Справа 22-ц-2707/2007 року Головуючий 1-ї ін ст. - Донець О.В.
Категорія: про приватну власність Суддя-доповідач - Солодков А.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2007 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Кіся П.В.
судців колегії - Солодкова А.А., Кругової С.С.
при секретарі - Соколовій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7- ОСОБА_8на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_9до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на реконструйовані нежитлові приміщення, -
встановила:
ОСОБА_9. звернулась до суду із вказаним позовом 16.08.2005 року, в якому просила визнати за нею право власності на самовільно реконструйовані нежитлові приміщення №1а, 2а, 3а, 5-14 в літ „А-4" будинку АДРЕСА_1, загальною площею 191, 0 кв.м. під кафе.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.09.2005 року позовні вимоги ОСОБА_9. задоволені в повному обсязі.
Ухвалою від 07 березня 2006 року задоволено заяву власників квартир житлового будинку АДРЕСА_1про перегляд вищевказаного рішення за нововиявленими обставинами, рішення від 27 вересня 2005 року скасоване, власників квартир житлового будинку АДРЕСА_1 притягнуто до участі у справі в якості третіх осіб.
Треті особи звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_9. про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який було об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.02.2007 року було виділено в окремі провадження первісний та зустрічний позови.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що позивачем не було подано до Харківської міської ради погоджений пакет документів для підготовки відповідного рішення Виконкомом Харківської міської ради про реконструкцію зазначених житлових приміщень.
Треті особи та представник третіх осіб в судове засідання 16.03.2007 року не з'явились, про причини неявки суду не повідомили. В судовому засіданні 30.01.2007 року проти позову заперечували в повному обсязі посилаючись на те, що виконана реконструкція проведена з порушенням існуючих будівельних, санітарних та інших норм та правил та без погодження з мешканцями будинку.
2
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2007 року позов ОСОБА_9. задоволений.
Визнано за ОСОБА_9 право власності на самовільно реконструйовані під кафе нежитлові приміщення №1а, 2а, За, 5-14 в літ. „А-4" цокольного поверху будинку АДРЕСА_1 загальною площею 191, 0 кв.м.
В апеляційній скарзі представник треті осіб просить рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_9. в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника третіх осіб ОСОБА_8. підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Вирішуючи питання про роз'єднання у різні провадження позовних вимог позивача та третіх осіб суд виходив з того, що позивачі за зустрічним позовом несумлінно ставляться до своїх обов'язків, не з'являються до суду, не повідомляючи про причини неявки, водночас подають до суду всілякі клопотання.
Однак з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він спростовується матеріалами справи та зроблений з порушенням норм матеріального права.
Зі змісту ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що у випадку, якщо самочинне будівництво порушує права третіх осіб, воно підлягає знесенню або перебудові особою, яка здійснила це будівництво.
Таким чином, вимоги позивача про визнання права власності на самочинно реконструйовані приміщення повинні вирішуватись в одному провадженні з вимогами третіх осіб.
За таких обставин, не вирішивши питання чи порушує самочинна реконструкція, виконана позивачем, прав третіх осіб, суд першої інстанції передчасно зробив висновок щодо наявності підстав для задоволення позову.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що будівельні роботи з реконструкції здійснювались позивачем у відповідності будівельним, протипожежним нормам та правилам.
Суд першої інстанції необґрунтовано посилається на технічний висновок КП НПФ „Сантек", оскільки спеціаліст не надав відповіді, яким чином роботи з реконструкції вплинуть на технічний стан конструкцій будівлі та запропонував позивачу здійснювати реконструкцію за робочим проектом, виконаним спеціалізованою організацією та затвердженим в установленому порядку. В матеріалах справи відсутня ліцензія, якою б підтверджувалось, що КП НПФ „Сантек" має право виконувати такого роду висновки. До того ж із зазначеного висновку не вбачається, що допитаний в судовому засіданні гр. ОСОБА_10 є автором цього висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в зв'язку з тим, що не отримала дозволу на виконання будівельних робіт, через що вона позбавлена можливості здати реконструйовані приміщення в експлуатацію. За таких обставин суд першої інстанції повинен був з'ясувати наступні факти: чи звертала позивач до Інспекції ДАБК із заявою про видачу їй дозволу на виконання будівельних робіт, чи отримувала вона відмову у видачі такого дозволу, чи оскаржувала вона в установленому порядку відмову у видачі дозволу, в зв'язку з чим позивач виконувала будівельні роботи з реконструкції за відсутності погодженого належним чином робочого проекту, як то передбачено законодавством у сфері містобудівної діяльності, і т.ін.
3
Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, про дату та час судового засідання 13.03.2007 року треті особи не повідомлялись, між тим позивач та її представник були присутні в цьому засіданні, про що свідчить явочний лист з їх підписами.
Наступне судове засідання було призначене судом на 16.03.2007 рік, тобто через три дні від попереднього.
З повідомлень, що містяться в матеріалах справи вбачається, що 12.03.2007 року на адресу третіх осіб від Київського районного суду м. Харкова надійшли судові повістки про виклик в судове засідання на 14-00 годин 13.03.2007 року.
Судова колегія критично ставиться до вказаних судових повідомлень як доказів повідомлення третіх осіб про судове засідання на вказану дату, оскільки підписи про отримання третіми особами судових повісток виконані однаковим почерком.
Крім того, треті особи не були належним чином, як того передбачає ст. 76 ЦПК України, повідомлені про судове засідання 16.03.2007 року, а представник третіх осіб ОСОБА_8. взагалі не повідомлялась про день слухання справи.
Згідно вимог ч.3, 4 ст.76 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають відповідній житлово-експлуатаційній організації. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
В матеріалах справи відсутні докази не проживання третіх осіб за вказаними адресами, тому суд першої інстанції безпідставно направив судові повістки в житлово-експлуатаційне підприємство для вручення третім особам.
Розглянувши справу за відсутності третіх осіб та представника третіх осіб, суд позбавив їх можливості прийняти участь у судовому засіданні, давати пояснення, виступати в судових дебатах тощо.
При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно вирішити питання про оплату державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення позивачкою ОСОБА_9. в повному обсязі та про об'єднання в одне провадження даного позову із позовом третіх осіб до ОСОБА_9. про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7- ОСОБА_8задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2007 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.