УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«13» вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого судді - Берзіньш B.C.

Суддів                             -   Іващенко В.В.

-  Летягіної О.В.

При секретарі  -   Дермоян Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03.02.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3., у якому просив суд стягнути з відповідачки на його користь суму боргу 8170 доларів США, чи 43464 грн., та судові витрати в розмірі 435 грн.

' Вимоги мотивовані тим, що 20.08.2003 року відповідачка взяла в нього у борг 3100 у.є. (16492грн.), що підтверджується розпискою, зобов'язуючись повернути гроші до 01.02.2004 року з оплатою неустойки у випадку прострочення повернення боргу. Однак у визначений строк ОСОБА_2. гроші не повернула, і тільки в січні 2005 року біла погашена частина основного боргу (передані 2500 у.є.). Тому позивач просив стягнути з неї загальний борг, 3% річних за надання кредиту, коефіцієнт інфляції 13,8 за період з листопаду 2003 року по листопад 2004 року, неустойку (пеню) у розмірі 20% від основної позики за кожен прострочений місяць - 8170 у.є., або 43464 грн.

Заочним рішенням Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03.02.2006 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Справа № 22-3015/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Шильнов М.О.

                               Доповідач Летягіна О.В.

На зазначене рішення подана апеляційна скарга ОСОБА_1, яка за змістом зводиться до скасування рішення суду, як постановленого у порушення норм матеріального та процесуального законодавства, та направлення справи на новий розгляд.

У своїй скарзі на рішення суду апелянт вказує, що суд першої інстанції не розглянув його вимоги про виплату неустойки в силу ст.ст.178, 179 ЦК України (в редакції 1963 року), та ст..ст.549-552 ЦК України (2004 року), а також вимоги про повернення основного боргу з урахуванням коефіцієнту інфляції.

Вважає, що суд незаконно вважає борг виплаченим, адже, коли прийняті до уваги всі розписки, за відповідачкою рахується борг в сумі, еквівалентній 300 доларам США. Також, вважає, що суд незаконно не задовольнив клопотання про виклик ОСОБА_2 через дипломатичне представництво, та не розглянув наданий позивачем розрахунок боргу.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, а також дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає доводи скарги обґрунтованими, а рішення суду вважає постановленим з порушенням норм процесуального права.

Зі змісту позовної заяви з доповненнями вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачки суму боргу , що залишилася не-сплаченою, суму неустойки \пені\ встановленої договором позики в розмірі 20% від суми боргу за кожний місяць , за період з 01.02.2004 року по 23.08.2005 року , відсотки за користування кредитом за період з 20.08.2003 року по 23.08.2005 року, сума боргу з урахуванням коефіцієнту інфляції по мірі сплати суми боргу.

Зі змісту рішення суду вбачається , що деякі позовні вимоги судом розглянуті не були і рішення суду в цій частині не було постановлено.

Крім того, колегія суддів вважає, що судом був порушений порядок заочного розгляду справи.

Статтею 224 ЦПК України передбачається, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-яки докази належного сповіщення відповідачки, та третьої особи ОСОБА_3., про час та місце слухання справи.

Справа № 22-3015/2006 р.               Головуючий у першій інстанції Шильнов М.О.

Доповідач Летягіна О. В.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм процесуального права.

•Виходячи з  наведеного та керуючись статтями  224,303,304,311 п.5,313,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 03.02.2006 року - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної силиДезпосередньо до суду касаційної інстанції.

Справа № 22-3015/2006 р.

Головуючий у першій інстанції Шильнов М.О. Доповідач Летягіна О. В.