УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

13 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого Шестакової Н.В. Суддів М"ясоєдової Т.М. Соловйова М.В. При секретарі    Войциховській Е.В., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління АРК в особі заступника начальника Субботіна Костянтина Георгійовича про оскарження постанови по  справі  про  адміністративне правопорушення за апеляційною  скаргою Контрольно-ревізійного управління АРК на постанову Залізничного  районного  суду М.Сімферополя від 03 липня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління АРК в особі заступника начальника Субботіна Костянтина Георгійовича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що співробітниками відповідача в період з 10 квітня по 16 травня 2006 року було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Кримського факультету фізичної культури, спорту та туризму Запорізького національного університету, за результатами якої складено акт НОМЕР_1 про встановлення окремих фактів ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого законом порядку, а також порушенням порядку касових операцій. На підставі наведеного відносно нього, як декана зазначеного факультету, складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі ст. 164-2, ч. 1 КпАП України. Постановою № 282 від ЗО травня 2006 року за підписом заступника начальника КРУ Субботіна К.Г. його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164-2, ч. 1 КпАП України, та накладено штраф у розмірі 136 грн. Вважає постанову незаконною, оскільки виконання керівником учбово-методичного відділу ОСОБА_2 як педагогічним працівником обов'язків діловода, а також виконання керівником фінансового відділу ОСОБА_3. обов'язків бухгалтера-касира не є сумісництвом, оскільки ОСОБА_2 є педагогичним працівником, а ОСОБА_3. не займала штатну посаду бухгалтера; керівник фінансового відділу ОСОБА_4 дійсно займала у 2004 році за суміством посаду бухгалтера-касира, також було порушення порядку ведення касових операцій у 2004 році, однак на момент ревізії пройшов строк для притягнення до адміністративної відповідальності за ці порушення відповідно до ст.38 КпАП України; крім того, вищезазначені факти не можуть розглядатися як ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, оскільки уся додаткова робота зазначеними особами була виконана і оплачена; постанова КМУ від 03.04.1993 року №245 „Про    умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств,

Справа №22-6184/2006р.                                            Головуючий в 1 інстанції Гнусарєв В.К.

Доповідач Шестакова Н.В.

установ і організацій" не передбачає конкретного виду юридичної відповідальності; щодо звинувачення у порушенні правил ведення касових операцій позивач вважає, що він не несе відповідальності за такі порушення за своїми посадовими обов'язками, крім того, також закінчився строк для притягнення до адміністративної відповідальності за це порушення.

Постановою Залізничного районного суду М.Сімферополя від 03 липня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1. задоволено, постанову № 282 від 30 травня 2006 року, винесену заступником начальника КРУ Субботіним К.Г., скасовано та закрито провадження по справі: в частині ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку - за відсутністю в діях ОСОБА_1. складу правопорушення, в частині порушення правил ведення касових операцій - у зв'язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

В апеляційній скарзі Контрольно-ревізійне управління АРК ставить питання про скасування постанови, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права, має місце неповне дослідження обставин, що мають значення для справи; їм дана неналежна правова оцінка, оскільки неможливо погодитися з висновками суду про те, що прийняття на роботу, у тому числі за сумісництвом, нарахування та виплата заробітної плати не може бути розцінено як ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку. Крім того, судом не взято до уваги, що строки притягнення до адміністративної відповідальності позивача не сплинули, оскільки порушення виникли з 2004 року та на момент ревізії не були усуненні.

У запереченнях позивач пояснив, що судом першої інстанції надана належна правова оцінка фактичним обставинам по справі, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає   задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був повідомлений належним чином про дату слухання адміністративної справи; роботу керівника учбово-методичного відділу ОСОБА_2. на посаді діловода і керівника фінансового відділу ОСОБА_3. на посаді бухгалтера-касира не можна вважати сумісництвом, на яке накладена заборона в п.4 Постанови КМУ від 03.04.1993 року №245. приймаючи до уваги те, що педагогічна робота віднесена до робіт, які не є сумісництвом, а ОСОБА_3. не займала штатну посаду бухгалтера-касира; відносно зайняття керівником фінансового відділу ОСОБА_4. посади бухгалтера-касира суд зазначив, що позивач формально порушив п.4 Постанови КМУ від 03.04.1993 року №245, однак це не потягнуло порушення фінансової дисципліни та безпідставної виплати заробітної плати, що відповідає вимогам п.7 ст.43 Конституції України і нормам законодавства про працю, тому в діях позивача не встановлено порушення правил ведення бухгалтерського обліку; суд також зазначив, що за змістом ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" прийняття на роботу осіб, у тому числі, за сумісництвом, нарахування і виплата їм заробітної плати за виконану роботу не є веденням бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку; щодо порушення правил касових операцій суд зазначив, що правопорушення мало місце в період з вересня до грудня 2004 року, тому сплинули строки для накладення адміністративного стягнення на позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду.

Як встановлено із матеріалів справи, факти, які були зазначені у акті ревизії, дійсно мали місце. Ці факти розцінені як ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку і порушення ведення касових операцій і покладені в обгрунтування  постанови №282 від 30 травня 2006 року про  притягнення  позивача  по

справі до адміністративної відповідальності (а.с.7-34). У протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.7,об.) позивач вказав, що не згоден з протоколом і бажає бути присутнім при розгляді питання про адміністративну відповідальність. Підпис позивача на звороті протоколу не стосується його повідомлення про час і місце розгляду питання про його притягнення до адміністративної відповідальності, тому зазначена постанова була винесена фактично у відсутності позивача.

Крім того, не мають правових підстав звинувачення позивача у скоєнні адміністративного правопорушення.

У ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" є визначення терміну „бухгалтерський облік"; це поняття визначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичування, узагальнення, зберігання та передання інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

За змістом цього визначення накази керівника підрозділу юридичної особи, які стосуються трудових відносин, зокрема, призначення на роботу за сумісництвом, не можуть розглядатися як ведення бухгалтерьского обліку.

Щодо суті порушень, які пов"язані із призначенням на роботу за сумісництвом, колегія суддів також вважає, що ці факти не можуть бути предметом правопорушень. Згідно з Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим 28.06.1993 року, не є сумісництвом робота, яка визначена спеціальним Переліком робіт, які не є сумісництвом. Відповідно до цього нормативного акту посада керівника учбово-методичного відділу належить до посад педагогічних працівників, тому прийняття керівника учбово-методичного відділу на роботу діловодом не може розглядатися як сумісництво.

Що стосується законності покладення наказом, який подпісано позивачем, на керівника фінансового відділу ОСОБА_3. обов"язків бухгалтера-касира, колегія суддів вважає, що у даному випадку взагалі не було сумісництва, оскільки зазанчений працівник не займав другої штатної посади в період виконання роботи бухгалтера касира.

Разом з тим, мали місце порушення постанови КМУ від 03.04.1993 року №245 при прийнятті на посаду бухгалтера-касира ОСОБА_4, яка займала штатну посаду керівника фінансового відділу з 18.05.2004 року до 09.09.2004 року, однак при цьому не було фінансових порушень, заробітна плата нараховувалася та виплачувалася робітнику за фактично виконану роботу, що відповідає положенням ч.7 ст.43 Конституції України та Закону України „Про оплату праці".

Щодо порушення порядку ведення касових операцій, колегія суддів дійшла висновку про те, що строки для притягнення до адміністративної відподвідальності за це правопорушення сплинули, оскільки це порушення мало місце на протязі вересня-грудня 2004 року, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за це порушення постановлена 30 травня 2006 року. Зазначене правопорушення не можна вважати триваючим, приймаючи до уваги те, що воно мало чітко визначений проміжок у часі і після грудня 2004 року не продовжувалося. Ст.38 Кодекса України встановлює, що адміністративне стягнення може бути покладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.

На підставі наведеного постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,198,200 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну   скаргу   Контрольно-ревізійного   управління   АРК   залишити   без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя від 03 липня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяца.

иЦи-І^ИЯЧМИЯМЛиЛ.!"!