В И Р О К            

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

27 травня 2008 року           Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді                                     Зверхановської Л, Д,

при секретарі                                    Стеців Н. Р,

з участю прокурора                          Сеньківа О.Я.

та адвокатів                                       ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши   у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Золочеві  справу про обвинувачення     ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця   с. Дідилів Кам'янко - Бузького району Львівської області,   громадянина України, українця, безпартійного, жителя    с. Хренів  Кам'янко - Бузького району Львівської області     працюючого у ФОП «Середа Н.П.», з     середньою освітою,  одруженого,    раніше не судимого, невійськовозобов'язаного,

по  ст.286 ч.2 КК України,

                                                          встановив:

            15.11.2007 року о  19 годині 15 хвилин    ОСОБА_3, керуючи авто автопоїздом, належним ОСОБА_4, у складі автомобіля-тягача “МАН Ф 2000” НОМЕР_1 та причепа «Кроне» НОМЕР_2,    порушив вимоги пунктів 1.3,  1.5,  2.3,    12.3, 13.1,13.3   Правил дорожнього руху. Це виявилось в тому, що він  , рухаючись    по дорозі   Львів -Кіровоград- Знам'янка,    на 57 км цієї дороги поблизу с.   Червоне  Золочівського району Львівської області    проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час обгону попутного автомобіля МАН НОМЕР_3 ,  пересікши суцільну лінію дорожньої розмітки, виїхав на смугу зустрічного руху і виявивши пішохода ОСОБА_5, який рухався йому назустріч,   не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості руху аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу без зміни напрямку руху,  а намагався продовжити виконання маневру обгону, не дотримуючись безпечного бокового інтервалу до пішохода, створив аварійну обстановку, що призвела до  наїзду на ОСОБА_5   .  Внаслідок цього   ОСОБА_5 одержав  тяжкі тілесні ушкодження  ,   від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 наступила його смерть.

            Підсудний винність свою визнав   повністю і пояснив, що   15.11.2007 року він , керуючи  автопоїздом , рухався по автодорозі Львів-Кіровоград- Знам'янка із   Львова в напрямку Золочева. О 19 год.15 хв. він  їхав   із швидкістю до 40-45 км на годину. Коли він почав здійснювати маневр обгону автомобіля, який рухався попереду нього, то збільшив швидкість до 60-65 км на годину  і включив дальнє світло. У світлі фар свого автомобіля побачив пішохода , який рухався  йому назустріч , йдучи обочиною біля лінії, яка відділяє  проїжджу частину дороги  від обочини. Раптово цей пішохід вийшов на його смугу руху. Він вжив усіх можливих заходів , щоб уникнути  наїзду на нього  ( вивернув руль ліворуч,   маючи намір об»їхати його зліва, загальмував), але не зміг цього зробити . Коли вийшов із автомобіля, то побачив     чоловіка, який лежав біля заднього лівого колеса  його автомобіля .

            Крім    визнання своєї вини підсудним, його вина   стверджується показами потерпілої, свідка та іншими доказами.

            З протоколу огляду місця події та схеми і фототаблиці до нього  вбачається, що  наїзд автоавтопоїзда у складі автомобіля-тягача МАН Ф 2000 НОМЕР_1 та причепа «Кроне» НОМЕР_2  на пішохода здійснено на лівій смузі руху в напрямку м.  Тернопіль   на 57 км автодороги Львів - Тернопіль ( а.с.3-10).

            З висновків судово- автотехнічних експертиз № 1/1227 від 20.12.2007 року , №625 від  25.02.2008 року    вбачається, що  робоча гальмівна система і система рульового управління автомобіля-тягача МАН Ф 2000 НОМЕР_1 та причепа «Кроне» НОМЕР_2  знаходяться у працездатному стані та можуть виконувати функції , передбачені конструкцією.  З технічної точки зору причиною настання даної дорожно- транспортної пригоди стали  такі обставини:  та, що водій  ОСОБА_3 з моменту виникнення небезпеки для руху( тобто з моменту настання видимості пішохода, який ішов назустріч по лівій межі проїзної частини) своєчасно не застосував екстренне гальмування, а намагався продовжити виконання маневру обгону,  не обрав безпечного бокового інтервалу між автопоїздом та пішоходом       (а.с.30-33,124-128).         

            Згідно висновку судово - медичної експертизи № 91/ 07 від 4.01.2008 року смерть  ОСОБА_5 настала від важкої травми у вигляді багатоуламкового перелому склепіння та основи черепу, забою головного мозку важкого ступеня, субдуральної гематоми справа, переломів кісток тазу, правого стегна, забою легенів, яка ускладнилась двобічним пневмотораксом, гнійним запаленням та набряком легень, дистрофічними змінами нирок, набряком головного мозку, поліорганною недостатністю  , які   утворитись від контакту з тупими предметами 15.11.2007 року, могли бути причинені  від удару виступаючими частинами вантажного автомобіля в праву бокову поверхню голови і тазу,  були небезпечними для життя в момент заподіяння,   відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень у живої особи    ( а.с.58- 65).

            Винність   ОСОБА_3  стверджується також протоколами відтворення обстановки та обставин події (а.с. 58-68,84-87).

             Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 15.11.2007 року  він, керуючи вантажним автомобілем, їхав зі Львова в м. Біла Церква . Погода в той день була погана, падав дощ, було слизько, а тому рухався він зі швидкістю 45-50 км/год. Коли автомобіль, який рухався позаду нього, почав здійснювати обгін його автомобіля і ввімкнув дальнє світло фар, то він у цьому світлі побачив пішохода, який хитаючись йшов їм назустріч біля лінії, яка відділяє проїжджу частину від обочини. Коли автомобіль підсудного кабіною майже порівнявся з ним, то цей пішохід різко вискочив на дорогу і підсудний збив його.             

            Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

            Оскільки    ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння   ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть,   то його дії вірно кваліфіковано по ст.286 ч.2 КК України.    

При обранні покарання підсудному суд враховує  тяжкість скоєного ним злочину та те, що у виникненні даної ДТП була  вина і ОСОБА_5,  і особу винного.

Пом'якшуючими його відповідальність обставинами є те, що  ОСОБА_3 раніше не судимий,  вину свою визнав і щиро розкаюється у скоєному,   виключно  позитивно характеризується по місцю праці і проживання ,  має двох дітей, які вже повнолітні, проте ще навчаються..

Враховуючи  наведене , суд вважає, що  виправлення і перевиховання ОСОБА_3 не можливі без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає , що до підсудного   слід застосовувати і додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, однак не у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст.286 КК України, так як  він раніше не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожного руху, скоїв даний злочин , не  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                          засудив:

              ОСОБА_3 по ст.286 ч.2 КК України на  чотири  роки   позбавлення волі з  позбавленням права керувати транспортними  засобами строком на один рік.

            Стягнути із   ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області   364,82 грн. за проведення судово - автотехнічної і трасологічної експертиз і в користь держави 814,32 грн. за проведення судово- автотехнічної експертизи Львівським НДІСЕ   .

            Речовий доказ  -  автоавтопоїзд у складі автомобіля-тягача МАН Ф 2000 НОМЕР_1 та причепа «Кроне» НОМЕР_2  , який знаходиться на збереженні у  Золочівському РВ ГУМУСУ у Львівській області, повернути  власнику ОСОБА_4, знявши з цього автомобіля арешт, накладений постановою від 26.02.2008 року.

            Міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення.

            Суддя: