Справа № 22-1758-2006р. Головуючий у 1-й інстанції: Гарбуз О.А.
Категорія: 27 Доповідач: Белінська І.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2006 року Колегія судців судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - ПолежаяВ.Д.,
суддів - Белінської І.М., Спірідонової Л.С.,
при секретарі - Шевченко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського районного суду від 14 квітня 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності та відшкодування моральної і майнової шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначала , що 11 жовтня 2005 року приблизно о 17 годині біля її домоволодіння, розташованого у АДРЕСА_1 відповідач, на грунті особистих неприязних стосунків, наніс їй побої, чим принизив її честь, гідність та завдав моральну та майнову шкоду. Посилаючись на ці обставини, просила зобов"язати відповідача публічно вибачитись перед нею та стягнути на її користь 1700 гривень у відшкодування моральної шкоди та 48 гривень- майнової.
В подальшому від вимог про відшкодування майнової шкоди відмовилась (а.с.48).
Рішенням Новоукраїнського районного суду від 14 квітня 2006 року позов задоволено частково: з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 стягнуто 500 гривень у відшкодування моральної шкоди та 5 гривень -судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про зміну рішення суду в частині визначення розміру грошової компенсації за завдану моральну шкоду шляхом збільшення його до 1700 гривень. Вказується на те, що в порушення норм матеріального та процесуального права суд не дав належної оцінки доказам щодо характеру та обсягу вимушених негативних змін, які настали у її житті та у житті члені її родини в зв"язку із неправомірними діями відповідача, що призвело до визначення розміру моральної шкоди, який не компенсує завданих їй моральних страждань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. ставиться питання про скасування рішення суду 1-ї інстанції через порушення норм цивільно-процесуального права, яке призвело до невідповідності висновків суду, викладених в рішенні, матеріалам справи. Вказується на те, що висновок суду про його вину у побитті позивачки, яку він заперечує, ґрунтуються на суперечливих доказах, невідповідність яких один одному судом не спростована. Ввжаючи свою вину у побитті позивачки недоведеною, зазначав, що суд безпідставно поклав на нього обов"язок відшкодувати їй моральну шкоду, чим допустив порушення і норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, позивачку та її представника ОСОБА_1, які висловили свою згоду із рішенням місцевого суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вирішила, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Вирішуючи питання щодо наявності вини відповідача у заподіянні позивачці легких тілесних ушкоджень, суд 1-ї інстанції повно та всебічно з"ясував обставини, що мають значення для справи, і дав належну (з дотриманням вимог ст.ст.57-64, 66, 212 ЦПК України оцінку наданим доказам. Пояснення ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2, на грунті неприязних стосунків, що виникли між ними з приводу поведінки їх малолітніх дітей, 11 жовтня 2005 року близько 17-ї години під"їхав на автомобілі до її домоволодіння, де після сварки наніс їй удар рукою в обличчя, заподіявши їй тілесне ушкодження, яке відноситься до категорії легких, чим завдав їй фізичного болю, принизив її честь та гідність, - підтверджується сукупністю доказів, які повністю узгоджуються між собою та доводять вину відповідача. Такими доказами є : показання свідків ОСОБА_3.,ОСОБА_4.,ОСОБА_5., ОСОБА_6; письмові докази, а саме: матеріали перевірки Новоукра-їнським РВ УМВС України в Кіровоградській області заяви ОСОБА_1 щодо вчинення ОСОБА_2 неправомірних дій щодо неї, документація Новоукраїнської ЦРЛ, куди позивачка звернулась за медичною допомогою; висновок судово-медичної експертизи, інші докази.
Суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що відповідач вдарив позивачку рукою в обличчя, порушивши її особисті немайнові права, зокрема право на особисту недоторканість, право на повагу до гідності та честі. Відповідно до ст..275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановлю-ними главою 3 цього Кодексу або іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
За таких обставин суд 1-ї інстанції, розглянувши позов в межах заявлених вимог, ухвалив законне рішення про обов'язок відповідача відшкодувати позивачці завдану їй моральну шкоду.
Суд 1-ї інстанції вживав заходів до належної перевірки доказів, а у рішенні навів мотиви, з яких він прийшов до висновку про доведеність позовних вимог і в якій частині.
Доводи апеляційної скарги відповідача про недоведеність його вини у побитті позивачки є несуттєвими;! не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для покладення на нього обов"язку відшкодувати ОСОБА_1 завдану моральну шкоду.
Підлягає відхиленню і апеляційна скарга позивачки, оскільки суд визначив розмір грошового відшкодування моральної шкоди з дотриманням вимог ст..23 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст..ст.303-304, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2. відхилити, а рішення Новоукраїнського районного суду від 14 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ:
З