В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2008 року Золочівський районний суд Львівської області
в складі судді Зверхановської Л, Д,
при секретарі Стеців Н. Р,
з участю прокурора Воронки Р.І.
і адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Золочеві справу про обвинувачення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя с. Городилів Золочівського району Львівської області, громадянина України, українця, безпартійного, непрацюючого, з неповною середньою освітою, одруженого, раніше судимого 26.08.2004 року Золочівським районним судом Львівської області по ст.ст.15, 185 ч.2, 15, 198 КК України на два роки позбавлення волі; 9.02.2007 року тим же судом по ст.122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, невійськовозобов'язаного,
по ст.ст.317 ч.2, 309 ч.2 КК України;
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, безпартійного, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, раніше судимого 14.05.1996 року Баглейським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по ст. 206 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі; 6.04.2000 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області по ст. 229-6 ч.1,44 КК України на 800 грн. штрафу; 4.02.2003 року тим же судом по ст..ст.309 ч.2,186 ч.1 КК України на два роки 6 місяців позбавлення волі; 17.10.2003 року звільненого від відбування покарання на підставі ст.3 Закону України « Про амністію» від 11.07.2003 року; 30.12.2005 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області по ст. 15ч.3, 185 ч.2 КК України на один рік 3 місяці обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком один рік і 19.01.2007 року постановою Баглейського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звільненого від відбування покарання по даному вироку( ця судимість погашена відповідно до ст. 89 КК України), невійськовозобов'язаного,
по ст.ст. 309 ч.2,185 ч.1, 186 ч.2 КК України;
встановив:
ОСОБА_3 по місцю свого проживання в с. Городилів Золочівського району Львівської області незаконно зберігав без мети збуту екстракт соломи маку, в якому містилося 0, 53 г екстраційного опію в перерахунку на суху речовину, який 31.08.2007 року він добровільно видав працівникам міліції.
З 18-го по 21-е серпня 2007 року ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5, повторно, незаконно назбирав на городах поблизу с. Гологори Золочівського району Львівської області макову солому, з частини якої незаконного виготовив наркотичний засіб для власного вживання, а решту 396, 2 г макової соломи зберігав без мети збуту до 24.08.2007 року .
2.09.2007 року о 14 годині ОСОБА_4 , який раніше був суджений по ст.186 ч.1 КК України , перебуваючи в приміщенні магазину " Володар " , який знаходиться по вул. Пушкіна,1/11 в м. Золочеві Львівської області, повторно, відкрито викрав мобільний телефон « NOKIA 6600» вартістю 650 грн., належний ОСОБА_6
Підсудний ОСОБА_3 по ст. 309 ч.2 КК України вину свою визнав частково і не визнав вини по ст. 317 ч.2 КК України та пояснив, що 22.08.2007 року він в м. Золочеві зустрівся із ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яким погодився дозволити пожити у нього вдома в с. Городилів Золочівського району. У той же вечір вони заплатили йому за ночівлю 15 грн. На наступний день вранці вони заплатили йому ще 15 грн., щоб переночувати ще одну ніч . Повернувшись ввечері з роботи, він побачив , що вони виготовляють наркотик « ширку» . 24.08.2008 року вони залишили його будинок. 31.08.2007 року працівники міліції вилучили у нього залишки речовини, з якої він мав намір виготовити наркотик для власного вживання.
Підсудний ОСОБА_4 винність свою по ст. 309 ч.2 КК України визнав повністю, по ст. 185 ч.1 КК України вини не визнав , а по ст.186 ч.2 КК України свою вину визнав частково.
Від дачі пояснень по епізоду обвинувачення по ст.309 ч.2 КК України в судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився , а будучи допитаним в якості обвинуваченого на досудовому слідстві, пояснив, що 17 чи 18 серпня 2007 року він разом із ОСОБА_5 приїхав в м. Золочів , а потім поїхали в с. Гологори, де збирали мак, дрібнили та їли , запиваючи водою. 24.08.2007 року на залізничному вокзалі м. Золочів , коли вони збирались із ОСОБА_5 їхати додому, то були затримані працівниками міліції і у них вилучили макову солому, яку вони везли додому для власного вживання.
В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_3 пояснив, що 22.08.2007 року він разом із ОСОБА_5 в м. Золочеві зустріли ОСОБА_3, з яким поїхали до нього додому, так як він дозволив їм пожити у нього. Вони ночували у нього дві ночі, заплативши за це по 15 грн. за ніч. 23.08.2008 року , коли ОСОБА_3 не було вдома , ОСОБА_5 пішов до матері ОСОБА_3, поговорив з нею, вона дала їм каструлю і вони почали виготовляти наркотик. Коли ОСОБА_3 ввечері повернувся додому, то вони вже закінчували його виготовлення .
1.09.2007 року він крадіжки у магазині «Володар» не вчиняв, так як взагалі там не був. 2.09.2007 року він, знаходячись у магазині « Володар» непомітно для продавця з відкритої вітрини викрав мобільний телефон, з яким вийшов з магазину. Чи кричала потерпіла він не чув, але коли повернув за ріг будинку, то прискорив крок, а потім побіг. Його затримав чоловік, який вискочив з машини, а потім підійшов ще один чоловік, який відвів його в магазин, звідки його забрали працівники міліції.
Крім власного визнання своєї вини підсудним ІНФОРМАЦІЯ_3 по ст.309 ч.2 КК України, його вина по цьому епізоду обвинувачення стверджується показами свідків та іншими доказами, зібраними органами досудового слідства, правдивість та достовірність яких підсудним не оспорюються.
Крім часткового визнання своєї вини підсудним ІНФОРМАЦІЯ_3 по ст. 186 ч.2 КК України і підсудним ОСОБА_3 по ст.309 ч.2 КК України , їх вина повністю доведена показами потерпілої, свідків та іншими доказами.
З протоколу добровільної видачі, який знаходиться на а.с.88 т.1, вбачається, що 31.08.2007 року в с. Городилів в господарстві ОСОБА_3 ним добровільно було видано працівникам міліції 4 пляшки з речовиною невідомого походження з різким запахом розчинника, м»ясорубку, тарілку, каструлю обгорілу, 2 кульки з речовиною рослинного походження із запахом розчинника .
Згідно висновку судово - хімічної експертизи №451 від 12.09.2007 року рідина темного зеленувато - коричневого кольору в 4-х полімерних пляшках, які добровільно видав ОСОБА_3, загальний об'єм яких становить 726 см куб., містить наркотично активні алкалоїди опію ( морфін, кодеїн) і відноситься до наркотичних засобів - концентрату (екстракту) соломи маку. Загальна маса наркотичного засобу - опію екстракційного в перерахунку на суху речовину становить 0,53 г (т.1 а.с. 124-127) .
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що вони 24.08.2007 року на залізничному вокзалі м. Золочева затримали з наркотичними засобами ОСОБА_4 і ОСОБА_5. Від них вони дізналися , що ті жили у ОСОБА_3 в с. Городилів Золочівського району. 31.08.2007 року ОСОБА_3 добровільно видав їм залишки рослинної маси із запахом розчинника і пляшки з рідиною з запахом розчинника.
Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 2.09.2007 року вона знаходилась у власному магазині « Володар» у м. Золочеві. Спочатку вона обслуговувала покупця у відділі промислових товарів, а коли той пішов, то підійшла до покупця, який знаходився у відділі по продажу мобільних телефонів. Він попросив її показати один чохол до мобільного телефону і подивившись його , сказав, що ще порадиться з дружиною і пішов. Коли він вийшов з магазину, вона подивилася на вітрину, де були виставлені мобільні телефони і яка була відкритою, так як перед тим вона розбила у ній скло, і побачила, що нема одного мобільного телефону. Вона вибігла на вулицю і почала кричати. Продавець з сусіднього магазину також почала кричати і побігла вслід за чоловіком, який вийшов з її магазину і якого вже не було видно, бо він повернув за ріг будинку. Через деякий час якийсь чоловік привів ІНФОРМАЦІЯ_3 і віддав їй мобільний телефон, який був у неї викрадений. Викликавши працівників міліції, вона передала їм ІНФОРМАЦІЯ_3.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 2.09.2007 року він на вул. Пушкіна у м. Золочеві чекав свою дружину, яка зайшла у магазин. Раптом він почув крик і побачив, що по вул. Феньвеші(колись Кутузова) біжить якийсь чоловік. Він побіг за ним , але той біг дуже швидко, однак біля нотаріальної контори натрапив на автомобіль « Жигулі» і разом з водієм даного автомобіля вони затримали цього чоловіка, який віддав їм мобільний телефон «Нокіа» і він відвів його у магазин «Ювілейний» , де віддав телефон потерпілій.
З протоколу огляду місця події від 2.09.2007 року вбачається, що місцем подіє є магазин «Володар», приміщення якого орендує ПП. ОСОБА_6 , яка показала місце , з якого було викрадено мобільний телефон «Нокіа -6600» (а.с.21 т.2).
Вина підсудних стверджується і протоколами огляду речових доказів (т.1 а.с.129, т.2 а.с. 65).
Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудних доведена повністю.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковано по ст. 309 ч.2 КК України за кваліфікуючою ознакою повторність. Однак, ОСОБА_3 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов'язаних з обігом наркотиків, а тому суд вважає, що така кваліфікація його дій є невірною і його дії по даному епізоду обвинувачення слід кваліфікувати по ч.1 ст.309 КК України, оскільки ОСОБА_3 незаконно придбав і зберігав наркотичні засоби без мети збуту.
Органами досудового слідства у вину ОСОБА_3 інкриміновано також скоєння злочину, передбаченого ст..317 ч.2 КК України.
Проте, суд вважає , що по даному епізоду ОСОБА_3 слід виправдати, оскільки ні органами досудового слідства, ні судом не здобуто доказів того, що він надавав ОСОБА_4 і ОСОБА_5 приміщення для незаконного вживання і виготовлення наркотичних засобів з корисливих мотивів і що саме на вчинення таких протиправних діянь був спрямований його умисел .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 надавав приміщення житлового будинку не для незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів з корисливих мотивів, а надавав його двом ІНФОРМАЦІЯ_3 як житлове приміщення та одержав від ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за проживання по 15 грн. за кожний з двох днів, які вони жили у його будинку .
Це стверджується як показами самого ОСОБА_3 , так і поясненнями підсудного ІНФОРМАЦІЯ_3 і свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_7 про те, що гроші ОСОБА_3 ОСОБА_4 і ОСОБА_5 платили за проживання, а не за те, що він надавав їм приміщення для вживання і виготовлення наркотичних засобів.
Дії ОСОБА_4 органами досудового слідства вірно кваліфіковано по ч.2 с. 309 КК України, так як він за попередньою змовою групою осіб, повторно, незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичні засоби без мети збуту.
По епізоду 2.09.2007 року дії ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковано по ст. 186 ч.2 КК України.
Така кваліфікація його дій, на думку суду, є вірною, так як він вчинив відкрите викрадення чужої власності повторно ( хоч його дії розпочалися як крадіжка, але були виявлені потерпілою ОСОБА_12 і не дивлячись на це, продовжені ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою утримання викраденого майна).
По ст..185 ч.1 КК України ОСОБА_4 слід виправдати, оскільки в судовому засіданні не здобуто достатніх доказів його вини у вчиненні інкримінованих йому дій, про що свідчать такі докази.
Потерпіла пояснила, що 1.09.2007 року , коли вона у своєму магазині «Володар» розмовляла з двома покупцями, які тривалий час займали її увагу, то помітила, що хтось наче вибіг з магазину. Відразу ж вийшли і ті покупці, а вона виявила, що зникли два мобільні телефони і грошова виручка. Вибігши на вулицю, вона затримала цих двох чоловіків і їх відвезли у міліцію, але пізніше відпустили. Людину, яка вчиняла цю крадіжку, вона не бачила.
Хоч на досудовому слідстві ІНФОРМАЦІЯ_3 визнавав свою вину по даному епізоду, однак пояснив, що це було зроблено ним під психологічним тиском зі сторони оперативних працівників Золочівського РВ ГУМУСУ.
В судовому засіданні ІНФОРМАЦІЯ_3 своєї вини не визнав, а інших доказів його вини по даному епізоду судом не здобуто.
При обранні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує тяжкість скоєних ним злочинів та особу винного, який вину свою визнав і щиро розкаюється у вчиненому .
Однак, враховуючи те, що ОСОБА_3 раніше судимий, вчинив злочин у період звільнення від відбування покарання з випробуванням, негативно характеризується по місцю проживання, то суд вважає, що його виправлення та перевиховання не можливі без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує тяжкість скоєних ним злочинів та особу винного, який вину свою по ст..309 ч.2 КК України визнав і щиро розкаюється у вчиненому, він позитивно характеризується по місцю проживання.
Однак , суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_13 не можливі без ізоляції від суспільства і йому необхідно обрати покарання у вигляді позбавлення волі , оскільки він раніше неодноразово суджений, але відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
Згідно висновку спеціальної медичної наркологічної експертизи №531 від 17.09.2007 року ОСОБА_4 страждає опійною наркоманією і потребує застосування ст. 96 КК України.
Однак, суд вважає, що до нього не слід застосовувати ст. 96 КК України, так як примусовому лікуванню на підставі цієї статті підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб ( алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони не є соціально небезпечними захворюваннями). Таке роз'яснення дав Пленум Верховного суду України у своїй постанові від 3.06.2005 року №7 “ Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування”.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_3 по ст.309 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбутий ним строк покарання по вироку Золочівського районного суду Львівської області від 9.02.2007 року і остаточну міру покарання йому вважати три роки позбавлення волі.
По ст. 317 ч.2 КК України ОСОБА_3 виправдати.
ОСОБА_4 по ст. 309 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі , по ст. 186 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_4 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим вважати чотири роки позбавлення волі.
По ст..185 ч.1 КК України ОСОБА_4 виправдати.
Строк відбуття покарання рахувати : ОСОБА_3 - з 4.09.2007 року, ОСОБА_4 - з 2.09.2007 року - з часу їх фактичного затримання.
Стягнути із засуджених солідарно в користь НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області 706,16 грн . за проведення судово - хімічних експертиз.
Речові докази : мобільний телефон « NOKIA 6600», який знаходиться на збереженні в камері зберігання речових доказів Золочівського РВ ГУМУСУ у Львівській області, повернути потерпілій ОСОБА_6; поліетиленовий пакет, в якому знаходяться два полімерних пакети з подрібненою рослинною речовиною вагою 301,8 г, 4 деформовані полімерні пляшки заповнені рідиною темно - коричневого кольору загальним об'ємом 726 куб. см, керамічну тарілку білого кольору, ковш синього кольору, 396,2 г макової соломи , 2 м»ясорубки, поливану каструлю, черпак білого кольору, 6 скляних пляшок , білий порошок ,3 таблетки та 4 одноразовий медичних шприци, які знаходяться на збереженні у камері схову ЛВ на ст. Львів - знищити.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня його проголошення, а засудженими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - в той же строк з дня вручення їм копій вироку.
Суддя: