АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 2021/2-657/11
№22-ц/2090/1914/ 2012р. Головуючий 1 інст. –Дудченко В.О.
категорія –визнання права власності на спадщину Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
13 березня 2012 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Пономаренко Ю.А
суддів – Кокоші В.В., Черкасова В.В.
при секретарі: Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 січня 2012 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю та про визнання права власності в порядку спадкування земельної ділянки за участю третьої особи ОСОБА_2 із самостійними вимогами на предмет спору
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_4. На день його смерті він перебував у зареєстрованеому шлюб з її матір'ю, однак разом вони не мешкали. З 1994 року вона разом з матір'ю проживала у своєї бабусі у Великобурлуцькому районі Харківської області, а її батько ОСОБА_4 до своєї смерті проживав у АДРЕСА_1
Про смерть батька ОСОБА_1 позивач дізналась лише через півтора роки, тобто в 1997 році. У серпні 2011 року, позивачка дізналася про те, що при розпаюванні землі КСП її батько ОСОБА_4, який ще на той час був живим, було внесено до списку осіб, що мають право на отримання земельної ділянки, і що вже після його смерті, а саме у 2002 році на його ім’я був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ - ХР № 057834, а саме на земельну ділянку площею 5,81 гектарів, що розташована на території Піщанської сільської ради Красноградського району Харківської області.
На сьогоднішній день позивачці також стало відомо, що вказану земельну ділянку одноособово успадкувала її бабуся - відповідачка за позовом ОСОБА_3 і що їй Красноградського державною нотаріальною конторою 25 лютого 2003 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Дізнавшись про ці обставини, ОСОБА_1 звернулася до Красноградської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, але постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що свідоцтво на право на всю спадщину після смерті батька вже видане відповідачці.
На підставі викладеного, позивач просила постановити рішення яким визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видане Красноградського державною нотаріальною конторою Харківської області 25.02.2003 року про те, що спадкоємицею майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року є мати - ОСОБА_3 Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії РЗ № 767717, виданий Красноградського держадміністрацією Харківської області на ім’я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1 - 328 від 25.02.2003 року. Визнати за нею право власності в порядку спадкування майна її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 5,81 гектарів, розташованої на теріторії Піщанської сільської ради Красноградського району Харківської області.
Також в судовому засіданні ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку звернення до суду, вказуючи, що його порушено з поважних причин.
Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, мати позивачки ОСОБА_2 також подала аналогічний позов, пославшись на ті ж самі факти та обставини, що і позивач ОСОБА_1 В своєму позові вона також ставила аналогічні вимоги, що і ОСОБА_1 стосовно визнання недійсним свідоцтва на право на спадщину та акту на право приватної власності, а також просить визнати за нею право власності на 1/3 земельної ділянки загальною площею 5,81 гектарів, розташованої на території Піщанської сільської ради.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 18 січня 2012року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На це рішення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали апеляційну скаргу, в якій просили рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, виходячи із засад розумності та справедливості. В обґрунтування своєї скарги посилались на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, відповідно до ст.303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, обґрунтовано виходив з того, що сплинув строк позовної давності для звернення з позовом до суду.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони правильні, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст.11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Матеріали справи містять дані про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, який є батьком позивача ОСОБА_1
На час відкриття спадщини спадкоємці - ОСОБА_1, яка була неповнолітня та її мати ОСОБА_2 заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини не надали. Фактично також спадщину не прийняли, оскільки проживали окремо від спадкодавця, в інший місцевості.
Спадщину після померлого ОСОБА_4 прийняла його мати –ОСОБА_3 у 2003 році.
Про смерть спадкодавця, як правильно встановлено судом 1 інстанції, позивач та третя особа дізналися у 1997 році, і на той час також заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини, або позову до суду про визнання права на спадщину, відповідно до вимог законодавства, яке діяло на той час, не надавали, оскільки, як пояснили в судовому засіданні, їм не було відомо про існування у спадкодавця права на земельний пай.
Відповідно до ст.256, 257 ЦК України строк позовної давності встановлений у три роки.
На підставах ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється термін в шість місяців, що починається з моменту відкриття спадщини
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачі не надали у відповідності до ст.60 ЦПК України жодного доказу того, що підтверджує поважність причин пропуску шестимісячного строку, визначеного діючим законодавством, для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Обґрунтовано суд 1 інстанції в своєму рішенні зазначив, що об'єктивні причини, які б свідчили про неможливість подання позивачем або її матір’ю- третьою особою по справі заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті ОСОБА_4, відсутні.
Суд 1 інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивачів про встановлення їм за поважними причинами додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 за законом, необгрунтовані та такі, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.
Доводи, які викладено в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують
В зв’язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді –