В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

20 травня 2008 року             Золочівський  районний суд Львівської області

в складі судді                                     Зверхановської Л, Д,

при секретарі                                    Стеців Н. Р,

з участю прокурора                          Довгань А.І .

розглянувши   у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Золочеві  справу про обвинувачення     ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Добротвір Кам»янко - Бузького району Львівської області,  зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у с. Івачів Зборівського району Тернопільської області, громадянина України, українця, б/п,  з   середньою спеціальною  освітою,    одруженого,  на час скоєння злочину непрацюючого,  в даний час працює у  ДП “ Юність ” ВАТ “ Золочіврембуд”, військовозобов'язаного,  судимості не має,

по ст.  164 ч. 1  КК України,

                                                           встановив:

             ОСОБА_1, будучи зобов'язаним згідно рішення Золочівського районного суду Львівської області від 5.06.1997 року сплачувати аліменти в користь  ОСОБА_1 на утримання   неповнолітньої   дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2    в розмірі  четвертини зі всіх видів доходів щомісячно, з 1.01.2007 року злісно ухилявся від сплати аліментів, що виявилось у тому, що він працював, однак матеріальної допомоги  дитині не надавав, на попередження державного виконавця не реагував, внаслідок чого допустив заборгованість по аліментах станом на 1.02.2008 року в сумі 2244,6 грн. 

            Підсудний винність свою визнав повністю, від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився, а будучи допитаним в якості обвинуваченого пояснив, що  він  повинен був сплачувати аліменти на утримання  дочки ОСОБА_2, але з 1.01.2007 року він аліментів не сплачував, так як всі зароблені гроші витрачав на потреби своєї нової сім»ї.   Державний виконавець попереджав його про те, що він зобов'язаний платити аліменти і про наслідки їх несплати. У період, коли він не платив аліменти, він працював на різних роботах , одержував за свою роботу оплату.

            Крім власного визнання, вина підсудного стверджується також показами потерпілої, свідків та    іншими доказами, зібраними органами досудового слідства, правдивість та об'єктивність яких підсудним не оспорюються. 

            Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю.

            Оскільки  підсудний      злісно ухилявся від сплати аліментів,   то його дії   вірно кваліфіковано по ст.  164 ч.1 КК України.

            При обранні покарання підсудному     суд враховує  тяжкість скоєного ним злочину та особу винного.

          Пом'якшуючими   покарання підсудного обставинами є те, що він вину свою визнав і щиро розкаюється у скоєному, частково сплатив заборгованість по аліментах .

            Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення і перевиховання  підсудного можливі без  ізоляції від суспільства, а тому йому слід  обрати покарання у вигляді  виправних робіт  .

            Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                           засудив:

             ОСОБА_1   по ст. 164 ч. 1 КК України на   один рік виправних робіт  з відрахуванням 10% заробітку в дохід держави. 

            Міру запобіжного заходу залишити без змін - підписку про невиїзд - до вступу вироку в законну силу.

            Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня  його проголошення.

            Суддя :