Справа №22ц-3699/07                                     Головуючий в 1 інстанції: Чаркіна І.Є.

Категорія №12                                                  Доповідач:   Запорожець М.П

.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13 серпня 2007 року                                                                     м.  Луганськ

Колегія  суддів  судової  Палати  з  цивільних  справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого                                          Запорожця М.П.,

членів суду:                                             Івановій І.П.,  Оробцовій P.I.

при секретарі                                         Божковій Н.С. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом    ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок,  вселення,  визначення порядку користування житловим будинком та виселення, та за зустрічним позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_4 про визнання угоди частково недійсною,  визнання права власності на житловий будинок,  за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Жовтневого районного суду м.  Луганська від 23 травня 2007 року,  за участю ОСОБА_1., її представника ОСОБА_6., представника  ОСОБА_2.  -ОСОБА_7.,  представника  ОСОБА_3.

2

ОСОБА_5., представника  ОСОБА_4. ОСОБА_8.,

встановила:

У січні 2006 року ОСОБА_1. заявила в суді,  позов до ОСОБА_2та ОСОБА_3.,  просила суд визнати будинок АДРЕСА_1їх спільною сумісною власністю із ОСОБА_2.,  вселити її з дочкою в цей будинок,  виділити їй в користування другий поверх будинку,  а перший поверх виділити відповідачу,  решту приміщень будинку та споруди на земельній ділянці виділити в їх спільне користування,  виселити із будинку ОСОБА_3. Позовні вимоги ОСОБА_1мотивовані тим,  що нею в період шлюбу із ОСОБА_2. за спільно нажиті кошти була придбана та оформлена на позивачку недобудована будівля житлового будинку за вказаною адресою,  будівництво якої також за спільні кошти було завершено. На сьогодні відповідачвселився в спірний будинок разом із ОСОБА_3. та перешкоджає проживанню в ньому позивачці із дитиною.

ОСОБА_2. звернувся до суду із зустрічним позовом та просив визнати недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1,  визнати за ним право власності на цей будинок. Позовні вимоги мотивовані тим,  що він на позичені особисто кошти придбав спірний недобудований будинок,  провів у ньому ремонт,  а тому це майно не може бути визнаний спільно нажитим під час шлюбу із ОСОБА_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м.  Луганська від 23 травня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовлено за необґрунтованістю. Позовні вимоги ОСОБА_2задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог з мотивів порушення місцевим судом норм матеріального,  невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., місцевий суд  виходив  із  встановленого  обставинами  справи  факту

3

придбання спірного будинку та його добудови за особисті кошти позивача.

З таким висновком місцевого суду слід погодитись.

Як визначено Сімейним кодексом України,  майно,  набуте подружжям за час шлюбу,  належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (стаття 60).

Особистою приватною власністю дружини,  чоловіка є майно,  набуте нею,  ним за час шлюбу,  але за кошти,  які належали їй,  йому особисто (стаття 57).

Місцевим судом встановлено,  що в період шлюбу ОСОБА_2. 01.07.2003 року придбав незавершений будівництвом жилий будинок АДРЕСА_1за 43500 грн. На придбання будинку та його добудову 01.06.2003 року він позичив 60 000 грн у ОСОБА_9. та 60 000 грн у ОСОБА_10.  Вказані суми боргу за договорами позики стягнуті рішеннями суду із ОСОБА_2. на користь позикодавців та набрали чинності.           

Зазначене свідчить,  що вказані угоди укладалась в ОСОБА_2. в особистих інтересах.

Підтвердженням наведеного також є те,  що на вказаний період часу у ОСОБА_1на праві приватної власності знаходилась квартира АДРЕСА_2.

Кошти,  що знаходились на особистому рахунку ОСОБА_1.,  були зняті нею уже після придбання будинку.

За таких підстав місцевий суд правильно визнав ОСОБА_2. покупцем за договором купівлі-продажу спірного будинку,  визнав за ним право власності на вказаний будинок та відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Судове рішення законне та обґрунтоване,  прийняте з дотриманням матеріальних та процесуальних норм.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права,  яке привело чи могло привести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 307,  308 ЦПК України,  колегія суддів судової Палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області,  -

ухвалила:

4

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м.  Луганська від 23 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двох місяців з моменту її проголошення.