АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З жовтня 2006 року                                                                 м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Ніколаєвої В.М.

судців : Ніколової Б.Ю., Матковської Л.О.,

при секретарі: Коник О.М. з участю: позивача, представників відповідачів

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1823 за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до міського                      комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної і моральної шкоди

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказував, що в серпні 2005 року працівниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" навмисно знесено належний йому сарай, розташований АДРЕСА_1, та викрадено з нього будівельні матеріали на суму 2263,8 грн. Внаслідок таких протиправних дій відповідача зазнав моральних страждань, оскільки був позбавлений можливості користуватись належним йому сараєм, переніс психологічний стрес, проходив лікування в Хмельницькій міській лікарні. Тому просив стягнути з МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" на його користь 2263,8 грн. матеріальної та 1100 грн. моральної шкоди, зобов'язати відповідача побудувати сарай розміром 2,5 х 3 м.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2006 року до участі у справі в якості відповідача притягнуто виконавчий комітет Хмельницької міської ради.

Головуючий у першій інстанції - Вітюк В.Ж.                                                      Справа № 22ц-1823

Доповідач - Ніколаєва В.М.                                                                               Категорія № 42

До участі у справі залучено також Управління земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що повністю довів факти заподіяння відповідачем йому матеріальних збитків та моральної шкоди, а тому суд безпідставно відмовив в позові.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Згідно ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З'ясовано, що у відповідності з рішенням Хмельницького міськвиконкому від 2 листопада 4978 року позивачеві була виділена трикімнатна квартира НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_2. Біля зазначеного будинку знаходився сарай на кілька відділень, котрими користувались мешканці раніше знесеного будинку. Одне з таких відділень зайняв ОСОБА_1 Вказане приміщення не зареєстроване як нерухомість у встановленому законом порядку.

В серпні 2005 року сарай був знесений відповідачем.

Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_1 стверджував, що знесенням сараю працівниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" йому завдана шкода.

Відмовляючи ОСОБА_1 в позові, суд виходив з того, що позивачем не доведено факт, що саме діями відповідача спричинено йому матеріальну та моральну шкоду в зв'язку з знесенням сараю та викраденням матеріальних цінностей. Цей висновок суду є вірним, узгоджується з матеріалами справи, відповідає діючому законодавству.

Позивач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що він був власником сараю. Не знайдені такі і судом.

Ґрунтуються на припущеннях і посилання позивача на те, що працівниками МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" викрадені будівельні матеріали, які зберігались в сараї.

Оскільки сарай знаходився в аварійному стані, був розташований близько від приміщення котельні, що сприяло проникненню сторонніх осіб на її територію та загрожувало безпеці роботи, в серпні 2005 року відповідачем він був повністю знесений, в тому числі і відділення, котрим користувався позивач, а його речі, які там знаходились, перенесені в приміщення котельні, потім передані працівникам міліції, що підтверджено протоколом від 17 жовтня 2005 року.

З приводу нестачі решти матеріальних цінностей, які зазначені ОСОБА_1, працівниками центрального відділу міліції ХМВ УМВСУ в Хмельницькій області за його заявою порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України, яка зупинена на підставі п. З ст. 206 КПК України до встановлення особи, що скоїла даний злочин.   Позивачем   постанова   про   зупинення   провадження   в   справі   не оскаржена.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що неодноразово попереджувався відповідачем про необхідність звільнення сараю.

При таких обставинах, давши належну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в позові.

Доводи апеляційної скарги не можна визнати підставними, оскільки вони не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість його рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319  ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 9 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.