, яку вона бачила в листопаді 2007р. в кафе «Петровське»і яка взяла телефон у потерпілого ОСОБА_6 (т.1 а.с.72);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2010 року та фототаблицею, згідно яких потерпілий ОСОБА_5 показав обстановку та обставини здійсненого злочину та місце, де було здійснено на нього напад (т.1 а с. 169-174);

- протоколом обшуку від 26.11.2010р., який було проведено за місцем проживання засудженого та під час якого виявлено 20-ти кубовий шриц з залишками крові, скляні рюмки з речовиною білого та рожевого кольору та інше (т.2 а.с.7);

- висновком судово-медичної експертизи № 310 від 02.12.2010 року, відповідно до якого у гр. ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я (т. 1 а.с.81-82);

- висновком судово-медичної експертизи № 312 від 02.12.2010 року, згідно якого у гр. ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я (т. 1 а.с.121-122);

- висновком хімічної експертизи № 1289 від 22.12.2010р., згідно якого, в рідині, вилученій з квартири ОСОБА_4 міститься особливо небезпечна психотропна речовина –кустарно виготовлений препарат з норефедрину (т.2 а.с.24-25).

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що вина засудженого ОСОБА_4 доведена повністю, а дії останнього за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій та за ст.309 ч.1 КК України, як незаконне виготовлення, зберігання психотропної речовини для власного вживання, без мети збуту кваліфіковані вірно.

Посилання захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та самого засудженого в апеляційних скаргах на те, що за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_6 не було враховано розбіжності в поясненнях ОСОБА_14 та ОСОБА_6, що пояснення потерпілого змінювалися декілька разів, що потерпілий не міг впізнати засудженого по фотознімку спростовується показами потерпілого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_8, протоколами пред»явлення особи для впізнання від 02.12.2010 року, які в ході досудового та судового слідства вказали на ОСОБА_4, як на особу, яка скоїла напад на потерпілого, довідкою із Знам»янської ЦРЛ від 21.11.2007р. Дані покази і докази є послідовними і узгоджуються з іншими доказами по справі, а тому у суду не виникає сумнівів щодо їх достовірності.

Доводи апеляцій захисника-адвоката ОСОБА_3 та засудженого в частині незаконного збирання доказів за епізодом по обвинуваченню за ч.1 ст.309 КК України є необґрунтованими, оскільки правомірність проведення обшуку в квартирі засудженого підтверджується постановою про проведення обшуку від 25.11.2010р. (т.2 а.с.5), протоколом обшуку від 26.11.2010 року та поясненнями свідка ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18, згідно яких, матері засудженого було оголошено постанову та після чого, в кімнаті ОСОБА_4 було проведено обшук при понятих (т.3 а.с.26). Також, під час проведення обшуку та після нього зауважень та заяв з боку учасників не надходило. Згідно протоколу допиту обвинуваченого від 07.12.2010р., вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України визнав повністю.

Посилання захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та самого засудженого в апеляційних скаргах на те, що за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_5 не вірно було кваліфіковано вчинене діяння за ч.2 ст.187 КК України, так як в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України (розбійного нападу не вчиняв, а відкрито заволодів телефоном потерпілого), спростовуються висновком судово-медичної експертизи № 312 від 02.12.2010 року, довідкою Знам»янської ЦРЛ № 794 від 13.11.2011р., протоколами допиту свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (згідно пояснень останнього вбачається, що ОСОБА_4 сам розповів йому, що забрав телефон у п»яного чоловіка і побив його, а також пропонував вказаний телефон продати).

Вимога засудженого ОСОБА_4 в доповненні до апеляційної скарги щодо притягнення до кримінальної відповідальності свідка ОСОБА_8 за дачу завідомо неправдивих свідчень та створення штучних доказів, а також її співучасників: прокурора ОСОБА_2 та інших не може бути задоволена, оскільки, дана вимога, в порядку ст.ст.95, 97 КПК України повинна бути подана, як заява або повідомлення про злочин до компетентного органу, а також, оскільки дана вимога не подана у формі заяви чи повідомлення, то, апеляційний суд, згідно ст.97 КПК України, не вбачає підстав для направлення даної вимоги за належністю.

Призначаючи покарання засудженому судом першої інстанції враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних умисних, двох корисних, закінчених злочинів, які закон класифікує як тяжкий злочин та злочин середньої тяжкості, особу засудженого, а саме те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставин, які пом»якшують покарання засудженого судом першої інстанції не встановлено. До обставин, що обтяжують покарання суд першої інстанції вірно відніс скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, як в стані алкогольного сп»яніння. Враховуючи вказані обставини, суд першої інстанції вірно визначив, що виправлення засудженого можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства і, що підстави для застосування ст.75 КК України відсутні. Також, суд першої інстанції законно задовольнив цивільні позови потерпілого ОСОБА_5 про стягнення із засудженого 1500грн. та Знам»янського міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі Знам»янської ЦРЛ про стягнення з ОСОБА_4 2161грн. 70коп.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, оскільки доводи викладені в них є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, а вирок суду першої інстанції вважає необхідним залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, –

У Х В А Л И Л А :

          Апеляції захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Знам»янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_4 –без зміни.

СУДДІ:

Медведенко Ю.С.                    Олексієнко І.С.                              Онуфрієв В.М.