АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,
суддів : Ніколаєвої В.М., Матковської Л.О.
при секретарі Коник О.М.
з участю:
представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1700 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл житлового приміщення і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування житловим приміщенням.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розподіл квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що вона є власником 2/3 частин даної квартири, а відповідачці належить 1/3 частина цієї ж квартири. Між ними склалися неприязні стосунки, внаслідок чого спільне користування квартирою неможливе, тому просила задовольнити позов.
Під час розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги і просила залишити у її власності всю квартиру, а вона сплатить відповідачці грошову компенсацію вартості належної їй 1/3 частини, оскільки ця частка останньої є незначною.
В квітні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення порядку користування спірною квартирою. Просила виділити їй в користування жилу кімнату площею 13,1 кв.м., відповідачці виділити кімнату площею 17,5 кв.м., зазначивши, що добровільно досягти згоди щодо розподілу кімнат вони не можуть. З цих підстав просила задовольнити позов.
Судом до участі у справі в якості співвідповідача було залучено ОСОБА_5 як члена сім'ї ОСОБА_1.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2006 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розподіл квартири АДРЕСА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено. Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: ОСОБА_1, ОСОБА_5 виділено в користування жилу кімнату площею 17,5 кв.м., кладовку площею 0,6 кв.м. ОСОБА_3 виділено в користування жилу кімнату площею 13,1 кв.м., кладовку площею 1,1 кв.м. Коридор, кухню, ванну кімнату, туалет залишено у спільному користуванні. Стягнуто з
Головуючий у першій інстанції - Ярмолюк О.І. Справа № 22-1700
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 29
ОСОБА_1, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі по 8 грн. з кожної. ОСОБА_1 звільнено від оплати іншої частини судового збору за її позовом в сумі 389 грн. 41 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На її думку, суд безпідставно відмовив їй у відшкодуванні половини понесених витрат на проведення експертизи, не врахував, що їй належить 2/3 частини спірної квартири, а також те, що ОСОБА_3 до розгляду справи погоджувалась на грошову компенсацію за належну їй частку у квартирі.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом правильно встановлені дійсні обставини, дано їм належну оцінку, а його висновки про недоведеність позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 155 цього ж Кодексу жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Частинами 1, 2 ст. 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником 2/3 частин квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3 належить її 1/3 частина, яку виділити в натурі неможливо. Дана квартира, дійсна вартість якої становить 134824 грн., складається з двох жилих кімнат площею 17,5 кв.м, і 13,1 кв.м., коридору, кухні, ванної кімнати, туалету, двох кладовок. Окрім того, в ній мешкає матір ОСОБА_1 - ОСОБА_5. Між сторонами виникають суперечки щодо порядку користування житловим приміщенням.
За таких обставин, оцінивши докази в їх сукупності та відповідно до вимог наведеного законодавства, суд дійшов правильного висновку про неможливість проведення розподілу спірної квартири за запропонованим ОСОБА_1 варіантом у зв'язку з тим, що 1/3 частку ОСОБА_3 у праві власності на цю квартиру не можна вважати незначною і, крім того, ОСОБА_3 відмовилась отримати від ОСОБА_1 грошову компенсацію за неї, тому підставно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її позову.
Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3, суд встановив та правильно виходив з того, що можливо встановити порядок користування спірним жилим приміщенням, який запропонований нею, оскільки такий порядок не порушує прав та інтересів власників і користувача квартири, а надання ОСОБА_3 в користування жилого приміщення, яке на 2,9 кв.м, перевищує розмір жилої площі, що припадає на її долю (13,1 кв.м, замість 10,2 кв.м. (30,6:3)), не порушує право власності ОСОБА_1 та інтереси члена її сім'ї ОСОБА_5
Посилання в апеляційній скарзі на те, що між сторонами існують неприязні відносини і ОСОБА_3 на праві власності належить 1/5 частина квартири АДРЕСА_2, не впливають на законність ухваленого судом рішення.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308,315, 319 ЦПК України, колегія судців
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 липня 2006 року залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Копія вірна: суддя але,
Б.Ю.Ніколова