Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/910/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бершадська О.В.

Спори, що виникають із житлових правовідносин            Доповідач Головань А. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2012 колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого Голованя А.М

Суддів Карпенка О.Л.

Черниш Т.В..

При секретарі Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 січня 2012 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення користування житлом, відшкодування матеріальної та моральної шкоди і

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулися в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що що є власником кімнати площею 10, 4 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1 та разом із ОСОБА_3, яка є власником інших кімнат квартири, співвласником місць загального користування кухні, ванної кімнати, туалету, коридору.

Проте протягом тривалого часу відповідач вчиняє перешкоди у користуванні квартирою, що змушувало її неодноразово звертатись з позовами про усунення перешкод.

Незважаючи на те, що суди задовольняли її вимоги, відповідач продовжує порушувати її житлові права, зокрема, у 2007 році без узгодження з нею замінила труби з водопостачання, встановила нову газову плиту, якою не дозволяє користуватись та навісила замок на вхідних дверях кухні.

Тому для встановлення власної газової плити та на окреме підключення світла вона отримала відповідні дозволи.

За її заявою був розроблений робочий проект на однофазний ввід у квартиру та відповідні технічні умови №331-07 від 29.05.2007 року на приєднання до електричних мереж електроустановок для населення, термін дії яких складає два роки.

Витрати на замовлення проекту склали 828,34 грн., але відповідач умисно продовжує вчиняти перешкоди - не допускає її та працівників електромереж в квартиру для проведення необхідних робіт.

Оскільки з вини відповідача термін дії вищезгаданих технічних умов закінчувався, 15.12.2010 року їй було продовжено термін їх дії у зв’язку з чим вона понесла додаткові витрати в сумі 501,99 грн. Крім того, відповідач неправомірно демонтувала провід від розподільчої шафи до належної їй частини квартири.

Посилаючи на наведене просить суд зобов’язати ОСОБА_5 :- усунути перешкоди у користуванні квартирою, шляхом передачі ключів від замків на вхідних дверях в квартиру, за власний рахунок відновити демонтований провід електропостачання, який був змонтований від розподільчої шафи, що знаходиться на сходовій клітці до її квартири, стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 1974 грн. 88 коп., 50 000 грн. моральної шкоди, допустити працівників енергопостачальної організації для проведення робіт.(а.с.3-7)

19 вересня 2011 року ОСОБА_4 звернулася з заявою про збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди до 2711,67 грн.(а.с.67,68)

У грудні 2011 року збільшила позивач розмір відшкодування матеріальної шкоди ще на 92,35 грн.(а.с.109)

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 січня 2012 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача:- усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_6 квартирою, шляхом передачі ОСОБА_4 ключів від замків вхідних дверях в квартиру; за власний рахунок відновити демонтований провід електропостачання до квартири. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 -1974 грн. 88 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 62,50 грн. судових витрат

У задоволенні вимог щодо зобов’язання відповідача допустити працівників енерго-постачальної організації для проведення робіт по енергопостачанню та стягненні 50 000 грн. на відшкодування моральної шкоди —відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення в частині зобов’язання за власний рахунок відновити демонтований провід електропостачання та відшкодування матеріальної шкоди, як ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог.

В частині вирішених вимог щодо: покладення на ОСОБА_5 обов’язку передати ОСОБА_4 ключі від замків вхідних дверей квартири; відмови у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди та допуску до квартири працівників енергопостачальної організації для проведення робіт рішення не оскаржується.

ОСОБА_5, яка була належним чином повідомленою про час та місце слухання справи в судове засідання апеляційного суду не прибула.

Заслухавши доповідача, заперечення ОСОБА_4, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідач демонтувала провід електропостачання, який був змонтований від розподільчої шафи до квартири позивача, то є всі підстави зобов’язати її відновити його за власний рахунок.

Частково задовольняючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди суд зазначив, що ОСОБА_4 довела факт понесення нею витрат пов’язаних з виготовленням необхідної технічної документації для проведення окремого електропостачання належної їй частини квартири, які відповідач повинна їй відшкодувати.

Проте з цими висновками повністю погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статті 10 та 60 ЦПК України передбачають, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що в квартирі спільного заселення №5 по вул. Родніковій,80 в м. Кіровограді позивачу належить жила кімната площею 10,4 кв.м., в свою чергу відповідач є власником інших кімнат. Сторони є співвласниками місць загального користування квартири:- кухні, ванної кімнати, туалету, коридору.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,

відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, необхідними елементами майнової відповідальності є: вина, наявність шкоди, протиправна поведінка та причинний зв’язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Суд зазначив, що підставою майнової відповідальності ОСОБА_3 є понесення ОСОБА_4 витрат пов’язаних з виготовленням необхідної технічної документації для проведення окремого електропостачання належної їй частини квартири і заподіяна у зв’язку із цим майнова шкоди.

Проте суд не врахував, що підставою для відповідальності має бути ще й вина відповідача у тому, що вона своїми діями чи бездіяльністю перешкоджала позивачеві здійснювати монтажні роботи пов’язані з проведенням електропостачання.

В той же час, при вирішенні вимоги щодо зобов’язання ОСОБА_3 допустити працівників енергопостачальної організації для проведення робіт по енергопостачанню, суд дійшов висновку, що відповідачем не чинились перешкоди в проведенні таких робіт.

За таких обставин рішення суду в частині вирішення зазначеної позовної вимоги не ґрунтується на встановлених обставинах справи і вимогах закону, що відповідно до положень п.п. 4,3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в частині стягнення з відповідача 1974 грн. 88 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні цієї вимоги.

Що стосується позовної вимоги стосовно покладення на відповідача обов’язку за власний рахунок відновити демонтований нею провід електропостачання до квартири позивача, то зазначена вимога вирішена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що рішення в цій частині ухвалено без урахування того, що позивачем не надано доказів про укладення договору на енергопостачання не спростовують висновків суду, оскільки ОСОБА_4 були надані дозволи на проведення відповідних монтажних робіт.

Заперечення щодо відсутності вини відповідача у демонтуванні проводу не є переконливими, оскільки протиправність її дій підтверджується, як матеріалами цивільної справи, так і її особистими поясненнями, що містяться у матеріалах МВС України про відмову у порушення кримінальної справи.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що в цій частині рішення зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 січня 2012 року скасувати в частині вирішення вимог щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1974 грн. 88 коп. на відшкодування матеріальної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_5 коштів на відшко-дування матеріальної шкоди відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

          Головуючий:

          Судді: