Судове рішення #2218258
УХВАЛА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

28  серпня 2007 року    колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого,  судді:                                                                 Берещанської І.І.

Суддів:                                                                                        Новикова Р.В.

Чистякової Т.І.

При секретарі:                                                                             Галіч Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ВЦІРФО Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим,  треті особи ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  управління у справах неповнолітніх Київського району м.  Сімферополя про визнання права користування жилим приміщенням і стягнення моральної шкоди,  за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м.  Сімферополя від 19 квітня 2007року,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

ОСОБА_1 у власних інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3,  ВЦІРФО Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим,  треті особи ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  управління у справах неповнолітніх Київського району м.  Сімферополя про визнання права користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Просить зобов'язати ВЦІРФО Київського РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим зареєструвати їх за цією адресою,  а також стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 15000грн,  яку відповідач спричинив її доньці ОСОБА_2

Вимоги мотивовані тим,  що спірна квартира відповідно ордеру була надана її батькові ОСОБА_4 на сім ю яка на той час складалась з нього,  її матері ОСОБА_5,  брата ОСОБА_3 та неї.. Також з ними з часу народження проживала її донька ОСОБА_2 В 2001році вона за проханням своєї матері тимчасово виїхала до м.  Керч,  оскільки необхідно було доглядати за будинком матері. В Керчі вона проживала до 2005 року,  потім повернулась до Сімферополя,  але її брат - відповідач по справі ОСОБА_3 заперечує проти її реєстрації в спірній квартирі. Що стосується її доньки ОСОБА_2,  то дитина нікуди не виїжджала і постійно проживала у спірній квартирі з її батьками. Коли за заявою ОСОБА_3 була відмінена реєстрація за спірною адресою ОСОБА_2,  у дитини трапився нервовий зрив в зв'язку з яким вона проходила лікування. Вказаними діями відповідач спричинив ОСОБА_2 моральні страждання,  які вона оцінила на суму 1500грн.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав.

Рішенням Київського районного суду м.  Сімферополя від 19 квітня 2007року,

 

Справа №22-ц- 4213 /07                                            Головуючий в першій

інстанції,  суддя - Тихопой О.О. Доповідач,  суддя - Чистякова Т.І.

 

позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Суд визнав за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов'язав Відділ громадянства,  імміграції і реєстрації фізичних осіб Київського РВ СМУ ТУ МВС України в АР Крим зареєструвати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 16 грн судових витрат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду,  ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу,  в якій просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 змінити,  як необгрунтоване,  постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права,  вважає,  що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи,  та відмовити в задоволенні позову про визнання за ОСОБА_2 права користування спірною квартирою. В решті рішення суду просив залишити без змін.

ОСОБА_1 рішення суду не оскаржила-

Заслухавши ОСОБА_3,  його представника,  ОСОБА_1,  ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  представника ОСОБА_2,  обговоривши доводи,  наведені в апеляційній скарзі,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги,  суд виходив з їх обгрунтованності в цій частині. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду,  оскільки вони відповідають матеріалам справи,  зібраним по справі доказам,  фактичним обставинам і не суперечать чинному законодавству.

Згідно з ч.2  ст.  64 ЖК України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача,  їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб,  якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до положень  ст.  65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї,  які проживають разом з ним,  вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину,  дітей,  батьків,  а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи,  що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача,  набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням,  якщо при вселенні між цими особами,  наймачем та членами його сім'ї,  які проживають разом з ним,  не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Із матеріалів' справи вбачається,  що відповідно до рішення виконкому Сімферопольської міської ради №І63\3 від 27.03.1981року ОСОБА_4 на сім'ю з чотирьох осіб було видано ордер №1577 від 01.04.1981 року на право заняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Склад сім'ї був таким: ОСОБА_4- наймач,  ОСОБА_5 - дружина,  ОСОБА_3 - син,  ОСОБА_1 - дочка(а.с. 14).

Згідно з особовим рахунком,  в спірній квартирі з 17.11.1995року була прописана онучка наймача - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 75). Відповідач цей факт в судовому засіданні визнав,  підтвердив,  що дитина тривалий час проживала в квартирі в якості члена сім'ї наймача,  проте наполягав,  що оскільки дитина разом зі своєю матір'ю були виписані в 2001 році в м.  Керч,  то вони обидві втратили право користування жилим приміщенням.

Із довідки дитячої поліклініки №3 вбачається,  що ОСОБА_2 доглядалась в цій установі з 22.03.1996року до 19.11.2004року,  потім передана під нагляд в підліткове відділення ( а.с. 96)

 

Згідно довідок навчальних установ,  ОСОБА_2 навчалась у різних навчальних закладах м.  Сімферополя з 01.09.1996року до 2003року,  з 22.03.2004року до 24.06.2005року,  та з 01.09.2005року по теперішній час.  (а.с. 17-19)

Судом встановлено,  і цього факту не заперечує відповідач,  що в серпні 2001 року позивачка та її неповнолітня дочка були зняті з реєстрації та виїхали до м.  Керчь,  проте неповнолітня Гришина повернулась до спірної квартири на початку вересня 2001 року,  де продовжує проживати до теперішнього часу в якості члена сім'ї наймача ОСОБА_4,  але не має реєстрації за вказаною адресою,  оскільки відповідач проти цього заперечує.

Колегія суддів погоджується з висновками суду,  що цей виїзд носив тимчасовий характер і був пов'язаний з проведенням літніх канікул дитиною.

Вселившись до спірної квартири як член сім'ї наймача,  ОСОБА_2,  відповідно до ч. 2  ст.  65 ЖК України,  набула рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.

За таких обставин,  висновки суду відносно того,  що ОСОБА_2 має бути зареєстрована за спірною адресою,  де проживає в якості члена сім'ї наймача тривалий час,  обгрунтовані. Відмова відповідача у наданні згоди на це є безпідставною.

Згідно з ч.3  ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1  ст. П ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  в межах заявлених ними вимог і на підстві доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі.

Відповідачем в ході судового розгляду не було надано доказів того,  що ОСОБА_2 не є членом сім'ї наймача і що при її вселенні,  між нею,  її матір'ю та наймачем і членами його сім'ї,  що проживають разом з ним,  була інша угода про порядок користування жилим приміщенням,  як це передбачено ч.2  ст.  65 ЖК України..

Згідно зі  ст. 3ОЗ ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених в суді першої інстанції.

Підстав до скасування рішення по доводам,  викладеним в апеляційній скарзі,  не має.

Керуючись  ст.  ст.  303, 312 п.3 ЦПК України,  колегія суддів,  -

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м.  Сімферополя від 19 квітня 2007року,  залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у суд касаційної інстанції протягом двох місяців  з моменту її проголошення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація