2-3344/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          6 квітня 2012 року Ворошиловський районний суд міста Донецька у складі:

головуючого –судді Крупко О.Г.

при секретарі –Решетиленко Н.К., Фуковській Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформ-Ресурси»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, компенсації моральної шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В

Позивачка ОСОБА_1 21.09.2011р., звернулась до суду з даним позовом до відповідача, уточнивши позовні вимоги заявою від 17.02.12р., вказуючи на те, що вона з 02.03.09р. займала посаду головного бухгалтера Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас –Інформ –Ресурси».Наказом № 8 від 14.06.11р., була звільнена по ст.36 п.1 КЗпП України.

В день звільнення відповідач не виплатив заробітну плату за період з 1 березня 2011р. по 14 червня 2011р., в розмірі 18819 грн. 42 коп., витрати за травень 2011р. на відрядження в розмірі 363 грн. 19 коп. Всього заборгованість складає 19 182 грн. 61 коп., яку позивачка просила стягнути з відповідача на підставі ст.116 КЗпП України.

В уточненнях до позовної заяви від 21.03.12р., позивачка просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 19 182 грн. 61 коп., середню заробітну платню за весь час затримки розрахунків по дату подачі позову 21.03.12р. в розмірі 53 924 грн. 81 коп., компенсацію моральної шкоди в розмірі 10000 грн. за перенесені переживання через відсутність грошових коштів. Позивачка вимушена була займати їх в борг, мала заборгованість по несплаті комунальних послуг та проживання в квартирі.

В судовому засіданні позивачка та її представник –ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 06.12.11р., позовні вимоги підтримали, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі з 01.03.11р. по 14.06.11р. в розмірі 18819 грн. 42 коп., витрати за травень 2011р. на відрядження в розмірі 363 грн. 19 коп., а всього 19 182 грн. 61 коп., стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 15.06.11р. по 21.03.2012р. в розмірі 53924 грн. 81 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Представник відповідача Сагайдак Л.Ю., яка діє на підставі довіреності від 14.10.11р., позовні вимоги позивача визнала частково, в частині заборгованості по заробітній платі за період з 01.03.11р. по 14.06.11р., в розмірі 8427 грн. 19 коп. Пояснила суду, що заробітна плата та середня заробітна плата при оплаті відпускних за березень 2011р. у позивачки складає 2341 грн. 60 коп., заробітна плата за квітень 2011р., складає 2785 грн. 86 коп., заробітна плата та середня заробітна плата при оплаті відпускних за червень складає 3299 грн. 73 коп., витрати на відрядження у травні 2011р., складають 363 грн. 19 коп. Пояснила суду, що починаючи з 01.07.10р. штатним розписом на 2010р. посадовий оклад головного бухгалтера встановлено в розмірі 3500 грн. В решті вимог позивачки про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені та стягнення моральної шкоди не визнала, так як позивачкою пропущено строк позовної давності.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка займала посаду головного бухгалтера Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас –Інформ –Ресурси»з 02.03.09р. Наказом № 8 від 14.06.11р., була звільнена за ст.36 п.1 КЗпП України за згодою сторін, що підтверджується копією трудової книжки.

В судовому засіданні встановлено, що розрахунок при звільненні з позивачкою не було здійснено через відсутність грошових коштів, про що не заперечував представник відповідача.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З наданого суду штатного розпису, вбачається, що щомісячна заробітна плата головного бухгалтера на посаді якої працювала позивачка складає 5250 грн., яка складається із посадового окладу в розмірі 3500 грн. та надбавки в розмірі 1750 грн.

Заробітна плата, яка належить до виплати складає:

-          за березень 2011р. –7536 грн. 83 коп. (зарплата з відпускними)

-          за квітень 2011р. –4148 грн. 12 коп.

-          за травень 2011р. –4375 грн.

-          за червень 2011р. –4239 грн. 46 коп.

Всього 20299 грн. 46 коп.

Нарахування заробітної плати підтверджується розрахунково-платіжними відомостями, які надані суду відповідачем та звітом нарахування єдиного внеску за 2011р., звітом про податковий податок 1 Д Ф за 1 та 2 квартали 2011р. (т.1 а.с.129, 134, 139, 144, 171-173, т.2 а.с.8,9,10,11,12).

Із наведеного суд не може брати до уваги доводи представника відповідача про те, що позивачці слід нараховувати заробітну платню з березня 2011р. по 14 червня 2011р. без надбавки в розмірі 1750 грн. Суд вважає, що ці доводи є неспроможними, так як локальне урегулювання фінансових документів, а саме розрахунково –платіжні відомості наказано привести у відповідність до колективного договору на 2009-2010р. та штатного розпису на 2010р., де передбачено виплата надбавок лише наказом № 19 від 11.10.11р. (т.1 а.с.175).

Як пояснили сторони по справі, позивачка 22.06.11р. отримала частину заборгованості по заробітній платі за березень 2011р. в розмірі 480 грн. та частину заборгованості по заробітній платі за березень 2011р. в розмірі 1000 грн. - 04.07.11р., це підтверджується випискою з банку ( т. 1 а.с. 83).

Таким чином заборгованість по заробітній платі за період з 01.03.11р. по 14.06.11р., складає 18819 грн. 42 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки витрати на відрядження за травень 2011р., в розмірі 363 грн. 19 коп., які підтверджуються копією журналу –ордера та відомістю по розрахунку 3721 ( т.1 а.с. 8).

Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 19182 грн. 61 коп.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення –в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення, або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин строків, встановлених статтею 233 цього кодексу районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи –по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, як що в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку. Оскільки розрахунок з позивачем при звільненні частково проведений 04.07.11р. в розмірі 1000 грн., а з вимогами про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачка звернулась 21.09.11р., строк звернення до суду не порушено, тому доводи представника відповідача в цій частині позовних вимог є неспроможними.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ґрунтується на законі і доведена в судовому засіданні.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, середня заробітна плата за затримку розрахунку при звільненні позивачки складає 10401 грн. 66 коп. (заробітна плата за певні місяці квітень 2011р. –5339 грн. 28 коп., травень 2011р. –5062 грн. 38 коп.), середньоденна складає 273 грн. 73 коп. х 197 кількість робочих днів за час затримки розрахунку при звільненні з 05.07.11р. по 21.03.12р. = 53924 грн. 81 коп.

Проте, враховуючи об’єктивні обставини щодо скрутного матеріального становища відповідача, що підтверджується наданими та дослідженими в судовому засіданні документами, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд вважає можливим зменшити зазначений розмір суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені позивача і стягнути з відповідача на користь позивача 18000 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди, то перебіг строку звернення до суду з зазначеною вимогою почався з дня коли позивачка дізналася про порушення свого права, тобто з 14.06.10 року.

Позивачка не навела в судовому засіданні жодної поважної причини з посиланням на докази пропуску цього строку.

Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущено передбачений ч.1 ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду з вимогою про стягнення моральної шкоди, тому в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 79,88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 371 грн. 83 коп.

На підставі ст.ст. 47, 116, 117, 233 КЗпП України, п. 20, 25 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.99р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати від 08.10.95 р., № 100, керуючись ст.212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформ-Ресурси»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі з 01.03.2011 р. по 14.06.2011 р. в розмірі 18 819 грн. 42 коп. (без утримання прибуткового податку, інших обов’язкових платежів), витрати на відрядження в розмірі 363 грн. 19 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 05.07.2011 р. по 21.03.2012 р. в розмірі 18 000 грн. без урахування прибуткового податку, інших обов’язкових платежів, а всього 37 182 грн. 61 коп. без урахування прибуткового податку обов’язкових платежів.

В решті позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Донбас-Інформ-Ресурси»на користь держави судовий збір в розмірі 371 гривня 83 копійок.

Рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через даний суд.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                     О.Г.Крупко