Справа 22ц-1511/ 2006 р. Головуючий в 1-ій інстанції Корх О.І.
Категорія цивільна. Доповідач Смаглюк Р.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
6 жовтня 2006 року. Апеляційний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Литвиненко IB., суддів Смаглюк Р.І., Острянського В.І.,
при секретарі Мехед Т.О.,
з участю представника відповідача,
розглянувши апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1, уповноваженої особи співвласників майнових паїв
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
3. ОСОБА_4
4. ОСОБА_5
5. ОСОБА_6
6. ОСОБА_7
7. ОСОБА_8
8. ОСОБА_9
9. ОСОБА_10 10.ОСОБА_11
11 ОСОБА_12 12.ОСОБА_1313.ОСОБА_14 14..ОСОБА_15 15.ОСОБА_16 Іб.ОСОБА_1717.3ОСОБА_18 18.ОСОБА_1919ПОСОБА_2020.ОСОБА_21 21ОСОБА_2222.ОСОБА_23 23.ОСОБА_24 24.ОСОБА_2525.ОСОБА_2626.ОСОБА_27 27.ОСОБА_28
28.ОСОБА_2929.ОСОБА_30
30 ОСОБА_31
31 .ОСОБА_32
32ОСОБА_33
ЗЗ.ОСОБА_34
34.ОСОБА_35
З5.ОСОБА_36
36.ОСОБА_37
З7.ОСОБА_38
38.ОСОБА_39
39.ОСОБА_40
40.ОСОБА_41
41 ОСОБА_42
42ОСОБА_43
43ОСОБА_44
44.ОСОБА_45
45.ОСОБА_46
46.ОСОБА_47
47.ОСОБА_48
48. ОСОБА_49
49ОСОБА_50
50.ОСОБА_51
51 .ОСОБА_52
52.ОСОБА_53
53ОСОБА_54
54.ОСОБА_55
55ОСОБА_56
56.ОСОБА_57
57.ОСОБА_58
58.ОСОБА_59
5 9. ОСОБА_60
60.ОСОБА_61
61 .ОСОБА_62
62ОСОБА_63
бЗ.ОСОБА_64
64.ОСОБА_65
65.ОСОБА_66
бб.ОСОБА_67
67ОСОБА_68
68ОСОБА_69
69.ОСОБА_70
70.ОСОБА_71
71ОСОБА_72
72.ОСОБА_73
73.ОСОБА_74 74ОСОБА_7575.ОСОБА_76 76.ОСОБА_77 77.ОСОБА_78 78.ОСОБА_79 79.ОСОБА_8080.ОСОБА_81 81 .ОСОБА_8282ОСОБА_8383. ОСОБА_8484.ЯОСОБА_85 85.ОСОБА_86 86.ОСОБА_87 87.ОСОБА_88 88.ОСОБА_8989ОСОБА_90 90.ОСОБА_91 91 ОСОБА_92 92.ОСОБА_9393.ОСОБА_9494. ОСОБА_95 95.ОСОБА_96 96.ОСОБА_97 97. ОСОБА_98 98ОСОБА_99 99.ОСОБА_100
100. ОСОБА_101
101. ОСОБА_102
102. ОСОБА_103
103. ОСОБА_104
104. ОСОБА_105
105. ОСОБА_106
106. ОСОБА_107
107. ОСОБА_108
108. ОСОБА_109
109. ОСОБА_110
110. ОСОБА_111
111. ОСОБА_112
112. ОСОБА_113
113. ОСОБА_114
114. ОСОБА_115
115. ОСОБА_116
116. ОСОБА_117
117. ОСОБА_118
118. ОСОБА_119
119. ОСОБА_120
120. ОСОБА_121
121. ОСОБА_122
122. ОСОБА_123
123. ОСОБА_124
124. ОСОБА_125
125. ОСОБА_126
126. ОСОБА_127
127. ОСОБА_128
128. ОСОБА_129
129. ОСОБА_130
130. ОСОБА_131
131. ОСОБА_132
132. ОСОБА_133
133. ОСОБА_134
134. ОСОБА_135
135. ОСОБА_136
136. ОСОБА_137
137. ОСОБА_138
138. ОСОБА_139 і 39. ОСОБА_140 40. ОСОБА_141
141. ОСОБА_142
142. ОСОБА_143
143. ОСОБА_144
144. ОСОБА_145
145. ОСОБА_146
146. ОСОБА_147
147. ОСОБА_148
148. ОСОБА_149
149. ОСОБА_150
150. ОСОБА_151
151. ОСОБА_152
152. ОСОБА_153
153. ОСОБА_154
154. ОСОБА_156
155. ОСОБА_157
156. ОСОБА_158
157. ОСОБА_159
158. ОСОБА_160
159. ОСОБА_161
160. ОСОБА_162
161. ОСОБА_163ОСОБА_164
162. ОСОБА_165
163. ОСОБА_166
164. ОСОБА_167
165. ОСОБА_168
166. ОСОБА_169
167. ОСОБА_170
168. ОСОБА_171
169. ОСОБА_172
170. ОСОБА_173
171. ОСОБА_174
172. ОСОБА_175
173. ОСОБА_176
174. ОСОБА_177
175. ОСОБА_178
176. ОСОБА_179
177. ОСОБА_180
178. ОСОБА_181
179. ОСОБА_182
180. ОСОБА_183
181. ОСОБА_184
182. ОСОБА_185
183. ОСОБА_186
184. ОСОБА_187
185. ОСОБА_188
186. ОСОБА_189
188. ОСОБА_190
189. ОСОБА_191
190. ОСОБА_192
191. ОСОБА_193
192. ОСОБА_194
193. ОСОБА_195
194. ОСОБА_196
195. ОСОБА_197
196. ОСОБА_198
197. ОСОБА_199
198. ОСОБА_200
199. ОСОБА_201
200. ОСОБА_202
201. ОСОБА_203
202. ОСОБА_204
203. ОСОБА_205
204. ОСОБА_206
205. ОСОБА_207
206. ОСОБА_208
207. ОСОБА_209
208. ОСОБА_210
209. ОСОБА_211
210. ОСОБА_212
211. ОСОБА_213
212. ОСОБА_214
213. ОСОБА_215
214. ОСОБА_216
215. РОСОБА_217
216. ОСОБА_218
217. ОСОБА_219
218. ОСОБА_220
219. ОСОБА_221
220. ОСОБА_222
221. ОСОБА_223
222. ОСОБА_224
223. ОСОБА_225
224. ОСОБА_226
225. ОСОБА_227
226. ОСОБА_228
227. ОСОБА_229
228. ОСОБА_230
229. ОСОБА_231
230. ОСОБА_232
231. ОСОБА_233
232. ОСОБА_234
233. ОСОБА_235
234. ОСОБА_236
235. ОСОБА_237
236. ОСОБА_238
237. ОСОБА_239
238. ОСОБА_240
239. ОСОБА_241
240. ОСОБА_242
241. ОСОБА_243
242. ОСОБА_244
243. ОСОБА_245
244. ОСОБА_246
245. ОСОБА_247
246. ОСОБА_248
247. ОСОБА_249
248. ОСОБА_250
249. ОСОБА_251
250. ОСОБА_252
251. ОСОБА_253
252. ОСОБА_254
253. ОСОБА_255
254. ОСОБА_256
255. ОСОБА_257
256. ОСОБА_258
257. ОСОБА_259
258. ОСОБА_260
259. ОСОБА_261
260. ОСОБА_262
261. ОСОБА_263
262. ОСОБА_264
263. ОСОБА_265
264. ОСОБА_266
265. ОСОБА_267
266. ОСОБА_268
267. ОСОБА_269
268. ОСОБА_270
269. ОСОБА_271
270. ОСОБА_272
271. ОСОБА_273
272. ОСОБА_274
273. ОСОБА_275
274. ОСОБА_276
275. ОСОБА_277
276. ОСОБА_278
277. ОСОБА_279
278. ОСОБА_280
279. ОСОБА_281
280. ОСОБА_282
281. ОСОБА_283
282. ОСОБА_284
283. ОСОБА_285
284. ОСОБА_286
285. ОСОБА_287
286. ОСОБА_288
287. ОСОБА_289
288. ОСОБА_290
289. ОСОБА_291
290. ОСОБА_292
291. ОСОБА_293
292. ОСОБА_294
293. ОСОБА_295
294. ОСОБА_296
295. ОСОБА_297
296. ОСОБА_298 ОСОБА_299
297. ОСОБА_300
298. ОСОБА_301
299. ОСОБА_302
300. ОСОБА_303
301. ОСОБА_304
302. ОСОБА_305
303. ОСОБА_306
304. ОСОБА_307
305. ОСОБА_308
306. ОСОБА_309
307. ОСОБА_310
308. ОСОБА_311
309. ОСОБА_312
310. ОСОБА_313
311. ОСОБА_314
312. ОСОБА_315
313. ОСОБА_316
314. ОСОБА_317
315. ОСОБА_318
316. ОСОБА_319
317. ОСОБА_320
319. ОСОБА_321
320. ОСОБА_322
321. ОСОБА_323
322. ОСОБА_324
323. ОСОБА_325
324. ОСОБА_326
325. ОСОБА_327
326. ОСОБА_328
327. ОСОБА_329
328. ОСОБА_330
329. ОСОБА_331
330. ОСОБА_332
331. ОСОБА_333
332. ОСОБА_334
333. ОСОБА_335
334. ОСОБА_336
335. ОСОБА_337
336. ОСОБА_338
337. ОСОБА_339
338. ОСОБА_340
339. ОСОБА_341
340. ОСОБА_342
341. ОСОБА_343
342. ОСОБА_344
343. ОСОБА_345
344. ОСОБА_346
345. ОСОБА_347
346. ОСОБА_348
347. ОСОБА_349
348. ОСОБА_350
349. ОСОБА_351
350. ОСОБА_352
351. ОСОБА_353
352. ОСОБА_354
353. ОСОБА_355 / далі - співвласники майнових паїв/ на рішення Корюківського районного суду від 26 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1, уповноваженого співвласників майнових паїв, до відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції про відшкодування збитків та про визнання протиправними дій відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції стосовно опису, арешту, вилучення та реалізації майна, -
встановив:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, уповноважена особа співвласників майнових паїв, просить скасувати вказане рішення суду і постановити нове про задоволення позову із-за неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.В лютому 2006 року позивач ОСОБА_1 від імені співвласників майнових паїв звернувся до суду з позовом про стягнення з відділу Державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції шкоди в сумі 44020 грн. 89 коп., заподіяної незаконними діями щодо опису, арешту, вилученню та реалізації майна, яке належало власникам майнових паїв на праві колективної власності і перебувало в оренді ТОВ „Хлібороб". Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Внаслідок реорганізації КСП „Хлібороб" в ТОВ „Хлібороб" власниками майна КСП на праві колективної власності стали 469 колишніх членів КСП , з них позивачі створили колектив співвласників майнових паїв, яким рішенням загальних зборів колишніх членів КСП „Хлібороб" від 3 червня 2001 року зі складу пайового фонду КСП було виділено конкретне майно. 4 червня 2001 року співвласники цих майнових паїв уклали договір про спільне користування, володіння і розпорядження цим майном, визначили уповноважену особу - ОСОБА_1 1 січня 2002 року між колективом співвласників майнових паїв та ТОВ „Хлібороб" укладений договір оренди цього майна, вказаного в переліку до договору від 4 червня 2001 року та акті № 1 прийняття - передачі майна. 16 червня 2004 року державні виконавці Новгород-Сіверського районного управління юстиції на виконання рішень Господарського суду Чернігівської
області про стягнення заборгованості з ТОВ „Хлібороб"описали та наклали арешт на 4 причепи, 2 борони, культиватор, трактор Т-150, 17 та 22 грудня 2004 року вказане майно було вилучено та реалізовано як майно боржника ТОВ „Хлібороб". Незаконними діями державних виконавців колективу співвласників майнових паїв заподіяна шкода на суму 44020 грн. 89 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. 14 липня 2006 року позивач вказані вимоги доповнив вимогою визнати відповідно до ст. 137 КАС України дії відділу ДВС Новгород-Сіверського районного управління юстиції протиправними і вказану суму стягнути кожному співвласнику відповідно до їх частки в колективній власності.
Ухвалою Корюківського районного суду від 14 липня 2006 року в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, залучені відділення Державного казначейства в Новгород-Сіверському районі та ТОВ „Хлібороб" /без вказівки на чиїй стороні/.
Рішенням Корюківського районного суду від 26 липня 2006 року в позові відмовлено. Суд встановив, що на виконанні відділу ДВС Новгород-Сіверського районного управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження на стягнення з ТОВ „Хлібороб" боргів на суму 29749 грн.48 коп. 27 липня 2005 року до провадження долучений останній виконавчий документ. 17 вересня 2003 року відповідачем складений акт про відсутність у боржника грошових коштів. 16 липня 2004 року державними виконавцями було описано та арештовано майно боржника в присутності директора ТОВ „Хлібороб"ОСОБА_3 Н.І., яка письмовою заявою від 16 липня 2004 року повідомила, що стягнення необхідно звернути на культиватор РВК- 3,6, 1998 року випуску; ПРТ-10, 1989 року випуску; автомобіль ГАЗ-САЗ, 1991 року випуску ; трактор Т-150,1991 року випуску. 18 листопада 2004 року вказане майно було вилучено в боржника , 6 та 8 грудня 2004 року - реалізовано на аукціоні. 9 грудня 2004 року було вилучено та релізовано решту описаного майна боржника. Від представника ТОВ „Хлібороб" застережень щодо відсутності у них права власності на описане майно не надійшло, дії державних виконавців не оскаржувалися. 22 грудня 2004 року був розшуканий та реалізований трактор Т-150, відносно всієї описаної та реалізованої сільськогосподарської техніки 13 квітня 2005 року отримана інформація інспекції технагляду про реєстрацію її за ТОВ „Хлібороб" без права відчуження. Позивачем ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, про його поновлення він не просив, поважності причин пропуску строку не навів. Крім того, на час розгляду справи відділ державної виконавчої служби територіального управління юстиції був ліквідований, створений відділ державної виконавчої служби в Новгород-Сіверському районі не є правонаступником ліквідованого органу, тому позов не підлягає задоволенню.В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права і постановити нове про задоволення позову з таких підстав. Рішенням суду позбавлено права власності на описане та реалізоване майно фізичних осіб - співвласників майнових паїв, а не боржника ТОВ „Хлібороб" і посилання суду в обгрунтування такого рішення на Закон України „Про виконавче провадження" є безпідставним, оскільки позивач ніколи не був учасником виконавчого провадження. Крім того, суд першої інстанції, вважаючи, що спірні правовідносини регулюються цим законом, не звернув увагу на ту обставину, що виконувалися рішення Господарського суду Чернігівської області, відповідно до ст. 384 ЦПК України скарги на виконання таких рішень розглядаються господарським судом, до якого фізичні особи, якими є співвласники майнових паїв і уповноваженою особою яких є позивач, не мають права звертатися.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково, рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в процесі реформування КСП „Хлібороб" рішенням загальних зборів колишніх членів КСП від 21 березня 2001 року була створена комісія з організації вирішення майнових питань / л.с. 136-144/, 2 квітня 2001 року - затверджена структура майнових паїв, список осіб - власників цих паїв, визначена частка кожного співвласника в структурі майнового маю, її вартість / л.с. 92-135/. Позивачі, як співвласники майнових паїв на загальну суму 972 347 грн., 4 червня 2001 року уклали договір на спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, визначили уповноважену особу ОСОБА_1 діяти від їх імені /л.с.42-45/, їм було виділено майно / л.с.46-71/, отримане в натурі /л.с.72-76/. За договором оренди від 1 січня 2002 року /л.с. 145-173/ вказане майно, в тому числі і спірне, передане в оренду ТОВ „Хлібороб". Таким чином, наведеними доказами підтверджено право спільної часткової власності на це майно співвласників майнових паїв -позивачів.З матеріалів зведеного виконавчого провадження вбачається, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Новгород-Сіверського районного управління юстиції перебували виконавчі документи стосовно боржника ТОВ „Хлібороб". Відповідно до ст. 50 Закону України „Про виконавче провадження", п. 5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій № 74/5 від 15 грудня 1999 року звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті /опису/, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності. В порушення цих вимог арешт майна 16 червня 2004 року /л.с.77/, вилучення в грудні 2004 року / дата не вказана/ та 22 грудня 2004 року /л.с, 78, 79/ відповідачем проведено без встановлення власника описаного майна. Доводи відповідача про згоду представника боржника ТОВ
неоскарження їх дій до суду та пропуск строку на звернення до суду не звільняють від проведення виконавчих дій відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження" та названої Інструкції, спростовуються заявоюОСОБА_3 від 8 квітня 2005 року /л.с. 187-191/, довідкою інспекції Держтехнагляду /л.с. 193/, перепискою стосовно описаного майна /л.с. 194-207/, показаннямиОСОБА_3 /л.с. 225-226/. Таким чином, державними виконавцями відповідача незаконно було арештовано, вилучено та реалізовано майно, яке належить не боржнику ТОВ „Хлібороб", а колективу співвласників майнових паїв, чим порушено їх право власності і заподіяна матеріальна шкода.
Відповідно до ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим, органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Законами України „Про державну виконавчу службу" /ст.ІІ/ та „Про виконавче провадження" /ст.86/ встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом за рахунок держави.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вказано, що при розгляді фізичних і юридичних осіб про відшкодування шкоди /збитків/, заподіяної діями /бездіяльністю/ державного виконавця відповідачами в таких справах можуть бути відповідні відділи державної виконавчої служби, в яких працюють державні виконавці, та відповідні територіальні органи Державного казначейства України.Як вбачається з матеріалів справи, відділення Державного казначейства в Новгород-Сіверському районі залучено до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Відповідно до 3 ст. 35 ЦПК України така особа має права та обов"язки, передбачені ст. 27 ЦПК України, обсяг яких менший від процесуальних прав та обов"язків відповідача, передбачених, крім цієї статті, ст. 31 ЦПК України. Таким чином, відділення Державного казначейства в Новгород-Сіверському районі не приймало участь у справі як сторона, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки цієї особи в її відсутності як сторони - відповідача. Вказане порушення є підставою для скасування постановленого судом рішення і направлення справи на новий судовий розгляд на підставі п. 4 ст. 311 ЦПК України.
Під час нового розгляду, крім притягнення як співвідповідача відділення Державного казначейства, визначити процесуальне становище третьої особи ТОВ „Хлібороб" / на стороні позивача чи відповідачів/, витребувати і дослідити в якості письмового доказу зведене виконавче провадження щодо стягнення боргів з ТОВ „Хлібороб", яке не було предметом дослідження судом /л.с.339/.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ст. 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Корюківського районного суду від 26 липня 2006 року скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд до Новгород-Сіверського районного суду.Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення.