Справа №22-803                                      Головуючий у 1інст.Мичка І.М.

                                                                      Доповідач - Собіна І.М.

                                                   У Х В А Л А

                                      І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    4 червня 2008 року                                                                м. Рівне

    Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

          Головуючого судді  Собіни І.М.

          Суддів  Ковалевича С.П.,  Шеремет А.М.

          При секретарі судового засідання  Сеньків Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду від 6 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Острозької міської ради і ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки за № 157 - недійсним та знесення незаконно спорудженого аптечного кіоску та за позовом ОСОБА_3 до Острозької міської ради і ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення Острозької міської ради від 22 лютого 2001 року № 320, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 6 бере6зня 2001 року № 157 та визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю виданого приватному підприємцю ОСОБА_1 19 березня 2001року,

                                             в с т а н о в и л а:

    Заявою від 17 червня 2004 року ОСОБА_2 змінила свої позовні вимоги і просила суд об”єднати її позов з позовом ОСОБА_3 до Острозької міської ради  та ОСОБА_1. про визнання незаконним рішення Острозької міської ради від 22 лютого 2001 року № 320, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 6 березня 2001 року № 157 та визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю виданого підприємцю ОСОБА_1. 19 березня 2001 року.

    Ухвалою судді Острозького районного суду від 18 червня 2004 року позовні вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 об”єднані в одне провадження.

    Рішенням Здолбунівського районного суду від 6 червня 2005 року позовні вимоги задоволено.

    Рішення Острозької міської ради від 22 лютого 2001 року № 320 “Про затвердження проектів відводу та умов продажу земельних ділянок” та Додаток до нього про продаж земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1 визнано недійсним.

    Договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 15,0 кв.м. по АДРЕСА_1 укладений між Острозькою міською радою в особі голови Баталова В.Г. та ОСОБА_1. від 6 березня 2001 року № 157 визнано недійсним.

    Зобов”язано ОСОБА_1 повернути Острозькій міській раді земельну ділянку розміром 15,0 кв. м. по АДРЕСА_1.

    Зобов”язано Острозьку міську раду повернути ОСОБА_1 505гривень сплачених за земельну ділянку.

    Державний акт НОМЕР_1 від 19 березня 2001 року про право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім”я підприємця ОСОБА_1 Острозькою міською радою, визнано недійсним.

    Стягнуто з Острозької міської ради на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 8 гривень 50 коп. судового збору кожній.

    У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1.  вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з”ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

    Вважає, що земельна ділянка була продана їй із дотриманням чинного законодавства. Висновок суду про те, що їй надано земельну ділянку, яка відноситься до прибудинкової території ЖБК “Замкова гора” є безпідставним і нічим не аргументованим.

    Рішенням Острозької міської ради земельна ділянка в користування ЖБК не передавалась, земельний податок кооперативом не сплачувався.

    Споруджений нею кіоск не виходить за межі червоної лінії і не порушує діючі правила та нормативи.

    Права позивачів та інших осіб рішення Острозької міської ради від 22 лютого 2001 року не порушує.

    Просила оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

    У запереченні на апеляційну скаргу представник позивачів зазначає, що суд першої інстанції правильно вирішив земельний спір і підстав для скасування рішення немає.

    Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи прийшла до висновку про її відхилення з таких підстав.

    Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що на час прийняття міською радою рішення № 320 та укладення договору № 157 купівлі продажу 15 кв.м. земельної ділянки укладений між Острозькою міською радою та суб”єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. діяв Земельний кодекс Української РСР (в редакції 1990 року), який не передбачав продаж земельних ділянок для здійснення підприємницької ділянки.

    Посилання Острозької міської ради у рішенні № 320 від 22 лютого 2001 року на Указ Президента України від 19 січня 1999 року № 32/99 “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення”, як підставу для відводу та умов продажу земельної ділянки ОСОБА_1. є незаконним, оскільки цей Указ у п. п. 2 та 6 передбачав продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення суб”єктам підприємницької діяльності, яким належали об”єкти нерухомого майна і були розташовані на такій земельній ділянці.

    Не погоджується колегія суддів і з доводами ОСОБА_1. про те, що вона мала право на придбання земельної ділянки відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності” від 12 липня 1995 року №608/95 оскільки зміст його слід тлумачити так, що суб”кт підприємницької діяльності, який вже здійснює певний вид діяльності на конкретній земельній ділянці просить відповідну державну адміністрацію або виконком місцевої ради продати йому таку земельну ділянку.

    Продана відповідачці земельна ділянка була за рахунок виділеної у користування земельної ділянки площею 4000 кв.м. виконавчим комітетом Острозької міської Ради народних депутатів № 45 від 19 березня 1985 року під будівництво 36- ти квартирного будинку ЖБК “Вілія” перейменованого у ЖБК “Замкова гора” (а.с.6).

    При продажу відповідачці 15 вк. м. земельної ділянки, міською радою було порушено положення ст. 19 ЗК Української РСР (в редакції 1990 року), згідно якої надання земельної ділянки, що перебуває у володінні або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться тільки після вилучення цієї ділянки в порядку передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

    Згоди користувача земельної ділянки на вилучення у нього 15 кв. м. земельної ділянки з при будинкової території для продажу відповідачці не було.

    На підставі наведеного, враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності його висновків, підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не знаходить.

    Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

                                               у х в а л и л а:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

    Рішення Здолбунівського районного суду від 6 червня 2005 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена разом з рішенням місцевого суду сторонами безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців починаючи з дня набрання нею законної сили.  

       Головуючий                                                               І.М.Собіна

       Судді                                                                           С.П.Ковалевич

                                                                                            А.М.Шеремет