УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді   Шестакової Н.В.

суддів   М'ясоєдової Т.М.

Афендікова С.М.

при секретарі                Іванові O.K.

з участю: позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Крименерго" про визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією та протоколу комісії по розгляду актів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ВАТ „Крименерго" про визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією та протоколу комісії по розгляду актів.

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 13 березня 2006 року, закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Крименерго" про визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією та протоколу комісії по розгляду актів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивачці роз'яснено, що вона має право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись в вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що спір повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства, вважає, що суд неправомірно застосував статтю 17 КАС України, не з'ясував всі обставини справи, не врахував, що позивачкою оскаржується акт індивідуальної дії відповідача.

Виходячи з меж доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_1., дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України місцевий суд виходив з того, що відносини між сторонами врегульовані статтею 714 Цивільного кодексу України і ВАТ „Крименерго", будучи суб'єктом господарської діяльності, не є суб'єктом владних повноважень.

З такими висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки вважає їх правильними і обґрунтованими.

Справа № 22а-3478/06                                 Головуючий суду першої інстанції

Сінані ОМ.      Доповідач     М'ясоєдова Т.М.

                                                                                                   ,                                       v

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму

В Законі України „Про електроенергетику" зазначено, що енергопостачальник - це учасник оптового ринку електричної енергії України, що придбає електричну енергію на цьому ринку з метою продажу її споживачу.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем за місцем проживання електричної енергії, яку поставляє ВАТ „Крименерго", що підтверджується особистим рахунком . Позивачка звернулася з позовом до відповідача про визнання незаконним акту про порушення Правил користування електричною енергією та протоколу комісії по розгляду актів,

Закриваючи провадження по справі місцевий суд виходив з того, що відповідно до статті 9 наведеного вище закону державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші органи, визначені законодавством України. Затвердження Національної комісією регулювання електроенергетики України відповідно до статті 12 Закону України „Про електроенергетику" Правил користування електричною енергією не є делегуванням власних повноважень. Таким чином суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що ВАТ „Крименерго" є суб'єктом господарської діяльності, і відносини між сторонами врегульовані Цивільним кодексом України, оскільки із позовної заяви ОСОБА_1 та її пояснень в суді першої і апеляційної інстанції вбачається, що вона звернулася до суду за захистом своїх порушених прав споживача послуг, що надаються відповідачем.

Колегія суддів вважає, що такі висновки місцевого суду засновані на законі і погоджується з ними.

Доводи позивачки, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону, в зв'язку з чим, оскаржувана ухвала не може бути скасована чи змінена.

При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам.

Додаткових доказів, що мають відношення до справи, позивачка та її представник апеляційному суду не надали.

Виходячи з наведеного, керуючись статтями 195, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий адміністративний суд України у місячний строк.