АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
З жовтня 2006 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,
суддів : Ніколаєвої В.М., Матковської Л.О. при секретарі Коник О.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1812 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду від 9 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка є його матір'ю, про стягнення аліментів у частці від заробітку до досягнення ним 23 років. В обґрунтування позовних вимог вказував, що з 10 січня 2005 року проживає разом з батьком, мати йому матеріальної допомоги не надає. В даний час він навчається стаціонарно на 2 курсі Національної академії ДПС України в м. Ірпінь. Тому відповідно до ст. 199 СК України просив задовольнити позов.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги і просив стягнути з відповідачки аліменти на його користь в сумі 140 грн. щомісячно.
Рішенням Летичівського районного суду від 9 серпня 2006 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 70 грн. щомісячно, починаючи з 10 липня 2006 року до досягнення позивачем віку 23 років.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги повністю. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. Суд безпідставно відхилив його клопотання про витребування доказів, зокрема довідки про фактичне місце роботи його матері у приватного підприємця та про її заробітну плату, довідки про її заощадження у банку „Аваль". На його думку, суд, визначаючи розмір аліментів в сумі 70 грн., не врахував, що він є студентом, навчається стаціонарно, у зв'язку з чим не має змоги працювати і тому потребує матеріальної допомоги від матері, яка спроможна її надавати.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Судом вірно встановлені дійсні обставини, дано їм належну оцінку, а його висновки про часткове задоволення вимог позивача узгоджуються з матеріалами справи, відповідають закону.
Головуючий у першій інстанції -Курнос С.О. Справа № 22ц-1812
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 36
Відповідно до вимог ст.ст. 182, 199, 200 СК України батьки зобов'язані матеріально утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання і в зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, до досягнення нею віку 23-х років, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище, як дитини так і платника аліментів.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останній з 10.01.2005 року проживає разом з батьком ОСОБА_3.
На даний час позивач навчається стаціонарно на 2 курсі Національної академії ДПС України у м. Ірпіні, отримуючи стипендію у розмірі 130 грн.
ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання сина - позивача ОСОБА_1 не надає.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи .
Оцінивши докази в їх сукупності, керуючись положеннями наведеного чинного законодавства, суд дійшов правильного висновку про те, що позивач у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, яку відповідачка спроможна йому надавати у розмірі 70 грн. щомісячно до досягнення ним 23 років, і тому обґрунтовано задовольнив частково вимоги позивача.
В підтвердження доводів апеляційної скарги про те, що відповідачка має змогу надавати матеріальну допомогу в розмірі 140 грн. щомісячно, позивач доказів не надав і таких не добуто судом.
Згідно пояснень відповідачки, вона роботою не забезпечена, має нерегулярні заробітки. Ці пояснення позивачем не були спростовані.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308,313, 315,319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Летичівського районного суду від 9 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуюча /підпис/ ідписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
Б.Ю.Ніколова