АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-6321/06р.                       Голов. 1 інст.- Долгополов A.M.

Доповідач - Сокол B.C.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 03 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді                                       Новікова Р.В.,

Суддів                                                            Берещанської 1.1., Сокола B.C.,

При секретарі                                                 Іванові O.K.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1

 до Кримського медичного коледжу про відміну наказу про накладення

дисциплінарного стягнення за апеляційною скаргою  ОСОБА_1  на

рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від

27 червня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 14 березня 2006 року звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 23.12.2005 року наказом НОМЕР_1 директора коледжа їй була оголошена догана як викладачу педіатрії Кримського медичного коледжу за перенесення занять без погодження з навчальною частиною і зірвання проведення семестрового контролю. Даний наказ ввважає незаконним за причиною порушення терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності і просила .його скасувати, на підтвердження доводів позову посилалася на висновки за результатами перевірки Кримської республіканської організації профспілки працівників охорони здоров'я України № 42 від 26 січня 2006 року.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 червня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1  задоволені частково. Визнано недійсним та відмінено наказ директора Кримського медичного коледжу №391 ЛС від 23.12.2005 року в частині накладення дисциплінарного стягнення позивачки „за перенесення занять без узгодження з навчальною частиною". В задоволенні позовних вимог в частині накладення стягнення „за зірвання проведення семестрового контролю" в групі 41 Ф - відмовлено.

На вказане рішення 26 липня 2006 року ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати і в цій частині ухвалити рішення про задоволення вимог позову, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема те, що вона не виставляла студентам групи 41 Ф в журнал на протязі жовтня-грудня місяця 2005 року незадовільні оцінки оскільки, і це підтверджується показами свідка ОСОБА_2., на педагогічній нараді було дане усне розпорядження викладачам не виставляти студентам незадовільні оцінки, а суд першої інстанції не прийняв дане до уваги, що і призвело до неправильного вирішення спору в суді.

В засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1, її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали.

Представник відповідача ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги не визнала, пояснила, що догана була оголошена обґрунтовано за перенесення занять без узгодження з навчальною частиною і неможливість проведення семестрового контролю, оскільки за два дні до закінчення семестру було встановлено, що у 75 % студентів відсутні поточні та підсумкові оцінки, ні усного, ні письмового розпорядження викладачам не виставляти студентам незадовільні оцінки адміністрацією коледжу не було.

Заслухавши суддю-доповідача, приймаючих участь в судовому засіданні осіб, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Суд в межах заявлених вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1наказом НОМЕР_2 директора коледжа правомірно була оголошена догана як викладачу педіатрії Кримського медичного коледжу за зірвання проведення семестрового контролю в групі 41 Ф.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що обов"язком викладача медичного коледжу являється контроль та оцінка якості знань студентів(а.с. 50).

За два дні до закінчення семестру - 21 грудня 2005 року, що підтверджується журналом групи 41 Ф (а.с. 76-79) і не оспорюється ОСОБА_1, рівень знань студентів не був оцінений. Група 41 Ф являлась випускною, 22 грудня 2005 року повинна була початись державна практика, тому вказане порушення трудового обов'язку призвело до зірвання семестрового контролю.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги покази свідка ОСОБА_2. суд не може прийняти до уваги, тому що апеляційна скарга в цій частині висновку суду не спростовує. Крім того, виходячи із показань вказаного свідка в суді першої інстанції (а.с.84), колегія суддів вважає, що вказане позивачкою і її представником являється невірною оцінкою показань свідка і не звільняє позивачку від виконання вище вказаних обов'язків викладача.

Скарга в тій частині, що строки притягнення до відповідальності, встановлені статтею 148 КЗпП України, унеможливили накладення стягнення, суд не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_1 допустила вказане порушення в грудні 2005 року, як правильно було встановлено судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не порушив норми процесуального і правильно примінив норми матеріального закону, а тому згідно із статтею 312 Цивільного процесуального кодексу апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців у Верховний Суд України.