Справа № 22-1747-2006                                      Головуючий у 1-й інстанції - Завгородній Є.В.

Категорія- 12                                                    Доповідач - Сукач Т.О.

РІШЕННЯ Іменем України

16 серпня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Бубличенко В.П.

суддів                        Єгорової С.М.

Сукач Т.О.

при секретарі       Савченко Н.В..

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири. Зазначала, що 29 листопада 1997 року на універсальній товарній біржі м. Кіровограда «Інкопмарк-контракт» вона уклала з відповідачем договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Оскільки договір купівлі-продажу квартири не був нотаріально посвідчений, вона не має розпорядитися належним їй майном. Відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

На підставі ст.ст.220,655,656,657 ЦК України позивачка просила суд задовольнити її вимоги.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, який задовольнити її позовні вимоги. Посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку, що немає підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири, оскільки нею не надано доказів надання згоди генеральним директором ВАТ «Кіровоградбуд» на продаж спірної квартири. Такий висновок суду суперечить матеріалам справи.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачка не надала доказів на підтвердження отримання згоди генерального директора ВАТ «Кіровоградбуд» на відчуження спірного майна, як це передбачено п.п.5.2,5.3 статуту дочірнього підприємства «ЖЕК» ВАТ «Кіровоградбуд». Договір купівлі-продажу спірної квартири, що був укладений між позивачкою і начальником ДП «ЖЕК»   ВАТ «Кіровоградбуд» є

таким, що укладений з особою, яка не мала права на відчуження майна товариства, тому така угода не може бути визнана дійсною.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки він суперечить матеріалам справи.

В п.1.1.3 розділу 1 «Поняття» статуту дочірнього підприємства «ЖЕК» ВАТ «Кіровоградбуд» зазначено, що у статуті використовуються терміни та поняття у таких значеннях : «підприємство» - дочірнє підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд».

Відповідно до розділів 5, 7 статуту, підприємство є юридичною особою і має право від свого імені укладати будь-які угоди не заборонені законом, органом управління підприємством з виконавчими і розпорядчими функціями є дирекція підприємства у складі генерального директора та начальника ЖЕК. Генеральний директор, зокрема призначає начальника ЖЕК шляхом укладення контракту з ним; розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає доручення (п.п. 5.1,5.2,7.1-7.4 статуту, а.с.30,32-33,34).

Із договору купівлі-продажу спірної квартири від 29.11.1997 року вбачається, що начальник ЖЕК ДП «ЖЕК» ВАТ «Кіровоградбуд» був уповноважений продати дану квартиру на підставі довіреності №11 від 27.11.1997 року (а.с.7). До апеляційної скарги позивачкою додана копія вказаної довіреності із якої вбачається, що вона видна начальнику ЖЕК генеральним директором дочірнього підприємства «ЖЕК ВАТ «Кіровоградбуд» (а.с.54).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що для відчуження спірної квартири необхідна була згода генерального директора ВАТ «Кіровоградбуд». Такий висновок суду не відповідає встановленим обставинам та доказам, що є в матеріалах справи.

Зазначене, відповідно до п.п. 2,3 ст.309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і ухвалення нового рішення.

Суд дійшов правильного висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами у листопаді 1997 року, регулюються нормами ЦК УРСР.

Відповідно до ст.227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Неодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР передбачено, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. Пленум Верховного Суду України в постанові від 28 квітня 1978 року № 3 із змінами «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» в п.4 роз'яснив, правило ч.2 ст.47 ЦК УРСР не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності передбачені законом обмеження (наприклад, статтями 105,114 ЦК).

В матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про недосягнення між сторонами згоди з істотних умов договору купівлі-продажу спірної квартири. Виконання позивачкою умов договору підтверджується договором купівлі-продажу спірної квартири від 29.11.1997 року, укладеного в письмовій формі на універсальній товарній біржі «Інкопмарк -контракт» (а.с.7).

Із пояснень позивачки, матеріалів справи вбачається, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, тому колегія суддів вважає, що позивачка має право на звернення до суду з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири. її вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Висновок суду про те, що дана угода суперечить цілям юридичної особи (ст.50 ЦК УРСР), а тому не може бути визнана дійсною, не грунтується на законі. Крім того,

відповідач не звертався до суду з позовом до ОСОБА_1. про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню понесені нею судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в сумі 76,50 грн.

На підставі ст.ст.47,48,227 ЦК УРСР, керуючись ст.ст.88,307,309,313,314,316 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 квітня 2006 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири №50 в будинку №29 по проспекту Університетському в м. Кіровограді, укладений 29 листопада 1997 року, між Андріяшевською Валентиною Олексіївною і дочірнім підприємством «Житлово-експлуатаційна контора» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд», зареєстрований універсальною торговою біржею «Інкопмарк-контракт», реєстраційний номер-187.

Стягнути з дочірнього підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» відкритого акціонерного товариства «Кіровоградбуд» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 76,50 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з 16 серпня 2006 року.

Головуюча : Підпис

Судді: Підписи

Вірно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

Сукач Т.О.