Березівський районний суд Одеської області

12.04.2012

Справа №2-627

2011 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2012 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді -Дєткова О.Я.,

при секретарі Грибонос І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальних та моральних збитків,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися з цим позовом до суду, в обґрунтування якого послалися на те, що 27 листопада 2009 року відповідач звернувся до Миколаївського РВ УМВС України в Одеській області із заявою, в якій зазначив, що 15 листопада 2008 року їхні діти побили його дочку та психічно на неї впливають. Крім того, в заяві він також зазначив, що вони як батьки спонукали своїх дітей до фізичного та психічного насилля щодо його дочки, навмисно їх так виховували. У судовому засіданні ОСОБА_1, підтримуючи свої вимоги, пояснив, що відповідач переслідував його дітей, яким на даний час вже виповнилось по 14 років, внаслідок чого вони боялись ходити до школи та отримали травму, тому просить стягнути з останнього на його користь свою частку моральної шкоди у розмірі 850 грн., оскільки його дружина не з'явилася до суду. ОСОБА_2, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, але своєю письмовою заявою від 11 квітня 2012 року лише просить вирішити справу без її участі.

Відповідач та його представник, які також належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися; під час проведення попереднього слухання справи позов не визнали повністю.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст.34, 40 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

За правилами ст.ст.1166, 1167 ЦК України матеріальна і моральна (немайнова) шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що відповідач звертався до Миколаївського РВ ГУ МВС України в Одеській області зі зверненнями з приводу дій дітей позивачів (т.1 - а.с.4,9).

4 грудня 2009 року оперуповноваженим групи кримінальної міліції у справах дітей Миколаївського РВ ГУ МВС України в Одеській області Колодієм Ю.В. були розглянуті матеріали громадянина ОСОБА_5 по факту морального та психологічного приниження його малолітньої доньки та винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, в якій зазначено, що в ході проведеної перевірки по даній заяві встановлено, що між дітьми сторін виникла суперечка, під час якої вони сварилися між собою та фізичне насилля не застосувалось (т.1 - а.с.8).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у випадку, коли особа звертається у зазначені органи із заявою, в якій вказується та чи інша інформація, яку зазначений орган компетентний перевірити і дати відповідь, однак у ході перевірки хоча вони і не знайшли свого підтвердження, то і дана обставина не може бути сама по собі підставою для притягнення зазначеної особи до цивільно-правової відповідальності, так

як у даному випадку має місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст.40 Конституції України, а не поширення недостовірної інформації.

Крім того, відповідно до вимог ст.34 Конституції України та ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка згідно зі ст.9 Конституції України є частиною внутрішнього законодавства, право на оприлюднення поглядів, оцінок, думок, суджень має будь-яка особа. З огляду на це, висловлення оціночних суджень, думок якщо вони не містять елементів образи фізичної особи, не може бути визнано проявом неправомірної поведінки.

Згідно з рішенням Європейського суду по справі «Лінгенс проти Австрії»(1986), де більш змістовно розкриваються підстави розмежування суджень та фактів -існування фактів може бути підтверджене, тоді як істинність оціночних суджень - ні.

З урахуванням зазначеного, висловлення у вищевказаних заявах відповідача до державного органу суджень, оспорених позивачами, не може бути розцінено судом як розповсюдження неправдивих відомостей відповідно до ст.23 ЦК України, оскільки дані його письмові вислови є оцінкою їхніх дій.

Конституційний Суд України в своєму рішенні №1-9/2003 за конституційним зверненням ОСОБА_6 про офіційне тлумачення ч.1 ст.7 Цивільного кодексу УРСР також сформулював принцип, який передбачає, що надсилання скарги до органу влади не вважається поширенням інформації в контексті захисту честі та гідності.

Відомо, що для покладання відповідальності на заподіювача моральної або матеріальної шкоди, як це передбачає цивільне законодавство, необхідна сукупність таких умов як наявність моральної або матеріальної шкоди, протиправність дій особи, причинного зв'язку.

Виходячи з наведеної конструкції цивільно-правової відповідальності та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях відповідача відсутні елемент протиправності його поведінки та вина.

Статтею 224 ЦПК України передбачається, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Керуючись ст.ст.9,34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст.10,60,212 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інтересах малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальних та моральних збитків відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: